Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

2. Система зобов'язального права

Як сукупність цивільно-правових норм, що регулюють майновий оборот, зобов'язальне право становить певну систему цивільно-правових інститутів, яка відображатиме як загальні категорії, службовці цивільно-правовому оформленню всякого товарообміну, так і його різні , конкретні цивільно-правові форми. Відповідно цьому воно підрозділяється на загальну і особливу частини.
Загальна частина зобов'язального права складається із загальних для всіх зобов'язань положень, що охоплюють поняття і види зобов'язань, підстави їх виникнення, способи виконання та припинення. В силу особливої важливості договору як головного, найбільш поширеного підстави виникнення зобов'язальних відносин сюди ж включаються і загальні положення про договір (його поняття і види, порядок укладання, зміни та розірвання тощо).
Особлива частина зобов'язального права складається з інститутів, що охоплюють норми про окремі однотипних різновидах (групах) зобов'язань. До них відносяться:
- зобов'язання з передачі майна у власність (а також відповідно в господарське відання або в оперативне управління), що виникають з договорів купівлі-продажу у всіх її різновидах (роздрібна купівля-продаж, купівля -продаж нерухомості, поставка, контрактація, постачання енергоресурсами через приєднану мережу), міни, дарування і ренти;
- зобов'язання з передачі майна у користування, що виникають з договорів оренди (майнового найму), лізингу (фінансової оренди) та позички (безоплатного користування майном), а також з договору найму житлових приміщень у всіх його різновидах;
- зобов'язання щодо виконання робіт, що виникають з договорів підряду та будівельного підряду, а також підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт;
- зобов'язання з використання виключних прав і ноу-хау (об'єктів інтелектуальної та промислової власності), що виникають з договорів на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт, а також зобов'язання, що виникають на основі ліцензійних договорів про використання винаходів та інших об'єктів промислової власності, договорів про передачу ноу-хау, авторських договорів та договорів комерційної концесії (франчайзингу);
- зобов'язання з надання послуг, що виникають з договорів возмездного надання консультаційних, інформаційних, навчальних та інших спеціальних послуг, договорів перевезення та транспортної експедиції, зберігання, надання юридичних послуг (договорів доручення, комісії та агентського) і довірчого управління майном, а також договорів з надання різних фінансових послуг (договорів страхування, позики (1) і кредиту, фінансування під відступлення грошової вимоги (факторингу), договорів з надання банківських послуг з прийняття вкладу, відкриття та ведення банківських рахунків та здійснення безготівкових розрахунків);
--- ---
(1) Цей один з найдавніших цивільно-правових договорів пов'язаний з передачею позикодавцем грошей або речей у власність позичальника, що раніше служило традиційним підставою для його включення в першу з перерахованих груп зобов'язань. Однак у сучасному обороті він зазвичай розглядається насамперед як правова форма надання фінансових послуг, тим більше що саме на його основі з'явився і розвинувся кредитний договір (докладніше про це див § 1 гл. 60 т. IV цього підручника).
- Зобов'язання з багатосторонніх угод, що виникають на основі договорів простого товариства (спільної діяльності) та установчого договору про створення юридичної особи;
- зобов'язання з односторонніх дій, що виникають у внаслідок вчинення дій в чужому інтересі без доручення, публічної обіцянки нагороди і публічного конкурсу (1);
--- ---
(1) За традицією слідом за названими зобов'язаннями розглядаються відносини, що виникають у зв'язку з проведенням ігор і парі (що відносяться до категорії алеаторних (ризикових) угод), які зазвичай не захищаються законом (ст. ст. 1062 - 1063 ЦК) і породжують лише натуральні (непозовні) зобов'язання (див. про них далі).
- Позадоговірні (правоохоронні) зобов'язання, що виникають у зв'язку з заподіянням шкоди або з марна збагаченням.
Неважко бачити, що в основі даної систематики лежить традиційне для пандектній системи цивільного права розподіл зобов'язань на договірні і позадоговірні, а договірних зобов'язань - на зобов'язання з передачі майна у власність або у користування, на зобов'язання з виробництва робіт і з надання послуг, доповнене зобов'язаннями щодо реалізації результатів творчої діяльності (невідомими класичному приватному праву). Однак на відміну від традиційної систематики, яка прагнула запропонувати закритий, вичерпний перелік (numerus clausus) зобов'язань, дана система не виключає появи нових різновидів зобов'язань, а також існування змішаних (комплексних) договірних зобов'язань. Вона покликана дати лише приблизний перелік зобов'язань, показавши їх основні різновиди (типи і види).
Законодавча регламентація зобов'язального права в основному слід зазначеної систематиці. Так, в першій частині ГК відособлена в якості самостійного розділу III "Загальна частина зобов'язального права", яка, в свою чергу, ділиться на підрозділ 1 "Загальні положення про зобов'язання" і підрозділ 2 "Загальні положення про договір". Наступний за нею розділ IV "Окремі види зобов'язань", що включає норми про всі названих вище різновидах зобов'язань (1), охоплює особливу частину зобов'язального права. Він є найбільшим за обсягом розділом ГК, складаючи всю його другу частину.
---
(1) У ньому відсутній лише більшість договірних зобов'язань щодо використання виключних прав і ноу-хау, оскільки ДК поки не включає норми про інтелектуальну власність, хоча їх цивільно-правова природа не викликає сумніву.
Відповідно з даною системою будується і виклад зобов'язального права в другій частині курсу цивільного права. Разом з тим, враховуючи дидактичну спрямованість курсу, що підлягає вивченню матеріал особливої частини зобов'язального права в окремих випадках розділяється тут трохи інакше. Наприклад, з точки зору складності підлягає вивченню матеріалу і його важливості для майнового обороту доцільним стає виділення розділу про зобов'язання з надання фінансових послуг і, навпаки, об'єднання в одному розділі викладу зобов'язань з односторонніх і з алеаторних угод.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Система зобов'язального права "
  1. ПРОГРАМА КУРСУ" ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО "
    системах. Торгівельне (комерційне) право. Критика концепції підприємницького (господарського) права. Тема 2. Цивільне право як галузь права Цивільне право в системі правових галузей. Предмет цивільно-правового регулювання. Поняття і види майнових відносин, регульованих цивільним правом. Особливості корпоративних, речових, зобов'язальних і виняткових відносин.
  2. 1. Система зобов'язань
    системою зобов'язального права зобов'язання поділяються за різними групами (видами), тобто систематизуються. В основі їх загальноприйнятої (пандектній) систематизації лежить розподіл більшості зобов'язань за підставами виникнення на дві великі групи: договірні і позадоговірні. Так, зобов'язання, які породжують акти публічної влади, існують потім як договірні (наприклад, при
  3. 2. Поняття та ознаки договору енергопостачання
    системи енергопостачання на кількість і якість продукції , що подається іншим споживачам. --- Див: Сейнароев Б.М. Указ. соч. З . 51. Див: Шафір А.М. Указ. соч. С. 6 - 7. Особливості відносин, пов'язані з постачанням енергією через приєднану мережу, викликають складності в правильному визначенні місця договору енергопостачання в системі цивільно-правових
  4. 1. Основні ознаки позадоговірних зобов'язань та їх відмінність від договірних зобов'язань
    системі зобов'язального права. По-перше, позадоговірні зобов'язання відрізняються від договірних за характером майнових відносин, що лежать в їх основі. Для договірних зобов'язань характерно те, що вони оформляють нормальний майновий оборот, тобто відносини, засновані на угоді учасників, на їх вільному волевиявленні, манливому виникнення прав та обов'язків.
  5. 2. Поняття та види договору енергопостачання
    системи енергопостачання на кількість і якість продукції, що подається іншим споживачам ". --- --- Див: Сейнароев Б.М. Указ. соч. С. 51. Шафір А.М. Указ. соч. С. 6 - 7. Значні специфічні особливості відносин, пов'язаних з постачанням енергією через приєднану мережу, викликають складності в правильному визначенні місця договору енергопостачання в
  6. § 1. Поняття комерційного права
    систематичне отримання прибутку від користування майном, продажу товарів, виконання робіт або надання послуг особами, зареєстрованими як підприємців в установленому законом порядку (ст. 2 ЦК). Серед відзначених ознак, що містяться в легальному визначенні підприємницької діяльності, необхідно розрізняти загальні (родові), властиві будь-якій вільній (приватної)
  7. § 1. Поняття і види підприємців
    система приватного права, не відомо формально-юридичне поняття підприємця. Разом з тим у ньому міститься безліч норм і навіть інститутів права, що передбачають спеціальні правила про організацію та діяльність осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність. Так , в ЦК містяться спеціальні норми про підприємницьку діяльність громадян (ст. 23), неспроможність (банкрутство)
  8. § 1. Об'єкти речових прав підприємця
    системою. Це помітно відрізняє категорію речових прав від прав зобов'язальних, так як стосовно до договірного права фундаментальне значення має принцип свободи договору, виражений в ст. 421 ГК: «Сторони можуть укласти договір, як передбачений, так і не передбачений законом або іншими правовими актами». Принцип обмеженості кола речових прав діє і у вітчизняному праві,
  9. § 3. Правовий режим грошей
    системи - одна з центральних завдань всякого держави і тому правове регулювання у сфері грошового обігу належить до найважливішим розділах економічного законодавства, і в тому числі комерційного права. Гроші як об'єкт правовідносин, регульованих нормами комерційного законодавства - це один з видів майна. ГК відносить гроші як об'єкти цивільних правовідносин до
  10. § 4. Правовий режим цінних паперів
    системі безготівкових грошових розрахунків і комерційного кредитування суб'єктів підприємницької діяльності займають чеки і векселі [13], практика використання яких у внутрішньому господарському обороті Російської Федерації ще тільки складається. Традиційні методи розрахунків за зобов'язаннями між юридичними особами , зокрема, платіжними дорученнями, превалюють над будь-якими іншими, що
© 2014-2022  yport.inf.ua