|
У науці цивільного права широко поширене розподіл зобов'язань на дві групи: договірні і позадоговірні. Це поділ проводиться за ознакою підстав виникнення зобов'язань: договірні виникають головним чином з договорів, тобто за угодою сторін, а позадоговірні - з підстав, передбачених законом (1). Названі групи зобов'язань мають значну схожість, що дозволило виділити в законі загальні положення про зобов'язання, які застосовні при наявності передбачених у них умов і до договірних, і до недоговірних зобов'язань.
---
(1) Див: Белякова А.М. Цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди. Теорія і практика. М., 1986. С. 17. Див також п. 1 § 3 гл. 35 т. III цього підручника.
Разом з тим між договірними і позадоговірними зобов'язаннями існують відмінності, що визначають їх самостійне значення і місце в системі зобов'язального права. По-перше, позадоговірні зобов'язання відрізняються від договірних за характером майнових відносин, що лежать в їх основі. Для договірних зобов'язань характерно те, що вони оформляють нормальний майновий оборот, тобто відносини, засновані на угоді учасників, на їх вільному волевиявленні, манливому виникнення прав та обов'язків (1).
---
(1) Точніше було б говорити про зобов'язання з угод, оскільки підставою виникнення зобов'язань є не тільки договори, а й односторонні угоди. Див: Іоффе О.С. Зобов'язальне право. С. 20.
На відміну від цього позадоговірні зобов'язання опосередковують відносини, не характерні для нормального плину життя, тобто аномальні майнові відносини. Найбільш яскравим прикладом можуть служити відносини, пов'язані з пошкодженням чи знищенням чужого майна особою, з якою власник з приводу цього майна не полягає у договірних відносинах. Чи не характерним для нормальних відносин між суб'єктами цивільного права буде і випадок, коли особа отримує майно, помилково надіслане на його адресу іншою особою, внаслідок чого у що передав це майно утворюється юридично не обгрунтована спад, а у що отримав - безпідставне прирощення.
По-друге, позадоговірні зобов'язання відрізняються від договірних з підстав їх виникнення: вони виникають не з волі, а переважно всупереч волі їх учасників, в силу юридичних фактів, зазначених у законі. Найчастіше вони виникають із неправомірних дій, але підставою їх виникнення можуть бути і дії правомірні, якщо вони вчинені помилково (1). Так, ЦК передбачає, що особа, яка завдала шкоди, зобов'язана відшкодувати її (п. 1 ст. 1064). Рівним чином і обличчя, яке збільшило внаслідок допущеної помилки своє майно за рахунок іншого, зобов'язана повернути безпідставно придбане (п. 1 ст. 1102 ЦК). Більше того, такі зобов'язання можуть виникати і при навмисному вчиненні правомірних, але шкідливих дій (наприклад, особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, за загальним правилом має відшкодувати шкоду, заподіяну їм при цьому іншій особі в силу правил абз. 1 п. 3 ст . 1064 та ч. 1 ст. 1067 ЦК).
---
(1) Див: Тархов В.А. Цивільне право. Загальна частина. Уфа, 1998. С. 283.
У всіх цих випадках зобов'язані особи (боржники) стають такими не по своїй волі, а в силу закону. Позадоговірні зобов'язання виникають незалежно від волі не тільки того, хто заподіяв шкоду або безпідставно збагатився, а й від волі іншого боку - потерпілого (кредитора). Інша річ, що потерпілий, як будь-яке власник права, може не реалізувати свої права, що виникли з такого зобов'язання, що відповідатиме принципу автономії волі, характерному для цивільного права (ст. 9 ЦК).
|
- ПРОГРАМА КУРСУ" ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО "
основні особливості приватноправового регулювання. Приватне право як ядро правопорядку, заснованого на ринковій організації економіки. Приватне право в Росії. Система російського приватного права. Приватне право в зарубіжних правопорядках. Дуалізм приватного права в континентальних правових системах. Торгівельне (комерційне) право. Критика концепції підприємницького (господарського) права.
- § 2. Предмет цивільного права
основні причини: а) законодавець, окреслюючи предмет цивільного права, не говорив і не говорить про ці відносини прямо, б) в літературі їх самостійність визнавалася і визнається не всіма авторами * (22) . Незважаючи на те що в ст. 2 ГК і справді немає прямих згадок на організаційні відносини, не варто забувати про особливості редакції правила абз. 1 п. 1 ст. 2 ГК, яка: а)
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
основні докази 15. DE FACTO [де факто] - фактично, на ділі 16. DE JURE [де юре] - по праву, юридично, формально 17. DE LEGE FERENDA [де леге ференда] - з точки зору закону, видання якого бажано; з точки зору майбутнього права 18. DE LEGE LATA [де леге лата] - з точки зору існуючого закону 19. ERGA OMNES [ерга омнес] - отже, все; зобов'язання перед
- § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
основні дії учасників * (12), підстава (спрямованість) договору купівлі-продажу полягає в придбанні продавцем права на гроші (покупну ціну) і в придбанні покупцем права на річ (предмет договору). Говорячи інакше, даний договір спрямований на перехід права (власності, іншого речового права) відносно продаваної речі і на перехід права (власності, іншого речового права) на
- § 1. Загальна характеристика страхування
основних ознаках. Страхування: - припускає наявність небезпеки настання випадкових і несприятливих для особи обставин, які викликають шкідливі наслідки в його майнової чи особистої сфері; - полягає в утворенні страхового фонду за рахунок об'єднання коштів кількох страхувальників. Страховим фондом розпоряджається страховик, який виплачує страхувальнику кошти у разі настання
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
основні докази 15. De facto [де факто] - фактично, на ділі 16. De jure [де юре] - по праву, юридично, формально 17. De lege ferenda [де леге ференда] - з точки зору закону, видання якого бажано; з точки зору майбутнього права 18. De lege lata [де леге лата] - з точки зору існуючого закону 19. Erga omnes [ерга омнес] - отже, все; зобов'язання перед
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
основні докази 15. DE FACTO [де факто] - фактично, на ділі 16. DE JURE [де юре] - по праву, юридично, формально 17. DE LEGE FERENDA [де леге ференда] - з точки зору закону, видання якого бажано; з точки зору майбутнього права 18. DE LEGE LATA [де леге лата] - з точки зору існуючого закону 19. ERGA OMNES [ерга омнес] - отже, все; зобов'язання перед
- 3. Цивільно-правові форми майнових відносин
основному вичерпувався інститутами речового та зобов'язального права, що становили дві основні підгалузі (гілки) цивільного права. Однак у зв'язку з бурхливим розвитком і ускладненням сучасного економічного (майнового) обігу відповідно розвивалося і ускладнювалося цивільно-правове регулювання, в якому з'явилися (відокремилися) нові інститути та підгалузі. Перш за все це
- 1. Деякі загальні положення про цивільно - правової відповідальності
основному такий підхід відзначається в позиції авторів, що аналізують чисто практичні аспекти поняття "цивільно - правова відповідальність", пов'язані із застосуванням відповідних правових норм, що передбачають відповідальність за порушення договірного зобов'язання . У таких роботах цивільно - правова відповідальність розглядається як обов'язок боржника, що допустив порушення
- 3. Підстави та умови договірної відповідальності
основних "цементуючих" елементів. Цей приклад служить хорошою ілюстрацією згубність спроб будувати далекосяжні висновки на основі надуманих умоглядних конструкцій. Адже якщо прийняти позицію автора, всякий раз при стягненні неустойки суд повинен вимагати від кредитора подання доказів, що підтверджують як факт наявності збитків, так і їх розмір, а також наявність причинного зв'язку
|