Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

3. Основні тенденції розвитку зобов'язального права

Зобов'язальне право характеризується деякими загальними напрямами свого розвитку. Насамперед, панівне місце в ньому займає договірне право, що регулює нормальні економічні відносини обміну. Позадоговірні (правоохоронні) зобов'язання, особливо деліктні, навпаки, є формою цивільно-правової відповідальності за майнові правопорушення, складають у цілому виняткові ситуації, і в цій якості відокремлюються від звичайних (договірних) зобов'язань.
Разом з тим обидві ці сфери зобов'язального права характеризуються посиленням правового захисту інтересів добросовісних учасників цивільного обороту. У договірному праві цьому, наприклад, служать багато правила про порядок укладання договорів, спеціальні правила про захист інтересів громадян-споживачів, антимонопольні обмеження і заборону недобросовісної конкуренції тощо, а в деліктному праві - норми про відповідальність незалежно від вини правопорушника, про відшкодування моральної шкоди та ін
Договірне право як провідна частина зобов'язального права розвивається у зв'язку ускладненням самого обороту. Тут простежується диференціація зобов'язань у сфері підприємницької діяльності та звичайних, загальногромадянських зобов'язань, серед яких виділяються договірні зобов'язання за участю громадян-споживачів. Розвиток відносин обміну посилює різноманіття і ускладнює систему цивільно-правових договірних зобов'язань, тягне її все більш ретельну внутрішню диференціацію (складалася на основі традиційних, класичних типів і видів договорів), поява комплексних (змішаних) і нетипових договірних взаємозв'язків.
Воно викликає також певне відокремлення зобов'язань по галузях економічної (господарської) діяльності (торгівля, будівництво, транспорт, житлова сфера, страхове, банківське обслуговування тощо). Тут норми про цивільно-правових договорах і виникаючих на їх основі зобов'язаннях нерідко складають ядро ??відповідного комплексного законодавства (іноді неточно званого торговим, транспортним, банківським, житловим і тому подібним правом).
При цьому можна говорити про все більшу комерціалізації сучасного договірного права, посилюється вплив підприємницьких (комерційних) зобов'язань на весь цивільний оборот. Про це свідчить і все більш значний вплив на нього правил про договірні зобов'язання, що оформляють зовнішньоекономічний товарообмін, а також відоме посилення ролі торгових звичаїв, у тому числі звичаїв міжнародного комерційного (підприємницького) обігу.
Все це, однак, не веде до розчленування або розпаду єдиної в своїй основі цивільного обороту. Навпаки, в регламентації постійно ускладнюються і видозмінюються відносин товарообміну посилюється роль єдиних загальних норм зобов'язального права, що дозволяють, зокрема, відповідати і на запити нової практики обороту. Більш того, виділяються єдині для всіх сфер цивільного обороту види зобов'язань, наприклад грошові зобов'язання, що виникають у діяльності всіх його учасників.
Ряд загальних тенденцій властивий і законодавству про зобов'язання, особливо договірних. Тут в першу чергу слід назвати тенденцію до уніфікації договірного права, головним чином у сфері професійного підприємницького обороту, реалізується у формі створення уніфікованих загальних інститутів, одноманітно регулюючих товарообмін незалежно від національної (державної) приналежності його учасників. Такі інститути закріплюються в ряді спеціальних міжнародних конвенцій, в однакових нормативних та рекомендаційних актах, в уніфікації торговельних звичаїв, що покликане полегшити та вдосконалити відрізняється найбільшим динамізмом міжнародний комерційний (підприємницький) оборот.
Дана обставина робить великий вплив і на розвиток внутрішнього (національного) договірного права, що дозволяє говорити про посилення його інтернаціоналізації. Саме під її впливом в національному законодавстві з'являються правила про багатьох нових видах договорів, таких, наприклад, як лізинг (фінансова оренда), факторинг (фінансування під відступлення грошової вимоги), франчайзинг (комерційна концесія) та ін, про деякі нові способи забезпечення належного виконання договірних зобов'язань (банківська гарантія), удосконалюються правила про порядок укладання договорів і т.д. Названі тенденції активно проявляються у розвитку законодавства про договори не тільки в Росії, але і в інших країнах СНД, сприяючи формуванню між ними єдиного правового простору насамперед у сфері товарообміну, тобто цивільного обороту.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Основні тенденції розвитку зобов'язального права "
  1. ПРОГРАМА КУРСУ" ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО "
    основні особливості приватноправового регулювання. Приватне право як ядро ??правопорядку, заснованого на ринковій організації економіки. Приватне право в Росії. Система російського приватного права. Приватне право в зарубіжних правопорядках. Дуалізм приватного права в континентальних правових системах. Торгівельне (комерційне) право. Критика концепції підприємницького (господарського) права.
  2. § 1. Поняття комерційного права
    основної діяльності, можуть здійснювати підприємницьку діяльність лише остільки, оскільки це служить досягненню цілей, заради яких вони створені (п. 3 ст. 50 ЦК). Це пояснюється тим, що установа створюється власником для заданої мети (соціально-культурної, управлінської і т. д.), яка не приносить прибутку. Визначаючи мету діяльності установи та фінансуючи його, власник
  3. § 1. Основні правові системи сучасності
    основні правові системи існують сьогодні. У сучасній юридичній літературі представлені різні визначення правової системи. Це пояснюється тим, що правова система - складне соціальне багатогранне явище, постійно змінне в ході історичного процесу. Причому не всі її елементи розвиваються однаковими темпами. Більшість вітчизняних юристів вважають, що правова система -
  4. § 2. Джерела цивільного права зарубіжних країн
    основних рисах сформувалася в період Великої французької революції 1789-1794 рр.. і в перші пішли за нею десятиліття, особливо в роки правління Наполеона (1799-1814) * (103). Під наглядом, а іноді й за безпосередньої участі Наполеона були підготовлені Цивільний кодекс 1804 р., Торговий кодекс 1807 р., Цивільний процесуальний кодекс 1806 р., Кримінальний процесуальний
  5. § 4. Право приватної власності окремих юридичних осіб
    основним компонентом несформованого "третього" соціального сектору економіки * (892). Соціальний характер кооперації, особливо споживчої, сьогодні все більше відбивається і в російському кооперативному русі, хоча зовсім недавно у вітчизняних роботах по кооперації кооперативи розглядалися в якості альтернативи виключно державного сектора економіки, без урахування самостійності
  6. § 1. Поняття і види обмежених речових прав
    основне призначення інституту речових прав на чужі речі полягає в забезпеченні юридичної можливості вилучення з чужої речі корисних властивостей, тобто в користуванні цією річчю у своєму інтересі, для задоволення власних потреб: "Саме в користуванні річчю і полягає сенс, істота всіх речових прав" * (1002). Правомочність користування утворює або єдиний, чи основний елемент
  7. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    основні докази 15. DE FACTO [де факто] - фактично, на ділі 16. DE JURE [де юре] - по праву, юридично, формально 17. DE LEGE FERENDA [де леге ференда] - з точки зору закону, видання якого бажано; з точки зору майбутнього права 18. DE LEGE LATA [де леге лата] - з точки зору існуючого закону 19. ERGA OMNES [ерга омнес] - отже, все; зобов'язання перед
  8. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    основні докази 15. De facto [де факто] - фактично, на ділі 16. De jure [де юре] - по праву, юридично, формально 17. De lege ferenda [де леге ференда] - з точки зору закону, видання якого бажано; з точки зору майбутнього права 18. De lege lata [де леге лата] - з точки зору існуючого закону 19. Erga omnes [ерга омнес] - отже, все; зобов'язання перед
  9. § 1. Поняття та ознаки зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди
    основні групи деліктних зобов'язань: загальний (генеральний) делікт і спеціальні види деліктів. Загальний (генеральний) делікт встановлює загальні положення відповідальності за заподіяння шкоди, які застосовуються до всіх деліктних зобов'язань, оскільки спеціальний закон не робить будь-яких вилучень із загального правила. Основне положення генерального делікту можна сформулювати наступним чином:
  10. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    основні докази 15. DE FACTO [де факто] - фактично, на ділі 16. DE JURE [де юре] - по праву, юридично, формально 17. DE LEGE FERENDA [де леге ференда] - з точки зору закону, видання якого бажано; з точки зору майбутнього права 18. DE LEGE LATA [де леге лата] - з точки зору існуючого закону 19. ERGA OMNES [ерга омнес] - отже, все; зобов'язання перед