|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
2.9. Міжнародний район морського дна
|
|
Відповідно до ст. 1 ЮНКЛОС термін "Район" означає дно морів і океанів і його надра за межами національної юрисдикції. Морське дно за межами континентального шельфу та виключної економічної зони є територією з міжнародним режимом і утворює міжнародний район морського дна. У результаті науково-технічного прогресу виявилися досяжними для експлуатації не тільки природні ресурси континентального шельфу, але і глибоководні поклади мінералів, що знаходяться на морському дні та в його надрах за межами континентального шельфу. Реальна перспектива їх видобутку породила проблему міжнародно-правового регулювання експлуатації природних ресурсів глибоководного району Світового океану за межами дії національної юрисдикції або, точніше кажучи, за межами континентального шельфу.
Міжнародно-правовий режим, а також порядок дослідження та видобутку ресурсів Району врегульовані Частиною XI ЮНКЛОС. Ця частина ЮНКЛОС має розділи і підрозділи, що містять 59 статей (ст. 133 - 191). У ст. 137 встановлено, що жодна держава не може претендувати на суверенітет або здійснювати суверенні права щодо якої б то не було частини Району і його ресурсів, так як вони оголошені спільною спадщиною людства, від імені якого діє Міжнародний орган з морського дна (Орган). ЮНКЛОС відводить йому важливу роль. Мова йде про міжнародної організації з цілою системою органів. Її завдання - організувати і контролювати діяльність в Районі. Ніхто не має права привласнювати собі будь-яку частину Району. Видобувні корисні копалини можуть бути невідчужуваними, але з дотриманням правил, що встановлюються Органом. Використання Району допустимо виключно в мирних цілях. Обов'язок забезпечити дотримання правового режиму Району фізичними та юридичними особами покладена на держави їхнього громадянства.
У ЮНКЛОС вказано, що фінансові і економічні вигоди, одержувані від діяльності в міжнародному районі, повинні розподілятися на основі принципу справедливості з особливим урахуванням інтересів і потреб держав, що розвиваються. Такий розподіл доходів, одержуваних від діяльності в міжнародному районі, не зажадає прямого або обов'язкової участі в цій діяльності неготових до неї держав. Діяльність у Районі здійснюється, як зазначено в ст. 140 ЮНКЛОС, на благо всього людства.
Передбачена можливість розвідки і розробки мінеральних ресурсів Району як спеціальним підрозділом Органу - Підприємством, так і окремими державами - учасницями ЮНКЛОС в асоціації з Міжнародним органом. Така система розробки ресурсів Району, в якій разом з Підприємством Органу можуть брати участь держави-учасники та інші суб'єкти внутрішнього права цих держав, отримала назву паралельної. Підприємство безпосередньо здійснює діяльність у Районі, транспортування, переробку і збут мінералів. Орган має не тільки функції і повноваження, надані ЮНКЛОС, а й припускаються повноваження, необхідні для здійснення його діяльності.
Політика щодо діяльності в Районі повинна проводитися Органом таким чином, щоб сприяти розширенню участі в освоєнні ресурсів з боку всіх держав, незалежно від їх соціально-економічних систем або географічного положення, і запобігати монополізацію діяльності на морському дні.
Загальна поведінка держав та їх діяльність у Районі поряд з положеннями ЮНКЛОС регулюються принципами Статуту ООН та іншими нормами міжнародного права в інтересах підтримання миру і безпеки, сприяння міжнародному співробітництву та взаєморозумінню (ст. 138 ЮНКЛОС).
Згідно ст. 158 ЮНКЛОС головними органами Міжнародного органу з морського дна є Асамблея, що складається з членів Органу, Рада, до складу 36 членів Органу, які обираються Асамблеєю, а також Секретаріат.
Рада має повноваження встановлювати і проводити конкретну політику з питання або проблему діяльності Міжнародного органу. Половина його членів обирається відповідно до принципів справедливого географічного представництва, інша половина - з інших підстав: від країн, що розвиваються, які мають особливі інтереси; від країн-імпортерів; від країн, які видобувають аналогічні ресурси на суші, і т.д.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 2.9. Міжнародний район морського дна " |
- М.І.Савченко. Морське право, 2008
- Література
Перетерский І.С., Крилов С.Б. Міжнародне приватне право, М., 1959; Лунц Л.А., Міжнародне приватне право. М., 1970; Лунц Л.А., Маришева Н.І., Садиков О.Н. Міжнародне приватне право. М., 1984; Міжнародне приватне право. Під загальною ред. Г.К. Матвєєва. Київ, 1985; Madl F., Vekas, The Law of Conflicts and Foreign Trade. Bud., 1987; Іссад М. Міжнародне приватне право. М., 1989; Маковський
- ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1. Барсегов Ю. Світовий океан: право, політика, дипломатія. М., 1983. - 287 с. 2. Вилегжаніна А., Гуреєв С., Іванов Г. Міжнародне морське право. М., 2003. - 385 с. 3. Кодекс торговельного мореплавства Республіки Білорусь. - Мн., 1997. - 128 с. 4. Кодекс торговельного мореплавства Російської Федерації. - М.: Російська панорама, 1999. - 247 с. 5. Коментар до Кодексу торговельного мореплавання Російської
- ВИКОРИСТАНІ СКОРОЧЕННЯ
КТМ Російської Федерації - Кодекс торговельного мореплавства Російської Федерації. КТМ Республіки Білорусь - Кодекс торговельного мореплавства Республіки Білорусь. КТМ Естонської Республіки - Кодекс торговельного мореплавства Естонської Республіки. БНА - Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства. ВООЗ - Всесвітня організація охорони здоров'я. ГМССБ -
- 4.1. Загальні положення
Охорона морського середовища - один з важливих принципів міжнародного морського права. Його становлення та затвердження зайняло відносно короткий відрізок часу. Частина XII ЮНКЛОС цілком присвячена захисту та збереження морського середовища. Суверенне право держав розробляти свої природні ресурси відповідно до проведеної ними політикою в галузі навколишнього середовища обумовлено в ЮНКЛОС їх обов'язком
- 8.1. Загальні положення
Складність міжнародних відносин у сфері торгового мореплавання, а також розширення та інтенсифікація діяльності держав з використання морів і океанів привели до виникнення і значного зростання в останні роки міжнародних організацій, покликаних сприяти розвитку співробітництва держав у різних областях освоєння Світового океану. Відмінності в географічному розташуванні,
- 2.14. Міжнародно-правові проблеми військово-морської діяльності держав у Світовому океані
2.14. Міжнародно-правові проблеми військово-морської діяльності держав у Світовому
- Договір морського перевезення вантажів
Договір морського перевезення вантажів - найбільш деталізований, складний і своєрідний транспортний договір, сприйняв багато, вироблені багаторічною практикою морських перевезень, міжнародні норми. На регулювання правил морського перевезення, крім того, значний вплив мають міжнародні торговельні звичаї і звичаю, що дозволяють впровадити єдині норми, терміни та знаки. За договором
- 88. Міжнародне право. Співвідношення правової системи РФ і міжнародного права
Міжнародне право являє собою сукупність правових норм, що регулюють міждержавні відносини. Суб'єкти міжнародного права - це держави, об'єкт регулювання - міждержавні відносини. У системі міжнародного права виділяють: 1) міжнародне публічне право (предмет регулювання - безпосередньо владні відносини між державами), 2) міжнародне
- Коментар до статті 18.6
1. Згідно з Федеральним законом від 17 грудня 1998 р. N 191-ФЗ "Про виняткової економічної зоні Російської Федерації" (в ред. Федерального закону від 8 серпня 2001 р. N 126-ФЗ) виняткова економічна зона РФ - це морський район, що знаходиться за межами територіального моря РФ і прилеглий до нього, з особливим правовим режимом, встановленим зазначеним Законом, міжнародними
- 4.1. Районний суд
Районний суд входить до системи судів загальної юрисдикції, вважається основним її ланкою і розглядає переважна більшість кримінальних, цивільних справ і всі справи про адміністративні правопорушення, що підпадають під його юрисдикцію. Так, до початку функціонування світових суддів у районному суді розглядалася до 98% цивільних і майже 95% кримінальних справ. Районний суд є безпосередньо вищою
- 4. Припинення договору
У розділі XIV КТМ відсутні норми про порядок припинення договору морського посередництва, тому, враховуючи безсумнівну подібність правовідносин і фідуціарні характер зазначеного договору, повинні застосовуватися за аналогією закону положення про припинення договору доручення. У зв'язку з викладеним можна зробити висновок про те, що довіритель має право скасувати своє доручення, а морський брокер відмовитися від
|