| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 6. Оголошення боржника неспроможним та його правові наслідки |
||
|
Якщо суд при розгляді клопотання про початок процедури у зв'язку з неплатоспроможністю встановить, що для оголошення боржника неспроможним (банкрутом) є всі необхідні умови, а заходи, спрямовані на запобігання відкриття конкурсного процесу, не можуть бути використані в силу об'єктивних причин (боржник не може запропонувати небудь реальний і прийнятний план врегулювання боргів), то процес переходить у наступну стадію - винесення рішення про оголошення боржника неспроможним і відкриття конкурсного виробництва. Тільки суд може оголосити боржника неспроможним і розпочати відповідну процедуру. В даний час з метою більш гнучкого регулювання відносин, що виникають в результаті неплатоспроможності учасників цивільного і торгового обороту, конкурсне виробництво залежно від правового статусу неспроможного боржника, величини утягненого в процес майна та його співвідношення з масою боргів може здійснюватися в різних модифікаціях. Така множинність процедур називається процесуальним плюралізмом. Найбільш одноманітно питання про вибір процедури, яка може бути почата відносно неспроможного боржника, вирішується в праві ФРН, що передбачає для неспроможних боржників, незалежно від їх правового статусу, крім світової угоди тільки одну можливість - ліквідацію майна із застосуванням єдиної для всіх випадків процедури конкурсного виробництва. У розвитку законодавства з'явилася нова тенденція - посилення ролі і значення засобів і процедур, призначених не для ліквідації майна боржника, а для надання йому можливості поправити похитнулися справи шляхом реалізації плану врегулювання боргів і т. д. У цьому відношенні дуже показова реформа французького законодавства про банкрутства 1985 року. Взаємини раніше діяли правил про врегулювання пасиву підприємства, ліквідації майна підприємства в судовому порядку і тимчасового припинення стягнень законом № 85-98 від 25 січня 1985 введе- 449 на процедура судового відновлення підприємств, призначена для збереження підприємства, підтримання його роботи із збереженням зайнятості, а також для очищення пасиву. До фізичним та юридичним особам, які використовують штат найманих працівників чисельністю до 50 чоловік, і до підприємств, сума торгового обороту яких не перевищує 20 млн. франків, застосовується спрощена процедура. В Англії в ході законодавчої реформи 1986 був істотно розширено коло суб'єктів неспроможності, на яких розповсюдив свою дію закон про неплатоспроможність. Якщо раніше законодавство про банкрутства не застосовувалося до компаній, то в даний час компанії підлягають ліквідації або проходять через процедури врегулювання боргів відповідно до норм закону про неплатоспроможність 1986 року. Відносно компаній введена нова процедура, невідома раніше діючим законодавством, - процедура добровільного врегулювання боргів (company voluntary arrangements), можливе відкриття процедури адміністрації доходів компанії (administration) і процедури управління доходами компанії (receivership). Для компаній, економічне становище яких виявляється безнадійним, законом передбачена процедура ліквідації майна, яка може бути добровільною і, в свою чергу, ділиться на дві процедури: добровільну ліквідацію компанії її членами і добровільну ліквідацію компанії її кредиторами. Примусова ліквідація здійснюється судом. Передбачена спеціальна процедура ліквідації незареєстрованої компанії. Відносно фізичних осіб передбачено дві процедури: процедура добровільного врегулювання боргів і процедура ліквідації майна. Найбільша різноманітність процесуальних можливостей спостерігається в праві США. Закон про неспроможність 1979 наказує, що залежно від правового становища боржника, оголошеного неспроможним, суд починає одну з передбачених законом процедур. Відносно всіх боржників незалежно від їх статусу, за винятком залізничних, страхових і банківських корпорацій, будівельних і кредитних об'єднань, відповідно до приписів гл. 7 закону починається процедура ліквідації. У відношенні цього ж кола осіб, за винятком брокерів фондових і товарних бірж і залізничних корпорацій, за рішенням суду може бути розпочата також процедура реорганізації, передбачена гл. 11. У разі неспроможності брокерів фондової біржі суд починає спеціальну процедуру, передбачену ч. III гл. 7 «Ліквідація майна брокерів фондової біржі», а щодо брокерів товарних бірж - процедуру, передбачену ч. IV гл. 7 «Ліквідація майна брокерів товарної біржі». Муніципальні організації, оголошені неплатоспроможними, повинні 450 пройти через процедуру «врегулювання боргів муніципальних організацій», передбачену гол. 9. Залізничні корпорації, визнані неплатоспроможними, можуть бути реорганізовані згідно ч. IV гл. 11 закону про неспроможність 1979 року. За рамками спеціального законодавства про неспроможність залишається регулювання відносин, що виникають в результаті неплатоспроможності корпорацій та об'єднань, прямо вилучених під дії цих законів. Ведення справ таких корпорацій та об'єднань у разі їх неспроможності здійснюється на базі спеціального законодавства. Судове рішення про початок конкурсного виробництво діє erga omnes (щодо всіх) і тому доводиться до відома широкої публіки. Публікація повинна містити ім'я боржника, відомості про його місце проживання або місцезнаходження підприємства, дату винесення рішення судом, номер, під яким вчинено запис в торговельному реєстрі, ім'я та адресу конкурсного керуючого. Кредиторам, місце проживання або місцезнаходження підприємств яких відомо, висилаються спеціальні сповіщення. Відкриття конкурсного виробництва в тій чи іншій його модифікації має ряд істотних і дуже важливих наслідків для кредиторів і боржника. 1. Неспроможний боржник позбавляється повністю або суттєво обмежується у праві управління та розпорядження майном. Право управління і розпорядження майном переходить до посадових осіб конкурсного виробництва. Позбавлення боржника права розпорядження майном з середніх століть було найголовнішим правовим наслідком початку конкурсного виробництва і таким залишається і в наш час. Воно особливо передбачається чинним законодавством ФРН (§ 6 ЦКУ), Франції (ст. 31, 152 закону № 85-98 від 25 січня 1985 р.). В Англії та США для регулювання відносин, що виникають після відкриття конкурсу, застосовується інститут довірчої власності (trust): конкурсний керуючий набуває статусу довірчого власника, а право власності з усіма його правомочностями володіння, розпорядження та користування переходить до конкурсного керуючого. В якості бенефіціанта виступають конкурсні кредитори і іноді - сам неспроможний боржник. 2. У момент оголошення боржника неспроможним і відкриття конкурсного провадження відносно майна боржника встановлюється конкурсний імунітет. Ніхто з кредиторів не може здійснювати вимоги до боржника інакше, ніж в рамках провадження у справі у зв'язку з неспроможністю, а конкурсні кредитори можуть здійснювати свої вимоги лише за правилами, встановленими для конкурсного виробництва, і ніякі арешти і стягнення на майно боржника не допускаються на користь окремих кредиторів. 451 Конкурсний імунітет діє тільки відносно конкурсних кредиторів, під категорію яких не підпадають кредитори боржника із забезпеченим правом вимоги, і лише протягом здійснення конкурсного виробництва. Із закінченням конкурсного виробництва кредитори, які отримали недостатнє задоволення або зовсім його не отримали, можуть висувати свої вимоги самостійно звичайним позовною порядком. 3. Всі зобов'язання боржника, навіть ті, за якими термін виконання ще не настав до моменту оголошення боржника неспроможним, визнаються простроченими. Новим французьким законодавством з цього загального правила встановлено виняток: при відкритті процедури судового врегулювання борги, термін платежу за якими ще не настав на день винесення рішення, оплачуються у міру настання терміну виконання. 4. З моменту оголошення боржника неспроможним і початку конкурсного виробництва законодавства може передбачатися зупинка течії відсотків за грошовими вимогами кредиторів. Таке правило, зокрема, передбачено § 63 ЦКУ, ст. 55 закону № 85-98 від 25 січня 1985 р., ст. 189 закону про неспроможність 1986 року. 5. Відкриття конкурсного виробництва має своїм важливим наслідком встановлення так званого періоду «підозрілості», тобто воно має ретроактивності наслідки. Суть полягає в тому, що конкурсний керуючий має право опротестувати угоди, зроблені боржником протягом встановленого в законі часу до відкриття конкурсного виробництва. Так, § 30-33 ЦКУ передбачають, що конкурсний керуючий може оскаржити: угоди, укладені неспроможним боржником на шкоду або з наміром заподіяти шкоду конкурсним кредиторам після подачі клопотання до суду або припинення платежів, якщо контрагенту за такою угодою було відомо про припинення платежів або подачі клопотання; угоди після припинення платежів або подачі клопотання, що надають переваги будь-кому з кредиторів; оплатне договори, вчинені неспроможним боржником протягом року, що передує відкриттю конкурсного виробництва, зі своїми найближчими родичами і чоловіком; договори дарування, вчинені боржником протягом року до відкриття конкурсного виробництва, за винятком тих, предмет яких є звичайним подарунком у відомих випадках; договори дарування на користь чоловіка, вчинені протягом двох років до відкриття конкурсного виробництва, і ін Аналогічні приписи існують і в інших правових системах. Так, французьке право (ст. 107 закону № 85-96) вказує ряд угод, непротівопоставімих конкурсній масі. Принцип, відповідно до якого конкурсний керуючий, будучи - ^ орерітельним власником, може оскаржити угоду і вимагати передачі йому титулу на майно (особливо на нерухомість), називається принципом віку (relation back principal le) . У США право конкурсного керуючого оскаржити угоди боржника врегульовано § 544-549 закону 1979 року. Можуть бути оскаржені угоди, зроблені на шкоду кредиторам протягом року до подачі клопотання, а також ряд інших зазначених у законі угод. 6. Для боржника можуть наступати і особисті несприятливі наслідки: обмеження переміщень (боржник може покинути місце свого проживання лише з дозволу суду, а в деяких випадках він може бути заарештований, якщо існує реальна небезпека, що боржник має намір сховатися); обмежується дія норм, які охороняють недоторканність листування (вся кореспонденція, що надходить на ім'я неспроможного, переадресується конкурсному керуючому і розкривається їм, при цьому особисті листи та повідомлення, які не мають відношення до процесу, повертаються боржникові). Крім зазначених наслідків на боржника законодавства можуть накладатися й інші обмеження, що стосуються його особи. Так, наприклад, в Англії неспроможний боржник не може бути сам конкурсним керуючим в інших конкурсних процесах; не може бути членом парламенту, членом місцевих органів самоврядування, мировим суддею, солісіторов, що здійснюють приватну практику; під страхом кримінального покарання неспроможний боржник не може без дозволу суду бути директором компанії або посадовою особою в іншому конкурсному процесі. 7. З оголошенням боржника неспроможним у нього з'являються нові, передбачені законом обов'язки, невиконання яких може послужити підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності. Неспроможний боржник зобов'язаний: - представити список кредиторів, опис майна і заява про своє фінансове становище; - якщо призначено або обрано посадову особу конкурсного виробництва, то боржник зобов'язаний усіма своїми діями сприяти належному виконанню ним своїх обов'язків; - передати конкурсному керуючому своє майно, всю необхідну інформацію, включаючи книги, документи, записи, що стосуються майна; - бути присутнім на засіданнях комісії кредиторів, загальних зборів кредиторів та суду, правдиво відповідати на всі їхні запитання; - не залишати без дозволу суду або конкурсного керуючого свого місця проживання. 8. При неплатоспроможності підприємства-боржника з винесенням рішення про оголошення його неспроможним автоматично (за французьким правом) відкривається наглядова період (не більше трьох місяців, але з можливою пролонгацією на один термін за вмотивованим рішенням суду), протягом якого аналізуються економічні та соціальні підсумки діяльності підприємства і по завершенні якої вирішується питання про його збереження і відкриття процедури судового врегулювання або ліквідації майна підприємства. 453 9. Керівникам підприємства забороняється поступатися свою частку участі в капіталі товариства, акції, свідоцтва про інвестування. 10. У банку відкриваються спеціальні блоковані рахунки, на які зараховуються доходи продовжує функціонувати підприємства. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 6. Оголошення боржника неспроможним та його правові наслідки" |
||
|
||