ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Є. Н. Абрамова, Н. Н. Аверченко, Ю. В. Байгушева. Цивільне право: підручник: у 3-х томах
Том 2. Частина 2., 2010 - перейти до змісту підручника

§ 3. Зміст договору комісії

Обов'язки комісіонера. Основним обов'язком комісіонера є обов'язок вчинити передбачену договором угоду чи ряд угод від свого імені, але за рахунок комітента. Це, зокрема, означає наступне.
Комісіонер повинен вжити всіх можливих заходів для здійснення зазначеної в договорі угоди (угод) і здійснити її (їх), якщо це виявляється можливим. З договору комісії може витікати обов'язок комісіонера не тільки здійснити операцію, а й виконати її (наприклад, передати проданий товар, отримати належні за нього платежі і т.д.). Обов'язок комісіонера до виконання досконалої їм угоди повинна бути прямо передбачена в договорі комісії і не може передбачатися за замовчуванням, як вважав свого часу А.Г. Гойхбарг * (839). Якщо інше не випливає із суті зобов'язання або угоди сторін, то обов'язки комісіонера обмежуються здійсненням операції і його право вимагати сплати комісійної винагороди не залежить від виконання угоди третьою особою (п. 3 Огляду).
Якщо на комісіонера лежить обов'язок не тільки до здійснення угоди, а й до її виконання, він повинен також прийняти виконане по угоді третьою особою. У разі невиконання третьою особою угоди, укладеної з ним комісіонером, останній зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати необхідні докази, а також на вимогу комітента передати йому права за такою угодою з дотриманням приписів ст. 382-386, 388 і 389 ЦК. При цьому поступка прав комітенту допускається незалежно від угоди комісіонера з третьою особою, що забороняє або обмежує таку поступку. Однак це не звільняє комісіонера від відповідальності перед третьою особою у зв'язку з поступкою права в порушення угоди про її заборону або про обмеження (п. 2 і 3 ст. 993 ЦК).
Що ж стосується відповідальності перед комітентом за невиконання угоди третьою особою, то таку відповідальність комісіонер, як правило, не несе, за винятком випадку, коли він не проявив необхідної обачності у виборі цієї особи (наприклад, продав товар комітента в кредит особі, щодо якої порушено процес про неспроможність). Комісіонер може за додаткову винагороду прийняти на себе поруку за виконання угоди третьою особою. Така порука іменується делькредере.
Правова природа делькредере є спірною. Деякі вважають, що делькредере є особливий випадок поручительства * (840). На наш погляд, судова практика справедливо виходить з того, що делькредере не можна вважати різновидом поруки (п. 16 Огляду), оскільки при делькредере комісіонер є єдиним боржником комітента, що не узгоджується з природою поручительства. Тому делькредере слід розглядати як особливий вид гарантії, який існує поряд з іншими її видами (наприклад, передбаченої ст. 390 ЦК гарантією цедента щодо виконання відступленого вимоги боржником).
При здійсненні передбаченої договором комісії угоди (угод) комісіонер повинен піклуватися про інтереси комітента.
Прийняте на себе доручення він зобов'язаний виконати на найбільш вигідних для комітента умовах відповідно до його вказівок, а за відсутності в договорі комісії таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або іншими звичайно ставляться (абз . 1 ст. 992 ЦК).
Якщо вказівки комітента є точними і підлягають безумовному виконанню, то комісіонер під загрозою відшкодування всіх завданих комітенту збитків не вправі відступити від таких вказівок, навіть якби це робилося з наміром досягти найбільшої вигоди для комітента. У цьому випадку приписи п. 1 ст. 995 ГК як суперечні прямо вираженої волі комітента застосуванню не підлягають: комісіонер ні за яких умов не має права відступити від точних вказівок комітента.
Однак точні вказівки комітента - явище виняткове, яке має бути прямо передбачено договором комісії. В іншому випадку його вказівки є зразковими. При виконанні цих вказівок комісіонер зобов'язаний здійснити операцію (операції) на найбільш вигідних для комітента умовах, співвідносячи свої дії з звичаями ділового обороту або іншими звичайно ставляться (абз. 1 ст. 992 ЦК).
Примірний характер вказівок комітента не означає, що він віддає на відкуп комісіонеру всі питання, пов'язані з здійсненням операції. Навпаки, комітент може окреслити межі, в рамках яких повинен діяти комісіонер (наприклад, вказати, що товар повинен бути проданий за ціною не нижче встановленої комітентом). У цьому випадку може виникнути питання про відступ від зразкових вказівок комітента.
Відступ від таких вказівок в кращу для комітента сторону можливо без яких би то не було обмежень і умов. Абзац 2 ст. 992 ГК у зв'язку з цим наказує: "У разі, коли комісіонер здійснив операцію на умовах більш вигідних, ніж ті, які були зазначені комітентом, додаткова вигода ділиться між комітентом і комісіонером порівну, якщо інше не передбачено угодою сторін". Що стосується відступу від примирних вказівок комітента в гіршу для нього сторону, то воно допускається тільки при дотриманні двох умов: якщо за обставинами справи це необхідно в інтересах комітента і якщо комісіонер не міг попередньо запитати комітента або не одержав у розумний строк відповідь на свій запит. При цьому комісіонер зобов'язаний повідомити комітента про допущені відступи, як тільки повідомлення стало можливим (абз. 1 п. 1 ст. 995 ЦК). Виняток з цього правила зроблено для комісіонера, чинного в якості підприємця. Такому комісіонеру комітент може надати право відступати від своїх вказівок без попереднього запиту. Але і в цьому випадку комісіонер зобов'язаний у розумний строк повідомити комітента про допущені відступи, якщо тільки інше не передбачено договором комісії (абз. 2 п. 1 ст. 995 ЦК). Якщо комісіонер відступає від примирних вказівок комітента в гіршу для нього сторону при відсутності зазначених вище умов, то наступають наступні наслідки:
- комісіонер, який продав майно за ціною нижче узгодженої з комітентом, повинен відшкодувати останньому різницю, якщо не доведе, що у нього не було можливості продати майно за погодженою ціною і що продаж за нижчою ціною попередив ще більші збитки. У тому випадку, коли комісіонер був зобов'язаний попередньо запитати комітента, комісіонер має також довести, що він не мав можливості попередньо отримати згоду комітента на відступ від його вказівок (п. 2 ст. 995 ЦК). Довівши ці обставини, комісіонер доведе наявність необхідних законом умов, що дозволяли йому відступити від примирних вказівок комітента в гіршу для нього сторону, і не буде нести несприятливі для себе наслідки такого відступу;
- якщо комісіонер купив майно за ціною вище погодженої з комітентом, комітент, що не бажає прийняти таку покупку, зобов'язаний заявити про це комісіонерові в розумний строк після отримання від нього повідомлення про укладення угоди з третьою особою. В іншому випадку покупка визнається прийнятою комітентом. Якщо комісіонер повідомив, що приймає різницю в ціні на свій рахунок, комітент не має права відмовитися від укладеної для нього угоди (п. 3 ст. 995 ЦК).
Оскільки речі, що надійшли до комісіонера від комітента або придбані комісіонером за рахунок комітента, є власністю останнього (п. 1 ст. 996 ЦК), на комісіонера покладається обов'язок до забезпечення збереження цих речей, невиконання якої тягне відповідальність комісіонера перед комітентом (п. 1 ст. 998 ЦК). Якщо при прийомі комісіонером майна, надісланого комітентом або надійшло до комісіонера для комітента, в цьому майні виявляться пошкодження або недостача, які можуть бути помічені при зовнішньому огляді, а також у разі заподіяння ким-небудь збитку майну комітента, що знаходиться у комісіонера, комісіонер зобов'язаний вжити заходи з охорони прав комітента, зібрати необхідні докази і про все без зволікання повідомити комітента (п. 2 ст. 998 ЦК). Крім того, на комісіонера може лежати обов'язок застрахувати майно комітента за його рахунок шляхом укладення договору майнового страхування. Цей обов'язок є диспозитивної і покладається на комісіонера тільки в тому випадку, якщо комітент наказав комісіонеру застрахувати майно або якщо страхування цього майна передбачено договором комісії або звичаями ділового обороту (п. 3 ст. 998 ЦК).
По виконанні доручення, тобто після здійснення, а у відповідних випадках і після виконання зазначеної в договорі угоди (угод), комісіонер зобов'язаний представити комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту, повинен повідомити про них комісіонера протягом 30 днів з дня отримання звіту, якщо угодою сторін не встановлений інший термін. В іншому випадку звіт за відсутності іншої угоди вважається прийнятим (ст. 999 ЦК).
За загальним правилом на комісіонера не лежить обов'язок особистого виконання даного йому доручення. Якщо інше прямо не передбачено договором комісії, то комісіонер право з метою виконання цього договору укласти договір субкомісії з іншою особою, залишаючись відповідальним за дії субкомісіонера перед комітентом. За договором субкомісії комісіонер набуває щодо субкомісіонера права та обов'язки комітента (п. 1 ст. 994 ЦК). З метою забезпечення інтересів комісіонера п. 2 ст. 994 ГК наказує, що до припинення договору комісії комітент не має права без згоди комісіонера вступати у безпосередні відносини з субкомісіонером, якщо інше не передбачено договором комісії.
Обов'язки комітента. Найважливішою обов'язком комітента є обов'язок сплатити комісіонеру комісійну винагороду. Розмір і порядок сплати такої винагороди зазвичай передбачаються договором комісії. Якщо розмір винагороди не обговорений сторонами, то він може бути визначений ними відповідно до п. 3 ст. 424 ГК. Що стосується порядку сплати комісійної винагороди, то за відсутності в договорі комісії іншого умови воно має бути сплачено після виконання договору комісіонером (абз. 2 п. 1 ст. 991 ЦК). Згідно п. 2 ст. 991 ГК комісіонер зберігає право на комісійну винагороду, а також на відшкодування понесених витрат, якщо договір комісії не був виконаний з причин, залежних від комітента.
При прийнятті комісіонером поруки за виконання угоди третьою особою (делькредере) комітент зобов'язаний сплатити йому також і додаткову винагороду. Розмір і порядок його сплати встановлюються в договорі комісії (абз. 1 п. 1 ст. 991 ЦК). Якщо в договорі відповідні умови відсутні, то угода про делькредере вважається неукладеним (п. 1 ст. 432 ЦК).
Крім сплати комісійної винагороди, а у відповідних випадках і додаткової винагороди за делькредере, комітент зобов'язаний відшкодувати комісіонеру витрачені ним на виконання комісійного доручення суми (абз. 1 ст. 1001 ЦК). За загальним правилом усі витрати комісіонера, які він поніс у зв'язку з виконанням даного йому доручення, підлягають відшкодуванню понад суми основного і додаткового винагороди. Виняток становлять витрати на зберігання знаходиться у комісіонера майна комітента, які за відсутності в законі або договорі комісії інших розпоряджень включаються до розміру комісійної винагороди.
Оскільки комісіонер укладає угоди за рахунок комітента, закон покладає на останнього обов'язок прийняти виконане за договором комісії, оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і сповістити його без зволікання про виявлені в цьому майні недоліки, а також звільнити комісіонера від зобов'язань, прийнятих ним на себе перед третьою особою по виконанню комісійного доручення (ст. 1000 ЦК).
Виконання обов'язків комітента щодо сплати комісійної і додаткової винагороди, а також з відшкодування комісіонеру понесених ним витрат забезпечується утриманням. Згідно п. 2 ст. 996 ГК комісіонер має право утримувати знаходяться у нього речі, які підлягають передачі комітенту або особі, зазначеній комітентом, в забезпечення своїх вимог за договором комісії. У разі оголошення комітента неспроможним (банкрутом) зазначене право комісіонера припиняється, а його вимоги до комітента в межах вартості речей, які він утримував, задовольняються відповідно до ст. 360 ГК нарівні з вимогами, забезпеченими заставою. Крім того, комісіонер у силу ст. 410 ГК може утримати належні йому за договором суми з усіх сум, що надійшли до нього за рахунок комітента. Однак кредитори комітента, що користуються відносно черговості задоволення їх вимог перевагою перед заставоутримувачами, не позбавляються права на задоволення цих вимог з утриманих комісіонером сум (ст. 997 ЦК).
Закон не містить спеціальних приписів про наслідки невиконання або неналежного виконання комітентом своїх обов'язків. Тому тут знаходять застосування загальні розпорядження про наслідки невиконання або неналежного виконання зобов'язань (зокрема, про відшкодування збитків, сплату неустойки, відсотків за ст. 395 ГК і т.д.).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 3. Зміст договору комісії "
  1.  § 6. Комісія
      зміст зовнішніх відносин: торговельна діяльність, діяльність, здійснювана на ринку цінних паперів, на валютних ринках. На відміну від договору доручення, де, за загальним правилом, повірений зобов'язаний виконати доручення особисто, комісіонер, якщо інше не передбачено договором, має право з метою виконання цього договору укласти договір субкомісії з іншою особою. При цьому комісіонер набуває
  2.  § 2. Елементи договору комісії
      змісту з утриманням), або їх вчинення становить предмет спеціальних типів договорів, спрямованих на надання юридичних послуг від імені виконавця, але за рахунок замовника (наприклад, договори перевезення та страхування чужого вантажу). 3. Повинен бути узгоджений предмет угоди, яку зобов'язаний вчинити комісіонер (наприклад, найменування та кількість підлягає придбанню для комітента
  3.  ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
      зміст і види цивільних правовідносин Поняття цивільних правовідносин. Елементи й структурні особливості цивільних правовідносин. Зміст цивільних правовідносин. Поняття, зміст і види суб'єктивних цивільних прав. Поняття, зміст і види суб'єктивних цивільних обов'язків. Структура цивільних правовідносин. Поняття і зміст цивільної
  4.  2. Зміст договору комісії
      договору, припускаючи тим самим дія тут загальних положень про форму угод. Основну обов'язок комісіонера становить вчинення для комітента угоди або угод купівлі-продажу відповідно до даним йому дорученням. При цьому комісіонер відповідає за дійсність, але не за исполнимость угод, укладених ним з третіми особами в інтересах комітента (п. 1 ст. 993 ЦК). Так, якщо по
  5.  4. Джерела правового регулювання договору
      змісту договору комісії при оцінці намірів боку, яка здійснила операцію в якості комітента, стає необхідним. В іншому випадку, вдавшись до послуг комісіонера (уклавши на цей рахунок однойменний договір), учасник цивільного обороту міг би таким чином обійти встановлені законом межі своєї правоздатності, як і використовуючи договір доручення.
  6.  § 1. Муніципальне майно.
      утримання муніципального житлового фонду; пасажирський транспорт та інше майно, призначені для транспортного обслуговування населення в межах поселення; майно, призначене для попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій в межах поселення; об'єкти, а також пожежне обладнання та спорядження, призначені для забезпечення первинних заходів з гасіння
  7.  Глава 24. НАДАННЯ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ПРИЛЮДНИХ ПОСЛУГ
      утримання та ремонту багатоквартирних будинків і житлових приміщень в них, проведення конкурсу з відбору керуючої організації управління багатоквартирним будинком, про обсяг, про перелік та якість надаваних послуг і виконуваних робіт з утримання є публічними послугами. Рекомендована література. 1. Терещенко Л.К. Послуги: державні, публічні, соціальні / / Журнал російського права.
  8.  § 2. Принципи і гарантії виборчого права
      змісту названого принципу законодавцем використовується метод негативного визначення, коли у федеральному законодавстві і в законодавстві суб'єктів Федерації чітко формулюються обмежувальні виборчі цензи, які називають категорії осіб, які не мають права брати участь у виборах. Розглянемо ці цензи та обмеження. 1. Наявність громадянства РФ. До останнього часу іноземці, особи без
  9.  § 5. Інформаційне забезпечення виборів
      зміст, форми і методи своєї агітації, самостійно проводять її, а також має право в установленому законодавством порядку залучати для її проведення інших осіб. Витрати на проведення передвиборної агітації, агітації з питань референдуму здійснюються виключно за рахунок коштів відповідних виборчих фондів у встановленому законом порядку. Заборонена оплата агітації за
  10.  § 1. Глава муніципального освіти
      зміст повноважень глави багато в чому залежать від набору питань місцевого значення відповідного муніципального освіти. Глава муніципального освіти видає постанови, розпорядження, накази. Нормативні правові акти видаються главою, як правило, у формі постанов, індивідуальні акти - у формі розпоряджень, наказів. Накази зазвичай приймаються з питань внутрішньої
енциклопедія  бешбармак  яловичина  кабачки  начинка