|
За раніше діючим законодавством воно допускалося за рішенням органів опіки та піклування. ГК посилив в цій галузі охорону інтересів неповнолітніх. Згідно п. 4 ст. 26 ГК обмеження дієздатності неповнолітніх віком від 14 до 18 років допускається тільки за рішенням суду. Обмеження дієздатності може виразитися в обмеженні або навіть у позбавленні неповнолітнього права самостійно розпоряджатися заробітком, стипендією або іншими доходами. Після винесення судом такого рішення неповнолітній буде мати можливість розпоряджатися заробітком, стипендією та іншими доходами (повною мірою або частково) лише за згодою батьків, усиновителів, піклувальника.
Цивільний кодекс визначає коло осіб, які можуть звернутися до суду з клопотанням про обмеження або позбавлення неповнолітнього права самостійно розпоряджатися заробітком, стипендією або іншими доходами: до їх числа віднесені батьки, усиновителі або піклувальники, а також орган опіки та піклування. Ні громадські організації, ні будь-які зацікавлені особи (як передбачалося ЦК РРФСР 1964 р.) виступати з таким клопотанням не має права.
Рішення про обмеження дієздатності неповнолітнього віком від 14 до 18 років може бути прийнято судом "за наявності достатніх підстав". Такими підставами слід визнати витрачання грошей на цілі, що суперечать закону і нормам моралі (купівля спиртних напоїв, наркотиків, азартні ігри тощо), або нерозумне їх витрачання, без урахування потреб у харчуванні, одязі і т.д.
Залежно від конкретних обставин суд може або обмежити неповнолітнього у праві вільно розпоряджатися заробітком, стипендією або іншими доходами, або зовсім позбавити її цього права. Вибір рішення залежить від того, наскільки міцні погані схильності неповнолітнього і серйозні його помилки в розпорядженні заробітком, стипендією, іншими доходами. На підставі рішення суду заробіток, стипендія, інші доходи неповнолітнього повністю або частково мають видаватися не йому, а його законним представникам - батькам, усиновителям, піклувальнику.
У ЦК прямо не передбачена можливість обмеження дієздатності неповнолітнього на певний термін. Представляється, що встановити такий термін має право суд у своєму рішенні. У цьому випадку після закінчення встановленого судом терміну часткова дієздатність неповнолітнього повинна вважатися відновленої в тому обсязі, яку він мав до її обмеження. Якщо термін, на який обмежується дієздатність неповнолітнього, не було зазначено, то обмеження діє до досягнення неповнолітнім 18 років або до скасування обмеження судом за клопотанням тих осіб, які клопотали про обмеження.
Обмеження дієздатності неповнолітнього неможливо, якщо він придбав повну дієздатність у зв'язку з вступом у шлюб до досягнення 18 років або в порядку емансипації. Отже, стосовно неповнолітнім віком від 14 до 18 років мається на увазі обмеження їх часткової дієздатності.
|
- § 2. Цивільна дієздатність громадян
Загальні положення. Цивільна дієздатність громадян (далі - дієздатність), так само як і правоздатність, має природно-правову природу, вона не отчуждаема і не може бути обмежена інакше як у випадках і в порядку, встановлених законом. Повна або часткова відмова громадянина від дієздатності, а також інші угоди, спрямовані на її обмеження, нікчемні, крім випадків коли такі
- § 3. Суб'єкти сімейних правовідносин
Загальні положення. Суб'єктами сімейних правовідносин є беруть участь у них особи. Як вже зазначалося, такими особами виступають лише громадяни. Інші суб'єкти права (юридичні особи, державні та муніципальні органи, а також інші соціальні утворення) безпосередньо в сімейних правовідносинах не беруть участь. У цьому зв'язку необхідно розрізняти власне сімейні правовідносини і
- 1. Поняття і види неповної (часткової) дієздатності неповнолітніх
Такий дієздатністю наділені неповнолітні у віці від 14 до 18 років і малолітні у віці від 6 до 14 років. Неповна (часткова) дієздатність характеризується тим, що за громадянином визнається право набувати і здійснювати своїми діями не будь-які, а тільки деякі права та обов'язки, прямо передбачені законом. Неповна (часткова) дієздатність неповнолітніх
- Г
Гарантії - Г. здійснення прав і виконання обов'язків III, 14, § 1 (1) - с. 521 - 522 - Г. прав та інтересів кредиторів реорганізованих юридичної особи II, 7, § 3 (2) - с. 251 - 252 - державні та муніципальні Г. II, 10, § 2 (3) - с. 386 Гарантійні терміни III, 17, § 1 (3) - с. 629 Генеральна довіреність III, 14, § 4 (3) - с. 551 Генеральна клаузула, см. Принцип - П.
- Д
Давностние терміни, см. Строки позовної давності Рухомі речі II, 11, § 2 (3) - с. 403 Двосторонні угоди II, 12, § 3 (2) - с. 451 - 452 Двостороння реституція II, 13, § 4 (4) - с. 514 Дієздатність - Д. юридичної особи II, 7, § 2 (2 - 3) - с. 237 - 242 - позбавлення Д. громадян II, 6, § 5 (4) - с. 172 - 173 - неповна (часткова) Д. неповнолітніх м. II, 6, § 4 (1) - с. 162 -
- Н
Спостереження як процедура банкрутства II, 6, § 6 (6) - с. 181; II, 7, § 3 (5) - с. 262 - 264 Готівкове майно II, 11, § 1 (4) - с. 399 - 400 Готівкові гроші II, 11, § 2 (6) - с. 417 "Народне підприємство", см. Акціонерне товариство - А. о. працівників Насильство як підстава оспорімості угод II, 13, § 3 (9) - с. 503 Спадкове право як підгалузь цивільного права I, 2, § 4 (2) -
- Стаття 12. Обов'язки поліції
Коментар до статті 12 Перераховані в цій статті та інші обов'язки поліції в межах своєї компетенції відповідно до займаної посади виконують співробітники поліції. Коментар до пункту 1 цієї статті 1.1. Порядок реалізації даного обов'язку врегульовано Інструкцією про порядок прийому, реєстрації та дозволу в органах внутрішніх справ Російської Федерації
- § 4. Страхування
Поняття, порядок і форма укладення договору страхування. Страхування являє собою систему відносин щодо захисту майнових інтересів громадян, підприємств, установ та організацій шляхом формування за рахунок сплачуваних ними внесків страхових фондів, призначених для відшкодування збитків і Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф. Яковлевої. - СПб., С.-Петербурзький
- § 1. Громадяни як суб'єкти права
Загальні положення. Суб'єктами цивільного права є особи (див. підрозділ 2 ГК), які можуть бути двох видів - громадяни, або фізичні особи (гл. 3 ЦК), та юридичні особи (гл. 4 ЦК). Таким чином, термін "особа" є об'єднуючим для двох видів суб'єктів цивільного права. Крім осіб фізичних (громадян) та юридичних, в регульованих цивільним законодавством відносинах можуть
- § 3. Опіка, піклування та суміжні з ними інститути
Загальні положення. Опіка та піклування встановлюються щодо недієздатних або не повністю дієздатних громадян (підопічних), зокрема неповнолітніх, за відсутності у них батьків, усиновителів, позбавлення батьків батьківських прав, а також у випадках коли неповнолітні залишилися без батьківського піклування. Опіка та піклування забезпечують захист прав та інтересів
|