| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
1. Обмежене речове право як право на чужу річ |
||
|
На відміну від права власності обмежене речове право являє собою право на чужу річ (jura in re aliena), вже присвоєну іншою особою - власником. Класичним прикладом даного права є сервітути - права користування чужою нерухомої річчю в певному, суворо обмеженому відношенні, наприклад право проходу або проїзду через чужу земельну ділянку. Поняття "право на чужу річ" саме по собі не цілком точно, бо, формально кажучи, воно охоплює права будь-якого титульного (законного) власника речі, яка не є її власником, в тому числі зобов'язальні права орендаря , зберігача, перевізника, довірчого керуючого і т.д. (1). Доцільніше використовувати більш точний термін, що прийшов до нас з німецької цивілістики, - "обмежені речові права". --- (1) СР, наприклад, абз. 2 п. 3 ст. 335 ГК, що говорить про оренду як про "право на чужу річ". Ця обставина дала привід для оголошення речовим правом будь-якого титульного володіння (Цивільне право. Частина перша: Підручник для вузів / Під ред. Т.І. Ілларіонова, Б.М. Гонгало, В.А. Плетньова. М., 1998. С. 297 (автор глави - В.А. Плетньов), з чим, зрозуміло, неможливо погодитися: при такому підході "речовим" стає всяке цивільне право, прямо або побічно має об'єктом річ, в результаті чого необгрунтовано змішуються речові і зобов'язальні відносини. Обмежені речові права, подібно праву власності, надають уповноваженою особам безпосереднє, хоча й строго обмежене, панування над чужим майном, а не над поведінкою іншого (зобов'язаного) особи. Інакше кажучи, реалізація речового права не залежить від дій інших осіб. У цьому полягає його принципова відмінність від зобов'язальних прав, в тому числі мають об'єктом індивідуально-визначені речі. Наприклад, орендар чужої речі зможе скористатися нею тільки з волі орендодавця, тоді як заставодержатель має право навіть реалізувати чужу (закладену) річ незалежно від волі її власника-заставодавця. Обмежені речові права мають той же самий об'єкт (індивідуально певну річ), що і правомочності власника. Тому вони обмежують і тим самим як би стискають права власника на його річ: останній звичайно позбавляється можливостей вільного користування своєю річчю, але, як правило, зберігає можливості розпорядження нею, наприклад її продажу. З цієї точки зору наявність обмежених речових прав на майно є відомим обмеженням правомочностей власника. Більш того, суб'єкти цих прав можуть вдаватися до їх правовий захист від неправомірних посягань будь-яких третіх осіб, включаючи і власника речі. При припиненні обмежених речових прав право власності "відновлюється" у первісному обсязі без будь-яких додаткових умов, в чому проявляється, як говорили ще дореволюційні юристи, еластичність, пружність права власності (1). --- (1) Навіть "неповна власність", тобто право власності, обтяжене речовими правами, як зазначав В.М. Хвостов, "не втрачає свого значення загального панування над річчю, в порівнянні з яким всі інші права на ту ж річ установляет тільки приватне панування ". Обумовлене цим положенням" властивість власності стягати назад всі забрала у власника правомочності, лише тільки припиниться підстава, примушувало позбавляти його якого-небудь правомочності ", є ще одним свідченням неможливості відомості права власності до суми окремих правомочностей (див.: Хвостов В.М. Система римського права: Підручник. М., 1996. С. 225). Важливо також мати на увазі, що обмежені речові права в європейських континентальних правопорядках виникли і розвинулися у зв'язку з необхідністю юридично забезпечити економічно необхідне участь невласника в використанні вже присвоєної власниками чужої нерухомості, головним чином - земельних ділянок (1). Адже кількість придатної для використання землі самою природою обмежена, відносно невелике, тоді як для ведення господарської та іншої діяльності земля необхідна багатьом особам, що не є власниками земельних ділянок (що й спричиняє об'єктивно зумовлені публічними інтересами обмеження правомочностей їх власників). Тому майже всі обмежені речові права (за винятком прав застави та утримання) мають об'єктом нерухоме майно (речі), в той час як об'єктом права власності є та рухомі речі. --- (1) Саме тому здійснена в нашій країні при колишньому суспільному ладі націоналізація землі спричинила в галузі цивільного права ліквідацію через непотрібність понять не тільки нерухомого майна, а й обмежених речових прав, що самим негативним чином позначилося на їх вивченні. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " 1. Обмежене речове право як право на чужу річ " |
||
|
||