| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Огляд місця події є основним слідчим дією, від повноти і якості якого залежить хід всього подальшого розслідування. |
||
|
а) виявлення, фіксація, вилучення і попереднє криміналістичне дослідження слідів злочину, що виникли на транспортному засобі та інших об'єктах, пов'язаних з ДТП ; б) визначення технічного стану транспортних засобів (гальмівна система, рульове управління, зовнішня сигналізація і освітлення, трансмісія і ходова частина), встановлюваного візуальним оглядом, опробованием функціональних якостей на місці і ходовими випробуваннями; в) встановлення механізму ДТП і причин події події. Особливістю огляду місця дорожньо-транспортної пригоди є те, що слідчому нерідко доводиться оглядати щодо протяжні ділянки доріг, транспортні засоби в умовах часткового або повного перекриття руху транспорту на автомагістралі. Тому важливе значення тут набуває оперативна фіксація (опис у протоколі, фотографування, відеозапис, складання загальних і приватних планів або схем) точного місцезнаходження основних об'єктів місця події (трупа, транспортного засобу, інших предметів, слідів злочину), їх взаємного розташування, а також конфігурації і профілю дороги (пряма, спуск, підйом, перехрестя і т.д.), типу дорожнього покриття (асфальт, грунт, гравій і т.д.) і його стану (мокре, сухе, засніжене, полій), наявності та розташування дорожніх знаків, дорожньої розмітки, світлофорів і т.д. У першу чергу обстежуються ділянки дороги, затримка з оглядом яких може призвести до створення небезпечної ситуації на проїжджій частині, і місця, де є ймовірність знищення слідів. У ситуації, коли водій зник разом з автомобілем, огляд доцільно починати з виявлення, фіксації і попередніх криміналістичних досліджень слідів, що дозволяють встановити найбільш ймовірний напрямок руху розшукуваного транспортного засобу та його характерні прикмети. У процесі збирання та дослідження матеріальних слідів ДТП слідчий повинен подумки уявляти собі основні стадії його розвитку. Це дозволяє провести пошук і диференціацію виявлених слідів, їх роздільне вивчення та забезпечення порівняльного аналізу з метою розпізнавання характеру безпосередніх і основних причин події. Труп повинен оглядатися по можливості на місці його виявлення. При огляді трупа варто фіксувати не тільки зовнішні пошкодження тіла, а й ретельно обстежити одяг і взуття потерпілого, на поверхні яких можуть знаходитися сліди окремих частин автомобіля (наприклад, малюнка протектора, деталей ходової частини), мікрочастинки скла, лакофарбового покриття, тосола, бруду і ін Ці сліди можуть бути використані для розшуку автомобіля, визначення напрямку його руху і в інших цілях. При огляді транспортного засобу фіксується марка, тип, реєстраційний номер, колір, характер вантажу, його кількість, способи кріплення і т.д. Фіксацію механічних ушкоджень (вм'ятин, задирів, подряпин), слідів нашарування і відшарування доцільно проводити на ксерокопіях схеми кузова автомобіля (його проекцій), наявної в інструкції його експлуатації або сервісній книжці. Не повинні випустити з уваги навіть здаються на перший погляд малозначні факти, але які в сукупності з іншими доказами набувають істотне значення. Наприклад, положення перемикачів фар (блок-фар), протитуманних ліхтарів може вказувати, при якому світлі рухався автомобіль, а чистота лобового та бокових стекол дозволить встановити видимість і оглядовість з місця водія. Якщо значні пошкодження на транспортному засобі не дозволяють провести експрес-діагностику (випробувати на місці і здійснити ходові випробування), рекомендується докладно описати характер цих ушкоджень, а сам транспортний засіб направити на експертне дослідження, причому в тому стані, в якому воно знаходилося відразу ж після ДТП. Для повного та оперативного вирішення завдань огляду дорожньо-транспортної пригоди до складу оперативно-слідчої групи можуть входити: слідчий, співробітник ГИБДД, оперуповноважений карного розшуку (при необхідності проведення оперативно-розшукових заходів), фахівець-автотехнік , фахівець-криміналіст, судово-медичний експерт (якщо подія спричинило загибель людини або існує необхідність вилучення слідів біологічного походження). Як поняті рекомендується залучати осіб, які володіють знаннями в особливостях дорожнього руху, а також мають навик в керуванні транспортними засобами. Допит свідків також є важливим слідчим дією, в процесі якого можуть бути встановлені відомості про різні обставини дорожньо-транспортної пригоди. Як свідок можуть бути допитані: а) очевидці події, б) працівники автогосподарств та дорожніх служб; в) медичні працівники, що надали допомогу потерпілому; г) співробітники міліції, безпосередньо обізнані про подію; д) інші особи, що можуть охарактеризувати учасників ДТП. Зміст їх допитів залежить від обставин, що підлягають з'ясуванню по конкретній кримінальній справі. У процесі допиту свідків-очевидців повинна бути отримана повна інформація про обставини, динаміці та механізмі ДТП, зокрема про обстановку, що передувала події, що мала місце в момент ДТП і після нього. З'ясовуються дані, які характеризують зовнішній вигляд винного водія і особливості його поведінки до, в момент і відразу після скоєння автоаварії (положення тулуба, голови і рук, вираз і колір обличчя, вжиті заходи з попередження ДТП або несподівана зміна поведінки, порушення мовного контакту з втратою орієнтування ("відключення від ситуації"), спроба водія надати допомогу постраждалим або зникнути з місця події та ін.) Уточнюються умови сприйняття злочинної події свідком (видимість і огляд в напрямку руху, освітлення транспортного засобу, проїжджої частини і т.д.). При допиті слід враховувати, що дорожньо-транспортні пригоди відбуваються несподівано і швидкоплинно. Тому увага очевидців акцентовано найчастіше тільки на наслідках ДТП, а не на обставини, що призвели до цих наслідків. Крім того, свідки можуть не володіти знаннями в галузі безпеки дорожнього руху та керування транспортними засобами, необхідними для повних і достовірних відповідей на питання слідчого, що стосуються, наприклад, кількісної характеристики механізму ДТП (точно вказати швидкість і відстань). У практиці мають місце випадки спотворення інформації про механізм ДТП внаслідок неправомірного впливу родичів і знайомих винного (умовляння, погрози). У ході допиту бажано, щоб свідок-очевидець сам склав схему місця події та відтворив на ній дорожню обстановку. Така схема може бути долучена до справи як додаток до протоколу допиту. У ході допиту підозрюваного максимально повно і послідовно з'ясовуються всі обставини ДТП, зокрема визначається момент виникнення дорожньо-транспортної небезпеки, з'ясовуються ті дії, які були зроблені водієм по її запобіганню або мінімізації. Враховуючи зацікавленість підозрюваного в кінець розслідування, до його допиту слід готуватися особливо ретельно, використовуючи результати огляду місця події, показання свідків та інші актуальні відомості. При допиті водія з'ясовується його особистість, стан здоров'я (перевтома тривалою поїздкою, перенесені незадовго до скоєння автоаварії соматичні та інфекційні захворювання, алкогольну чи іншої природи інтоксикації, прийом ліків, яких саме та ін.), досвід водіння, обставини події, його дії до, під час і після ДТП, технічний стан транспортного засобу і т.д. Рекомендується, щоб водій склав схему місця ДТП. Особливу складність представляє виробництво допиту в тих випадках, коли водій під час сталося сам отримує черепно-мозкову травму, що супроводжується втратою пам'яті і розладом її функціонування в подальшому. При цьому особа з ретроградною амнезією повідомляє непослідовні відомості, змінює свої свідчення, заповнюючи прогалини пам'яті здогадками і вигадками. Слідчий експеримент. Особливе місце в діяльності слідчого при розслідуванні ДТП займає експериментальний метод пізнання, що дозволяє перевірити й уточнити показання свідків, підозрюваних (обвинувачених) і потерпілих, експлуатаційні якості автомобіля як техногенного джерела підвищеної небезпеки, з'ясувати механізм ДТП (його окремих елементів), а також встановити механізм утворення слідів шляхом вчинення необхідних дослідів в умовах, максимально схожих з умовами, що мали місце в момент перевіряється злочинної події. По кримінальних справах даної категорії найбільш часто виробляють такі види експерименту: 1) слідчий експеримент, що встановлює можливість спостереження, сприйняття будь-якого факту (наприклад, можливість бачити з'явилося перешкоду: автомобіль, пішохода, дорожній знак і т.д.), певну ділянку автомобільної дороги чи інший об'єкт в конкретній дорожній ситуації; можливість чути звукові сигнали транспортного засобу, шум двигуна і інші похідні від нього звуки; можливість "засліплення" водія світлом фар зустрічного транспортного засобу або іншим джерелом світла); 2) слідчий експеримент щодо встановлення можливості вчинити певні дії (наприклад, чи можна на даному транспортному засобі при відповідних умовах розвинути певну швидкість руху, загальмувати або об'їхати перешкоду; чи можна на даному транспортному засобі з перебувають в кузові пасажиром такого-росту, в такому-то положенні в'їхати в арку, тунель, під міст і т.п. так, щоб пасажир не зачепив перешкоду). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Огляд місця події є основним слідчим дією, від повноти і якості якого залежить хід всього подальшого розслідування. " |
||
|
||