| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Слідчий огляд: поняття, сутність, види |
||
|
Підручник криміналістики 1938 р., також не визначаючи, що ж таке слідчий огляд, говорить вже про декілька його об'єктах (видах): місце злочину; труп; знаряддя злочину; речі, здобуті пре- 73 настанням. Відповідно цьому були виділені «основні, головні цілі, які повинні переслідуватися при кожному огляді»: виявлення злочинця; вивчення обстановки злочину; виявлення, збирання та охорона речових доказів і слідів. Немає сумнівів, що відсутність визначення поняття слідчого огляду і гносеологічно, і дидактично ускладнювало глибоке осмислення і вивчення сутності цього складного слідчої дії і тактики його проведення. І тому глава «Огляд місця події і речових доказів» у підручнику криміналістики, опублікованому в 1950 р. (автор глави - один з родоначальників вітчизняної криміналістики проф. І. Н. Якимов), заповнює цей недолік. На думку І. Н. Якимова, огляд - «слідча дія, спрямована до встановлення матеріальних даних, що мають значення для розкриття злочину і викриття злочинця». І проте в криміналістичній літературі наступних років поняття слідчого огляду то зникало, замінюючись лише вказівкою на цілі цієї дії, то знову з'являлося. Чи не торкаючись причин цього, зауважимо, що виклад будь-якої навчальної дисципліни (як і дослідження будь-якої наукової проблеми) треба починати з визначення її основних операційних понять. Інакше воно буде вельми неконкретним, а по суті справи - багато в чому безпредметним і безрезультатним. Стверджуючи це, ми виходимо з відомого зауваження має методологічне значення: відсутність «ясного терміна здатне лише посіяти коливання, нерішучість, плутанину ...». І в світлі сказаного представляється абсолютно очевидним, що висвітлення тактики будь-якої слідчої дії припускає, в першу чергу, визначення його поняття і сутності. У цьому зв'язку наведемо два визначення слідчого огляду з довідкової криміналістичної літератури останніх років. В. Ю. Шепітька в енциклопедичному словнику з криміналістики під слідчим оглядом розуміє «слідча дія, що здійснюється з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки події та інших обставин, що мають значення для справи» (Харків, 2001. С. 385). Нам видається, що з наведеного визначення випав найбільш значимий ознака, що відрізняє це слідча дія від усіх інших: дійсно, яке з слідчих дій не спрямоване 74 на досягнення перераховуються В. Ю. Шепітько цілей? Специфіка слідчого огляду якраз і полягає в тому, що ці цілі досягаються при його виробництві інакше, ніж при більшості інших слідчих дій - шляхом безпосереднього сприйняття слідчим тих чи інших об'єктів. Ця особливість абсолютно точно була відзначена і підкреслена у визначенні слідчого огляду, сформульованого Р. С. Бєлкіним в «Криміналістичної енциклопедії»: огляд слідчий - «слідча дія, що проводиться для безпосереднього виявлення і дослідження об'єктів, що мають значення для справи, їх ознак, властивостей, стану і взаєморозташування ... Здійснюється слідчим або особою, яка провадить дізнання ... »(М., 2000. С. 150). Приєднуючись в цілому до даного думку, ми вважаємо, що слідчий огляд є слідча дія, що складається в безпосередньому сприйнятті та вивченні слідчим будь-яких об'єктів в цілях дослідження обставин діяння, виявлення, фіксації та вилучення предметів, документів, речовин і слідів, які мають або можуть мати значення для розкриття злочину та розслідування кримінальної справи. Кримінально-процесуальний закон, який є, як відомо, правовою основою слідчої тактики, як головні процесуально (а, отже, і криміналістично) значущих цілей цієї слідчої дії, що відносяться до будь-якого його виду, називає такі : виявлення слідів злочину, з'ясування інших обставин, що мають значення для кримінальної справи (ст. 176 КПК). Здається, що остання названа на КПК мета слідчого огляду в криміналістичному сенсі потребує більш детальної диференціації. Так, до обставин, які мають значення для справи і складовим локальні цілі слідчого огляду, можна віднести: а) безпосереднє вивчення слідчим окремого об'єкта (наприклад, документа), сукупності або комплексу об'єктів (наприклад, технологічного обладнання , на якому вироблялася неук-"тенная продукція або з яким пов'язані злочинні порушення техніки безпеки та охорони праці); б) одержання вихідної інформації для висунення типових, загальних і приватних версій про подію, його механізмі, учасниках, особистості злочинця (а в необхідних випадках - і особи потерпілого) та інших обставин, що підлягають встановленню у справі; 75 в) отримання даних для організації розшуку злочинця по так званих гарячих слідах і проведення інших необхідних оперативно-розшукових заходів. Класифікація видів слідчого огляду проводиться по різних підставах: по об'єкту цієї дії, послідовності виробництва та його обсягу. У тактичному сенсі найбільшу значимість, як видається, має класифікація видів слідчого огляду по об'єкту. Саме характеристики об'єкта, що піддається огляду, в основному гносеологічно обумовлюють тактичні особливості даної дії. Кримінально-процесуальний закон (ст . 176, 178, 179 КПК) називає такі об'єкти слідчого огляду. 1. Місцевість (під якою слід розуміти і місце події, і інші ділянки місцевості, безпосередньо місцем події не є; наприклад, місце, де виявився труп потерпілого, що не співпадає з місцем його вбивства). 2. Житло (як є місцем вчинення злочину, так ним безпосередньо не що є, наприклад, приміщення, в якому зберігається виготовлена в іншому місці контрафактна відео-або аудіо продукція). 3. Предмети і документи. До них в цьому сенсі відносяться будь локальні об'єкти, що піддаються огляду або з метою вирішення питання про прилучення (або непріобщеніі) їх до справи як речових доказів, або встановлення підстав для наступних експертних досліджень цих об'єктів, або, нарешті, за клопотанням про їх огляд, заявлених обвинуваченим, потерпілим або їх представниками. До документів як об'єкту слідчого огляду відносяться і поштово-телеграфна кореспонденція, на яку накладено арешт в порядку ст. 185 КПК, і запис телефонних та інших переговорів, здійснених у порядку ст. 186 КПК. Специфіка цих дій (наша думка щодо їх сутності висловлено вище) зумовлює деякі процесуальні і тактичні особливості слідчого огляду даних об'єктів. Відзначимо також, що в останні роки слідчі все частіше стикаються з необхідністю огляду таких об'єктів, як комп'ютерна техніка і міститься в ній (на вінчестерах, в оперативній пам'яті 76, комп'ютера, дискетах, лазерних дисках) інформація. Тактика виробництва слідчого огляду цих об'єктів вельми нетривіальна, у зв'язку з чим цього питання ми присвятимо самостійний параграф цієї глави. 4. Труп (при цьому зовнішній огляд трупа може здійснюватися як на місці його виявлення в рамках огляду місця події, так і в інших місцях, місцем події не є, як самостійного слідчої дії, наприклад в лікарні або морзі. У необхідних випадках зовнішній огляд трупа проводиться після його ексгумації) . 5. Обвинувачений, підозрюваний, свідок, потерпілий. В силу очевидної специфіки даного виду слідчого огляду, іменованого оглядом, процесуальний режим його виробництва дещо відмінний від процесуальних правил огляду інших об'єктів цієї дії. За послідовності розрізняють два види слідчого огляду: початковий і повторний. Ситуації, що викликають необхідність повторного огляду об'єкта, можуть бути різні. Найбільш поширені, на наш погляд, такі: а) виробництво первинного огляду в несприятливих метеорологічних та інших умовах (наприклад, якщо первинний огляд проводився вночі, в дощову погоду, при недостатньому штучному освітленні), б) незастосування в ході первинного огляду необхідних і реально наявних на озброєнні науково-технічних засобів (наприклад, при первинному огляді документа, преследовавшем мета виявлення слідів підчищення, не використовувалася ЕОП - електронно-оптичний перетворювач, хоча така можливість є); в) отримання в ході розслідування доказів або оперативно-розшукових даних, що роблять доцільним повторний слідчий огляд об'єкта (наприклад про те, що в документі, яка не викликав сумнівів у своїй автентичності при початковому його огляді, вчинена підчистка чи інший вид матеріального підроблення); г) пряма вказівка на необхідність повторного огляду певного об'єкта, дане прокурором або начальником слідчого відділу в процесі розслідування або при поверненні справи на додаткове розслідування (таку вказівку може, поряд з іншими, міститися і у визначенні суду); д) сумніви в повноті, ретельності і належній якості раніше 77 виробленого слідчого огляду об'єкта. Наведемо кілька, прикладів із слідчої практики. ; А. був притягнутий до кримінальної відповідальності за вбивство М., вчинене з помсти. Як у процесі попереднього розслідування, так і на судовому засіданні батько загиблого ставив під сумнів висновки органів слідства в мотиви скоєного А. вбивства. Він стверджував, що у його сина в момент загибелі було при собі 100 рублів однією купюрою (причому номер купюри у нього записаний), які не були виявлені в процесі слідства, і вважав, що А. убив його сина з корисливих спонукань і заволодів цими грошима. Суд за клопотанням прокурора повернув справу для додаткового розслідування, зокрема у зв'язку з необхідністю більш ретельної перевірки показань потерпілого про мотиви вбивства М., інкримінованого обвинуваченому А. Слідчий, який прийняв справу за обвинуваченням А. до виробництва, засумнівався в ретельності огляду одягу М., який проводився раніше лише в рамках огляду місця події. При повторному огляді цього одягу, до речі, проведеному за участю потерпілого (про ситуації, в яких доцільно залучати потерпілого до слідчому огляду, скажімо докладніше нижче), сторубльовой купюра за зазначеним номером була об) 1аружена за під ± кладкою піджака М. Огляд місця вбивства двох старих людей закінчився без виявлення придатних для ідентифікації слідів. Після встановлення й викриття підозрюваних один з них показав, що шукав цінності в пральній машині. Повторний огляд її (спочатку вона Бича оглянута як один з об'єктів місця події) дозволив на внутрішній її панелі виявити відбитки пальців, ідентифікованих потім з відбитками пальців цього підозрюваного. За обсягом слідчий огляд підрозділяється на основний і додатковий. Очевидно, що основним є, як правило, початковий по послідовності огляд. Слідчий повинен прагнути провести його настільки повно, всебічно і грунтовно, 78 щоб згодом не виникала необхідність у додатковому огляді того ж об'єкта. Потреба додаткового огляду раніше вже оглянутого об'єкта (місця події, предмета, документа і т. д.) в принципі обумовлюється тими ж ситуаціями, що і повторного огляду, різновидом якого він, по суті, і є. Однак при додатковому огляді найбільш пильну увагу слідчого зосереджується не на всьому об'єкті, а лише на окремих його елементах, потребують, як це стало ясно в процесі розслідування, в більш ретельному дослідженні, ніж здійснене раніше. Також проілюструємо дане положення прикладами з слідчої практики. На початковому етапі розслідування справи про отримання хабарів викладачами вузу були вилучені та оглянуті письмові екзаменаційні роботи ряду абітурієнтів. Будь-яких відхилень від норми (дописок іншим почерком, виправлень чорнилом іншого кольору або відтінку, що не відносяться до змісту роботи записів і т. п.) при цьому виявлено не було. Надалі викладач У., викритий в отриманні хабарів, пояснив, що за його вказівкою абітурієнти- хабародавці дешифрували свої роботи (щоб він, У., міг їх знайти серед інших робіт і отримати собі на перевірку з метою завищення їх оцінки), не ставлячи порядковий номер при записі тексту третьою за рахунком завдання. Обумовлений необхідністю перевірки цих показань У. повторний огляд письмових робіт названих ним абітурієнтів-хабародавців був за обсягом додатковим, не носив характеру огляду всього об'єкта (всієї роботи), а мав на меті встановлення і констатації факту відсутності в них порядкового номера перед записом тексту третьої за рахунком завдання. У справі про згвалтування обвинувачені заперечували свою провину, стверджуючи, що «все було добровільно». Передопросів потерпілу, слідчий з'ясував, що вона в процесі посягання плакала і кричала. Щоб сусіди не чули криків, гвалтівники закривали її обличчя подушкою. З урахуванням цієї інформації слідчий зробив повторний по послідовності і додатковий за обсягом огляд місця події і виявив на наволочці подушки два сліди чорного кольору. Призначена ним експертиза встановила, що один слід 79 залишений віями верхньої повіки, другий - нижнього, для фарбування яких використовувалася туш для вій фабрики «Світанок» (саме їй користувалася потерпіла). Н. П. Майліс, описавшая даний випадок зі слідчої практики, зауважує, що, ознайомившись з висновком експертизи наволочки, вилученої, як бачимо, в результаті додаткового огляду місця події, обвинувачені зізналися у скоєнні згвалтування. Крім названих та в цілому традиційних для криміналістики класифікацій слідчого огляду, нам представляється необхідним виділити ще одну - по підставі суб'єкта, що виробляє дану дію. Справа в тому, що відповідно до КПК всі названі вище види огляду може виробляти (і виробляє) не тільки слідчий, але і суд в рамках судового слідства (за винятком, мабуть, огляду трупа і поштово-телеграфної кореспонденції, на яку накладено арешт) . Судовий огляд, особливо місцевості і житла (правда, законодавець у цьому випадку використовує запозичене з попереднього КПК поняття «приміщення» (ст. 287 КПК)), вельми специфічний як по ситуацій, що викликають необхідність його виробництва, так і за його тактиці, і тому вимагає спеціального вивчення. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна "§ 1. Слідчий огляд: поняття, сутність, види" |
||
|
||