Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоФінансове право → 
« Попередня Наступна »
О. А. МУЗИКА-СТЕФАНЧУК. Органи публічної влади як суб'єкти бюджетних правовідносин. Монографія, 2011 - перейти к содержанию учебника

1.5. ОСОБЛИВОСТІ ОБ'ЄКТНОГО СКЛАДУ БЮДЖЕТНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Важливим елементом бюджетних правовідносин є їх об'єкт. З-поміж спеціальних досліджень, присвячених об'єкту правовідносин, можна виділити праці О.В. Єрмолаєвої , Д.М. Царьова , А.П. Дудіна , В.О. Лапача , О.В. Золіної .
Суб'єкт і об'єкт пізнання є насамперед протилежними сторонами в практичній діяльності. При цьому суб'єкт пізнання виступає носієм матеріальної доцільної дії, спрямованої на об'єкт пізнання як предмет і засіб перетворювальної діяльності . «Правові об'єкт-суб'єктні відносини не залишаються одними і тими самими протягом усіх суспільних формацій: вони історичні. Визначальним чинником їх розвитку є суспільно-економічні відносини. У кожної суспільній формації, у різних соціально-політичних умовах сфера об'єкта, його структура та елементи зумовлюються межами епохи, межами соціальної спроможності різних соціальних груп та їх здатності пізнання соціальних відносин» .
Узагальнено можне сформулювати такі підходи щодо визначення об'єкта правовідносин, які містяться у спеціальній літературі:
1) поведінка зобов'язаного суб'єкта (О.С. Йоффе, І.М. Магазинер, М.Д. Шаргородський);
2) предмет, на який спрямована діяльність суб'єктів правовідносин, що здійснюється в процесі реалізації ними своїх юридичних прав і обов'язків ;
3) те, з приводу чого суб'єкти прав вступають у правовідносини (подібного підходу дотримувалися, зокрема, такі вчені радянського періоду, як М.М. Агарков, Г.І. Петров, О.К. Юрченко). Таке бачення об'єкта правовідносин загалом є правильним, але, на наш погляд, є досить розмитим, практично - безмежним; все ж таки слід дещо конкретизовувати об'єкти;
4) смислова конструкція правовідносин, їх функціональний елемент, «епіцентр» правовідносин, що виступає їх основною ознакою. Об'єкт конкретних правовідносини як зовнішня субстанція, що протистоїть суб'єкту, завжди існує, оскільки він апріорі наявний вже тоді, коли правова норма введена в дію і виник інтерес суб'єкта і відповідна потреба цей юридично значущий інтерес реалізувати ;
При всьому розмаїтті визначень у юридичні науці склалося декілька підходів щодо розуміння об'єкта правовідносин взагалі:
1) об'єкт правовідносин розуміється як матеріальні та нематеріальні блага, на які спрямована (чи впливає) поведінка всіх його учасників, що здійснюється у межах їх прав та обов'язків (прихильники такого підходу, зокрема, В.П. Божьєв, А.П. Дудін, В.О. Лучін);
2) головним у визначенні об'єкта правовідносин є уповноважена особа, оскільки саме її інтересами визначається цей об'єкт (підтриманий В.А. Міцкевичем, С.С. Алексєєвим) . При цьому В.А. Міцкевич також визначав об'єкт як блага. Бехер В.В. зазначає, що цей напрям за основу має ту точку зору, згідно з якою об'єкт правовідносин окреслюється через інтерес уповноваженої особи, тобто всі правовідносини так чи інакше реалізовуються в ім'я якогось інтересу .
Отже, на наш погляд, об'єкти правовідносин доцільно згрупувати таким чином:
1) матеріальні блага чи предмети матеріального світу (речі, майно, цінності);
2) особисті нематеріальні блага (життя, честь, гідність, - які є об'єктом здебільшого цивільних та конституційних правовідносин);
3) результати духовної творчості (витвори мистецтва, науки);
4) дії та результати дій або поведінка учасників правовідносин та результати такої поведінки;
5) цінні папери, документи, гроші.
Загальне благо - основна мета, що поєднує державу та суспільство, головна умова обмеження права власності..., включає захист основ конституційного ладу, моральності, прав і законних інтересів інших осіб, забезпечення оборони та безпеки держави .
Об'єктом фінансових правовідносин, що є видовим до об'єкта правовідносин, визначають: 1) фонди коштів, що формуються, розподіляються та використовуються внаслідок реалізації суб'єктивних прав фінансово-кредитних і юридичних обов'язків іншої сторони фінансових правовідносин ; 2) те, з приводу чого спочатку виникають правовідносини і надалі розвиваються .
У свою чергу об'єктом бюджетних правовідносин можуть бути і матеріальні цінності, різні предмети, оскільки бюджетним законодавством передбачена можливість закупівлі різних товарів, здійснення робіт і отримання різних послуг, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів. Очевидно, що об'єктом бюджетних правовідносин у будь-якому разі є те, на що спрямовується поведінка учасників (суб'єктів) названих правовідносин. Йдеться про кошти (матеріальне благо), які акумулюються в бюджетах, розподіляються та використовуються .
Більшість провідних учених у галузі фінансового та бюджетного права як об'єкти бюджетних відносин розглядають бюджетні доходи (рідше - публічні доходи), бюджетні видатки (рідше - публічні видатки), бюджетне регулювання (інколи - міжбюджетні трансферти, хоча і їх в одних випадках можна віднести до доходів (для бюджету-отримувача), а в інших - до видатків (для бюджету-надавача), акти про бюджет. Саме такі об'єкти значаться чи не у всіх вітчизняних підручниках і навчальних посібниках з фінансового права.
На думку В.Д. Чернадчука, об'єктами бюджетних правовідносин є матеріальна та нематеріальна субстанції, у результаті дій яких між суб'єктами бюджетних правовідносин виникає правовий зв'язок, детермінований публічними інтересами бюджетного фінансування визнаних публічних потреб у межах їх бюджетної правосуб'єктності . Учений виділяє такі об'єкти бюджетних правовідносин: 1) загальний (те, з приводу чого виникає правовий зв'язок між суб'єктами бюджетних правовідносин); 2) видовий (матеріальні та нематеріальні субстанції, з приводу яких виникає правовий зв'язок між суб'єктами бюджетних правовідносин. Наприклад, бюджетні кошти, акт про бюджет, звіт про виконання бюджету); 3) простий (матеріальні та нематеріальні результати, з приводу яких виникає названий правовий зв'язок. Приміром, міжбюджетні трансферти, висновки та пропозиції до проекту закону про державний бюджет, порівняльні таблиці) . Виникає запитання: об'єктом яких бюджетних правовідносини можуть бути порівняльні таблиці, висновки та пропозиції? Це лише супроводжувальні матеріали і не більше. У разі недотримання їх розгляду, обговорення виникають інші - не фінансово-правові відносини взагалі, тобто вони не є об'єктом цих правовідносин. Отже, законопроект у цілому є об'єктом процесуальних бюджетних правовідносин, а окремі його частини - ні.
Можна спостерігати підхід, за якого, наприклад, доходи, що надходять до місцевих бюджетів як грошові кошти, є об'єктом бюджетних правовідносин муніципальних утворень з формування доходів місцевих бюджетів. При цьому грошові кошти, які є джерелами фінансування дефіциту місцевого бюджету, не входять до складу об'єкта бюджетних правовідносин щодо формування доходів місцевих бюджетів . З таким підходом ми не зовсім погоджуємося, оскільки, за бюджетним законодавством України, поняття «доходи бюджету» є ширшим за «надходження бюджету». Отже, кошти, які є джерелами фінансування дефіциту місцевого бюджету, також входять до складу об'єкта бюджетних правовідносин щодо формування доходів місцевих бюджетів.
Реалізацію такої групи об'єктів правовідносин, як результат діяльності суб'єктів В.В. Бехер, показує на прикладі процесуальних правовідносин, спрямованих на надання бюджетної звітності як завершального етапу виконання бюджету за доходами. Так, результатом діяльності в такому разі є складання балансу виконання бюджету, баланс за операціями касового обслуговування виконання бюджету, звіт про виконання бюджету головного розпорядника, звіт про фінансові результати діяльності тощо. Такі документи є не лише результатом діяльності суб'єктів у галузі звітності, але й показовим результатом роботи суб'єктів процесуальних правовідносин у сфері казначейського виконання бюджетів у цілому .
Артюхін Р.Є., досліджуючи звітну стадію бюджетного процесу, визначає, що об'єктами правовідносин на цій стадії є: а) інформація про виконання бюджету; б) документи, встановлені бюджетним законодавством та іншими нормативними правовими актами, що регулюють бюджетні відносини на звітній стадії бюджетного процесу (документи бюджетної звітності, закон (рішення) про виконання бюджету); в) дії учасників бюджетного процесу на звітній стадії бюджетного процесу зі складання та зовнішньої перевірки річного звіту про виконання бюджету (в абсолютних правовідносинах). При цьому перші дві групи об'єктів правовідносин відокремлюються від матеріального змісту самих бюджетно-процесуальних відносин на стадії бюджетного процесу, що розглядається... З огляду на зміни в бюджетному законодавстві Росії (так само й України. - О. М.-С.) новим об'єктом бюджетних правовідносин у зв'язку з реалізацією механізмів бюджетування, що орієнтоване на результат, стає інформація про діяльність з виконання бюджету та її результати. Таким чином, на звітній стадії об'єктом правовідносин стає також інформація про зазначену діяльність у минулому, що відображена в законі (рішенні) про виконання бюджету (в Україні - в звітах про виконання бюджетів), бюджетній звітності або у висновках органу зовнішнього державного (муніципального) контролю. Включення такого роду інформації до складу об'єктів бюджетних правовідносин свідчить про розширення в цілому предмета бюджетно-правового регулювання, введення до його сфери результатів фінансової діяльності публічно-правових утворень (п. 1, 5 новизни дисертації Р. Є. Артюхіна) .
Кузьменко О.А. вважає, що загальним об'єктом бюджетних правовідносин є централізовані державні та місцеві фонди коштів - державний і місцеві бюджети... Загальним об'єктом міжбюджетних правовідносин є взаємодія, взаємозв'язки між бюджетами в особі суб'єктів міжбюджетних правовідносин у межах їх правосуб'єктності, що мають передбачені правовими нормами конкретні форми та детерміновані інтересами забезпечення публічних потреб як на державному, так і на місцевому рівнях... Видові об'єкти міжбюджетних правовідносин властиві окремим напрямам-видам цих відносин, а саме: передачі державою права на здійснення видатків; розмежуванню видатків між бюджетами; розрахунку видатків, що враховуються та не враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів; міжбюджетним трансфертам тощо .
Бюджетні кошти також можна вважати об'єктом бюджетних правовідносин. Такі кошти перебувають у віданні та управлінні тих, хто наділений повноваженнями задовольняти публічні інтереси; розпоряджатися цими коштами можуть виключно публічні суб'єкти, при цьому єдино допустимим способом - затвердженням бюджету; мають виключно цільовий характер і призначені для реалізації публічного інтересу; отримують спеціальну правову форму - форму закону про бюджет; підлягають обов'язковому спеціальному обліку, заснованому на принципі «єдності каси»; цільовий характер бюджетних коштів передбачає безперервний державний (муніципальний) фінансовий контроль за отримувачами (розпорядниками) цих коштів; порушення цільового характеру бюджетних коштів тягне за собою їх вилучення у правопорушника, а також застосування публічно-правової відповідальності; бюджетні кошти захищені від безпідставного вилучення інститутом «імунітетів бюджетів». Сукупність правових норм, що забезпечують правове регулювання бюджетних коштів, утворює правовий режим цих коштів .
Цікавим, з практичного погляду, є питання поєднання приватно- і публічно-правового регулювання, оскільки бюджетні кошти є майном, а майно та відносини щодо нього регулюються нормами цивільного права.
У БК України інколи вживаються як синонімічні подібні термінологічні сполуки на позначення одного і того ж поняття: «бюджетні кошти» (п. 11 ст. 2 БК України) і «кошти бюджету» (п. 11 ст. 2, ч. 5 ст. 72 БК України). Окрім цього, на різних стадіях бюджетного процесу згадуються «різні» кошти: «кошти, що передаються до ...» (ст. 100 БК України), «кошти на ...» (ч. 15 ст. 17, ст. 92, 93 БК України), «кошти для ...» (ч. 2 ст. 16 БК України), «кошти, отримані ...» (п. 15 ст. 2 БК України), «кошти, отримані за ...» (п. 12 ч. 2 ст. 29 БК України), «кошти від ...» (пп. 15, 37, 51 ст. 2, ст. 15, пп. 22, 31 ч. 2 ст. 29 БК України), «кошти, які передаються ...» (п. 32 ст. 2 БК України), «кошти, одержані від ...» (ч. 4 ст. 9 БК України), «кошти, отримані від ...» (пп. 36, 37 ч. 2 ст. 29 БК України), «кошти, що отримують ...» (ст. 13 БК України) тощо.
Характеристика правового режиму бюджетних коштів неможлива без співставлення його зі змістом права державної (муніципальної) власності на грошові кошти взагалі та кошти відповідних бюджетів зокрема. У зв'язку із цим важливо співставити бюджетні кошти з поняттям державної (муніципальної) казни . Шевельова Н.О. вважає, що за рахунок бюджетних коштів задовольняється і публічний інтерес громадян (освіта, охорона здоров'я, оборона тощо) . На наш погляд, наведені приклади є не зовсім коректними - недоречно конституційні особисті права пов'язувати з публічним інтересом, оскільки отримання, наприклад, освіти задовольняє приватні інтереси, навіть коли йдеться про бюджетну форму навчання (коли особа навчається за державним замовленням).
Частина коштів як об'єкта майнових прав, що належить публічному утворенню на праві власності, у бюджетних правовідносинах набуває форми (режиму) бюджетних коштів. Наявність цієї форми не може не відбитися на цивільних правовідносинах. Саме у цивільно-правових спорах виявилися проблеми виникнення та припинення права власності публічного суб'єкта на ці грошові кошти .
Залежно від різного роду, різних видів бюджетних правовідносин, стадій бюджетного процесу можна виділяти різні види бюджетних коштів (зі збереження єдності їх правових режимів):
1) бюджетні кошти на стадіях складання проектів бюджетів, а також розгляду та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети. На цих етапах (стадіях) є лише цифрове вираження певних сум коштів, що мають надійти до бюджету в майбутньому та будуть витрачені на певні заходи;
2) бюджетні кошти на стадії виконання бюджету за доходами набувають вже якоїсь «реальної» форми, при цьому інколи відбувається зміна форми власності, оскільки кошти з приватної власності, зокрема платників податків, переходять у державну чи комунальну власність і лише тоді стають бюджетними коштами. При цьому ті, хто практично наповнює бюджет, не здійснює подальший контроль, оскільки громадський контроль у бюджетному процесі в Україні (так само, як і участь громадськості в бюджетному процесі) - це лише формальні юридично незначущі дії. Зазначимо, що нині досить активно з боку Міністерства фінансів України розробляється концепція Державної цільової програми створення та розвитку інтегрованої інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет» для забезпечення кращої взаємодії органів влади, що дасть змогу приймати обґрунтовані, погоджені та ефективні рішення на всіх рівнях державної влади щодо бюджетного процесу завдяки: підвищенню поінформованості громадян і бізнесу про бюджетний процес і роботу органів державної влади; забезпеченню можливості кожному члену суспільства бачити, на які цілі витрачаються податки, що ним сплачуються, оскільки податки становлять основу дохідної частини бюджету; створенню умов для прозорого діалогу влади із громадськістю в ході бюджетного процесу; наданню можливості громадськості застосовувати моніторинг цільового витрачання коштів бюджету як інструмент боротьби з корупцією; забезпеченню відкритості політики Уряду для світового співтовариства, що підвищує інвестиційну привабливість країни та її регіонів і сприяє збільшенню інвестицій в економіку України; підвищенню прозорості розрахунків у сфері соціального забезпечення, формуванню, вирахуванню та розподілу соціальних виплат і пільг; моделюванню та прогнозуванню ситуацій у бюджетній сфері; перевірці ефективності прийняття поточних рішень з управління виконанням бюджету; гнучкій візуалізації інформації про хід виконання бюджету ;
3) бюджетні кошти на стадії виконання бюджету за видатками характеризуються тим, що ці кошти «залишають» бюджет, оскільки передаються розпорядникам та одержувачам бюджетних коштів; здійснюється також контроль за подальшим рухом цих коштів;
4) бюджетні кошти в міжбюджетних відносинах характеризуються тим, що вони з одного бюджету переходять до іншого, але залишаються у межах бюджетної системи.
За другого та третього випадку виникають певні зобов'язання в тієї сторони, яка отримує бюджетні кошти. Проте лише за третього випадку виконання цих зобов'язань постійно контролюється, у разі їх невиконання застосовуються відповідні примусові заходи.
Пауль О.Г. звертає увагу на те, що об'єкти бюджетно-процесуальних відносин невіддільні від їх матеріального змісту. У зв'язку із цим вони прямо не фіксуються у змісті бюджетно-процесуальних норм. Така обставина зумовлює порушення питання стосовно предметів відповідних правовідносин, відображених у бюджетно-процесуальних нормах . Об'єкти бюджетно-процесуальних правовідносин являють собою результати дій учасників відповідних правовідносин, які не відокремлюються від самих цих дій .
Отже, із категорією «об'єкт» пов'язана також не менш важлива категорія - «предмет». Предмет: 1) це категорія, що позначає певну цілісність, яка виділяється зі світу об'єктів у результаті людської діяльності та пізнання; усе те, що може перебувати у відносинах або мати будь-які властивості ; 2) є певного роду конкретизацією самого явища «об'єкт», похідним від його функції протилежності суб'єкту, незалежнимо існуванням і взаємозв'язком з останнім як своєрідний інтермедіум між об'єктом і суб'єктом ; 3) як результат діяльності - становить єдність об'єктивного і суб'єктивного, природного і соціального, а річ тією мірою стає об'єктом пізнання, якою вона залучена в перетворювальну діяльність суб'єкта. Уся сучасна предметно-практична і пізнавальна діяльність свідчить про те, що природа стає об'єктом у міру розвитку суб'єкта в процесі її освоєння .
Предметом бюджетних правовідносин є різного роду документи економічного (фінансового) та правового характеру. Саме з такими предметами (документами) мають справу суб'єкти бюджетних правовідносин «з метою досягнення об'єкта свого інтересу» . Наприклад, предметами бюджетно-процесуальних відносин, за О.Г. Паулем є проекти актів про бюджет, самі ці акти .
У науці фінансового та бюджетного права поруч із об'єктами бюджетних правовідносин розглядають об'єкти бюджетної діяльності як: відповідні централізовані фонди коштів і бюджетний устрій держави (для бюджетної діяльності держави), бюджет відповідного муніципального утворення, його бюджетний устрій і бюджетний процес (Ю.О. Крохіна) ; економічні відносини суспільства, а точніше - відносини власності (М.В. Карасьова) . На наш погляд, названі об'єкти поглинаються все ж таки об'єктами бюджетних правовідносин. При цьому об'єктами бюджетної діяльності органів місцевого самоврядування є бюджетні кошти, бюджети. Для держави об'єктами бюджетної діяльності є також бюджетна система та бюджетний устрій.
Узагалі, найбільш значущим об'єктом бюджетних правовідносин є бюджет у різних його аспектах: бюджет як фонд коштів, бюджетні кошти (матеріальний та економічний аспект бюджету); акти про бюджет (нематеріальний об'єкт, який пов'язаний із правовою природою (правовим аспектом) бюджету). Сам бюджет давно пропоновано вважати об'єктом фінансових, а отже, і бюджетних правовідносин.
Нині з бюджетом пов'язані всі органи публічної влади, які, як мінімум, його формують, затверджують, виконують, контролюють, розпоряджаються бюджетними коштами.
Не викликає заперечень те, що бюджет - це складна економічна та правова категорія.
Проблеми визначення поняття «бюджет» ускладнюється через, що в першоджерелах наукових досліджень, присвячених цьому питанню, подано, як правило, визначення державного бюджету. Це пояснюється тим, що бюджет як документ спочатку мав загальнодержавне значення (тобто приймався лише державний бюджет, а місцеві бюджети залишалися поза межами законодавчого регулювання).
Поняття «бюджет» в юридичному та економічному лексиконі зазнало приблизно такої самої еволюції, як і поняття «фінанси». Якщо спочатку обидва ці терміни використовувалися для характеристики виключно публічних (державних) фінансів, то потім вони почали застосовуватися і щодо приватних фінансів (наприклад, бюджет і фінанси сім'ї, фірми).
Оскільки фінансове в широкому значенні слова законодавство має строково-періодичний характер, то бюджет може не лише персонально об'єднуватись із періодичним фінансовим законодавством (тобто становити компетенцію того органу, який є фінансовим законодавцем), але й організаційно з ним поєднуватись в один, суто єдиний порядок, в одну, майже неподільну процедуру; сам бюджет у такому разі може об'єднуватись із періодичним фінансовим законом в якийсь конкретно єдиний складний акт - бюджетно-законодавчий. Але й тоді бюджет не може бути законом. Бюджет як господарський акт може набувати зовнішньої форми закону, об'єднуватися з періодичним фінансовим законом, але ні за яких умов не може стати законом .
На нашу думку, таке твердження є не зовсім правильним, адже ми підтримуємо ту точку зору, що будь-який акт про бюджет є зовнішнім оформленням бюджету. Не слід ототожнювати бюджет і акт про бюджет, як це зробив Г.І. Тіктін, який потім все ж розмежовував ці два явища. Звичайно, бюджет у власному розумінні не є і не може бути законом.
У науці фінансового права відмічається, що процесуальна форма бюджетного закону передбачає щонайменше два юридичні механізми, які забезпечують прийняття політично перспективного та економічно обґрунтованого бюджетного закону. Перший механізм може бути названий як «обмежене право бюджетної ініціативи» (йдеться про те, що не будь-хто з наділених правом законодавчої ініціативи в силу ст. 93 Конституції України може мати таке право (право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України, Кабінету Міністрів України, Національному банку України), а лише Уряд, оскільки відповідно до ст. 32 БК України Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про Державний бюджет України).
Інший механізм ілюструється через так би мовити принцип фінансової рівноваги, призначення якого - захистити політично перспективний та економічно обґрунтований проект бюджетного закону, поданий Урядом, від політичного популізму .
Як уже зазначалося, бюджет можна розглядати як економічну та правову категорію. З економічного боку, бюджет являє собою сукупність суспільних (економічних) відносин, що зумовлені об'єктивно існуючими товарно-грошовими відносинами і дією закону вартості, за допомогою яких відбувається розподіл національного доходу і утворення централізованих фондів коштів. Складання періодичного плану достатньо повного, чіткого і правдивого дає можливість урівноважити доходи і видатки, зібрати заплановані доходи та ефективно профінансувати витрати, необхідні для виконання функцій держави та органів місцевого самоврядування, які покладені на них Конституцією України . Бюджет у цьому аспекті є теоретичним відбиттям об'єктивно існуючих виробничих відносин, які матеріалізуються у складових частинах суспільного продукту в ході його відтворення. У бюджеті відбувається однобічний рух грошей як самостійної форми вартості, що опосередковує рух товарів.
Бюджет як економічна категорія має два прояви: матеріальний і суспільний. Перший полягає в тому, що бюджет являє собою централізований фонд коштів, який надходить у розпорядження відповідних представницьких органів влади для забезпечення здійснення функцій держави чи органів місцевого самоврядування. За суспільною ознакою, бюджет - це система економічних відносин, пов'язаних зі збиранням та використанням грошового фонду.
Свого часу Г. Єллінек писав, що встановлення бюджету є за своєю суттю актом не матеріального законодавства, а управління. Бюджет, який розглядається ізольовано, як складання кошторисів доходів і видатків держави на майбутній період управління, містить лише цифри, а не правові положення; мета його полягає не у визначенні прав та обов'язків, а в регулюванні господарської діяльності держави. Це підрахунок майбутніх платежів і надходжень, що утворює базис для подальших урядових заходів, для створення правових положень. Проте бюджет здебільшого не є і предметом вільного законодавства, оскільки містить певні складові частини, що виключають законотворчу свободу у всіх державах .
Як зазначає професор Л.К. Воронова, поняття бюджету як економічної категорії не пов'язане із його офіційним оформленням, тобто з поняттям бюджету як правової категорії. Правове призначення бюджету полягає в тому, що він надає органам влади, які його затверджують, можливість вищого постійного керівництва в галузі фінансової діяльності, контролю діяльності виконавчо-розпорядчих органів, які складають і виконують бюджет. Саме завдяки бюджету фінансова діяльність органів управління набуває характеру виконання тимчасових, періодичних правових норм, залучення доходів та їх витрачання стає правомірним, а наслідки ведення фінансової діяльності точно періодизуються . Бюджет як правова категорія являє собою закон України (стосовно державного бюджету) або рішення органів місцевого самоврядування (щодо місцевих бюджетів), де затверджуються основні фінансові плани формування та використання коштів. З правового боку, бюджет - це сукупність правових норм, це зовнішнє оформлення запланованих майбутніх доходів і видатків, які мають забезпечити функціонування держави в цілому та окремих її територій.
Варто погодитися із думкою В.Є. Мартиненка про те, що у фінансово-правовій науці обґрунтована необхідність визнання бюджету як основного фінансового плану та об'єкта фінансових правовідносин .
За визначенням О.І. Худякова, бюджет як правова категорія - це фінансово-правовий акт, за допомогою якого затверджується фінансовий план формування та розподілу державного грошового фонду, що створюється на центральному та місцевому рівнях та призначений для фінансування загальнодержавних завдань і функцій .
Очевидно, що політичний аспект бюджету має також важливе значення, оскільки, наприклад, державний бюджет являє собою компроміс між основними соціально-економічними групами в державі; це компроміс між загальнодержавними та приватними інтересами громадян з приводу оподаткування доходів, з приводу видатків; між центром і регіонами - з приводу розподілу надходжень і міжбюджетних трансфертів; між інтересами окремих галузей (точніше - їх представників. - О. М.-С.) щодо державних запозичень .
Сутність бюджету виявляється в таких його функціях:
- функція створення централізованого фонду коштів (державного чи місцевого), у ході реалізації якої відбувається акумулювання коштів, розпис запланованих доходів і видатків з дотриманням положень бюджетної класифікації;
- розподільна функція, зумовлена тим, що в бюджетних відносинах, які завжди виступають як правовідносини, беруть участь майже всі учасники суспільного виробництва. Варто зазначити, що через жодну із ланок фінансової системи не проходить такого багатовидового перерозподілу коштів, як через бюджетну систему і бюджети;
- функція використання зібраних коштів на визначені завдання і мету, тобто відповідно до цільового призначення;
- контрольна функція, яка реалізується на всіх стадіях бюджетного процесу.
Крохіна Ю.О. виокремлює такі функції бюджету: перерозподіл валового внутрішнього продукту; державне регулювання та стимулювання економіки, фінансове забезпечення бюджетної сфери та здійснення соціальної політики держави; контроль за утворенням і використанням централізованих фондів грошових коштів .
Орлюк О.П. називає такі функції бюджету: розподільна, контрольна, забезпечення економічної безпеки держави, її суверенітету тощо .
Як бачимо, наукові розробки, зміни у фінансовому та бюджетному законодавстві, трансформація суспільства, а також розвиток економіки в сукупності з іншими політичними та правовими чинниками суттєво вплинули на поняття і значення бюджету для будь-якої держави. Бюджет як об'єкт бюджетних правовідносин є предметом окремого наукового дослідження. У даній праці ми також поверхнево розглянули поняття бюджету, без якого викладення основних питань суб'єктів бюджетних правовідносин, на нашу думку, є не зовсім повним.
Підсумовуючи викладене вище, можна зробити певні висновки.
Об'єктами бюджетних правовідносин є:
1) публічні грошові фонди (йдеться про бюджети як грошові фонд та про інші публічні грошові фонди, зокрема фонди соціального страхування, кошти яких не включаються до Державного бюджету України, але тісно із ним пов'язані);
2) речі, що мають певну цінність - майно, предмети, товари - оскільки бюджетним законодавством передбачена можливість закупівлі товарів, здійснення робіт і отримання послуг, які фінансуються за рахунок бюджетних коштів;
3) кошти, що надходять до бюджетів за рахунок сплати обов'язкових платежів та потім розподіляються між розпорядниками бюджетних коштів і використовуються на чітко визначені цілі. Цей об'єкт досить швидко трансформується в інші об'єкти - у бюджетні (публічні) доходи та бюджетні (публічні) видатки;
4) бюджетне регулювання (як процес) та міжбюджетні трансферти (як матеріальна субстанція), хоча останні також можна віднести до доходів (для бюджету-отримувача), інколи - до видатків (для бюджету-надавача);
5) нематеріальні об'єкти: акти про бюджет (закони про державний бюджет та рішення про місцеві бюджети), звіти про виконання бюджетів (у тому числі інформація про виконання бюджетів), звіти про виконання кошторисів бюджетних установ;
6) інші об'єкти, на які спрямовується поведінка учасників (суб'єктів) бюджетних правовідносин.
Бюджетні кошти є значним об'єктом бюджетних правовідносин.
Загалом, нині система об'єктів бюджетних правовідносин дещо видозмінюється, зважаючи на зміни у бюджетному процесі, на практичне використання програмно-цільового методу. Це, у свою чергу, свідчить і про розширення кола бюджетних правовідносин за участі органів публічної влади.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "1.5. ОСОБЛИВОСТІ ОБ'ЄКТНОГО СКЛАДУ БЮДЖЕТНИХ ПРАВОВІДНОСИН"
  1. О. А. МУЗИКА-СТЕФАНЧУК. Органи публічної влади як суб'єкти бюджетних правовідносин. Монографія, 2011

  2. Д.А. Пашкевич. Бюджетное право. Шпаргалки, 2008
    В книге раскрыты основные понятия бюджетного права и процесса - предмет и система бюджетного права, его источники и нормы, принципы бюджетного права и процесса, бюджетная система Российской Федерации. Студенту без шпаргалки никуда! Удобное и красивое оформление, ответы на все экзаменационные вопросы ведущих вузов
  3. Контрольные вопросы и задания
    1. Что является основой бюджетной системы Российской Федера­ ции? 2. Охарактеризуйте структуру бюджетной системы. 3. Какие принципы лежат в основе построения бюджетной системы Российской Федерации? 4. Что включает в себя термин «бюджетные полномочия»? 5. Какие бюджетные полномочия закреплены за Российской Федера­ цией? 6. Каковы бюджетные права (полномочия) субъектов
  4. Система бюджетного
    Система бюджетного права включает в себя, как и многие иные отрасли (подотрасли) права и правовые науки, общую и особенную часть. В общей части изучаются общие понятия, принципы, полномочия. Особенная часть включает в себя основные наиболее крупные институты бюджетного права и институты вспомогательные, которые могут трансформироваться с изменением законодательства или экономических условий. К
  5. Статья 15.14. Нецелевое использование бюджетных средств
    Использование бюджетных средств получателем бюджетных средств на цели, не соответствующие условиям их получения, определенным в утвержденном бюджете, бюджетной росписи, уведомлении о бюджетных ассигнованиях, смете доходов и расходов либо в ином документе, являющемся основанием для получения бюджетных средств, - влечет наложение административного штрафа на должностных лиц в размере от сорока до
  6. Н. А. Саттарова. Бюджетное право. Учебник, 2009

  7. ПЛАН
    1. Вступ 2. Поняття адміністративного правопорушення. 2.1 Поняття правопорушення. 2.2 Загальні риси адміністративних правопорушень. 2.3 Види адміністративних правопорушень. 2.4 Відмінність адміністративного правопорушення від злочину. 3. Юридичний склад адміністративного правопорушення. 3.1 Поняття складу адміністративного правопорушення 3.2 Функцій складу адміністративного
  8. 33. Источники бюджетного права России. Общая характеристика Бюджетного кодекса РФ.
    Источники БП - Конституция РФ (ст.ст. 71, 72), закон РФ «об основах бюджетного устройства и бюджетного процесса», ФЗ «об общих принципах организации МСУ в РФ», указы Президента РФ, постановления Правительства РФ, правовые акты Министерства финансов РФ, а также Бюджетный кодекс РФ, принятый 31 июля 1998г. и введенный в действие с 1 января 2000г. Основным источником бюджетного права в РФ является
  9. Контрольные вопросы и задания
    1. Дайте определение бюджетного процесса. 2. Каковы принципы бюджетного процесса? 3. Кто является участником бюджетного процесса? 4. Назовите стадии бюджетного процесса. 5. Охарактеризуйте стадию составления проекта бюджета. 6. Каков порядок рассмотрения и утверждения проекта бюджета? 7. Каковы функции Федерального казначейства на стадии исполне­ ния бюджета? 8. В каких
  10. 30. Бюджетная система РФ: понятие и структура.
    бюджетная система РФ - это основанная на экономических отношениях и гос. устройстве РФ, регулируемая законодательством РФ совокупность федерального бюджета, бюджетов субъектов РФ, местных бюджетов и бюджетов гос. внебюджетных фондов. Включение в бюджетную систему бюджетов гос. внебюджетных фондов является весьма условным, поскольку такие фонды существенно отличаются от гос. и местных бюджетов
  11. И.Б. Лагутин. Правовое регулирование бюджетного процесса в Российской Федерации, 2010

  12. 29. Бюджетное устройство Российской Федерации: понятие и состав. Общая характеристика элементов бюджетного устройства
    Бюджетное устройство страны определяется ее государственным устройством. Так, для России как федеративного государства характерны три уровня бюджетной системы - федеральный бюджет, государственные бюджеты субъектов РФ и местные бюджеты (в т.ч. бюджеты наукоградов и ЗАТО). Все они являются самостоятельными частями бюджетной системы страны. Каждый из бюджетов служит финансовой базой для
  13. § 1. Поняття та склад зобов'язання
    Інститут зобов'язального права поряд з інститутом власності посідає важливе місце в системі цивільного права України. Зобов'язальне право охоплює сукупність цивільно-правових норм, які регулюють майнові відносини, що складаються у зв'язку з передачею майна, наданням послуг, виконанням робіт, заподіянням шкоди або безпідставним придбанням майна. Зобов'язальне право поділяється на дві частини:
  14. Раздел 9. Бюджетный контроль в бюджетном процессе
    Раздел 9. Бюджетный контроль в бюджетном
  15. Лекция 3. Бюджетное устройство и бюджетная система
    Лекция 3. Бюджетное устройство и бюджетная
  16. ВСТУП
    Питанням правовідносин присвячені численні загальнотеоретичні та спеціальні галузеві правові дослідження. Проте й нині правовідносин перебувають у центрі уваги вчених, особливо коли йдеться про наукові дослідження в юридичній сфері. Щодо поняття «бюджетні правовідносини», то вітчизняне законодавство не містить їхнього визначення. Лише у ст. 1 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) йдеться