| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності |
||
|
Під давністю в кримінальному праві розуміється закінчення вказаних у кримінальному законі строків після вчинення злочини ня, в силу чого залучення винного до кримінальної відпові-ності виключається . Норми кримінально-правового інституту давно-сті грунтуються на гуманістичній ідеї, згідно з якою, по-перше, загроза кримінальної відповідальності не може тяжіти над людиною протягом усього його життя, а по-друге, притягнення ня до кримінальної відповідальності після певного терміну перетворюється на невиправдану помста, і тому втрачає сенс (і необхідність) з точки зору загальної та спеціальної превенції, хоча об'єктивно вчинене особою діяння повно-стю не втратило своєї суспільної небезпеки. Крім того, вчинене дія або бездіяльність з часом втрачає громадський резонанс, воно згладжується в пам'яті людей, і во-рошіть його знову безглуздо з точки зору цивільного правосвідомості. У пам'яті людей з плином часу згладжуються також і све-дення про фактичні обставини злочину. Через це слабшає свидетельская база кримінальної справи, втрачаються, подвер-гаются псування і руйнуються речові сліди злочину, виникають непереборні труднощі із збиранням зразків для експертного дослідження. Словом, час створює серйозні практичні перешкоди для успішного розкриття, розслідування, судового розгляду і вирішення кримінальної справи. Ці пре-пятствія відносяться до області роботи з доказами і носять кримінально-процесуального та криміналістичний характер. Одна-ко в причинно-наслідкового зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності ці обставини не перебувають. Відповідно до ст. 78 КК особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину минули такі строки: а) 2 роки - після скоєння злочину невеликої тя- жерсті; б) 6 років - після скоєння злочину середньої тяжкості; в) 10 років - після скоєння тяжкого злочину; г) 15 років - після скоєння особливо тяжкого злочину. Строки давності обчислюються з дня вчинення злочини ня і до моменту вступу вироку в законну силу (ч. 2 ст. 78 КК). В термін давності притягнення до кримінальної відпові-дальності включається весь час, що минув до моменту обготівковув-ружения злочину, встановлені кримінально-процессуаль-ним законодавством терміни попереднього розслідування, знаходження кримінальної справи з обвинувальним висновком у прокурора, в суді і час судового розгляду і навіть час, який триває після підписання вироку всім складом суду і його оголошення в залі судового засідання, аж до того, як закінчаться терміни касаційного оскарження або ж касаційна інстанція розгляне справу і залишить при-говір без зміни. Це загальне положення потребує деталі-зації стосовно до злочинів з матеріальним складом, коли між самим злочинним дією і наслідками, по-наслідками протікає певний період, а також стосовно до триваючим і продовжуємо злочинів. У теорії і практиці найбільше перевага віддається пра-вилу, згідно з яким термін давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочин з матеріальним складом ис-числяется з моменту вчинення самих суспільно небезпечних кримінально караних дій і не залежить від часу наступ-лення шкідливих наслідків (момент фактичного, а не юриди-чеського закінчення злочину) 1. Таке трактування відповідає спів-підтримання закону (ч. 2 ст. 9 КК). Термін давності кримінального пре-слідування щодо триваючих злочинів обчислюється з часу їх припинення незалежно від того, припинені вони з волі винного або всупереч цій воле2, а термін давності щодо продовжуваних злочинів - з моменту вдосконалення-ності останнього злочинного діяння з числа складових продолжаемое злочин. Відповідно до правил, встановлених кримінально-процесуальним законодавством (ст. 128 КПК РФ), при обчисленні строків не беруться в розрахунок той годину і добу, кото-римі починається протягом строків; термін закінчується о 12 годині ночі останньої доби. У разі вчинення особою нового злочину 1 Див: Курс радянського кримінального права. Т. 2. Л., 1970. С. 392. 2 Це панівне в теорії кримінального права положення небес-спірно і не завжди витримує випробування практикою. Верховний Суд РФ вважає, що коли момент закінчення триваючого злочину абсолютно ясний, а момент початку такого злочину, наприклад зберігання зброї, не піддається визначенню, особа взагалі не може бути притягнуто до уголов-ної відповідальності через неможливість обчислення строків давності (див.: Огляд касаційної практики Судової колегії у кримінальних справах Вер-ховного Суду РФ / / БВС РФ. 2007. № 9. С. 19, 20). Строки давності по кожному злочину обчислюються само- стоятельно (ч. 2 ст. 78 КК). Перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, з-вершити злочин, ухиляється від слідства або суду (ч. 3 ст. 78 КК). Інакше кажучи, якщо воно, будучи обвинуваченим по уголов-ному справі, розпочало умисні дії, щоб уникнути кримінальної відповідальності, і тим самим поставило органи рас-проходження перед необхідністю прийняття спеціальних заходів ро-Зиско. У цих випадках перебіг строку давності відновлюється з мо-мента затримання особи чи явки її з повинною (ч. 3 ст. 78 КК). Питання про застосування давності до особи, яка вчинила пре-ступление, який карається смертною карою або довічним ли-шением волі, вирішується судом, який має право як освобо-дить підсудного від кримінальної відповідальності, так і засудити його на загальних підставах. Якщо суд не визнає за можливе освобо-дить зазначена особа від кримінальної відповідальності у зв'язку з ис-плином строків давності, то смертна кара і довічне чи-шення свободи не застосовуються (ч. 4 ст. 78 КК). Згідно з чинним Указом Президії Верховної Со-вета СРСР «Про покарання осіб, винних у злочинах проти миру і людяності та воєнних злочинах, незалежно від часу вчинення злочину» від 4 березня 1965 р.1 та ч. 5 ст. 78 КК строки давності не застосовуються до осіб, які вчинили такі злочини проти миру і безпеки чоловіча-ства: планування, підготовка, розв'язання або ведення агресивних війни (ст. 353 КК), застосування заборонених засобів і методів ведення війни (ст. 356 КК), геноцид, тобто дії, спрямовані на повне або часткове знищення національ-ної, расової чи релігійної групи (ст. 357 КК), і екоцид, тобто масове знищення рослинного або тваринного світу, від-равление атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, здатних викликати екологічну катастрофу (ст. 358 КК). Звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок исте-чення строків давності здійснюється: у стадіях попередньо-го розслідування - постановою дізнавача чи слідчого 1 ВВС. 1965. № 10. Ст. 123. Про припинення кримінальної справи; а в стадії віддання до суду - по-становленням судді про припинення кримінальної справи. Таке пре-кращения не допускається, якщо обвинувачений проти цього возра-жает. У подібних випадках провадження у справі продовжується в звичайному порядку і доводиться до судового розгляду. Якщо закінчення строків давності виявляється в стадії су-дебного розгляду, суд доводить розгляд справи до кінця і постановляє обвинувальний вирок із освобожде-ням засудженого вже не від кримінальної відповідальності, а від покарання (ч. 8 ст . 302 КПК України). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 4. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності " |
||
|
||