Головна
ГоловнаПриродоресурсове, аграрне, екологічне правоАграрне право → 
« Попередня Наступна »
М. Л. Завражнов. Аграрне право. Конспект лекцій, 2007 - перейти до змісту підручника

2. Пайові внески членів кооперативу


Визначення поняття «пай» членів сільськогосподарського кооперативу укладено в ст. 1 ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію». При цьому, зазначений закон ставить знак рівності між поняттями «пай» і «пайовий внесок», визначаючи їх як майновий внесок члена кооперативу або асоційованого члена кооперативу.
Ці два поняття, безумовно, пов'язані. Однак інше законодавство про кооперацію бачить різницю між паєм і пайовим внеском. Наприклад, ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію» визначає пайовий внесок як майно, внесене особою при вступі до кооперативу, а пай як майно кооперативу, закріплене за членом кооперативу.
Різниця полягає в тому, що за визначенням ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію» пай складається з пайового внеску і частини чистих активів кооперативу (за винятком неподільного фонду), в той час як ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію» обмежує розмір паю розміром пайового внеску (обособляя кооперативні виплати і доходи від додаткових внесків).
Майно, що перебуває у власності кооперативу, за винятком майна, що становить неподільні фонди, ділиться в грошовому вираженні на пайові внески його членів відповідно до статуту кооперативу. Після утворення кооперативу пайові внески його членів об'єднуються в пайовий фонд (за винятком частини, що переходить до неподільного фонду) і становлять основу господарської діяльності організації. Пайовий внесок (обов'язковий і додатковий) насамперед є визначником майнової участі члена кооперативу в його господарській діяльності.
Облік обов'язкових та додаткових пайових внесків дозволяє встановити, яка частина майна переходить до члена кооперативу у разі його виходу з організації або її ліквідації. Оскільки розподілу на паї підлягає все майно кооперативу (крім частини, що становить неподільні фонди), то, відповідно до визначення майна, на кожного члена кооперативу поширюється частина прав і частину обов'язків кооперативу.
Відповідно до останнього визначається розмір субсидіарної відповідальності члена кооперативу по його (кооперативу) зобов'язаннями.
Розміри пайового фонду кооперативу та обов'язкового паю встановлюються на організаційних зборах членів кооперативу і передбачаються статутом кооперативу. (П. 2 ст. 35 ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію»).
Розмір пайового фонду та джерела його утворення визначає організаційний комітет кооперативу в рамках підготовки техніко-економічного обгрунтування проекту виробничо-економічної діяльності кооперативу (ст. 8 ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію»). Розмір пайового фонду і пайових внесків затверджується загальними зборами членів кооперативу.
Оскільки зміни величини пайового фонду, а значить, і статутного капіталу зачіпають інтереси всіх членів кооперативу і кредиторів, Законом передбачається складний порядок проведення цієї процедури - за рішенням загальних зборів з подальшим внесенням змін до статуту та державною реєстрацією змін. Так як п. 6 ст. 34 ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію» вводить залежність розміру резервного фонду від розміру пайового фонду, то слідом за змінами розміру пайового фонду в передбаченому порядку повинні відбутися і зміни величини резервного фонду.
Обов'язкові паї у виробничому кооперативі встановлюються в рівних розмірах, а в споживчому кооперативі - пропорційно передбачуваного обсягу участі члена кооперативу в господарській діяльності даного кооперативу.
Члени кооперативу можуть вносити додаткові паї, розмір та умови внесення яких встановлюються статутом кооперативу. Облік пайових внесків кооперативу ведеться у вартісному вираженні.
У разі внесення в рахунок пайового внеску особою, що вступив до кооперативу, земельних ділянок, земельних і майнових часток та іншого майна чи майнових прав грошова оцінка пайових внесків здійснюється правлінням кооперативу і затверджується загальними зборами членів кооперативу. Загальні збори членів кооперативу може затвердити методику грошової оцінки майна, що передається і доручити правлінню кооперативу на основі цієї методики організувати роботу з грошової оцінки зазначеного майна.
Результати даної оцінки підлягають затвердженню наглядовою радою кооперативу. У цьому випадку на загальні збори членів кооперативу виносяться лише спірні питання з оцінки земельних ділянок, земельних майнових часток та іншого майна.
За рішенням загальних зборів членів кооперативу грошова оцінка пайових внесків може бути піддана незалежній експертній перевірці. Пайовий внесок може включати кошти, земельні ділянки, земельні або майнові частки, інше майно, майнові права. Але, незважаючи на все розмаїття, ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію» закріплює норму про ведення обліку пайових внесків у вартісному вираженні.
Частина оціночної вартості пайового внеску, що перевищує розмір обов'язкового паю, передається за згодою члена кооперативу в його додатковий пай (п. 6 ст. 35 ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію»). Оскільки даний пункт вводить норму, відповідно до якої частина майна члена кооперативу, що перевищує розмір обов'язкового внеску, може бути передана в кооператив в якості додаткового внеску за згодою члена кооперативу, у застосуванні цієї норми можуть виникнути складності.
Це обумовлено тим, що частина майна члена кооперативу (у вартісному вираженні) залишається у його власності і він зберігає на неї право володіння, користування і розпорядження, то давати згоду на передачу цього майна в додатковий внесок він не зобов'язаний.
Член виробничого кооперативу повинен внести не менше 10% від обов'язкового паю до моменту державної реєстрації кооперативу, іншу частину обов'язкового паю - протягом року з моменту державної реєстрації кооперативу. Член споживчого кооперативу повинен внести не менше 25% від обов'язкового паю до моменту державної реєстрації кооперативу, іншу частину обов'язкового паю - у терміни, які передбачені статутом споживчого кооперативу. Рішенням загальних зборів членів кооперативу розмір пайового фонду кооперативу може бути збільшений або зменшений з внесенням відповідних змін до статуту кооперативу та державною реєстрацією зазначених змін у встановленому законом порядку.
Збільшення розміру пайового фонду здійснюється або шляхом внесення додаткових паїв, або шляхом збільшення пайових внесків за рахунок кооперативних виплат (п. 10 ст. 35 ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію»).
Даний пункт обмежує джерела поповнення пайових фондів двома способами, які об'єднує загальний принцип - поповнення відбувається за рахунок членів кооперативу: або з майна членів кооперативу (внесення додаткових паїв), або з частини прибутку кооперативу, призначеної для розподілу між його членами.
Для збільшення пайового фонду за рахунок кооперативних виплат потрібна кваліфікована більшість голосів, оскільки це рішення є частиною виняткової компетенції загальних зборів з визначення порядку розподілу прибутку (п. 2 ст. 20 ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію») . Якщо загальні збори членів кооперативу прийме рішення про віднесення частини коштів пайового фонду кооперативу до неподільного фонду, паї членів кооперативу зменшуються пропорційно сумі зазначеної частини коштів.
Кредитори кооперативу повинні бути повідомлені про зменшення розміру пайового фонду або термінів його формування протягом місяця після набрання чинності зазначених змін. Претензії кредиторів, які пред'явили вимоги до кооперативу протягом шести місяців після публікації повідомлення про зазначений зменшенні розміру пайового фонду, повинні бути задоволені.
Особа, що вступає в члени кооперативу після державної реєстрації, сплачує обов'язковий пай у порядку і в строки, які встановлені статутом кооперативу. В окремих випадках, передбачених статутом, кооператив може виділяти знову вступає членам кредити для оплати обов'язкового паю. Пункт 12 ст. 35 ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію» вводить додатково до переліку пунктів, в обов'язковому порядку включаються до статуту, вимога встановити випадки, коли кооператив може надати кредит для внесення обов'язкового внеску.
Дані випадки повинні знайти відображення в розділі статуту, що визначає порядок вступу до кооперативу. Прийом у члени кооперативу (для виробничого кооперативу) і надання кредиту членам кооперативу (для кооперативів будь-якого виду) відносяться до виключної компетенції загальних зборів. Отже, рішення з цих питань будуть вважатися прийнятими, якщо за них проголосують 2/3 з числа присутніх (п. 3 ст. 20 ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію»).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 2. Пайові внески членів кооперативу "
  1. 20. Джерела формування власних коштів
    Стаття 34 ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію» определяетдва джерела формування власних коштів кооперативу: пайові внески членів кооперативу та доходи кооперативу. Закон встановлює, що джерелом доходів можуть слугувати діяльність кооперативу, розміщення коштів у банках, операції з цінними паперами. Список можливих джерел доходу залишено відкритим. Визначення пайового внеску
  2. 21. Пайові внески членів кооперативу
    Розміри пайового фонду кооператіваі обов'язкового паю встановлюються на організаційних зборах членів кооперативу і передбачаються статутом кооперативу. (П. 2 ст. 35 ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію»). Розмір пайового фонду і джерело освіти визначає організаційний комітет кооперативу в рамках підготовки техніко-економічного обгрунтування проекту
  3. § 1. Поняття, класифікація, принципи створення та діяльності
    В даний час сільськогосподарські кооперативи є основним видом сільськогосподарських товаровиробників в РФ. Переваги кооперативу як організаційно-правової форми юридичних осіб відомі як у світі, так і в нашій країні. Про те, що кооперативи грають важливу роль в економіках багатьох держав в різних аспектах (економічному, соціальному, екологічному та ін.) і ця роль не
  4. § 2. Правове становище сільськогосподарських виробничих кооперативів
    Правове становище сільськогосподарських виробничих кооперативів визначає ст. 109 ГК РФ і Закон. Під сільськогосподарським виробничим кооперативом (далі - кооператив) розуміється сільськогосподарський кооператив, створений громадянами для спільної діяльності з виробництва, переробки і збуту сільськогосподарської продукції, а також для виконання іншої не забороненої законом
  5. 1. Джерела формування майна кооперативу
    Право оперує поняттям «майно», визначаючи його як комплексний об'єкт правових відносин. Майно - це речі, тобто матеріальні об'єкти, і майнові права осіб - учасників правових відносин, а саме права вимоги, складові актив його майна, а також борги, що становлять пасив. Для здійснення своєї діяльності кооператив володіє, користується і розпоряджається майном,
  6. § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
    Поняття і структура банківської системи. З точки зору виконуваних економічних функцій банківська система є частиною фінансової системи. Через банки проходять практично всі грошові ресурси за винятком тих сум, які залишаються на руках у населення або в порушення правил про порядок розрахунків обертаються в роздрібному товарообігу без відображення в бухгалтерському обліку та без проводки по касі.
  7. § 2. Правове становище сільськогосподарських організацій
    Поняття і види сільськогосподарських організацій. Правовий статус юридичних осіб, що діють в сільськогосподарській сфері, традиційно опосередковується не тільки общегражданским законодавством, а й спеціальними нормативними актами. Їх зміст дозволяє, по-перше, назвати дві основні групи сільськогосподарських організацій і, по-друге, сформулювати поняття сільськогосподарської
  8. § 3. Виробничий кооператив (артіль)
    Загальні положення. Виробничий кооператив (артіль) * (255) - добровільне об'єднання громадян на основі членства для спільної виробничої або іншої господарської діяльності (виробництво, переробка, збут промислової, сільськогосподарської та іншої продукції, виконання робіт, торгівля, побутове обслуговування, надання інших послуг), заснованої на їх особистій трудовій і іншій участі й
  9. § 1. Загальна характеристика правового положення некомерційних організацій
    Загальні положення. Некомерційними є організації, які: 1) в якості основної мети своєї діяльності не мають отримання прибутку і 2) не розподіляють прибуток між своїми учасниками (п. 1 ст. 50 ЦК). Слід відразу зазначити, що це не передбачає повної заборони на здійснення названими особами господарської діяльності і яких-небудь виплат учасникам * (291). Так, члени
  10. § 3. Право приватної власності юридичних осіб. Загальні положення
    Поняття і суб'єкти права приватної власності юридичних осіб. У сучасний період істотно змінюється правовий режим права власності юридичних осіб, розвивається акціонерне і кооперативне законодавство, законодавство про некомерційні організації, в якому поряд з іншими ознаками, властивими юридичній особі, важливе місце приділяється їх майну. Така динаміка
© 2014-2022  yport.inf.ua