Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоМіжнародне приватне право → 
« Попередня Наступна »
М.І.Савченко. Морське право, 2008 - перейти до змісту підручника

3.1. Поняття морського судна, класифікація морських суден та їх правовий статус

Законодавчі акти, які видаються державами для регулювання різних питань торгового мореплавання, як правило, містять визначення поняття "судно". Так, згідно зі ст. 136 Морського кодексу Італії судном вважається будь-яка споруда, яке призначене для перевезення по воді, буксирування, рибальства, відпочинку або іншої мети. Закони США, Норвегії і деяких інших країн визначають судно як будь-який вид транспортного засобу, який використовується для перевезення по воді. У ст. 2 КТМ Республіки Білорусь дано таке визначення: "Судно - самохідна або несамохідна плавуча споруда, призначена для використання з метою торговельного мореплавства". Воно повністю збігається з визначенням поняття "судно", які мають п. 1 ст. 7 КТМ Російської Федерації. Найбільш розгорнуте визначення судна дано у ст. 9 КТМ Естонської Республіки: "Під судном у цьому Кодексі розуміється самохідне або несамохідна плавуча споруда, що використовується:
для перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, видобутку і розвідки корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та інших плавучих об'єктів, виконання гідротехнічних робіт або підйому затонулого в море майна;
для несення спеціальної служби (для охорони промислу, санітарної та карантинної служб, для захисту моря від забруднення тощо);
для наукових, навчальних і культурних цілей;
для спорту;
для інших цілей ".
Таким чином, відповідно до морського законодавства держав під судном розуміється самохідне або несамохідна плавуча споруда, що використовується для цілей торгового мореплавання. До цього слід додати, що багато багатосторонні міжнародні договори також містять визначення поняття "судно", яке в залежності від мети конкретного договору може бути більш широким або більш вузьким, ніж в національному законодавстві. Так, відповідно до п. (а) правила 3 ??МППСС-72 слово "судно" означає всі види плавучих засобів, включаючи неводоізмещающіе суду і гідролітаки, що використовуються або можуть бути використаними в якості засобів пересування по воді ". У ст. 2 Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків 1978 р. наводяться два визначення, а саме:
"g)" Морське судно "означає судно, інше ніж ті, які плавають винятково у внутрішніх водах, в межах захищених вод або безпосередньої до них близькості або в районах дії портових правил ";
h)" Риболовецьке судно "означає судно, що використовується для промислу риби, китів, тюленів, моржів або інших живих ресурсів моря".
Відповідно до Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення з суден 1973 року і Протоколом 1978 року "судно означає експлуатується у морському середовищі судно будь-якого типу і включає судна на підводних крилах, судна на повітряній подушці, підводні судна, плавучі засоби , а також стаціонарні або плавучі платформи "(п. 4 ст. 2 зазначеної Конвенції).
Наведені приклади показують, що як національне законодавство, так і міжнародні договори містять лише таке визначення поняття "судно", яке необхідно для досягнення передбачених цілей. Оскільки цілі прийняття того чи іншого акта (національного або міжнародного) різноманітні, ні національне законодавство, ні міжнародні договори універсального визначення поняття "судно" не містять. КТМ Російської Федерації встановив, що його правила повинні застосовуватися до збудованого судну з моменту його спуску на воду. Таким чином, для визнання споруди судном важливо, щоб об'єкт був створений людською працею в цілях діяльності у сфері торговельного мореплавства. Цей об'єкт може бути як самохідним, так і не самохідним. На ньому може перебувати екіпаж або він може обслуговуватися без екіпажу, при цьому неважливо, чи буде об'єкт переміщатися або перебувати в стаціонарному положенні. До судам, таким чином, повинні ставитися і такі споруди, як плавучий маяк, плавуча бурова вишка тощо
Класифікація морських суден здійснюється за функціональними і технічними критеріями. Виходячи з цього морські судна поділяються на військові кораблі, торговельні судна, державні (урядові) судна, що використовуються для некомерційних цілей, а також промислові судна. Ця класифікація морських суден знайшла своє закріплення в ЮНКЛОС. Класифікація того чи іншого судна в якості військового корабля або торгового судна не викликає, як правило, будь-яких труднощів. Однак питання про те, які судна повинні вважатися державними некомерційними судами, представляє відому складність, оскільки міжнародне морське право не містить на цей рахунок ніяких положень. У той же час в національному законодавстві багатьох країн прямо вказується, які суду розглядаються в якості державних некомерційних. Так, Франція, Швеція і Фінляндія відносять до них лоцманські, митні, рятувальні, гідротехнічні, науково-дослідні, криголами і деякі інші судна. Відповідно до норм міжнародного права судна, що знаходяться у власності держави (точніше, що знаходяться на державній службі), володіють імунітетом. Це означає, що до таких суден без згоди держави прапора не можуть застосовуватися будь-які примусові заходи (наприклад, затримання, арешт тощо) у зв'язку з пред'явленими до них майновими вимогами і позовами. Дане положення випливає з принципу імунітету державної власності, юридичною основою якого служить, в свою чергу, принцип суверенної рівності держав.
Як зазначено вище, при класифікації судів використовується і другий критерій, а саме технічний, відповідно до якого органи технічного нагляду та класифікації видають правила про класифікацію та будівництві судів і нагляді за ними. Детальніше про технічний критерії мова піде нижче.
У міжнародному праві судно розглядається не тільки як інженерна споруда, тобто як продукт суднобудівної техніки або ж майно, а й як установа, наділена певними правами та обов'язками. Так, у ряді випадків морське судно за законодавством деяких країн як установа може бути визнано винним або невинним. До нього можуть бути застосовані адміністративні санкції, штрафи і т.п. На судно у відкритому морі поширюються закони тієї держави, під прапором якої воно плаває. При заході морського торгового судна в іноземні порти, внутрішні води або територіальне море воно підпадає під дію суверенної влади прибережної держави.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3.1. Поняття морського судна, класифікація морських суден та їх правовий статус "
  1. М.І.Савченко. Морське право, 2008

  2. Стаття 19.22. Порушення правил державної реєстрації транспортних засобів усіх видів, механізмів і установок
    морських суден і суден змішаного (річка - море) плавання), механізмів і установок у разі, якщо реєстрація обов'язкова, - тягне попередження або накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі ста рублів; на посадових осіб - від ста до трьохсот рублів; на юридичних осіб - від однієї тисячі до трьох тисяч рублів. 2. Порушення правил реєстрації морських суден або правил
  3. Список рекомендованої літератури
    морських суден / / Актуальні пробл. міжнародніх відносін. - 2001. - № 27.-4.3.-С. 118-127. 3. Діковська І А. Місце договором повітряного чартеру в Системі приватно-правових договорів / / Наук. Вісн. Чернів. ун-ту. - 2001. - Вип. 125: Правознавство. - С. 35-40. 4. Калпин А.Г. Чартер: Природа, структура відносин, ВВПЗ-. ставление з суміжними морськими договорами. - М., 1978. - 160
  4. 2.2. Класифікація морських просторів
    морські простори з міжнародно-правовим режимом. Належність частини Світового океану до одного з зазначених вище видів морських просторів визначає правовий статус цієї частини моря. Правовий статус якого морського простору визначає порядок встановлення та зміст правового режиму, що регулює діяльність у даному просторі. При цьому враховуються й інші обставини, в
  5. Договір морського перевезення вантажів
    морського перевезення вантажів - найбільш деталізований, складний і своєрідний транспортний договір, сприйняв багато, вироблені багаторічною практикою морських перевезень, міжнародні норми. На регулювання правил морського перевезення, крім того, значний вплив мають міжнародні торговельні звичаї і звичаю, що дозволяють впровадити єдині норми, терміни та знаки. За договором морського
  6. Стаття 8.16. Невиконання правил ведення суднових документів
    морського, внутрішнього водного плавання або іншого плавучого засобу правил реєстрації в суднових документах операцій з речовинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря, інших водних об'єктів, або із сумішами, містять такі речовини понад встановлені норми, а також внесення в суднові документи невірних записів про ці операції - тягне за собою накладення адміністративного
  7. Стаття 8.18. Порушення правил проведення ресурсних або морських наукових досліджень у внутрішніх морських водах, територіальному морі, на континентальному шельфі і (або) у винятковій економічній зоні Російської Федерації
    морських наукових досліджень, передбачених дозволом, у внутрішніх морських водах , в територіальному морі, на континентальному шельфі і (або) у винятковій економічній зоні Російської Федерації - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб у розмірі від десяти тисяч до п'ятнадцяти тисяч рублів; на юридичних осіб - від ста тисяч до двохсот тисяч рублів з конфіскацією
  8. Стаття 8.18. Порушення правил проведення ресурсних або морських наукових досліджень у внутрішніх морських водах, територіальному морі, на континентальному шельфі і (або) у винятковій економічній зоні Російської Федерації
    морських наукових досліджень, передбачених дозволом, у внутрішніх морських водах , в територіальному морі, на континентальному шельфі і (або) у винятковій економічній зоні Російської Федерації - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб у розмірі від ста до ста п'ятдесяти мінімальних розмірів оплати праці; на юридичних осіб - від однієї тисячі до двох тисяч
  9. Коментар до статті 23.38
    морський транспорт відноситься до галузей транспортного комплексу, підвідомчим Мінтрансу Росії. Вичерпний перелік повноважень в галузі морського транспорту, віднесених до відання Мінтрансу Росії, визначений подп. 99 - 124 п. 8 зазначеного Положення. 2. За змістом п. 2 ч. 2 коментованої статті під морським торговим портом розуміється комплекс споруд, розташованих на спеціально
  10. ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
    морське право. М., 2003. - 385 с. 3. Кодекс торговельного мореплавства Республіки Білорусь. - Мн., 1997. - 128 с. 4. Кодекс торговельного мореплавства Російської Федерації. - М.: Російська панорама, 1999. - 247 с. 5. Коментар до Кодексу торговельного мореплавання Російської Федерації / за ред. Г.Г.Іванова. - 2-е вид., Испр. і доп. - М.: Спарк, 2005. - 830 с. 6. Конвенція ООН з морського права. Нью-Йорк:
  11. 4.2. Капітан судна. Статутні положення
    морського флоту Союзу РСР. З таким твердженням не можна не погодитися. Так було з моменту зародження мореплавства, так є і так буде поки суду будуть виходити в море, тому що це загальновизнана аксіома. Капітан судна - це посадова особа, яка очолює екіпаж судна, на яке покладено функції з управління судном, у тому числі судноводіння і вжиття заходів щодо забезпечення безпеки
  12. 3. Особливості договору буксирування на морському транспорті
    морському транспорті використовується два види договору буксирування: договори морської або портової буксирування. У першому випадку власник судна зобов'язується за винагороду буксирувати інше судно чи інший плавучий об'єкт на певну відстань, а в другому випадку власник судна зобов'язується за винагороду буксирувати інше судно (інший плавучий об'єкт) для виконання маневрів на акваторії порту, в
  13. 5.2. Договір морського посередництва
    морське посередництво, яке, природно, і раніше широко застосовувалося на практиці. Згідно ст. 240 КТМ РФ за договором морського посередництва посередник (іменований морської брокер) зобов'язується від імені і за рахунок довірителя надавати посередницькі послуги при укладанні договорів купівлі-продажу суден, договорів фрахтування та договорів буксирування суден, а також договорів морського страхування.
  14. Загальні положення
    морським вимогам - це встановлений міжнародними конвенціями межа матеріальної відповідальності судновласників за завдану ними шкоду. У законодавствах морських країн використані різні системи відповідальності: традиційні - англійська (сумарна, коли межа дорівнює добутку певної кількості грошових одиниць на тоннаж судна), романська (система абандона, коли збитки
  15. Стаття 8.19. Порушення правил поховання відходів та інших матеріалів у внутрішніх морських водах, територіальному морі, на континентальному шельфі і (або) у винятковій економічній зоні Російської Федерації
    морських водах, територіальному морі, на континентальному шельфі і (або) в виключній економічній зоні Російської Федерації - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб у розмірі від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти тисяч рублів з конфіскацією судна, літального апарату та інших знарядь вчинення адміністративного правопорушення чи без такої; на юридичних осіб - від
  16.  4.1. Загальні положення
      морського середовища - один з важливих принципів міжнародного морського права. Його становлення та затвердження зайняло відносно короткий відрізок часу. Частина XII ЮНКЛОС цілком присвячена захисту та збереження морського середовища. Суверенне право держав розробляти свої природні ресурси відповідно до проведеної ними політикою в галузі навколишнього середовища обумовлено в ЮНКЛОС їх обов'язком зберігати