|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
5.2. Договір морського посередництва
|
|
Вперше у вітчизняному законодавстві в гол. XIV Кодексу торгового мореплавання Російської Федерації 1999 р. (прийнятий Державною Думою Федеральних Зборів РФ 31 березня 1999, в силі - з 1 травня 1999; далі - КТМ РФ) отримало відображення морське посередництво, яке, природно, і раніше широко застосовувалося на практиці.
Згідно ст. 240 КТМ РФ за договором морського посередництва посередник (іменований морської брокер) зобов'язується від імені і за рахунок довірителя надавати посередницькі послуги при укладанні договорів купівлі-продажу суден, договорів фрахтування та договорів буксирування суден, а також договорів морського страхування.
КонсультантПлюс: примітка.
Федеральний закон від 08.01.1998 N 2-ФЗ "Транспортний статут залізниць Російської Федерації" втратив чинність у зв'язку з прийняттям Федерального закону від 10.01.2003 N 18-ФЗ "Статут залізничного транспорту Російської Федерації" .
Причому, як випливає зі ст. 241 КТМ, правила гл. XIV мають диспозитивний характер і застосовуються, якщо угодою сторін не встановлено інше. Порівняння даного правила КТМ (яке носить такий же диспозитивний характер і щодо договору морського перевезення вантажу, гл. VIII КТМ РФ) з правилами Транспортного статуту залізниць РФ (прийнятий Державною Думою Федеральних Зборів РФ 19 грудня 1997 р., в силі - з 17 січня 1998 р.) виявляє істотну відмінність у підході законодавця до регулювання відповідних договорів: приписи ТУЖД мають переважно імперативний характер, практично не залишаючи сторонам договору залізничного перевезення можливості по-іншому, ніж у ТУЖД РФ, врегулювати свої взаємини, тоді як КТМ РФ на перше місце ставить волю сторін договору, і лише за відсутності врегулювання ними відповідних відносин (у даному випадку морського агентування і морського перевезення вантажів) підлягають застосуванню відповідні приписи КТМ РФ.
Таким чином, відносини сторін договору морського посередництва регламентуються в першу чергу імперативними нормами (якщо такі є в КТМ РФ і в ГК РФ), в другу чергу - угодою сторін, зафіксованим в їх договорі, в третій чергу - правилами гл. XIV КТМ РФ і в четверту - правилами гл. 10 і 52 ГК РФ.
Обсяг дій морського брокера визначено у ст. 242 КТМ РФ і залежить від доручення довірителя. Так, за дорученням довірителя він може здійснювати формальності, пов'язані з приходом судна в порт, перебуванням судна в порту і виходом судна з порту, а також інші дії, які зазвичай здійснює морський агент відповідно до ст. 237 КТМ РФ. У такому випадку застосовуються правила про договір морського агентування, встановлені ст. ст. 232 - 239 КТМ РФ.
Правило ст. 184 ГК РФ про одночасне комерційному представництві конкретизовано в ст. 243 КТМ РФ таким чином. При укладанні договорів, зазначених у ст. 240 Кодексу, морський брокер може представляти обидві сторони таких договорів, коли сторони уповноважили його. При цьому морський брокер зобов'язаний повідомляти кожної зі сторін, що він представляє також інший бік і при наданні посередницьких послуг зобов'язаний діяти в інтересах обох сторін.
Що ж стосується рівня дбайливості, то він визначений у зазначеній ст. 184 ГК РФ і полягає в прояві дбайливості звичайного підприємця.
Право на винагороду послуг морського брокера КТМ РФ пов'язує з кінцевим результатом, встановлюючи в ст. 244, що він має право на винагороду за надання посередницьких послуг при укладанні договорів, зазначених у ст. 240 КТМ РФ, якщо такі договори укладені в результаті зусиль морського брокера. Після ж виконання доручення довірителя морської брокер зобов'язаний відзвітувати за отримані від довірителя суми (ст. 245 КТМ РФ).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 5.2. Договір морського посередництва " |
- § 4. Зобов'язання з буксирування
Поняття буксирування та договору буксирування. Для мети визначення договору буксирування слід встановити зміст терміну "буксирування", застосованого в чинному законодавстві. По-перше, термін "буксирування", вказує на відповідну технічну діяльність, особливу процедуру, змістом якої є переміщення буксируються транспортним засобом буксирі об'єкта * (572). В
- 2. Поняття договору доручення
Найбільш яскраво специфіка юридичного посередництва видна у відносинах доручення. Сенс цієї юридичної послуги полягає в отриманні учасником цивільних правовідносин можливості виступати в якості сторони угоди через посередництво спеціально уповноваженого ним для цієї мети особи, що представляє в такій угоді не свої, а чужі майнові інтереси. При цьому посередник діє не від
- 4. Припинення договору доручення
Оскільки довіритель позбавлений можливості постійно контролювати дії свого повіреного, але автоматично стає стороною укладених ним угод, беручи на себе не тільки випливають з них права, але й обов'язки, у взаєминах учасників договору доручення необхідна високий ступінь довіри. Втрата довіри до свого контрагента будь-яким з учасників договору повинна спричиняти його
- 4. Джерела правового регулювання договору
Договір доручення спрямований на надання послуг за плату. Таким чином, він стає різновидом договорів, про які йде мова в гол. 39 ГК ("Оплатне надання послуг"). Однак, на що вже зверталася увага, законодавець визнав за доцільне винести регулювання деяких видів возмездного надання послуг, у тому числі і доручення, присвятивши кожному з них окрему главу. Глава 49 ЦК
- ВСТУП
У вітчизняній цивільно-правовій доктрині вкоренилося поняття "транспортні договори", під якими насправді розуміються цивільно-правові договори, вживані у сфері транспортної діяльності (як правило, за участю транспортних організацій). Цим поняттям охоплюються різні типи договірних зобов'язань: перевезення, транспортна експедиція, буксирування, оренда (фрахтування на
- Глава XIII. ДОГОВОРИ ПРО інших послуг У СФЕРІ ТРАНСПОРТУ: ПОНЯТТЯ І ВИДИ
Крім договору транспортної експедиції, за яким вантажовідправників та вантажоодержувачів виявляються різні послуги, безпосередньо пов'язані з перевезенням вантажу і спрямовані на її забезпечення, у сфері транспортних правовідносин знаходить застосування велика кількість інших договорів про оплатне надання послуг, так чи інакше пов'язаних з транспортним процесом, які , однак, не переслідують мети
- Глава XVI. ДОГОВІР МОРСЬКОГО ПОСЕРЕДНИЦТВА
Глава XVI. ДОГОВІР МОРСЬКОГО
- 1. Поняття договору
За договором морського посередництва посередник (морської брокер) зобов'язується від імені і за рахунок довірителя надавати посередницькі послуги при укладанні договорів купівлі-продажу суден, договорів фрахтування та договорів буксирування суден, а також договорів морського страхування (ст. 240 КТМ). Морський брокер за дорученням довірителя може здійснювати формальності, пов'язані з приходом судна в порт,
- 2. Суб'єкти договору та порядок його укладення
Як випливає з визначення договору морського посередництва, сторонами цього договору є морський брокер - посередник, який надає послуги при укладанні певних договорів, а також довіритель - особа, від імені та за рахунок якого діє морської брокер, укладаючи договори купівлі-продажу суден, фрахтування, буксирування суден, морського страхування, що є одночасно одержувачем
- 3. Зміст і виконання договору
Щодо прав і обов'язків сторін за договором морського посередництва в розділі XIV КТМ міститься лише два правила відповідно про право і обов'язки морського брокера, які можуть розглядатися скоріше як результат виконання останнім своїх зобов'язань, що випливають з договору. Йдеться про ст. 244 і 245 КТМ, перший з яких передбачає, що морський брокер має право на
|