Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
М.І. Брагінський, В.В. ВІТРЯНСЬКИЙ. ДОГОВОРНОЕ ПРАВО. ДОГОВОРИ ПРО ПЕРЕВЕЗЕННЯ, буксирування, транспортної експедиції і інших послугах у сфері транспорту. Книга четверта, 2006 - перейти до змісту підручника

3. Зміст і виконання договору

Щодо прав і обов'язків сторін за договором морського посередництва в розділі XIV КТМ міститься лише два правила відповідно про право і обов'язки морського брокера, які можуть розглядатися скоріше як результат виконання останнім своїх зобов'язань, що випливають з договору. Йдеться про ст. 244 і 245 КТМ, перший з яких передбачає, що морський брокер має право на винагороду за надання посередницьких послуг при укладанні договорів, якщо вони укладені в результаті зусиль морського брокера, а друга зобов'язує морського брокера після виконання доручення довірителя відзвітувати перед ним за отримані від нього грошові суми.
Коментуючи положення, що містяться в ст. 244 КТМ (про право морського брокера на винагороду), С.П. Кондрашин підкреслює, що морський брокер вправі претендувати на отримання винагороди лише за наявності двох обов'язкових умов: договір з третьою особою повинен бути укладений і сам висновок договору стало результатом зусиль саме морського брокера. "Перша умова, - пише С.П. Кондрашин, - означає винагороду" від результату "(винагорода морського брокера зазвичай встановлюється у відсотках від суми угоди) і відповідає звичайній практиці посередництва в даних областях. Друга умова слід розуміти так, що якщо довіритель домігся укладення договору в результаті власних зусиль, незважаючи на наявність доручення морському брокеру про його укладення, то морський брокер не має права вимагати винагороди, незважаючи на витрачені ним зусилля "" * ".
---
"*" Коментар до Кодексу торговельного мореплавання Російської Федерації. С. 412.
Чи не заперечуючи в цілому проти запропонованого тлумачення ст. 244 КТМ, все ж зауважимо, що при цьому залишається відкритим питання про право морського брокера на винагороду в ситуації, коли їм надані посередницькі послуги і здійснені всі необхідні дії, передбачені договором морського посередництва, для укладення договору з третьою особою, однак такий договір не був укладений за обставинами, не залежних від морського брокера, наприклад в силу відмови від його укладення з боку самого довірителя.
Видається, що тут доречно згадати, що зобов'язання морського брокера за договором морського посередництва являє собою поєднання зобов'язань, що випливають з двох інших договорів: доручення і возмездного надання послуг. При неврегульованості правовідносин, що випливають з договору морського посередництва, нормами про це договорі (глава XIV КТМ) до них у відповідній частині в силу аналогії закону можуть бути застосовані правила про договори доручення і возмездного надання послуг. Зокрема, в описаній ситуації проблема може бути вирішена шляхом застосування (за аналогією закону) п. 1 ст. 978 ГК, згідно з яким, якщо договір доручення припинений до того, як доручення виконано повіреним повністю, довіритель зобов'язаний відшкодувати повіреному понесені при виконанні доручення витрати, а також сплатити йому винагороду пропорційно виконаній ним роботі.
Що стосується ст. 245 КТМ, то вона передбачає обов'язок морського брокера відзвітувати перед довірителем тільки після виконання доручення і лише за отримані суми. І в даному випадку має місце безумовний прогалину у правовому регулюванні правовідносин, що випливають з договору морського посередництва. Зазначений договір носить представницький характер: морський брокер виконує доручення довірителя і діє від його імені та за його рахунок. У зв'язку з цим необхідно знову звернутися (за аналогією закону) до відповідних правил, регулюючим договір доручення, відповідно до яких на повіреного покладається обов'язок не тільки подати звіт про виконання доручення (в цілому, а не тільки за отримані від довірителя суми) з додатком виправдувальних документів, а й повідомляти довірителю всі відомості про хід виконання даного доручення (ст. 974 ЦК).
Як зазначалося раніше, зміст зобов'язань сторін, що випливають з договору морського посередництва, аж ніяк не обмежується обов'язком довірителя сплатити морському брокеру належну йому винагороду і обов'язком останнього відзвітувати перед довірителем за отримані від нього суми, які регламентуються (правильніше говорити про невдалу спробу їх регламентації) ст. 244 і 245 КТМ. Основний обов'язок морського брокера полягає в наданні довірителю посередницьких послуг при укладанні договорів (одного з них), передбачених ст. 240 КТМ, результатом яких повинно служити виконання доручення довірителя про укладення відповідних договорів.
При виконанні зазначеного обов'язку морської брокер повинен діяти в рамках повноважень, наданих йому довірителем. У тих же випадках, коли морський брокер при виконанні доручення довірителя діє за межами наданих останнім повноважень, правовідносини, що виникають між довірителем і третіми особами, регулюються правилами, передбаченими ст. 183 ГК. Згідно з цією нормою за відсутності повноважень діяти від імені іншої особи або при перевищенні таких повноважень угода вважається укладеною від імені і в інтересах вчинила її обличчя, якщо тільки інша особа (представлений) згодом прямо не схвалить цю угоду; наступне схвалення угоди акредитуючою створює, змінює і припиняє для нього цивільні права і обов'язки по даній угоді з моменту її вчинення. У судово-арбітражній практиці в подібних випадках під схваленням угоди з боку акредитуючої розуміються не тільки письмове підтвердження останнім угоди, укладеної для нього представником, а й інші дії акредитуючої, які можуть служити свідченням схвалення угоди, зокрема, доказом схвалення угоди визнається факт прийняття репрезентованою виконання від контрагента за такою угодою "*".
---
"*" Див, наприклад, п. 7 Постанови Пленуму Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації від 14 травня 1998 р. N 9 "Про деякі питання застосування статті 174 Цивільного кодексу Російської Федерації при реалізації органами юридичних осіб повноважень на вчинення правочинів" / Постанови Пленуму Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації, прийняті з квітня 1992 року по листопад 2000 / / Спеціальний додаток N 1 до Віснику Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації. 2001. С. 104.
Виконуючи своє зобов'язання, що випливає з договору морського посередництва, морської брокер зобов'язаний особисто виконувати дане йому доручення (виняток становлять лише випадки передоручення, передбачені ст. 187 ЦК).
Основні обов'язки довірителя за договором морського посередництва полягають у тому, що він повинен: забезпечувати морського брокера засобами, необхідними для виконання доручення; відшкодовувати йому понесені витрати; сплатити морському брокеру належну йому винагороду.
Умови про розмір винагороди морського брокера та про порядок відшкодування понесених ним витрат за договором морського посередництва набувають особливого значення, коли морський брокер уповноважений на одночасне комерційне представництво обох сторін в укладається договорі. Відповідно до п. 2 ст. 184 ГК в подібному випадку комерційний представник має право вимагати сплати обумовленої винагороди та відшкодування понесених ним при виконанні доручення витрат від сторін договору в рівних частках, якщо інше не передбачено угодою між ними. Дане положення має враховуватися сторонами при укладенні договорів морського посередництва, що допускає одночасне подання морським брокером інтересів обох сторін у заключаемой угоді. На думку М.І. Брагінського, дана обставина є "гарантією для майбутніх контрагентів комерційного представника ... Мова йде про те, що і винагорода, і відшкодування витрат, які понесені ним при виконанні доручення, комерційний представник може витребувати від тих, кого він одночасно представляє, лише в рівних частках. Таким чином, законодавець відверто прагнув уникнути ситуації, при якій комерційний представник надаватиме перевагу тому з контрагентів, хто сплатить йому більше. Наведене правило (п. 2 ст. 184 ЦК) не діє, лише якщо сторони домовляться про інше (т. е. про нерівній оплаті). Мається на увазі, що кожен з експонованих буде в такому випадку знати, що, власне кажучи, його чекає при вчиненні договору з даними комерційним представником, і саме на це він і дає свою згоду "" * ".
---
"*" Брагінський М.І., Витрянский В.В. Указ. соч. С. 310.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Зміст і виконання договору "
  1. § 4. Зобов'язання з буксирування
    Поняття буксирування та договору буксирування. Для мети визначення договору буксирування слід встановити зміст терміну "буксирування", застосованого в чинному законодавстві. По-перше, термін "буксирування", вказує на відповідну технічну діяльність, особливу процедуру, змістом якої є переміщення буксируються транспортним засобом буксирі об'єкта * (572). В
  2. ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
    --- --- У текст програми, опублікованій в цьому томі підручника раніше (у 2004, 2005, 2006 рр..), внесено зміни і доповнення, обумовлені зміною і розвитком сучасного законодавства у сфері житлових відносин, а також в галузі електроенергетики, капітального будівництва, транспортної діяльності та деяких інших, які зажадали оновлення та
  3. § 2. Зміст і виконання договору купівлі-продажу
    § 2. Зміст і виконання договору
  4. 2. Зміст і виконання договору роздрібної купівлі-продажу
    Основним обов'язком продавця є передача покупцеві у власність речі (товару) (ст. ст. 454 і 492 ЦК). Закон висуває єдині вимоги до переданої речі з точки зору її якості та комплектності, а якщо передачі підлягають речі, що визначаються родовими ознаками, - також кількості та асортименту. Разом з тим, враховуючи особливості договору роздрібної купівлі-продажу, в ГК та Законі про
  5. 3. Зміст і виконання договору контрактації
    Особливість правового регулювання договору контрактації як виду купівлі-продажу полягає в тому, що до відносин за договором контрактації, не врегульованих спеціальними правилами про це договорі (§ 5 гл. 30 ЦК) , спочатку підлягають застосуванню правила про договір поставки (§ 3 гл. 30 ЦК) і лише за відсутності таких - загальні положення про купівлю-продаж (п. 2 ст. 535 ЦК). Це свідчить про
  6. 3. Зміст і виконання договору енергопостачання
    Істотними умовами договору енергопостачання є: - кількість і якість енергії (що характеризують його предмет); - режим споживання енергії; - ціна; - умови щодо забезпечення утримання і безпечної експлуатації мереж, приладів і устаткування. Предметом договору енергопостачання раніше зазвичай визнавалася власне енергія як цінність, самостійне економічне благо.
  7. 2. Особливості договору міни
    Поширення на відносини міни загальних правил про купівлю-продаж виключає необхідність докладного розгляду положень про суб'єктний склад і формі даного договору, а також про наслідки порушення випливають з нього зобов'язань, включаючи передачу товару неналежної якості або з іншими недоліками. Разом з тим у законі є ряд спеціальних приписів, що відображають відомі
  8. 2. Зміст і виконання договору дарування
    Сторонами договору дарування є дарувальник і обдаровуваний. Як договір дарування припускає участь у ньому дієздатних осіб. Проте відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 2 ст. 28 ГК малолітні і неповнолітні мають право самостійно здійснювати операції, спрямовані на безоплатне отримання вигоди (якщо тільки вони не вимагають нотаріального посвідчення або державної реєстрації), тобто виступати
  9. 3. Зміст і виконання договору оренди
    Будучи консенсуальной угодою, договір оренди породжує обов'язок орендодавця надати орендарю певне в договорі майно. Орендодавець зобов'язаний надати орендарю майно в стані, що відповідає умовам договору оренди і призначенню майна (п. 1 ст. 611 ЦК). Це буде мати місце в тих випадках, коли майно придатне для користування, зазначеного в договорі або
  10. 3. Зміст і виконання договору позики
    Головний обов'язок ссудодателя полягає в наданні ссудополучателю речі в стані, що відповідає умовам договору безоплатного користування та її призначенням. Разом з річчю ссудополучателю передаються всі її речі та пов'язані з нею документи (інструкція з використання, технічний паспорт тощо), якщо інше не передбачено договором. Коли порушення ссудодателем обов'язки
© 2014-2020  yport.inf.ua