Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

3. Зміст і виконання договору позики

Головний обов'язок ссудодателя полягає в наданні ссудополучателю речі в стані, що відповідає умовам договору безоплатного користування та її призначенням. Разом з річчю ссудополучателю передаються всі її речі та пов'язані з нею документи (інструкція з використання, технічний паспорт тощо), якщо інше не передбачено договором. Коли порушення ссудодателем обов'язки з передачі приналежностей та документів позбавляє ссудополучателя можливості використовувати надану річ за призначенням або таке використання в значній мірі втрачає цінність для нього, ссудополучатель має право зажадати передачі йому приладдя і документів, що відносяться до речі, або розірвання договору та стягнення понесених ним реального збитку. При цьому в силу безоплатного характеру договору позики виключається можливість стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди.
Відповідальність за недоліки речі, переданої у безоплатне користування, носить обмежений характер порівняно з відповідальністю орендодавця за договором оренди (ст. 612 ЦК) або продавця за договором купівлі-продажу (ст. ст. 475 - 476 ЦК) за аналогічне порушення. По-перше, ссудодатель відповідає лише за ті недоліки речі, які він навмисно або з грубої необережності не вказав при укладенні договору (п. 1 ст. 693 ЦК). Ссудодатель не відповідає за недоліки речі, які були ним обумовлені при укладенні договору, або були заздалегідь відомі ссудополучателю, або повинні були бути виявлені ссудополучателем під час огляду речі або перевірки її справності при укладенні договору або при передачі речі (п. 3 ст. 693 ГК ).
По-друге, при виявленні недоліків у переданій речі ссудополучатель має право вибору тільки з двох можливостей: або вимагати від ссудодателя безоплатного усунення недоліків речі або відшкодування своїх витрат на їх усунення, або достроково розірвати договір і відшкодувати понесений їм реальний збиток. При цьому ссудодатель, сповіщений про вимоги ссудополучателя або про його намір усунути недоліки речі за рахунок ссудодателя, може без зволікання провести заміну несправної речі іншої аналогічної річчю, що знаходиться в належному стані (п. 2 ст. 693 ЦК).
Обов'язок ссудодателя попередити ссудополучателя про всі права третіх осіб на цю річ (сервітут, право застави тощо) повинна виконуватися при укладанні договору безоплатного користування. Невиконання цього обов'язку дає ссудополучателю право вимагати розірвання договору та відшкодування понесених ним реального збитку (ч. 2 ст. 694 ЦК). Передача речі у безоплатне користування не є підставою для зміни або припинення прав третіх осіб на цю річ (ч. 1 ст. 694 ЦК).
Обов'язок ссудополучателя за змістом речі полягає в підтримці речі, отриманої у безоплатне користування, у справному стані, включаючи здійснення поточного та капітального ремонту, та прийнятті на себе всіх витрат на її утримання, якщо інше не передбачено договором безоплатного користування (ст. 695 ЦК). Покладання законом на ссудополучателя обов'язків щодо здійснення капітального ремонту також показує відмінність між оплатним договором оренди і безоплатним договором позики.
Ссудополучатель зобов'язаний користуватися переданої йому в безоплатне користування річчю відповідно до умов договору, а якщо такі умови в договорі не встановлені, то відповідно до призначення речі. При порушенні цього обов'язку ссудодатель має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків (п. 2 ст. 689, п. п. 1 і 3 ст. 615 ЦК).
Ссудополучатель має право виробляти поліпшення у майні, переданому йому в безоплатне користування. Вироблені ссудополучателем віддільні поліпшення є його власністю, якщо інше не передбачено договором позики (п. 2 ст. 689, п. 1 ст. 623 ЦК). Якщо ссудополучатель без згоди ссудодателя справить невіддільні поліпшення в переданої йому речі, то вартість таких поліпшень відшкодуванню не підлягає (п. 2 ст. 689, п. 3 ст. 623 ЦК). Переобладнання, переоснащення, перепланування і інші зміни в предметі позики можливі за згодою ссудодателя з дотриманням норм публічного права.
У період перебування у ссудополучателя речі, переданої у безоплатне користування, ризик випадкової загибелі або випадкового пошкодження цієї речі лежить на ньому (ст. 696 ЦК), якщо:
а) річ загинула або була зіпсована у зв'язку з тим, що ссудополучатель використовував її не відповідно до договору безоплатного користування або призначенням речі;
б) ссудополучатель передав її третій особі без згоди ссудодателя (за згодою ссудодателя ризик падає на ссудодателя);
в) з урахуванням фактичних обставин ссудополучатель міг запобігти її загибель або псування, пожертвувавши своєю річчю, але вважав за краще зберегти свою річ.
У всіх інших випадках, коли ссудополучатель використовував річ, передану йому в безоплатне користування, сумлінно, з проявом повної уважності і дбайливості у відповідності з умовами договору та призначенням речі, ризик випадкової загибелі речі падає на її власника (ст. 211 ЦК).
У договорі позики особливим чином вирішується питання про відповідальність за шкоду, заподіяну третім особам в результаті використання предмета позики. За загальним правилом відповідальність за таку шкоду несе ссудодатель, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок наміру або грубої необережності ссудополучателя або особи, у якого ця річ виявилася за згодою ссудодателя (ст. 697 ЦК). Однак якщо річ, передана у безоплатне користування, є джерелом підвищеної небезпеки і в результаті її фактичної експлуатації персоналом ссудополучателя заподіяно шкоду третій особі, то згідно абз. 2 п. 1 ст. 1079 ЦК така шкода має бути відшкодована ссудополучателем як титульним власником джерела підвищеної небезпеки. Якщо річ, що є джерелом підвищеної небезпеки, передається в безоплатне користування ссудополучателю з екіпажем, який складається з осіб, які є працівниками ссудодателя, і здійснює експлуатацію речі на користь ссудополучателя, то за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок такої експлуатації, відповідальність буде нести ссудодатель, бо він залишається його власником.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 3. Зміст і виконання договору позички "
  1. § 3. Права та обов'язки муніципальних службовців
    зміст його професійної службової діяльності, і він повинен виконувати посадові обов'язки сумлінно і на високому професійному рівні. По-друге, його діяльність повинна виключати дії, пов'язані з впливом будь-яких особистих, майнових (фінансових) та інших інтересів, що перешкоджають сумлінному виконанню посадових обов'язків, і не чинити уподобання
  2. § 2. Розрахунки і кредитування
    зміст будь-якого возмездного договору про продаж товарів, виконанні робіт, наданні послуг. Але платежі в безготівковій формі, а в ряді випадків і платежі готівкою, обумовлюють необхідність укладення спеціальних договорів, які опосередковують ці фінансові операції або забезпечують передумови для їх вчинення, бо рух грошових коштів здійснюється через банки та інші кредитні
  3. § 2. Предмет цивільного права
    змісту або змісту угоди між учасниками не випливає інше (п. 3 ст. 423 ЦК). Безоплатні відносини не грають суттєвої ролі в цивільному обороті, не є для нього типовими (поширеними) і в кінцевому рахунку похідні від відносин відплатних. Зрозуміло, що перш ніж подарувати річ, її треба створити або придбати, а перш ніж надати гроші в борг, їх треба
  4. § 2. Поняття і основні види угод
    змістом волевиявлень. Як приклади таких угод можна послатися на договір купівлі-продажу (п. 1 ст. 454 ЦК), договір банківської гарантії (ст. 368 ЦК), договір простого товариства (п. 1 ст. 1041 ЦК) і договір про прощення боргу ( ст. 415 ЦК). Існують угоди, які поряд з волевиявленнями містять ще інші складові частини. Наприклад, фактичний склад договору про передачу
  5. § 5. Умовні угоди
    зміст угоди. І нарешті, умова дає можливість впливати на іншу особу, що не покладаючи на нього обов'язки, за допомогою спонукання його до вчинення відомого дії (наприклад, батько обіцяє синові подарувати йому автомобіль, якщо син здасть іспит) або до утримання від відомого дії (наприклад, отримання спадщини даною особою ставиться в залежність від невступу його в другій
  6. § 5. Зміна і розірвання договору
    зміст цих зобов'язань суб'єктивні права і обов'язки відпадають. Зміна умов договору має своїм результатом не повне і безумовне припинення правового зв'язку між його учасниками, а лише зміна змісту договірних зобов'язань, доповнення його новими правами і обов'язками. Зміна (припинення) можливо тільки відносно повністю або частково невиконаного договору,
  7. § 2 . Елементи договору оренди
    змісту, а також повернення після припинення оренди (п. 16 Огляду про оренду). Слід також підкреслити, що перенала не означає виникнення нового зобов'язання. Звідси випливає більш приватний висновок: права колишнього орендаря при перенайме переходять до нового орендарю в тому обсязі, в якому вони існували на момент укладання договору перенайма. Так, при перенайме зберігає свою силу
  8. § 3. Зміст і припинення договору позички
    зміст, якщо інше не передбачено договором безоплатного користування (ст. 695 ЦК). У ряді випадків закон конкретизує цю обов'язок. Наприклад, відповідно до п. 4 ст. 56 Федерального закону "Про об'єкти культурної спадщини (пам'ятках історії та культури) народів Російської Федерації "обов'язковою умовою укладання договору безоплатного користування об'єктом культурної спадщини
  9. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    утримання з утриманням / / Цивільний кодекс Російської Федерації. Частина друга. Текст, коментарі, алфавітно-предметний покажчик / під ред. О.М. Козир, А.Л. Маковського, С.А. Хохлова. М., 1996. С. 320. * (130) Див : Синайський В.І. Російське громадянське право. М., 2002 (Серія "Класика російської цивілістики"). С. 396; Побєдоносцев К.П. Курс цивільного права. Частина третя. Договори і
  10. 7.4. Уряд Російської Федерації
    зміст цих апаратів в межах коштів, передбачених на ці цілі у федеральному бюджеті; встановлює порядок створення та діяльності територіальних органів федеральних органів виконавчої влади, встановлює розмір асигнувань на утримання їхніх апаратів в межах коштів, передбачених на ці цілі у федеральному бюджеті; призначає на посаду та звільняє з посади