|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
2. Сфера застосування договору позички і його відмежування від подібних договорів
|
|
Договір позики застосовується в сферах, які не є підприємницькими. Він досить розповсюджений в побутових відносинах між громадянами (наприклад, надання одним родичем іншому в безоплатне користування автомобіля); в сфері задоволення культурних потреб громадян (надання книг публічними бібліотеками (1) і пр.); як форма спонсорських відносин (наприклад, надання комерційним юридичним особою у безоплатне користування майна державного навчальному закладу). Юридична модель договору позички може бути використана для оформлення і більш складних економічних відносин, наприклад для передачі в безоплатне користування ділянок лісового фонду.
---
(1) Див, наприклад: ст. ст. 5 - 10 Федерального закону від 29 грудня 1994 р. N 78-ФЗ "Про бібліотечну справу" / / Відомості Верховної. 1995. N 1. Ст. 2 (з послід. Зм.).
Договір позики має риси подібності з деякими договорами. Договір позички близький до договору позики. Справа в тому, що в буденному російською мовою слово "позика" вживається в двоякому сенсі:
а) в сенсі позики (таке розуміння позики дуже часто має місце в банківській практиці і у відповідній спеціальній літературі);
б) в сенсі договору позики - передачі в безоплатне користування індивідуально-визначених неспоживна речей.
Тим часом з юридичної точки зору договори позики та позики істотно розрізняються. По-перше, предметом позики є речі, які визначаються родовими ознаками, а предметом договору позики - неспоживна, індивідуально-визначені речі. По-друге, за договором позики майно передається у власність позичальника, у той час як за договором позики річ залишається власністю ссудодателя, а ссудополучателю надається лише у володіння і користування. По-третє, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві аналогічну кількість речей того ж роду, а ссудополучатель зобов'язаний повернути ту ж річ, яку він отримав у користування.
Договір позики має риси подібності з договором зберігання, так як предметом обох договорів є індивідуально-визначені неспоживна речі, підлягають поверненню власнику. Але якщо у договорі зберігання річ передається для збереження, то в договорі позики - для користування. Користування переданої на зберігання річчю за загальним правилом становить порушення договору зберігання.
Права ссудополучателя на предмет позики носять тимчасовий, зобов'язально-правовий характер. Норми про договір позики незастосовні до відносин з безоплатного користування майном, юридично оформленим у вигляді різних обмежених речових прав. Йдеться про відносини, регламентованих нормами про право господарського відання, право оперативного управління, праві постійного безстрокового користування землею, право публічних сервітутів і про інших правах подібного роду.
Риси подібності виявляються між договором позики (безоплатного користування) житлового приміщення і договорами найму житлового приміщення. Згідно п. 1 ст. 671 ЦК договір найму житлового приміщення - возмездная угода, хоча житлове законодавство не виключає і безоплатного використання житлових приміщень, у тому числі за договором соціального найму житла (ч. 9 ст. 156 ЖК), до того ж є безстроковим. Внаслідок цього передача житлового приміщення в безоплатне користування повинна бути віднесена до різновиду договору позики. При передачі житлового приміщення в безоплатне користування (ч. 1 ст. 99 ЖК) права та обов'язки сторін визначаються не тільки нормами житлового законодавства, а й правилами про договір позики.
Найбільша подібність договір позики має з договором оренди. Однак на відміну від оренди договір позики носить безплатний характер. Саме він робить необхідним встановлення цілого ряду спеціальних правил, які відрізняються від загальних положень, що регламентують договір оренди. Дані правила найчастіше обмежують правомочності ссудополучателя, який на відміну від орендаря не зобов'язаний надавати своєму контрагенту зустрічне задоволення, еквівалентну наданим йому благу у вигляді права користування майном. Про подібність договорів оренди та позички свідчить норма, згідно з якою до договору позики відповідно застосовуються правила, передбачені ст. 607, п. п. 1 і 2 ст. 610, п. п. 1 і 3 ст. 615, п. 2 ст. 621, п. п. 1 і 3 ст. 623 ЦК та регламентують орендні відносини (п. 2 ст. 689 ЦК).
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " 2. Сфера застосування договору позички і його відмежування від подібних договорів " |
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
сферах міжнародного співробітництва, в торгівлі певними товарами); в) заведеним порядком (звичайні правила, що склалися між конкретними особами в певній сфері міжнародного бізнесу). Особливість усіх цих правил полягає в тому, що вони не є правовими нормами, тому при необхідності підкреслити юридичну обов'язковість правила говорять про правовому звичаї) (див.: Міжнародне
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
сферах народного господарства форм договору купівлі-продажу та єдності їх правового регулювання, співвідносили договори купівлі-продажу і постачання як рід і вид і не надавали серйозного значення їх формальної автономії (див.: Венедиктов А.В . Державна соціалістична власність. М.; Л., 1948. С. 357-360; Шкундин З.І. Зобов'язання постачання товарів в радянському праві. М., 1948. С. 66-75). Інші,
- 3. Застава
сфера дії якого буде поширюватися на заставу земельних ділянок, підприємств, будівель, споруд, квартир та іншого нерухомого майна. Загальні правила про заставу, що містяться в ЦК, застосовуються до іпотеки в тому випадку, якщо Законом про іпотеку не будуть встановлені інші правила. Буде потрібно також прийняти закон, що регулює відносини, пов'язані з кредитуванням громадян ломбардами під заставу
- 2. Форми договірної відповідальності
сфера його застосування обмежується нормами про деліктних зобов'язаннях. Якщо ж мова йде про шкоду як умови відповідальності, то Кодекс воліє говорити про наслідки порушення зобов'язання (див., наприклад, ст. 333). Традиційним для російського цивільного права є принцип повного відшкодування збитків . Нині цей принцип виражений формулою, що міститься в ст. 15 ГК: "Особа, право
- 2. Договір дарування за радянським цивільному праву
сфера застосування договору дарування Поняття договору дарування залишалося незмінним і в радянський період розвитку цивільного права. Договором дарування зізнавався такий договір, за яким одна сторона передає безоплатно іншій стороні майно у власність (ст. 256 ЦК 1964 р.). З визначення договору дарування випливає, що законодавець конструював його по моделі реального договору.
- 1. Поняття договору возмездного надання послуг
сфера, в якій послуги (роботи) використовуються. Нерідко визначення понять надає допомогу з'ясування сутності відповідного терміна як такого, тобто в його звичайному звучанні. У цьому зв'язку слід зазначити, що, наприклад, у словниках російської мови слово "послуга" має досить багато значень. При цьому основним в одному словнику, а в іншому словнику - єдиним є наступне пояснення:
- 5. Договір буксирування і суміжні договори
сфера використання договору певного виду все ж далеко не завжди складає його конститутивний ознака. Договори буксирування і підряду, безсумнівно, близькі. Досить вказати на те, що в договорі буксирування, подібно договором підряду, йдеться про виконання однією стороною певних робіт за завданням іншої. --- --- М.Є. Ходунов виділяв три види договорів
- ВСТУП
сфера застосування категорії "позикові зобов'язання" пояснюється тим, що ГК зняв існували в радянські часи заборони та обмеження у застосуванні норм про договір позики (заборона кредитування організацій один одним, незастосування правил про позику до відносин банківського кредитування, регульованим самостійним договором банківської позички, тощо). В результаті категорії "позика" і "позикові
- 2. Договір позики за радянським цивільному праву
сфера дії договору позики була штучно урізана і типові позикові відносини були або заборонені (як, наприклад, у випадку з забороною взаємного комерційного кредитування соціалістичних організацій), або оголошені предметом регулювання з боку самостійних договорів (як у випадку з позиковими відносинами за участю банків), в юридичній літературі склалося розуміння договору
- 1. Категорії "кредит" і "кредитні правовідносини" в цивільному праві
сфера ", які не мають легальної дефініції". Сам же автор вважає, що "основний угодою в кредитній сфері є кредитний договір". "Вторинними, і в цьому сенсі похідними, - пише В . Г. Голишев, - будуть угоди, спрямовані на забезпечення основного, кредитного зобов'язання. До них насамперед належать застава, порука і банківська гарантія, як найбільш часто використовувані в банківській
|