Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 3: Зобов'язальне право, 2008 - перейти до змісту підручника

2. Зміст і виконання договору роздрібної купівлі-продажу

Основним обов'язком продавця є передача покупцеві у власність речі (товару) (ст. ст. 454 і 492 ЦК). Закон висуває єдині вимоги до переданої речі з точки зору її якості та комплектності, а якщо передачі підлягають речі, що визначаються родовими ознаками, - також кількості та асортименту. Разом з тим, враховуючи особливості договору роздрібної купівлі-продажу, в ГК та Законі про захист прав споживачів встановлено ряд додаткових гарантій охорони прав покупців.
Вимоги до якості товару визначені ст. 469 ЦК та ст. 4 Закону про захист прав споживачів. Якість товару має відповідати договору, а якщо законом або у встановленому ним порядку передбачені обов'язкові вимоги до якості продаваного товару, то продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. При цьому за угодою сторін продавець може передати товар, відповідний підвищеним вимогам до якості в порівнянні з обов'язковими вимогами, встановленими в передбаченому законом порядку. При відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець повинен керуватися звичайно ставляться.
Отже, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для цілей, для яких товар такого роду звичайно використовується. У той же час, якщо продавець при укладенні договору був поставлений покупцем до відома про конкретну мету придбання товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для використання у відповідності з цими цілями, т.е повинен керуватися спеціальними вимогами до якості товару, незважаючи на відсутність вказівок про це в договорі.
Згідно ст. 19 Закону про захист прав споживачів споживач має право пред'явити встановлені ст. 18 даного Закону вимоги продавцю (виробнику, уповноваженої організації, уповноваженому індивідуальному підприємцю, імпортеру (1)) щодо недоліків товару, якщо вони виявлені протягом гарантійного строку або строку придатності. Правила, що стосуються встановлення гарантійних термінів і термінів придатності, визначені ст. 5 Закону про захист прав споживачів. На товар, призначений для тривалого використання, виробник має право встановлювати строк служби, під яким розуміється період, протягом якого виробник зобов'язується забезпечувати споживачеві можливість використання товару за призначенням і нести відповідальність за істотні недоліки відповідно до п. 6 ст. 19 Закону про захист прав споживачів.
---
(1) Поняття уповноваженої організації, уповноваженого індивідуального підприємця та імпортера даються в преамбулі Закону про захист прав споживачів.
Якщо товар тривалого користування, в тому числі комплектуючі вироби (деталі, вузли, агрегати), після закінчення певного періоду може становити небезпеку для життя, здоров'я споживача або заподіювати шкоди його майну або навколишньому середовищу, виробник зобов'язаний встановлювати термін служби. Виробник також зобов'язаний встановлювати термін придатності на продукти харчування, парфумерно-косметичні товари, медикаменти, товари побутової хімії і інші подібні товари, оскільки після його закінчення дані товари вважаються непридатним для використання за призначенням. Переліки таких товарів затверджуються Урядом РФ (1). Продаж товару після закінчення встановленого терміну придатності, а також товару, на який має бути встановлений термін придатності, але він не встановлений, забороняється (п. 5 ст. 5 Закону про захист прав споживачів).
---
(1) Див: Постанова Уряду РФ від 16 червня 1997 р. N 720 "Про затвердження Переліку товарів тривалого користування, в тому числі комплектуючих виробів (деталей, вузлів, агрегатів), які після закінчення певного періоду можуть становити небезпеку для життя, здоров'я споживача, заподіювати шкоди його майну або навколишньому середовищу і на які виробник зобов'язаний встановлювати термін служби, і Переліку товарів, які після закінчення терміну придатності вважаються непридатними для використання за призначенням "/ / Відомості Верховної. 1997. N 25. Ст. 2942 (з послід. Зм.).
Виробник має право встановлювати на товар гарантійний термін, протягом якого у разі виявлення в товарі нестачі виробник, продавець, уповноважена організація або уповноважений індивідуальний підприємець, імпортер зобов'язані задовольнити вимоги споживача, встановлені ст. 18 Закону про захист прав споживачів. Крім того, виробник має право прийняти додаткове зобов'язання щодо недоліків товару, виявлених після закінчення встановленого ним гарантійного терміну. Зміст додаткової зобов'язання виготівника, термін його дії та порядок здійснення споживачем прав за таким зобов'язанням визначаються виробником.
Продавець може встановити на товар гарантійний термін, якщо він не встановлений виробником, а також прийняти на себе додаткове зобов'язання щодо недоліків товару, виявлених після закінчення гарантійного терміну, встановленого виробником. Зміст додаткової зобов'язання продавця, термін дії такого зобов'язання та порядок здійснення споживачем прав за таким зобов'язанням визначаються договором між споживачем і продавцем.
Таким чином, в розглянутому випадку мова йде про договірної гарантії, що надається споживачеві виробником або продавцем товару. Виробник (продавець) несе відповідальність за недоліки товару, виявлені протягом строку дії додаткової зобов'язання, відповідно до абз. 2 п. 6 ст. 18, а після закінчення терміну дії додаткового зобов'язання - відповідно до п. 5 ст. 19 Закону про захист прав споживачів.
Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, то можливість пред'явлення вимог, пов'язаних з недоліками товару, встановлюються законом (законна гарантія). Згідно п. 2 ст. 477 ЦК та абз. 2 п. 1 ст. 19 Закону про захист прав споживачів (1) в такому випадку зазначені вимоги можуть бути пред'явлені покупцем за умови, що недоліки проданого товару були виявлені в розумний строк, але в межах двох років з дня передачі товару покупцеві або в межах тривалішого терміну, коли такий термін встановлений законом або договором купівлі-продажу. Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або відправлення поштою, обчислюється з дня доставки товару в місце його призначення.
---
(1) У ред. Федерального закону від 17 грудня 1999 р. N 212-ФЗ "Про внесення змін і доповнень до Закону Російської Федерації" Про захист прав споживачів "/ / Відомості Верховної. 1999. N 51. Ст. 6287.
Гарантійний термін товару, а також термін його служби обчислюються з дня продажу товару споживачеві. Якщо день продажу товару встановити неможливо, ці строки обчислюються від дня виготовлення товару. Для сезонних товарів (взуття, одягу і т.д.) ці строки обчислюються з моменту настання відповідного сезону, термін настання якого визначається суб'єктами Російської Федерації, виходячи з кліматичних умов місця знаходження споживачів.
При продажу товарів за зразками, поштою, а також у випадках, якщо момент укладення договору купівлі-продажу і момент передачі товару споживачеві не збігаються, ці строки обчислюються з дня доставки товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи в збірці, з дня його установки (підключення) чи складання. Якщо день доставки, установки (підключення) чи складання товару встановити неможливо, ці строки обчислюються від дня укладення договору купівлі-продажу.
Термін придатності товару визначається періодом, що обчислюється від дня виготовлення товару, протягом якого він придатний до використання, або датою, до настання якої товар придатний до використання. При цьому тривалість терміну придатності товару повинна відповідати обов'язковим вимогам до безпеки товару.
Гарантійні терміни на комплектуючі вироби і складові частини основного товару обчислюються в тому ж порядку, що і гарантійний термін на основний товар. Гарантійні терміни на комплектуючі вироби і складові частини основного товару вважаються рівними гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не встановлено договором. Якщо на комплектуючий виріб або складову частину товару в договорі встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, споживач має право пред'явити вимоги, пов'язані з недоліками комплектуючого виробу або складової частини товару, при їх виявленні протягом гарантійного строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором. Якщо ж на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний термін на основний товар, споживач має право пред'явити вимоги щодо недоліків товару за умови, що недоліки комплектуючого виробу виявлені протягом гарантійного строку на цей виріб незалежно від закінчення гарантійного терміну на основний товар.
У випадках, коли передбачений договором гарантійний термін складає менше двох років і недоліки товару виявлені споживачем після закінчення гарантійного терміну, але в межах двох років, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику) вимоги, передбачені ст. 18 Закону про захист прав споживачів, якщо доведе, що недоліки товару виникли до його передачі споживачеві або з причин, які існували до цього моменту.
У ст. 502 ЦК та ст. 25 Закону про захист прав споживачів встановлені правила обміну товару належної якості. Ці правила відносяться тільки до непродовольчих товарах. Обмін доброякісних продовольчих товарів не допускається. Крім того, не всі непродовольчі товари можуть бути обмінені з підстав, зазначених в даних нормах. Перелік не підлягають обміну непродовольчих товарів стверджує Уряд РФ (п. 2 ст. 502 ЦК та абз. 4 п. 1 ст. 25 Закону про захист прав споживачів) (1).
---
(1) Див: Постанова Уряду РФ від 19 січня 1998 р. N 55 "Про затвердження Правил продажу окремих видів товарів, Переліку товарів тривалого користування, на які не поширюється вимога покупця про безоплатне надання йому на період ремонту або заміни аналогічного товару, та Переліку непродовольчих товарів належної якості, що не підлягають поверненню або обміну на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, забарвлення або комплектації "/ / Відомості Верховної. 1998. N 4. Ст. 482 (з послід. зм.).
Право на обмін товару належної якості обумовлено рядом обставин. Обмін на аналогічний товар може бути здійснений у того продавця, у якого був придбаний обмінюваний товар. Споживач має право на вільний обмін, якщо товар належної якості не підійшов за формою, габаритами, фасоном, забарвленням, розміром або комплектації. Обмін непродовольчого товару належної якості може бути здійснений споживачем протягом 14 днів, не рахуючи дня його купівлі. Після закінчення встановленого законом строку погашається і саме суб'єктивне право споживача на обмін, тобто йдеться про пресекательним терміні.
Обмін може бути здійснений, тільки якщо обмінюваний товар не був у споживанні, збережено його товарний вигляд і споживчі властивості, а також пломби, фабричні ярлики і мається товарний чек або касовий чек або інший підтверджує оплату зазначеного товару документ. Однак, як і у випадку укладення договору, відсутність у споживача товарного чека або касового чека або іншого підтверджує оплату товару документа не позбавляє його можливості посилатися на показання свідків.
Згідно абз. 2 п. 1 ст. 502 ЦК та п. 2 ст. 25 Закону про захист прав споживачів споживач має право вимагати лише обміну товару. Проте в тому випадку, якщо аналогічний товар відсутній у продажу на день звернення споживача до продавця, споживач має право відмовитися від виконання договору купівлі-продажу і зажадати повернення сплаченої за вказаний товар грошової суми. Вимога споживача про повернення сплаченої за вказаний товар грошової суми підлягає задоволенню протягом трьох днів з дня повернення зазначеного товару. При цьому необхідно враховувати, що споживач не має права вимагати відшкодування збитків, а може лише претендувати на повернення сплаченої за товар грошової суми. Чи не виробляються в даному випадку і перерахунки в порядку, встановленому ст. 24 Закону про захист прав споживачів, адже мова йде про обмін товару належної якості.
Крім того, Закон про захист прав споживачів надає споживачеві можливість за угодою з продавцем дочекатися надходження аналогічного товару і обміняти його. Продавець в останньому випадку зобов'язаний негайно повідомити споживача, потребовавшему обміну товару, про її надходження в продаж. Слід підкреслити, що згідно ст. 502 ЦК та ст. 25 Закону про захист прав споживачів обмін проводиться тільки на аналогічний товар. У разі існування різниці в ціні між обмінюваним і аналогічним товаром споживач зобов'язаний провести необхідний перерахунок з продавцем, так як ціна за минулий час вже могла вирости.
Споживач не має права вимагати обміну непродовольчого товару належної якості на товар іншої марки (моделі, артикулу). Водночас такий обмін в принципі можливий за згодою продавця. Якщо згода продавця на такого роду обмін є, то споживач також повинен на вимогу продавця доплатити різницю в ціні, оскільки йдеться про придбання ним іншого більш дорогого товару. Якщо ж мова йде про те, що ціна на обмінюваний товар впала, або про обмін на дешевший товар, то у споживача є всі підстави вимагати від продавця повернення різниці в ціні.
  Основними обов'язками покупця за договором роздрібної купівлі-продажу є прийняття товару і сплата покупної ціни. Обов'язок покупця прийняти товар (ст. 484 ЦК) передбачає, як і в договорі купівлі-продажу в цілому, вчинення ним дій, які відповідно до звичайно ставляться необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання відповідного товару. Якщо ж покупець на порушення закону, інших правових актів або договору купівлі-продажу не приймає товар або відмовляється його прийняти, продавець має право вимагати від покупця прийняти товар або відмовитися від виконання договору.
  Загальні норми ЦК діють і щодо порядку виконання обов'язки покупця в договорі роздрібної купівлі-продажу щодо сплати покупної ціни (ст. ст. 486 - 489 ЦК). Разом з тим згідно зі ст. 500 ЦК у разі, коли договором роздрібної купівлі-продажу передбачена попередня оплата товару, несплата покупцем товару у встановлений договором строк визнається відмовою покупця від виконання договору, якщо інше не передбачено угодою сторін.
  До договорів роздрібної купівлі-продажу товарів у кредит, в тому числі з умовою оплати покупцем товарів у розстрочку, не підлягають застосуванню правила, передбачені абз. 1 п. 4 ст. 488 ГК; отже, покупець в таких випадках не зобов'язаний сплачувати продавцю відсотки за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 395 ГК. Покупець має право оплатити товар в будь-який час в межах встановленого договором періоду розстрочення оплати товару (1).
  ---
  (1) Продаж громадянам товарів тривалого користування в кредит також регулюється Правилами продажу громадянам товарів тривалого користування в кредит, затверджених Постановою Ради Міністрів - Уряду Російської Федерації від 9 вересня 1993 р. N 895 / / Саппа РФ. 1993. N 39. Ст. 3613. Проте слід мати на увазі, що положення зазначених Правил не відповідають нормам ЦК про продаж товарів в кредит і з розстрочкою платежу і тому не повинні застосовуватися. 
 « Попередня  Наступна »
 = Перейти до змісту підручника =
 Інформація, релевантна "2. Зміст і виконання договору роздрібної купівлі-продажу"
  1.  § 1. Поняття договору в сфері підприємництва
      змісті). Відносини, пов'язані із здійсненням підприємницької діяльності, обумовлюють відповідну правову форму - договір у сфері підприємництва. При визначенні поняття торгової угоди використовуються два різних критерію такої угоди - об'єктивний і суб'єктивний. Об'єктивно-торговельною є угода, якої закон надає торговий характер незалежно від того, ким вона
  2.  § 2. Укладення, зміна і розірвання договорів
      змісту угод нормами комерційного права проявляються, з одного боку, у спрощенні форми і порядку їх укладення сторонами, а з іншого боку, в посиленні захисту інтересів учасників торгової угоди і в пред'явленні до змісту самої торгової угоди особливих вимог. При укладанні договорів у сфері підприємництва повинні дотримуватися певні умови, закріплені ГК. При цьому
  3.  § 1. Купівля-продаж. Мена. Рента
      змісту і способів надання такої інформації. До укладення договору роздрібної купівлі-продажу покупець має право оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей або демонстрації використання товару, якщо це не виключено з огляду властивостей товару і не суперечить правилам, прийнятим у роздрібній торгівлі. Комерційне право. Ч. I. Под ред. В.Ф. Попондопуло, В.Ф.
  4.  § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
      змісту їх діяльності: залучення грошових коштів населення і розміщення їх у цілях отримання прибутку, за рахунок якої повинні виплачуватися додаткові пенсії вкладникам [15]. У цих же цілях створюються пайові інвестиційні фонди, які не є юридичними особами, майно яких і залучені грошові кошти знаходяться у віданні керуючих компаній [16]. Як критерій
  5.  § 1. Цивільне законодавство в системі нормативного (публічного) регулювання цивільних відносин
      змісту можуть бути конституційними і звичайними (відповідно перше регулюють найважливіші відносини і приймаються в більш строгому порядку, другий - розвивають положення першого); підзаконні нормативні правові акти (всі інші акти, які повинні відповідати законам і поступатися їм у разі протиріччя). Крім того, у федеративних державах закони залежно від рівня їх
  6.  § 2. Види цивільно-правових договорів
      утримання з утриманням, оренда, підряд, позика і кредит, зберігання). Крім того, окремі види договорів врегульовані не тільки Кодексом, а й іншими правовими актами. Так, крім договору енергопостачання, передбаченого § 6 гл. 30 ГК, у Федеральному законі від 26 березня 2003 р. "Про електроенергетику" * (1149) виділяються такі його види, як договір купівлі-продажу електроенергії на роздрібному ринку,
  7.  § 3. Зміст, форма та державна реєстрація договорів
      змістом. Зміст же договору становлять ті умови, про які сторони досягли угоди при його укладенні. Однак не всі умови договору мають рівне юридичне значення. За ступенем правового ефекту, виробленого умовами договору, прийнято виділяти істотні, звичайні та випадкові умови * (1156). У якості істотних умов договору розглядаються умови про предмет
  8.  § 4. Укладення договору
      змісті повідомлення про проведення торгів; про процедуру відкликання повідомлення про проведення торгів; про наслідки відкликання повідомлення про проведення торгів; про загальні умови внесення учасниками торгів завдатку та про порядок його повернення; про порядок укладання договору з особою, що виграв торги, і наслідки ухилення від укладення договору. Як вже зазначалося, правовий результат в даному випадку досягається
  9.  § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
      змісту, який в Цивільному кодексі 1964 р. була різновидом договору купівлі-продажу (див. ст. 253-254) * (2). У чинному Цивільному кодексі даний договір помітно збагатився й відокремився в самостійний інститут ренти та довічного змісту з утриманням (див. гл. 33). Єдність сучасних видів договору купівлі-продажу забезпечує наявність у них спільного фундаменту правового
  10.  § 2. Договір роздрібної купівлі-продажу
      зміст якої та способи її надання повинні відповідати вимогам законодавства і звичайним вимогам роздрібної торгівлі. Зі свого боку покупець має право за загальним правилом (якщо інше не випливає з характеру товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі) до укладення договору оглянути товар і зажадати перевірки його властивостей (демонстрації використання). Якщо