Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
О. В. Дзера. Цивільне право України. Книга 2, 2002 - перейти к содержанию учебника

Постановочний договір

. Зміст літературного твору може бути обнародуваний (випущений у світ) шляхом його публічного виконання на сцені спеціальних видовищних організацій. У такий спосіб найчастіше у світ випускають музичні, драматичні, естрадно-циркові та інші твори.
Раніше за чинним тоді законодавством предметом сценічного договору міг бути лише неопублікований твір. Опублікований твір використовувався без договору з автором. Нині Закон України "Про авторське право та суміжні права" такої можливості видовищній організації не надає - твір незалежно від того, опублікований він чи ні, видовищна організація може використати тільки за договором з автором.
Постановочний договір є консенсуальна угода, на підставі якої автор передає або зобов'язується створити і передати видовищній організації драматичний, музичний або музично-драматичний, хореографічний або пантомімний твір, а організація-постановник зобов'язується здійснити в обумовлений договором строк постановку і публічне виконання твору (випустити його у світ) та виплатити авторові обумовлену договором винагороду.
Об'єкти постановочного договору - драматичні, музичні, музично-сценічні, хореографічні та пантомімні твори як створені на момент укладення договору, так і ще не створені.
Суб'єкта постановочного договору - автор-творець сценічного твору і відповідна видовищна організація. Якщо твір створено кількома авторами (автор лібрето опери і композитор), суб'єктами постановочного договору є автори усіх складових частин твору.
За постановочним договором автор передає або зобов'язується створити і передати видовищній організації для публічного виконання обумовлений договором твір, що має відповідати творчій заявці автора, схваленій організацією.
Видовищна організація зобов'язана здійснити публічне виконання твору протягом строку, обумовленого договором. За загальним правилом, автор зобов'язується до першої постановки твору або до закінчення строку на постановку (інше публічне виконання) не передавати цей же твір іншій видовищній організації для публічного виконання у тому самому місті. Отже автор має право укладати постановочний договір з театрами інших міст, але така умова не обов'язкова.
Видовищна організація зобов'язана виплатити авторові твору винагороду за його використання. Розмір винагороди визначається угодою сторін. Проте практика виробила певний порядок виплати винагороди за виконання твору шляхом публічного виконання. Винагорода, що виплачується авторові, складається з двох частин: одноразової винагороди і відрахувань від поспектакльних зборів. Сума одноразової винагороди визначається угодою сторін з урахуванням виду, обсягу та якості твору. Поспектакльна винагорода обчислюється у розмірі, що встановлюється нормативними актами1. Авторська винагорода за публічне виконання твору нараховується, як правило, незалежно від того, платний чи безплатний вхід для глядачів чи слухачів. Наприклад, за музику, що її виконують оркестри на танцювальних майданчиках, у будинках культури, палацах культури, авторська винагорода нараховується в усіх випадках. Тому зазначені видовищні підприємства зобов'язані чітко зазначати, якого автора музика виконувалася.
Театр має право розірвати договір і стягнути з автора одержані ним суми, включаючи аванс, у таких випадках:
автор не подав твору у встановлений строк зі своєї вини чи в строк, встановлений для внесення виправлень і доопрацювання;
при невідповідності твору затвердженій і погодженій з автором заявці;
при відмові автора внести необхідні виправлення, якщо вимога про їх внесення не виходить за межі заявки і договору;
при виявленні плагіату в частині чи цілому творі.
Аванс може бути стягнутий і в разі визнання судом недобросовісності автора у виконанні замовлення. В інших випадках розірвання договору не тягне за собою стягнення авансу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Постановочний договір"
  1. 2.4. Договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності
    постановочний, сценарний, договір про депонування рукопису, про використання твору декоративно-прикладного мистецтва в промисловості, про публічне виконання твору, про управління майновими правами автора тощо. Деякі з цих договорів за окремими ознаками умовно можна віднести до вже названих нами видів договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, проте здебільшого
  2. § 3. Види та зміст авторських договорів
    постановочний договір; сценарний договір; договір художнього замовлення; договір про використання у промисловості неопублікованого твору декоративно-прикладного мистецтва. Видавничі договори у свою чергу поділяються на: видавничий договір на літературні твори; видавничий договір на твори образотворчого мистецтва; видавничий договір на музичні твори; договори на видання творів у перекладі та
  3. § 1. Роль і значення авторських договорів
    постановочних, сценарних та деяких інших авторських договорах контрагентами авторів виступають юридичні особи. Авторські договори з іноземними авторами та авторські договори громадян України з іноземними користувачами укладаються з участю Державного департаменту інтелектуальної власності. Особливістю авторських договорів є те, що об'єктами (предметами) їх виступають нематеріальні блага -
  4. Сценарний договір
    постановочному договорі) полягала в тому, що об'єктом договору міг бути тільки неопублікований твір. Такої вимоги у чинному законодавстві також немає. Згаданий закон та інші нормативні акти з авторського права не містять норм, які б регулювали відносини за сценарним договором. Типових договорів Україна поки що не має і навряд чи вони будуть. Тому регулювання зазначених відносин буде викладено
  5. § 1. Интеллектуальная собственность как совокупность прав и структурное образование в системе права
    постановочных и др.), которые имели нормативное значение и подробно регламентировали отношения авторов и пользователей произведений. Конечно, было бы неверно сводить роль типовых договоров лишь к ограничению свободы сторон в распоряжении принадлежащими им правами. Одной из главных функций типовых договоров было ограждение авторов от произвола пользователей произведений, стремление гарантировать
  6. § 4. Авторские договоры
    постановочному договору, из рамок которого он постепенно выделился в самостоятельный вид. Их основное различие заключается в том, что литературный сценарий, в отличие, например, от драматического произведения, используется не в своем неизменном виде, а служит основой для создания более приближенного к нуждам кинематографа, телевидения или радио режиссерского сценария, по которому, собственно, и
  7. 1. Понятие и виды авторских договоров
    постановочные и
  8. § 1. Значення порівняльної цивілістики
    договір, збитки, речові права тощо), то виправданим здається вести мову не про "порівняльно-правові" дослідження взагалі, а саме про "порівняльно- цивіл істич ні" досл ідже н н я. Таким чином, порівняльна цивілістика може бути визначена як частина науки цивільного права, що вивчає за допомогою методу порівняльного аналізу системи приватного (цивільного) права, а також правову систему у цілому,
  9. § 2. Становлення традиції цивільного права в Україні
    договірному праву. На відміну від давньоруського права, де була поширена усна форма договорів, третій Статут встановлював як загальне правило вимогу письмової форми цивільно- правових угод. В деяких випадках була потрібна реєстрація договору в суді в присутності свідків. Досить детально були врегульовані окремі види договорів: купівля-продаж, позика, майновий найом, застава тощо, а також
  10. 3.1. Цивільний кодекс УСРР 1922 р.
    договірні зобов'язання мали свою "загальну" і "спеціальну" частини. Цікаво зазначити, що структура і методологія цього розділу ЦК УСРР (як і інших радянських цивільних кодексів) нагадували книгу II Німецького цивільного кодексу. Багато загального було і у їхньому змісті. Зобов'язання визначалося як відношення, внаслідок якого одна особа (кредитор) має право вимагати від іншої особи (боржника)