| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
ж) право на соціальне забезпечення |
||
|
У Конституційному Суді розглядалося питання про пенсійне забезпечення військовослужбовців, які вибули за межі Республіки Білорусь. Мова, таким чином, йде про те, що зберігається діючий порядок призначення і виплати пенсій, передбачений статтею 92 Закону'' Про пенсійне забезпечення "та статтею 59 Закону" Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та органів і підрозділів з надзвичайних ситуацій ", згідно з якими військовослужбовцям та членам їх сімей, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, пенсії в Республіці Білорусь не призначаються. Пенсії, призначені зазначеним особам до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом, і надалі їх виплата не проводиться. Згідно зі статтею 47 Конституції громадянам Республіки Білорусь гарантується право на соціальне забезпечення в старості, в разі хвороби, інвалідності, втрати працездатності, втрати годувальника та в інших випадках, передбачених законом. Конституційний Суд зазначив, що обмеження права громадян Республіки Білорусь, які виїхали на постійне місце проживання за межі Республіки Білорусь, на отримання пенсії, передбачене статтею 92 Закону "Про пенсійне забезпечення'' та статтею 59 Закону" Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб, начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та органів і підрозділів з надзвичайних ситуацій ", не узгоджується з положеннями Конституції та міжнародних зобов'язань нашої держави, оскільки цілі такого обмеження явно розходяться з цілями, які можуть бути прийняті до уваги при введенні обмежень прав і свобод особистості. Виїзд громадянина Республіки Білорусь, що має конституційне право на отримання пенсії відповідно до закону, за межі Республіки Білорусь на постійне місце проживання не є підставою для обмеження цього права у вигляді відмови в її призначенні або припинення виплати. Мова може йти про зміну механізмів виплати, включаючи конкретні строки, умови перерахунку тощо, тобто про якісь процедурних питаннях, але не про позбавлення в принципі осіб, які зберігали громадянство Республіки Білорусь, права на зароблену ним пенсію. Конституційний Суд зазначив, що оптимальним вирішенням питання була б підготовка і внесення на розгляд Національних зборів Республіки Білорусь законопроекту про коригування відповідних норм закону про пенсійне забезпечення, а одно виробіток на рівні підзаконних актів механізмів виплати пенсії колишнім військовослужбовцям - громадянам Республіки Білорусь, які виїхали за кордон на постійне місце проживання. Не виключається при цьому і робота з підготовки та укладення відповідних міжнародних угод, однак, враховуючи, як правило, тривалий період їх реалізації, першочергову увагу слід було б приділити вдосконаленню національного законодавства. У цьому зв'язку відповідні пропозиції були внесені Конституційним Судом на адресу Уряду. 16 липня 2001 Конституційний Суд ухвалив рішення "Про соціальний захист громадян у разі втрати годувальника". Приводом для винесення рішення стало звернення членів сімей офіцерів, які загинули (померли) при виконанні військових обов'язків, про те, що цим громадянам, на відміну від батьків військовослужбовців строкової служби, батьків і дружин військовослужбовців, які загинули (померли) при виконанні військового обов'язку в країнах, де велися бойові дії, не призначається щомісячна допомога. Розглянуто також звернення Республіканської асоціації членів сімей військовослужбовців, загиблих в Афганістані, - "Пам'ять і борг" з приводу більш низьких норм обчислення пенсії з нагоди втрати годувальника членам сімей військовослужбовців в порівнянні з обчисленням пенсій членам сімей цивільних осіб. Конституційний Суд встановив, що соціальне забезпечення осіб, чиї годувальники загинули (померли) при виконанні обов'язків військової служби або службових обов'язків, розрізняється по колу осіб і розмірам матеріальної підтримки. Так, відповідно до статті 36 Закону Республіки Білорусь "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ" призначається щомісячна допомога у розмірі трьох мінімальних заробітних плат: по-перше, матері і батькові військовослужбовця строкової служби, загиблого або померлого в мирний час при виконанні обов'язків військової служби, по-друге, матері, батькові і не набула в новий шлюб дружині військовослужбовця з числа офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців надстрокової служби, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та органів фінансових розслідувань, робітників і службовців, які загинули (померли) при виконанні військового чи службового обов'язку в Афганістані або в інших країнах, де велися бойові дії, згідно з переліком, що визначається Міністерством оборони Республіки Білорусь. Зазначена допомога виплачується незалежно від одержуваної за місцем роботи (служби) заробітної плати (грошового забезпечення). Водночас Законом не передбачено призначення щомісячної допомоги членам сімей загиблих (померлих) військовослужбовців з числа офіцерів, прапорщиків, військовослужбовців надстрокової служби, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та органів фінансових розслідувань, смерть яких пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків) у мирний час, а також дружинам загиблих (померлих) при виконанні обов'язків військової служби військовослужбовців строкової служби. Конституційний Суд, виходячи з аналізу наведених норм Конституції і законів Республіки Білорусь, порахував, що правові норми, що стосуються соціального захисту громадян, які втратили годувальника, підлягають приведенню у відповідність до статті 22 Конституції, згідно з якою всі рівні перед законом і мають право без усякої дискримінації на рівний захист прав і законних інтересів. Відповідні зміни були внесені законом. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " ж) право на соціальне забезпечення " |
||
|
||