|
Гарантією визнається письмове зобов'язання банку, іншої кредитної установи, страхової організації (гаранта), яке видається на прохання іншої особи (принципала), за яким гарант зобов'язується сплатити кредиторові принципала (бенефіціарові) відповідно до умов гарантійного зобов'язання грошову суму після подання бенефіціаром письмової вимоги про її сплату. Гарантія діє протягом строку, на який її видано, і є чинною від дня видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржником.
Виходячи із суті цього способу забезпечення зобов'язання, слід виділити такі його особливості. Гарантом може бути лише юридична особа або держава. Як правило, гарантію застосовують для забезпечення належного виконання обов'язків у кредитних договорах. Належне бенефіціарові за гарантією право вимоги до гаранта не може бути передано іншій особі, якщо в гарантії не передбачено інше.
Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром є самостійним і таким, що не залежить від основного зобов'язання, на забезпечення виконання якого гарантію видано. Гарантію не може відкликати гарант, якщо в ній не передбачено інше. Гарант на відміну від поручителя несе субсидіарну відповідальність. Тобто передбачене гарантією зобов'язання гаранта перед бенефіціаром обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. Така відповідальність настає, якщо боржник не має відповідних коштів для повернення бенефіціару.
Гарант має право зажадати від принципала в порядку регресу відшкодування сум, сплачених бенефіціарові за гарантією, якщо інше не передбачено угодою гаранта з принципалом. Однак гарант не має права вимагати від принципала в порядку регресу відшкодування сум, сплачених бенефіціарові за гарантією не відповідно до умов гарантії або за порушення зобов'язань гаранта перед бенефіціаром, якщо угодою гаранта з принципалом не передбачено інше.
Гарант повинен розглянути вимогу бенефіціара з доданими до неї документами в зазначений у гарантії строк, а в разі відсутності його - у розумний строк, і виявити розумну дбайливість, щоб установити, чи відповідають ця вимога та додані до неї документи умовам гарантії. Гарант має право відмовити бенефіціарові в задоволенні його вимоги, якщо вона або подані до неї документи не відповідають умовам гарантії, або вони подані гарантові після закінчення визначеного в гарантії строку. При цьому гарант повинен негайно повідомити бенефіціара про відмову задовольнити його вимогу.
Зобов'язання гаранта перед бенефіціаром за гарантією припиняється:
- сплатою бенефіціарові суми, на яку видано гарантію;
- закінченням визначеного в гарантії строку, на який її видано;
- внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові;
- внаслідок відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією за допомогою письмової заяви щодо звільнення гаранта від його зобов'язання.
|
- § 1. Дихотомія "приватне право - публічне право" як підґрунтя характеристики становища приватної особи у суспільстві
таке право, порушення якого шкодить всій спільноті, і таке, порушення якого заподіює шкоду окремим її членам. Розрізняння з часів Стародавнього Риму публічного та приватного права грунтується головним чином на 2 відомих постулатах: 1) на положеннях сентенції Ульпіана "Publicum jus est, quod ad statum rei Romanae spectat, privatum quod ad singulorum utilitatem", що виходить з відмінностей
- 3.2. ЦК УРСР 1963 р
гарантія, що є по суті, порукою, але у відносинах між соціалістичними організаціями (ст. 196). На відміну від ЦК УСРР 1922 р., де вина не фігурувала як умова відповідальності за порушення зобов'язань, ст. 209 ЦК 1963 р. встановлювала, що особа, яка не виконала зобов'язання або виконала його неналежним чином, несе майнову відповідальність лише за наявності вини (умислу або необережності), крім
- § 2. Здійснення цивільних прав
таке, і лише змінюється суб'єкт, що має це право. Відбувається перехід прав (і обов'язків) від однієї особи до іншої
- § 2. Безготівкові розрахунки
таке відкликання передбачене умовами акредитива. Про закриття акредитива виконуючий банк повідомляє банк- емітент. Виконуючий банк одночасно із закриттям акредитива негайно повертає банку-емітентові невикористану суму покритого акредитива. Банк-емітент повинен зарахувати повернені суми на рахунок платника. У разі розрахунків за інкасовими дорученнями (за інкасо) банк (банк-емітент) за
- § 1. Господарська діяльність: поняття та види
таке поняття господарської діяльності : Господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері товарного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність з метою досягнення економічних і соціальних результатів. З наведеного визначення можна сформулювати такі ознаки
- § 2. Підприємництво як спосіб господарської діяльності
гарантії підприємницької діяльності, а саме: забезпечення захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання; гарантія усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально - технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів; забезпечення
- § 2. Громадяни підприємці як суб'єкти господарських правовідносин
таке господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і суспільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна ОСГ, у т.ч.
- § 7. Господарські організації - органи господарського керівництва
таке дивіденди та за яких умов вони сплачуються? 8. Які господарські товариства не акціонерні? 9. Чим відрізняється повне товариство від командного? 10. У чому особливості правового статусу громадянина - підприємця? 11. У чому полягає особливість правового статусу господарського об'єднання? 12. Які Ви знаєте господарські об'єднання? 13. У чому відмінність кооперативу від господарських
- § 3. Зв'язок юридичної психології з іншими науками
таке використання даних психології, яке сприяє більш глибокому розумінню психічних процесів, що лежать в основі різних видів діяльності людини, пов'язаної із застосуванням норм права. Їхнє дослідження дасть змогу розробити рекомендації, що забезпечують найбільш високу організацію правозастосовчої діяльності. Юридична психологія пов'язана з різними юридичними науками. Існує зв'язок юридичної
- § 6. Психологія обшуку
таке місце приховування, що має бути суб'єктивно недоступним для особи, яка проводить обшук. Обрання такого місця зазвичай обмежене місцем проживання обшукуваного і територією надвірних будівель, а отже, можливостями для приховування. У приміщенні також не всі предмети - меблі, підлога, стіни, стеля - можуть бути місцем для приховування. Їхнє обрання і віднесення до об'єктів, які можуть бути
|