Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 102. Розірвання шлюбного договору


1. На вимогу одного з подружжя шлюбний договір може бути розірваний за рішенням суду з підстав, що мають істотне значення, зокрема в разі неможливості його виконання.
1. З аналізу ст. 102 СК України випливає, що розірвання шлюбного договору має місце лише при наявності спору між сторонами, тобто коли один з подружжя наполягає на припиненні дії договору у той час, як другий з подружжя з ним не погоджується. За таких обставин ініціатор припинення договору вимушений звертатися з позовом до суду. Таким чином, розірвання договору здійснюється на підставі рішення суду при відсутності згоди сторін на припинення дії договору. Цим розірвання шлюбного договору відрізняється від випадку відмови від договору, яка здійснюється виключно за підставі згоди сторін (див. ст. 101 СК України та коментар до неї).
2. Шлюбний договір може бути розірваний судом на вимогу одного з подружжя лише при існуванні підстав, що мають істотне значення. Закон називає лише одну з таких підстав, а саме - неможливість виконання умов договору. Якщо зобов'язана за договором сторона доведе в суді об'єктивну неможливість виконання його умов, суд може ухвалити рішення про примусове розірвання шлюбного договору та звільнення боржника від необхідності виконання передбачених договором обов'язків. Наприклад, при укладенні шлюбного договору один з подружжя взяв на себе обов'язок придбати за власні кошти протягом перших п'яти років після реєстрації шлюбу квартиру для проживання подружжя. Однак за цей час внаслідок автомобільної аварії він став інвалідом, не має можливості працювати, об'єктивно не може виконати умов договору, а другий з подружжя не хоче звільнити його від взятого на себе обов'язку.
2. Неможливість виконання умов договору є найбільш типовою, однак не єдиною підставою для розірвання договору судом. Закон правильно не надає переліку таких підстав, оскільки в житті можуть виникнути різні обставини, що мають враховуватися судом при вирішенні спору. Закон лише визначає, що судом беруться до уваги підстави, що мають істотне значення. В цілому, підставами, що мають істотне значення, суд визнає факти, які унеможливлюють виконання умов шлюбного договору або у разі його виконання створюють такі складнощі для зобов'язаної особи, що ставлять її у вкрай тяжке становище.
3. За наявності відповідних підстав суд може ухвалити рішення про розірвання шлюбного договору не в повному обсязі, а лише у частці однієї або кількох з його умов. Зокрема, якщо один з подружжя доведе в суді неможливість виконання умови договору щодо купівлі квартири для проживання подружжя, суд своїм рішенням може розірвати шлюбний договір лише у частині зазначеної умови.
При розірванні шлюбного договору повністю або частково у цій частині припиняє свою дію договір сторін і автоматично починають діяти норми закону, що регулюють відповідні майнові відносини подружжя.
В коментованій статті, на відміну від ч. 2 ст. 101 СК України (див. п. 3 коментаря до ст. 101 СК України), не передбачається можливість припинення прав та обов'язків сторін за договором «назад», тобто з моменту його укладення. Такий «поворот дії договору» можливий лише за згодою сторін у разі відмови подружжя від шлюбного договору. У разі розірвання шлюбного договору за рішенням суду його дія припиняється лише «наперед». Права та обов'язки сторін, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту набрання чинності рішенням суду.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 102. Розірвання шлюбного договору"
  1. Висновки до розділу
    У новому Сімейному кодексі, в якому вміщено нормативний матеріал, що стосується сімейного права, мається на меті відобразити особливості правового регулювання сімейних відносин, показати їхню пов'язаність з відносинами майновими і немайновими, які регулюються цивільним правом. Суттєвих змін у зазнало регулювання деяких питань, пов'язаних зі шлюбом. Шлюб визначено як зареєстрований у державних
  2. Стаття 235. Порядок розгляду справ окремого провадження
    1. Під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. 2.3 метою з'ясування обставин справи суд може
  3. § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
    Право спільної сумісної власності подружжя займає центральне місце у системі майнових відносин між ними. Визначальним тут є принцип спільності нажитого у період шлюбу майна. Юридичне закріплення цей принцип дістав ще у Сімейному кодексі УРСР 1926 p. (повна назва - Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР)', зберіг свою життєздатність і в чинному
  4. § 2. Види особистих немайнових прав, не пов'язаних з майновими
    Особисті немайнові права належать усім без винятку фізичним особам незалежно від віку, дієздатності, інших особливостей, зокрема від того, де та у зв'язку з якими подіями життя вони перебувають. Положення про рівність прав усіх громадян закріплено у ст. 24 Конституції України і цілком стосується особистих немайнових прав. Крім того, ст. 52 Конституції України проголошує рівність прав усіх
  5. § 1. Поняття та структура цивільного законодавства
    Цивільне законодавство - це система нормативних актів, які містять цивільно-правові норми. Як співвідносяться між собою цивільне право і цивільне законодавство? Цивільне право - це сукупність юридичних норм. Цивільне законодавство - система нормативних актів. Цивільне право - внутрішня форма права, зміст якого визначається соціально-економічними особливостями суспільних відносин, що ним
  6. Стаття 155. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості
    1. Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості,- караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк. 2. Ті самі дії, вчинені батьком, матір'ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, особою, на яку покладено обов'язки щодо виховання потерпілого або піклування про нього, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки,-
  7. Стаття 7. Загальні засади регулювання сімейних відносин
    1. Сімейні відносини регулюються цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами. 2. Сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. 3. Сімейні відносини регулюються лите у тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. 4. Регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права
  8. Стаття 8. Застосування до регулювання сімейних відносин Цивільного кодексу України
    1. Якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім'ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами Цивільного кодексу України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин. 1. В коментованій статті визначається порядок застосування до сімейних відносин норм цивільного законодавства. Вона має принципово важливе
  9. Стаття 9. Регулювання сімейних відносин за домовленістю (договором) сторін
    1. Подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім'ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства. 2. Особи, які проживають однією сім'єю, а також родичі за походженням, відносини яких не врегульовані цим Кодексом, можуть
  10. Стаття 12. Обчислення строків, встановлених у цьому Кодексі
    1. Строки, встановлені у цьому Кодексі, обчислюються відповідно до Цивільного кодексу України. Час має важливе значення в процесі виникнення, розвитку та припинення сімейних правовідносин. У зв'язку з цим в СК України містяться посилання на строки як на обставини, з якими закон пов'язує певні юридичні наслідки. Поняття строків та порядок їх обчислення визначаються не сімейним, а цивільним
© 2014-2020  yport.inf.ua