| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 101. Право на відмову від шлюбного договору |
||
|
1. Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається. 2. Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього. 1. Новелою концепції шлюбного договору, яка закріплена в новому СК України, є введення поряд з традиційним поняттям «розірвання шлюбного договору» такого терміну, як «відмова від шлюбного договору». Як перший, так і другий терміни стосуються ситуації, коли шлюбний договір припиняє свою дію на майбутнє при збереженні правових наслідків, які виникли під час його дії, якщо інше не передбачено в договорі. В цьому полягає різниця між ними та визнанням шлюбного договору недійсним (ст. 103 СК України). У свою чергу між відмовою від шлюбного договору та його розірванням існує суттєва відмінність. Так, відмова від договору здійснюється за бажанням сторін (ст. 101 СК України), у той час як для його розірвання потрібне відповідне рішення суду (ст. 102 СК України). Необхідно зазначити, що в цьому питанні в законодавстві існують певні суперечності. В ч. 2 ст. 214 ЦК України міститься загальне правило щодо відмови осіб від правочину. При цьому вказується не лише на односторонні, а й на дво- або багатосторонні правочини, тобто договори. Проте в ст. 651 ЦК України, яка визначає особливості припинення саме договору, йдеться про можливість розірвання договору за згодою сторін, а не про відмову від нього, натомість відмова допускається від зобов'язання як дія, що має односторонній характер і застосовується внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ст. 615 ЦК). Законодавство, що діяло раніше, не оперувало таким поняттям, як відмова від договору. У випадку, коли договір припиняв свою дію за згодою сторін, використовувався термін «розірвання договору». Таким чином поняття «розірвання договору» було загальним і застосовувалося як до випадків добровільного, так і судового розірвання договору. В цілому можна сказати, що заміна поняття «розірвання договору за згодою сторін» на «відмову від договору» вбачається зайвою. Зміна усталених юридичних термінів виправдана лише при наявності серйозного підґрунтя. В цьому ж випадку такого підґрунтя не було, і зміна законодавства лише додала плутанини в цьому питанні. 2. Законом від 22.12.2006 p. № 524-V «Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України» коментована стаття була змінена. В оновленій редакції вона набула дві частини. В ч. 1 коментованої статті вказується, що одностороння відмова від шлюбного договору не допускається. Таким чином, стосовно шлюбного договору підтверджується загальне правило: договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Згідно з ч. 2 коментованої статті подружжя має право відмовитися від шлюбного договору, тобто припинити його дію за взаємною згодою. Зокрема така відмова може мати місце, якщо виконання за договором втратило інтерес для дружини та чоловіка, тобто коли результат виконання перестав являти для них цінність. Наприклад, сторони визначили у шлюбному договорі режим квартири, яку вони планували купити за час шлюбу. Пізніше подружжя побудувало житловий будинок і умова договору щодо квартири перестала бути актуальною. На цій підставі сторони за взаємною згодою можуть прийняти рішення про відмову від договору. Хоча в СК України про це не сказано, можна припустити, що відмова може стосуватися не усього шлюбного договору, а лише його окремої частини або частин. За таких обставин шлюбний договір в цілому зберігатиме свою силу, хоча його окремі частини втрачатимуть чинність. Згода сторін про відмову від договору потребує спеціальної фіксації. У зв'язку з тим, що шлюбний договір укладається у нотаріальній формі, відмова від нього також потребує нотаріального посвідчення. 3. В ч. 2 ст. 101 СК України вперше визначається момент припинення прав та обов'язків учасників шлюбного договору. Так, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються: 1) з моменту його укладення; 2) в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього. СК України вперше закріплює можливість припинення дії договору «назад», тобто саме з моменту його укладення. За загальним правилом, встановленим в ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору, зобов'язання припиняється з моменту досягнення сторонами згоди (наперед). Однак сторони можуть встановити й інший момент припинення зобов'язання. Тому не буде суперечити закону рішення сторін про те, що встановлені їх шлюбним договором права та обов'язки припиняються з моменту укладення договору. За загальним правилом сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 4 ст. 653 ЦК України). Таким чином, це правило також не є імперативним. Сторони можуть передбачити для себе інше вирішення питання. Зокрема вони можуть передбачити повернення того, що було виконано ними за зобов'язанням до моменту розірвання шлюбного договору. За таких обставин відмова від шлюбного договору за бажанням сторін буде пов'язана із поверненням майна. Якщо сторони оберуть варіант припинення шлюбного договору з моменту його укладення, то виникатиме ситуація, яка б існувала у разі неукладення шлюбного договору взагалі. Сторони ніби обертаються назад та анулюють за взаємною згодою усі наслідки шлюбного договору, які мали місце. Проте з такою ініціативою подружжя треба бути обережним. За жодних обставин домовленості дружини та чоловіка щодо анулювання їх майнових прав та обов'язків «назад» не можуть стати підставою порушення прав та законних інтересів третіх осіб. Можливість відмови від шлюбного договору «назад», коли права та обов'язки за договором припиняються з моменту його укладення, з'явилася в СК України після набрання чинності Законом від 22.12.2006 p. № 524-V «Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України». До цього моменту сторони не мали права анулювати договір з початку його укладення. Сторони можуть обрати і інший варіант, коли відмова від шлюбного договору буде здійснюватися в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього. За таких обставин права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, які існували до його припинення, зберігатимуть свою силу. Повернення виконаного за договором не здійснюватиметься. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 101. Право на відмову від шлюбного договору" |
||
|
||