Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття 163/12. Порушення порядку розкриття інформації на фондовому ринку

Несвоєчасне розкриття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Нерозкриття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Діяння, передбачене частиною третьою цієї статті, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення,- тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розкриття на фондовому ринку Інформації не в повному обсязі або розкриття недостовірної Інформації, вчинене посадовою особою емітента або професійного учасника фондового ринку, - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною п'ятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(Доповнено статтею 163 згідно Із Законом України від 25.12.2008 р. № 801-VI)
1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері розміщення і обігу цінних паперів та провадження професійної діяльності на фондовому ринку (див. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок").
2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах:
1) несвоєчасне розкриття інформації на фондовому ринку;
2) нерозкриття інформації на фондовому ринку;
3) розкриття на фондовому ринку інформації не в повному обсязі або розкриття недостовірної інформації.
Всі три склади формальні.
Обов'язок щодо розкриття інформації на фондовому ринку та механізм розкриття такої інформації встановлено Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок".
Вимоги до розкриття інформації встановлені статтею 39 цього Закону.
Так, розкриття інформації на фондовому ринку здійснюється емітентами цінних паперів шляхом:
розміщення її в загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів;
опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати інформацію відповідно до вимог, в обсязі та строки, встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Додаткові вимоги до розкриття інформації емітентами цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі, встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Інформація про власників значних пакетів (10 відсотків і більше) акцій подається Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку та емітентові цінних паперів особою, яка веде облік права власності на акції емітента у депозитарній системі України, у строки, порядку та за формою, що встановлені Національною комісією з пінних паперів та фондового ринку.
Інформація про власників значних пакетів (10 відсотків і більше) акцій є відкритою і оприлюднюється в установленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку шляхом розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів.
Регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Звітним періодом для складання річної інформації про емітента є календарний рік.
Перший звітний період емітента може бути меншим, ніж 12 місяців, та обчислюється:
для акціонерних товариств - з дня державної реєстрації товариства до 31 грудня звітного року включно;
для емітентів цінних паперів (крім акцій) - з дня реєстрації випуску цінних паперів до ЗІ грудня звітного року включно.
Річна інформація про емітента повинна містити такі відомості: найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;
орган управління емітента, Його посадові особи та засновники; господарська та фінансова діяльність емітента;
цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість), розміщення та лістинг цінних паперів;
річна фінансова звітність; аудиторський висновок;
перелік власників значних пакетів (10 відсотків і більше) акцій із зазначенням кількості, типу та/або класу належних їм акцій.
Емітент має право додатково розкривати іншу інформацію.
Річна інформація про емітента є відкритою і в обсязі, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, підлягає оприлюдненню емітентом не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, шляхом:
розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок пінних паперів;
опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
розміщення на власному веб-сайті.
Звітним періодом для складання квартальної інформації про емітента є квартали поточного року.
Квартальна інформація про емітента повинна містити такі відомості:
найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу;
орган управління емітента, його посадові особи та засновники;
господарська та фінансова діяльність емітента;
цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість);
квартальна фінансова звітність;
участь емітента у створенні інших підприємств, установ та організацій. Емітент має право додатково розкривати іншу інформацію.
Строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) і додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює додаткові вимоги до розкриття регулярної інформації про емітента та вживає заходів щодо її розкриття.
Особлива інформація про емітента - інформація, до якої належать відомості про:
прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25 відсотків статутного капіталу;
прийняття рішення про викуп власних акцій, крім акцій корпоративних інвестиційних фондів інтервального та відкритого типу;
факти лістингу/делістингу цінних паперів на фондовій біржі;
отримання позики або кредиту на суму, що перевищує 25 відсотків активів емітента;
зміну складу посадових осіб емітента;
зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій;
рішення емітента про утворення, припинення його філій, представництв;
рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу;
порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію;
рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента.
Строки, порядок і форми розкриття особливої інформації про емітента та додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Особлива інформація про емітента є відкритою і в обсязі, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, підлягає оприлюдненню емітентом шляхом:
розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів;
опублікування в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
розміщення на власному веб-сайті.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку встановлює додаткові вимоги до розкриття особливої інформації про емітента та вживає заходів щодо її розкриття.
Інформація про облік іменних цінних паперів розкривається учасниками депозитарної системи України:
на письмовий запит власника інформації або з його письмового дозволу, крім випадків, передбачених абзацами третім і четвертим цієї частини; за рішенням суду;
на письмову вимогу органів прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, органів державної податкової служби. Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку і Антимонопольного комітету України, інших державних органів відповідно до законодавства - стосовно операцій у системах обліку іменних цінних паперів, що здійснюються конкретною юридичною особою або фізичною особою за конкретний проміжок часу.
Учаснику депозитарної системи України забороняється надавати інформацію про клієнтів іншого учасника депозитарної системи України, навіть якщо їх дані зазначено у документах та договорах клієнта.
3. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи емітента чи професійного учасника фондового ринку).
4. Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 163/12. Порушення порядку розкриття інформації на фондовому ринку"
  1. Стаття 288. Зміст заяви
    порушено; 5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську таємницю, щодо особи та мету її використання. 1. Стаття, що коментується, досить детально регламентує зміст заяви по даних цивільних справах. 321 2. У заяві має бути зазначено: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої вимагається розкриття інформації, яка містить
  2. Стаття 287. Підсудність
    стаття та глава 12 розділу IV ЦПК цілком регулюють розгляд судом справ про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб. Згідно зі ст. 1076 ЦК банк гарантує таємницю банківського рахунку, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості 320 про операції та рахунки може бути надано тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим
  3. Стаття 163/10. Незаконне використання інсайдерської інформації
    статтею, розуміються: посадові особи емітента, у тому числі ті, які були посадовими особами емітента на момент ознайомлення з інсайдерською інформацією; особи, які мають доступ до інсайдерської інформації у зв'язку з виконанням ними трудових (службових) обов'язків або договірних зобов'язань незалежно від відносин з емітентом, у тому числі співробітники професійних учасників фондового ринку;
  4. Стаття 163/7. Ненадання документів, що підтверджують право власності на цінні папери
    статтею 163 згідно із Законом України від 25.12.2008 р. 801-VI) 1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері обігу цінних паперів (див. Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок"). 2. Об'єктивна сторона правопорушення виражається у ненаданні посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку, який веде облік прав власності на цінні папери,
  5. Стаття 290. Рішення суду
    статтею та ст. 294
  6. Розділ XVI. Перегляд постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів щодо юридичної особи за нововиявленими обставинами
    статті 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні". 2. За адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства на ринку цінних паперів, адміністративні стягнення накладаються відповідно до Кодексу України про адміністративні
  7. Стаття 289. Розгляд справи
    статтею. 2. Зазначені справи розглядаються в скорочений, п'ятиденний строк із дня надходження заяви. Розглядаються дані справи обов'язково у закритому судовому засіданні, про яке повідомляється заявник, особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з метою охорони державних інтересів та національної безпеки, з повідомленням
  8. Стаття 163/11. Порушення порядку прийняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів або порядку передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів
    статтею 163 і згідно із Законом України від 25.12.2008 р. № 801-VI) 1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері обігу цінних паперів (див. Закони України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів", "Про цінні папери та фондовий ринок", Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затв.
  9. 2. Антимонопольне законодавство України
    статтею 42 Конституції України не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Конституційна заборона стосується діяльності, націленої на недопущення, обмеження чи усунення конкуренції, незалежно від конкретних її видів і складів правопорушень. Закон України "Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної
  10. Стаття 163/9. Маніпулювання на фондовому ринку
    статті, - тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Доповнено статтею 163я згідно із Законом України від 25.12.2008 р. № 801-VI; у редакції Закону України від 21.04.2011 р. № 3267-VI) 1. Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері обігу цінних паперів та професійної діяльності на фондовому
  11. Стаття 265. Фіксація та збереження інформації, отриманої з телекомунікаційних мереж за допомогою технічних засобів та в результаті зняття відомостей з електронних інформаційних систем
    інформації, що передається особами через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає
  12. Стаття 266. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів
    порядку, передбаченому цим
  13. Стаття 163/8. Діяльність на фондовому ринку без ліцензії
    статті, пов'язані з отриманням доходу у великих розмірах, - тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Примітка. Отримання доходу у великих розмірах маг місце, коли його сума у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. (Доповнено статтею 163 згідно із Законом України від 25.12.2008 р. Лк
  14. Стаття 275. Використання конфіденційного співробітництва
    розкриттям конфіденційної інформації професійного
  15. Стаття 4.
    статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від 03.03.98 ) часткова або повна відмова від реалізації чи закупівлі товару при відсутності альтернативних джерел постачання або збуту, що призвели або можуть призвести до створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін; ( Абзац четвертий статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом N 154/98-ВР від
  16. Стаття 21. Завдання митної варти
    порушень митних правил, запобіганням таким порушенням; 2) охорона будинків, споруд, приміщень митних органів та інших об'єктів митної інфраструктури, зон митного контролю від будь-яких протиправних посягань; 3) фізичний захист співробітників митних органів, інших осіб, а також товарів, які перебувають у зоні митного контролю, від протиправних дій; 4) локалізація разом з іншими органами