Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 172. Обов'язок дитини, повнолітніх дочки та сина піклуватися про батьків


1. Дитина, повнолітні дочка, син зобов'язані піклуватися про батьків, проявляти про них турботу та надавати їм допомогу.
2. Повнолітні дочка, син мають право звернутися за захистом прав та інтересів непрацездатних, немічних батьків як їх законні представники, без спеціальних на те повноважень.
3. Якщо повнолітні дочка, син не піклуються про своїх непрацездатних, немічних батьків, з них можуть бути за рішенням суду стягнуті кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.
1. Як зазначається у науковій літературі, «діти, на відміну від інших суб'єктів - учасників батьківських правовідносин, - завжди носії тільки прав». Це обумовлено браком дієздатності у дитини. Саме тому покладення на дитину законодавством певних обов'язків є недоцільним.
Проте в ч. 1 коментованої статті встановлюється обов'язок дитини, а також повнолітніх дочки, сина турбуватися про своїх батьків та надавати їм допомогу. Покладення на дітей, як повнолітніх, так і неповнолітніх, такого обов'язку є виправданим лише з точки зору моралі. Турбота про батьків має релігійне підґрунтя і базується на біблійній заповіді шанування батьків їх дітьми. Протягом історії людства, у всі часи і у всіх культурах, будь-яка людина могла вижити тільки тоді, коли про неї піклувалися батьки. Ця залежність має на увазі відповідальність більш сильного за більш слабого - спочатку батьків за дітей, а потім дітей за батьків. Батьки, що віддали дітям тепло свого серця, турботу і час, гідні того, щоб діти проявили по відношенню до них те, що не можна купити ні за які гроші і не може дати навіть найкраща казенна установа, - щире ставлення люблячих і вдячних дітей. Але обов'язок турбуватися про батьків та надавати їм допомогу має характер норми моралі. Вміщення даної норми у розділі, що регулює особисті немайнові відносини між батьками та дітьми, свідчить про те, що цей обов'язок носить немайновий характер. З огляду на це, слід зазначити, що виконання такого обов'язку не може бути забезпечене примусовою силою держави. Саме тому з точки зору права закріплення його на законодавчому рівні вбачається недоцільним. Примусити дитину поважати батьків та турбуватися про них неможливо з допомогою державних органів. Крім того, вказаний обов'язок покладається законом не тільки на повнолітніх дочку та сина, а на неповнолітніх та навіть малолітніх осіб, які у певному віці і про себе ще турбуватися не можуть. Тому вказана норма носить декларативний характер і її примусове виконання є неможливим.
2. Повнолітні дочка та син є законними представниками своїх непрацездатних, немічних батьків. Вони мають право звернутися за захистом їхніх прав та інтересів без спеціальних на те повноважень. Оскільки захист прав та інтересів фізичних осіб здійснюється у судовому та адміністративному порядку, то вказана норма спрощує для повнолітніх дочки, сина процес захисту прав та інтересів своїх непрацездатних батьків у несудових установах. Але що стосується захисту прав та інтересів батьків у суді, то і ЦПК, і КПК України містять перелік тих осіб, які можуть приймати участь у судовому засіданні в якості законних представників, а також тих осіб, які можуть мати законного представника.
Так, відповідно до ст. 39 ЦПК України законного представника можуть мати недієздатні особи та особи, цивільна дієздатність яких обмежена. Такими представниками можуть бути опікуни, піклувальники, інші особи, визначені в законі. Отже, повнолітні дочка, син можуть звернутися за захистом прав та інтересів своїх непрацездатних батьків до суду як законні представники, без спеціальних на те повноважень, тільки при наявності наступних умов: 1) мати, батько визнані у судовому порядку недієздатними чи дієздатність їх обмежена; 2) повнолітні дочка, син є опікуном, піклувальником своїх батьків. В тому разі, якщо непрацездатні батьки є повністю дієздатні, повнолітні дочка, син здійснюють представництво від імені своїх непрацездатних батьків на загальних підставах.
Стаття 32 КПК України визначає, що законними представниками є батьки, опікун, піклувальник особи або представники тих установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких особа перебуває. Отже, і у кримінальному процесі повнолітні дочка, син мають право захищати права та інтереси своїх непрацездатних батьків тільки в тому разі, якщо вони є їх опікунами чи піклувальниками.
3. Застосування норми ч. 2 коментованої статті також ускладнюється наявністю в ній терміну «немічні» батьки, значення якого є невизначеним. Незрозумілим також є те, хто саме має встановлювати, чи є особа немічною, чи допускати дочку, сина до участі у справі в якості законних представників, чи ні. Відповідно до ст. 145 ЦПК для встановлення характеру і ступеня ушкодження здоров'я призначення експертизи є обов'язковим. Отже, повнолітні дочка, син не зможуть брати участь у справі як законні представники немічних батьків до тих пір, доки не буде досліджений стан здоров'я батьків.
4. Частина 3 коментованої статті покладає на повнолітніх дочку, сина майновий обов'язок покрити витрати, пов'язані із стороннім доглядом за батьками.
Покладення такого обов'язку на повнолітніх дочку, сина здійснюється у судовому порядку. Підставою для його покладення є нездійснення повнолітніми дочкою, сином піклування про своїх непрацездатних батьків. Такий обов'язок судом покладається на повнолітніх дочку, сина незалежно від їх працездатності та можливості надання піклування або коштів на покриття витрат, пов'язаних із наданням такого піклування.
Кошти на покриття витрат, пов'язаних із наданням піклування мають характер додаткових витрат на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю (див. коментар до ст. 203 СК). Тому вони мають стягуватися у порядку, передбаченому главою 17 СК (див. коментар до глави 17 СК).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 172. Обов'язок дитини, повнолітніх дочки та сина піклуватися про батьків"
  1. Стаття 165. Ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків
    1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання непрацездатних батьків - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або .виправними роботами на строк до одного року, або обмеженням волі на строк до двох років. 2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше
  2. Стаття 202. Підстави виникнення обов'язку повнолітніх дочки, сина утримувати батьків
    1. Повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. 2. Якщо мати, батько були позбавлені батьківських прав і ці права не були поновлені, обов'язок утримувати матір, батька у дочки, сина, щодо яких вони були позбавлені батьківських прав, не виникає. 1. Обов'язок повнолітніх дочки, сина піклуватися про своїх непрацездатних батьків
  3. Стаття 206. Стягнення з дитини витрат на догляд та лікування батьків
    1 У виняткових випадках, якщо мати, батько є тяжко хворими, інвалідами, а дитина (стаття 6 цього Кодексу) має достатній дохід (заробіток), суд може постановити рішення про стягнення з неї одноразово або протягом певного строку коштів на покриття витрат, пов'язаних з лікуванням та доглядом за ними. 1. Норми гл. 17 СК України в цілому регулюють відносини між повнолітніми дітьми та їхніми
  4. Стаття 135. Залишення в небезпеці
    1. Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для
  5. Стаття 55. Обов'язок подружжя турбуватися про сім'ю
    1. Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. 2. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. 3. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою
  6. Стаття 75. Право одного з подружжя на утримання
    1. Дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. 2. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. 3. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є інвалідом I, II чи III групи. 4. Один із
  7. Стаття 154. Права батьків по захисту дитини
    1.Батьки мають право на самозахист своєї дитини, повнолітніх дочки та сина. 2. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень. 3. Батьки мають право звернутися за захистом прав та
  8. Стаття 166. Правові наслідки позбавлення батьківських прав
    1. Особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних
  9. Стаття 180. Обов'язок батьків утримувати дитину
    1. Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. 1. Відповідно до домінуючих у суспільстві моральних засад для відносин, що складаються в сім'ї, характерною є турбота про малолітніх, неповнолітніх, інших непрацездатних членів сім'ї, надання їм посильної підтримки й матеріальної допомоги. Батьки забезпечують інтереси дитини в житлі, харчуванні, відпочинку, лікуванні тощо.
  10. Стаття 190. Припинення права на аліменти на дитину у зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно
    1. Той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації. Якщо дитина досягла