| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків |
||
|
1. Незаконне, з порушенням встановленого законом порядку, відкриття або використання за межами України валютних рахунків фізичних осіб, вчинене громадянином України, що постійно проживає на її території, а так само валютних рахунків юридичних осіб, що діють на території України, вчинене службовою особою підприємства, установи чи організації або за її дорученням іншою особою, а також вчинення зазначених дій особою, яка здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи,- караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках. 2. Ті самі дії, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб,- караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією валютних цінностей, що знаходяться на зазначених вище рахунках. 1. Об'єкт злочину - встановлений законодавством порядок відкриття і використання за межами України валютних рахунків фізичних та юридичних осіб. Відповідно до ГК суб'єкти ЗЕД мають право відкривати будь-які не заборонені законом валютні рахунки в банківських установах, розташованих на території інших держав. Порядок відкриття валютних рахунків у банківських установах на території інших держав регулюється законодавством відповідної держави. У разі відкриття валютного рахунка в банківській установі за межами України суб'єкт ЗЕД зобов'язаний повідомити про це НБ не пізніш як у триденний строк. При цьому ГК не містить положення про обов'язковість видачі дозволу НБ на відкриття зазначеного рахунку. Вважається, що обов'язковість отримання дозволу НБ для відкриття і використання валютних рахунків за кордоном випливає з положень ст. 5 Декрету КМ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», присвяченої ліцензуванню валютних операцій. Однак ця стаття передбачає одержання ліцензій не на відкриття та використання валютних рахунків за межами України, що важливо з точки зору застосування ст. 208, а на вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей, розміщення таких цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, а так само на здійснення інвестицій за кордон. 2. Предметом злочину є: 1) валютні рахунки фізичних осіб, у т. ч. суб'єктів підприємницької діяльності; 2) валютні рахунки юридичних осіб, що діють на території України (підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та організаційно- правової форми - як суб'єктів підприємництва, так і юридичних осіб, котрі не займаються підприємницькою діяльністю). Вказані рахунки (депозитні, поточні тощо) мають бути відкриті за межами України - у фінансово-кредитних установах, у т. ч. в банках іноземних держав. КК не диференціює відповідальність залежно від розміру валютного рахунку. Разом з тим незаконне відкриття або використання за межами України валютного рахунку, на якому знаходиться невелика грошова сума, може розглядатись як малозначне діяння (ч. 2 ст. 11). 3. Об'єктивна сторона злочину виявляється у незаконному, з порушенням встановленого законом порядку: 1) відкритті згаданих валютних рахунків за межами України; 2) використанні таких рахунків. Незаконне відкриття валютних рахунків фізичних або юридичних осіб за межами України означає передусім їх відкриття без відповідного дозволу НБ, якщо такий дозвіл потрібно одержувати відповідно до валютного законодавства. Індивідуальної ліцензії потребують операції з розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, за винятком відкриття: 1) рахунків у іноземній валюті фізичними особами-резидентами на час перебування останніх за кордоном; 2) кореспондентських рахунків уповноваженими банками; 3) рахунків у іноземній валюті дипломатичними, консульськими, торговельними та іншими офіційними представництвами України за кордоном, які користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також філіями та представництвами підприємств і організацій України за кордоном, що не здійснюють підприємницької діяльності. Відкриття валютних рахунків за межами України у таких випадках має визнаватись законним. Щодо відкриття за межами України інших валютних рахунків резидентів, то чинне валютне законодавство не містить положення про обов'язковість ліцензування їх відкриття. Про факт відкриття рахунка резидент лише зобов'язаний у триденний строк повідомити територіальне управління НБ за своїм місцезнаходженням (місцем проживання). Індивідуальна ліцензія НБ видається резиденту на розміщення валютних цінностей на рахунку, вже відкритому за межами України. Розміщення валютних цінностей - це їх зарахування на рахунок резидента (його відокремленого структурного підрозділу) та/або наявність залишку валютних цінностей на такому рахунку. Разом з тим незаконність відкриття валютного рахунка повинна вбачатись у разі його відкриття на підставі підробленої ліцензії, а також тоді, коли справжня індивідуальна ліцензія НБ одержується винним шляхом обману - внаслідок подання недостовірних відомостей, істотних з погляду вирішення питання про надання ліцензії НБ. Ліцензія, отримана обманним шляхом, анулюється, а дії особи, яка подала сфальсифіковані документи для одержання індивідуальної ліцензії НБ і за їх допомогою незаконно відкрила за кордоном валютний рахунок, необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів, передбачених статтями 208, 358 (366). Під незаконним використанням валютних рахунків слід розуміти здійснення будь-яких операцій на них - зняття коштів чи процентів з рахунків, зарахування додаткових коштів тощо,- якщо такі операції вчинювались взагалі без індивідуальної ліцензії НБ, після закінчення строку її дії (цей строк не може перевищувати одного календарного року), або якщо ці операції не були передбачені умовами ліцензії чи вимогами чинного законодавства або порушували останні. Так, розміщувати гривні на валютному рахунку за межами України та здійснювати інші операції, в гривнях, через такий рахунок забороняється. Ліцензія видається власнику без права передавання її іншим особам. Якщо фізична особа під час перебування за кордоном відкрила рахунок і бажає після повернення в Україну надалі проводити операції через цей рахунок, вона має звернутись до НБ для отримання ліцензії. Фізичні особи - резиденти, які отримали індивідуальну ліцензію НБ на розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України, можуть здійснювати на ці рахунки перекази іноземної валюти в сумі, що в еквіваленті не перевищує 600 тис. грн на рік. Умисне ігнорування вказаних правил може розглядатись як кримінально каране порушення порядку використання за межами України валютного рахунку. Злочин є закінченим з моменту незаконного відкриття або використання за межами України валютного рахунка. Переказ іноземної валюти за межі України без використання банківських рахунків, а також переказ іноземної валюти на банківські рахунки інших фізичних або юридичних осіб за межами України, здійснюваний фізичною особою - резидентом незаконно (без ліцензії, яка вимагається, за підробленими документами, з повідомленням неправдивої інформації тощо), диспозицією ст. 208 не охоплюється. У ній встановлено відповідальність не за будь-яке розміщення валютних цінностей на рахунках чи у вкладах за межами України, що підлягає ліцензуванню з боку НБ, а саме за незаконне відкриття або використання винною особою за межами України певних валютних рахунків. За наявності до цього підстав вказані дії резидента можуть кваліфікуватись за ст. 358 (366). 4. Суб'єктом злочину виступають: 1) громадяни України, що постійно проживають на її території (у т. ч. ті, хто тимчасово перебуває за кордоном); 2) особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи; 3) службові особи підприємств, установ, організацій, що діють на території України; 4) інші особи, які діють за дорученням зазначених службових осіб (тобто від імені довірителя виконують юридичні дії по незаконному відкриттю чи використанню за кордоном валютних рахунків юридичних осіб). До інших осіб слід відносити, зокрема, громадян України, які постійно проживають за кордоном, а також іноземних громадян та осіб без громадянства незалежно від того, мешкають вони в Україні постійно чи ні. Податкове законодавство України фізичними особами, які мають місце проживання в Україні (резидентами), визнає осіб незалежно від громадянства, які хоч і мають місце постійного проживання в іноземній державі, але більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) мають в Україні. Якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом податкового року. 5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. 6. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч. 2 ст. 208) є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб. Про поняття повторності див. ст. 32 і коментар до неї, про поняття вчинення зло- чину за попередньою змовою групою осіб див. ст. 28 і коментар до неї. ГК (глава 37). Закон України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 р. (статті 7, 44, 45). Закон України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р. Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. (ст. 1). Декрет КМ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. Правила реєстрації кореспондентських рахунків Національним банком України. Затверджені постановою Правління НБ № 343 від 15 серпня 2001 р. Класифікатор іноземних валют НБУ. Затверджений постановою Правління НБ у редакції постанови N2 378 від 2 жовтня 2002р. Положення про порядок видачі резидентам індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України з метою придбання облігацій зовнішніх державних позик України. Затверджене постановою Правління НБ № 35 від 29 січня 2003 р. Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на розміщення резидентами (юридичними та фізичними особами) валютних цінностей на рахунках за межами України. Затверджене постановою Правління НБ N2 485 від 14 жовтня 2004 р. Правила здійснення за межі України та в Україні переказів за поточними валютними неторговельними операціями та їх виплати в Україні. Затверджені постановою Правління НБ N2 496 від 29 грудня 2007р. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Информация, релевантная "Стаття 208. Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків" |
||
|
||