Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 239-1. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель


1. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля,-
карається штрафом від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією знарядь і засобів заволодіння.
2. Та сама дія, якщо вона вчинена повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або заподіяла матеріальну шкоду у великому розмірі,-
карається обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією знарядь і засобів заволодіння.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом або спричинили загибель людей, масову загибель об'єктів тваринного чи рослинного світу або інші тяжкі наслідки,-
караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією знарядь і засобів заволодіння.
П р и м і т к а. У цій статті матеріальна шкода вважається заподіяною у великому розмірі, якщо її розмір у сто або більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
(Кодекс доповнено статтею 239-1 згідно із Законом № 1708-УІ від
05.11.2009 р.)
1. За своїм змістом безпосередній об'єкт і предмет розглядуваного злочину аналогічні відповідним ознакам складу злочину, передбаченого ст. 239. При цьому слід враховувати таке.
Ґрунтовий покрив земель - це поверхневий шар ґрунту, який характеризується родючістю. Сформований на поверхні земної кори внаслідок природних процесів і діяльності людини ґрунтовий покрив у поєднанні із землею, на якій він розташований, функціонує як природний об'єкт, засіб виробництва та операційний базис для різних видів суспільної діяльності. Від ґрунтового покриву слід відрізняти ґрунтову масу - знятий (відокремлений від земельної ділянки як материнської основи) родючий шар ґрунту.
Незаконне заволодіння ґрунтовим шаром земель водного фонду кваліфікується за ст. 239-2.
2. Об'єктивна сторона злочину полягає у незаконному заволодінні ґрунтовим покривом земель, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля. З'ясовуючи зміст законодавчого звороту «незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель», слід враховувати, що самовільне зайняття земельної ділянки утворює склад злочину проти власності (див. ст. 197-1 і коментар до неї). Фактично під незаконним заволодінням ґрунтовим покривом треба розуміти зняття та перенесення родючого шару ґрунту земельної ділянки, вчинене всупереч встановленому порядку. Див. також коментар до ст. 239-2. Якщо незаконне заволодіння ґрунтовим покривом за умов, вказаних у ст. 239-1, поєднується із самовільним зайняттям земельної ділянки, передбаченим ст. 197-1, вчинене потребує кваліфікації за сукупністю цих злочинів.
Заволодіння ґрунтовим покривом земель тягне кримінальну відповідальність, якщо воно було незаконним. Чинне земельне законодавство передбачає, що власники земельних ділянок і землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки, якщо такі роботи призводять до порушення родючого шару ґрунту. Дозвіл - це офіційний документ, який видається на підставі затвердженого проекту землеустрою Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель. Таким чином, заволодіння ґрунтовим покривом, здійснене власником земельної ділянки (землекористувачем) без відповідного дозволу, визнається незаконним. При цьому слід брати до уваги, що дозвіл не вимагається у випадках, якщо переміщення ґрунтового покриву здійснюється у межах однієї і тієї самої земельної ділянки, що надана для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, індивідуального дачного будівництва та будівництва індивідуальних гаражів. Заволодіння ґрунтовим покривом, вчинене особою, яка не є власником чи користувачем земельної ділянки, вважається незаконним.
Злочин, передбачений ч. 1 ст. 239-1 визнається закінченим з моменту створення небезпеки для життя, здоров'я людей чи для довкілля (див. коментар до ст. 239). Якщо такої небезпеки не створено, вчинене має розцінюватись як той чи інший адміністративний проступок (статті 53-3, 53-4 КАП).
3. Суб'єкт злочину загальний.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.
5. Кваліфікуючими ознаками злочину (ч.2 ст. 239-1) є вчинення його: 1) повторно (див. ст. 32 і коментар до неї); 2) за попередньою змовою групою осіб (див. ст. 28 і коментар до неї); 3) заподіяння матеріальної шкоди у великому розмірі (див. примітку до ст. 239-1). При цьому слід враховувати, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покрову без належного дозволу, визначається за спеціальною формулою з урахуванням таких показників: площа, на якій виявлено незаконне зняття ґрунтового покриву; нормативні втрати від знищення ґрунтового покриву; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель.
Особливо кваліфікуючими ознаками злочину (ч. З ст. 239-1) є: 1) вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом; 2) спричинення загибелі людей, масової загибелі об'єктів тваринного чи рослинного світу або інших тяжких наслідків (див. коментар до статей 236 і 242).
ЗК.
Закон України «Про охорону земель» від 19 червня 2003 р.
Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 р.
Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням і охороною земель. Затверджене постановою КМ№ 1958 від 25 грудня 2002 р.
Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу. Затверджена постановою КМ № 963 від 25 липня 2007р.
Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) земельних ділянок. Затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 1 від 4 січня 2005 р.
Методичні рекомендації щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу. Затверджені наказом Державного комітету України по земельних ресурсах та Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель № 110 від 12 вересня 2007р.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 239-1. Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель"
  1. Стаття 197-1. Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво
    статтею, або групою осіб, або щодо земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах чи зонах особливого режиму використання земель,- карається обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років або позбавленням волі на строк до двох років. 3. Самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній
  2. Стаття 239-2. Незаконне заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах
    статті, якщо вони спричинили тяжкі наслідки,- караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією знарядь і засобів заволодіння. Примітка. Особливо великим розміром у цій статті слід розуміти обсяг поверхневого (ґрунтового) шару
  3. АЛФАВІТНО-ПРЕДМЕТНИЙ ПОКАЖЧИК
    239-1, 239-2 д Дезертирство: 408 Дезорганізація роботи виправних установ: 392 Демонстрації: 340 Депутат (див. також: Народний депутат України): 351 Держава: 11 Державна: влада-109 діяльність - 112 зрада - 111 реєстрація - 202 Державне пробірне клеймо: 217 Державний: Герб, Гімн-338 діяч-112 кордон-110 Прапор-338 Диверсія: 113 Дипломатичні представники: 6 Диски для лазерних
  4. § 4. Підстави та порядок відшкодування збитків, заподіяних власникам земель і землекористувачам
    незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, що вимагає знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. При розгляді позовів про відшкодування збитків, заподіяних псуванням чи забрудненням землі, судам слід з'ясовувати наявність у відповідача можливості провести
  5. Стаття 240. Порушення правил охорони або використання надр
    статті, вчинені на територіях чи об'єктах природно-заповідного фонду або вчинені повторно,- караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування. 4. Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним
  6. Стаття 254. Безгосподарське використання земель
    статтями 53, 53-3, 54 КАП. 3. Суб'єкт злочину спеціальний. Це особа, на яку нормативними актами або з огляду на виконання службових чи професійних функцій покладено обов'язок дотримуватись правил щодо дбайливого і раціонального використання земель (зокрема, керівники сільськогосподарських підприємств, агрономи, фермери, власники земельних ділянок). 4. Суб'єктивна сторона злочину
  7. 8.4. ІІравочини з дефектами змісту та порядку укладення
    незаконне заволодіння ним. Стаття 228 ЦК безпосередньо не вказує на вину як кваліфікуючу ознаку такого правочину. Проте з формулювання, яке вона містить: "правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення..." можна зробити висновок, що вина має враховуватися. Вона виявляється у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такай
  8. § 1. Загальні положення про набуття права власності
    статтею якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 ЦК майно не може бути витребуване в нього шляхом віндикації. Крім іого, деякі автори слушно звертають увагу на те, що в цій ситуації мають бути враховані також положення ст. 388 ЦК, яка безпосередньо встановлює порядок та умови витребування майна від
  9. 4.1. Особливості права власності на землю (земельну ділянку)
    ґрунтовий) шару межах цієї ділянки, .і гай і ні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходять і а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою 1.1 і іибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та ІНШИХ будівель і споруд. Відповідно до цих положень власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового признаці
  10. 2. Поняття адміністративного правопорушення
    статтею 9 КпАП адміністративного правопорушення не вказує на його громадську небезпеку. Більше того, термін "громадсько небезпечний вчинок" стосовно адміністративних правопорушень законодавець не вживає. Звідси випливає припущення, що громадська небезпека не визнана універсальною властивістю усіх адміністративних правопорушень (проступків, деліктів), а матеріальною, загальною їх ознакою є те, що