|
У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за три дні виправних робіт, але не більш як на п'ятнадцять діб.
(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 07.02.97 р. № 55/97-ВР, від 05.04.2001 р. № 2342-1II)
(1) Наслідком ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, може бути заміна невідбутого строку штрафом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за три дні виправних робіт, але не більш як на п'ятнадцять діб. Така заміна здійснюється за постановою судді і є правом суду, тому застосовується на його розсуд.
|
- Стаття 321/4. Наслідки ухилення особи від відбування громадських робіт
статті 321-4 цього Кодексу, у разі ухилення порушника від відбування громадських робіт постановою судді невідбутий строк громадських робіт може бути замінено адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за п'ять годин громадських робіт, але не більш як на п'ятнадцять днів (докладніше див. статтю 32, главу 32 КУАП). Однак ухилення порушника від відбування громадських робіт не веде
- Стаття 389. Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі
ухиленні від: а) сплати штрафу; б) позбавлення права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю (ч. 1 ст. 389); 2) ухиленні від відбування: а) громадських робіт; б) виправних робіт (ч. 2 ст. 389). Ухилення від сплати штрафу - це невиконання особою, яка засуджена до цього виду покарання, обов'язку сплатити штраф. Ухилення від позбавлення права обіймати певну посаду чи займатися
- Стаття 323. Обчислення строку відбування виправних робіт
статті, відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку провадилось відрахування. (2) Кількість днів, відпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) календарний строк стягнення. Якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості
- Обов'язки власника підприємства
статтею 321 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган кримінально-виконавчої інспекції інформує про це орган місцевого
- Стаття 321/3. Обов'язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником громадських робіт
ухилення порушника від відбування стягнення; ведення обліку та інформування органів, що відають виконанням даного стягнення, про кількість відпрацьованих порушником годин. (1) На власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем відбування порушником громадських робіт покладається: 1) погодження з органом Державної пенітенціарної служби України переліку
- Стаття 100. Громадськіта виправні роботи
ухилення неповнолітніх від відбування виправних робіт настає кримінальна відповідальність за ч. 2 ст. 389. При цьому неповнолітньому, який на момент постановлення вироку досяг 16-річного віку, може бути призначено покарання у виді арешту на строк, передбачений ст. 101 для цієї категорії засуджених. КЗП (глава XXIII). КВК (глави 8, 9). Постанова ПВС № 5 від 16 квітня 2004 р. «Про практику
- Стаття 322. Виконання постанови про застосування виправних робіт
статті 31 цього Кодексу відбуваються за місцем постійної роботи порушника. На підставі постанови про виправні роботи із заробітку порушника провадяться відрахування в доход держави протягом строку відбування адміністративного стягнення в розмірі, визначеному постановою. (Із змінами, внесеними згідно із законами України від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ, від 14.04.2009 р. № 1254-УІ) (1) Виправні
- Стаття 536. Відстрочка виконання вироку
статті) та особливо тяжкі злочини незалежно від строку
- Стаття 57. Виправні роботи
статті 82, 83). Не виключається призначення виправних робіт при звільненні від покарання на підставі закону України про амністію та акта помилування (ст. 85). 4. КК передбачає також можливість умовно-дострокового звільнення осіб, які відбувають виправні роботи, від відбування цього покарання (ст. 81), а також звільнення цих осіб від його відбування з випробуванням (ст. 75). 5. Порядок
- Стаття 390. Ухилення від відбування покарання у виді обмеження волі та у виді позбавлення волі
статтями 39 і 40). 3. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним є особа, яка засуджена до обмеження волі (частини 1 і 2 ст. 390) або до позбавлення волі (ч. З ст. 390) і відбуває даний вид покарання. Суб'єктом цього злочину не є особи, які згідно з КК не можуть бути засуджені до вказаних видів покарання, а також особи, звільнені від відбування цих видів покарання (зокрема з випробуванням чи
- Стаття 99. Штраф
статті Особливої частини КК, але не може перевищувати п'ятисот нмдг. 4. У разі неможливості сплати штрафу суд, відповідно до ч. 4 ст. 53, може замінити засудженому неповнолітньому у віці від 16 до 18 років несплачену суму штрафу на покарання у виді громадських робіт із розрахунку десять годин громадських робіт за один встановлений законодавством нмдг, або виправними роботами із розрахунку один
- Стаття 75. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
статтями 71 і 72, і направляє засудженого для відбування покарання. Звільнення особи від відбування покарання із застосуванням ст. 75 виключає призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна, що випливає зі змісту ст. 77, і це необхідно враховувати при постановленні вироку. Вчинення засудженим протягом іспитового строку дисциплінарних правопорушень, а також адміністративних
- Стаття 611. Організація виконання покарання щодо переданої засудженої особи
наслідки, як і щодо осіб, засуджених в Україні за вчинення такого ж кримінального правопорушення. 3. До особи, переданої в Україну для подальшого відбування покарання, може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, амністію або здійснено помилування у порядку, передбаченому законом. 4. Міністерство юстиції України повідомляє уповноважений (центральний) орган держави, судом якої було
- Стаття 81. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання
статтями 71 і 72 цього Кодексу. 1. Виконання призначеного покарання є доцільним тільки за тієї умови, що ним досягається поставлена в законі мета: крім кари ще і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів. Якщо ця мета може бути досягнута ще до закінчення призначеного судом строку покарання, то в подальшому його виконанні відпадає необхідність. З огляду на це, закон
- Стаття 104. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
статтею. 2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до арешту або позбавлення волі. 3. Іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років. 4. У разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов'язок
- Стаття 72. Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення
статті. При призначенні покарань, не зазначених в частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування. 6. Встановлені в частині першій цієї статті правила співвідношення видів покарань можуть застосовуватись і в інших випадках, передбачених Загальною частиною цього Кодексу. (Стаття 72 зі змінами,
- Стаття 106. Звільнення від кримінальної відповідальності та відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності
статтею. 2. Щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються такі строки давності: 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості; 2) п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 3) сім років - у разі вчинення тяжкого злочину; 4) десять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину. 3. Щодо осіб, зазначених у частині першій цієї статті,
- Стаття 301. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення
статтю 36 Закону України "Про виконавче провадження"). г
|