|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 33. Місце реєстрації шлюбу
|
|
1. Шлюб реєструється у приміщенні державного органу реєстрації актів цивільного стану.
За заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці.
2. За заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до державного органу реєстрації актів цивільного стану.
1. В СК України вперше на рівні закону визначається місце реєстрації шлюбу. За загальним правилом шлюб реєструється у приміщенні державного органу реєстрації актів цивільного стану. Треба зазначити, що в первісному варіанті цієї статті окрім загального містилося також спеціальне правило. Закон дозволяв за заявою наречених провести реєстрацію шлюбу в урочистій обстановці не в приміщенні органу РАЦС, а в іншому місці. Це було дійсно революційне зрушення в сімейному законодавстві. Вказана норма надавала можливість нареченим уникнути одноманітності процедури реєстрації шлюбу та проявити власну ініціативу. На жаль, Законом України від 22.12.2006 р. № 524-У «Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України» коментовану статтю було змінено. В новій редакції залишилося право наречених зареєструвати шлюб лише в приміщенні державного органу РАЦС.
Законодавство визначає особливості реєстрації шлюбу у тих випадках, коли наречені або один з них перебувають в місці, яке не надає їм можливості з'явитися особисто до державного органу реєстрації актів цивільного стану. Так, згідно із ст. 70 Кодексу торговельного мореплавства шлюб може бути зареєстрований на судні, про що капітаном судна складається відповідний акт. Законодавство встановлює, що за таких обставин шлюб реєструється державним органом реєстрації актів цивільного стану на підставі акту капітана судна, а в графі «Для відміток» зазначаються місце, дата складання акта, а також прізвище посадової особи, яка його склала (п. 4.16 Правил реєстрації актів цивільного стану).
Реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання у виправно-трудових установах, провадиться відділом реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням цієї установи на загальних підставах, передбачених чинним законодавством України (п. 4.17 Правил реєстрації актів цивільного стану). Реєстрація шлюбу із засудженим провадиться у присутності осіб, які укладають шлюб, у приміщенні, визначеному адміністрацією виправно-трудової установи (п. 4.24 Правил реєстрації актів цивільного стану).
2. В ч. 2 коментованої статті зазначається, що за заявою наречених реєстрація шлюбу може відбутися за місцем їхнього проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважних причин прибути до державного органу реєстрації актів цивільного стану. В п. 4.15 Правил реєстрації актів цивільного стану вказано, що у цих випадках наявність поважної причини повинна бути підтверджена документально. Про реєстрацію шлюбу в лікарні, вдома або в іншому відповідному місці, а також про документ, що підтверджує наявність поважної причини, зазначається в графі «Для відміток».
3. В абз. 2 ч. 1 ст. 33 СК України міститься правило, згідно з яким за заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці. В первісному варіанті ця норма мала зовсім іншу спрямованість. В абз. 2 ч. 1 ст. 33 СК України визначалося, що за заявою наречених реєстрація шлюбу в урочистій обстановці може бути проведена в іншому місці. Після прийняття Закону України від 22.12. 2006 р. № 524-У «Про внесення змін до Сімейного та Цивільного кодексів України» правило про «інше місце реєстрації шлюбу» зникло. У зв'язку з цим змінилась і загальна ідея абз. 2 ч. 1 ст. 33 СК України. Основний акцент в новій редакції цієї статті полягає у тому, що урочиста обстановка реєстрації шлюбу забезпечується лише за бажанням наречених у випадку, якщо наречені зроблять про це спеціальну заяву.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Информация, релевантная "Стаття 33. Місце реєстрації шлюбу" |
- 5.1. Поняття юридичного факту. Юридична сукупність
Юридичні факти у цивільному праві - це обставини, наявність яких тягне встановлення, зміну, припинення або інші трансформації цивільних прав і обов'язків (цивільних правовідносин). Від юридичних фактів відрізняють так звані "юридичні умови" - обставини, що мають юридичне значення для настання правових наслідків, але пов'язані з ними не прямо, а через проміжні ланки (С. !саков). Наприклад,
- 3.1. Поняття і види права спільної власності
Майно може належати на праві власності не тільки одній особі, а декільком особам одночасно. В такому випадку виникають відносини спільної власності. Право спільної власності - це право 2 і більше осіб на один і той самий об'єкт, який може складатися з однієї речі або з сукупності речей. Ці речі можуть бути подільними або неподільними, однак як об'єкт права власності вони є єдиним цілим. Тому
- § 2. Поняття спадкування і права на спадкування
Стаття 1216 ЦК визначає спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Сукупність правових норм, які регулюють умови і порядок спадкування, складає підгалузь цивільного законодавства, яка іменується "спадковим правом" або "правом спадкування". Термін "право на спадкування" може вживатися в кількох значеннях.
- 2.3. Загальна характеристика батьківських прав та обов'язків.
При вступі до шлюбу закон (ст.19 КпШС України) надає подружжю право залишати кожному з них дошлюбне прізвище. За їх взаємною згодою, вони мають право вибирати спільне прізвище, яке повинно бути прізвищем одного з них. Вибір іншого прізвища законодавцем не допускається. Кожний з подружжя не має будь-яких переваг у виборі спільного прізвища, питання про вибір прізвища вирішується ними спільно. В
- Висновки до розділу
У новому Сімейному кодексі, в якому вміщено нормативний матеріал, що стосується сімейного права, мається на меті відобразити особливості правового регулювання сімейних відносин, показати їхню пов'язаність з відносинами майновими і немайновими, які регулюються цивільним правом. Суттєвих змін у зазнало регулювання деяких питань, пов'язаних зі шлюбом. Шлюб визначено як зареєстрований у державних
- Стаття 110. Підсудність справ за вибором позивача
Позови про стягнення аліментів, про визнання батьківства від-повідача, позови, шо виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за місцем проживання позивача. 2. Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за місцем проживання позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин
- Стаття 246. Підсудність
1. Заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаход-женням її майна. 283 1. Глава 4 розділу IV ЦПК визначає порядок розгляду в суді справ про визнання фізичної особи безвісно відсутньою
- Стаття 247. Зміст заяви
1. У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати
- Стаття 256. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
1. Суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу;
- Стаття 169. Перерахунок податку та податкові соціальні пільги
169.1. Перелік податкових соціальних пільг. З урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги: 169.1.1. у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для
|