Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоСімейне право → 
« Попередня Наступна »
Е.М. Багач, Ю.В. Білоусов. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар, 2010 - перейти к содержанию учебника

Стаття 48. Визнання шлюбу неукладеним


1. Шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у державному органі реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи, а також за заявою прокурора.
1. В СК України поряд с терміном «недійсний шлюб» використовується також поняття «неукладений шлюб». Останнє поняття є новим для сімейного законодавства. Втім, в літературі неодноразово висловлювалися пропозиції щодо запровадження в закон окремого терміну - «шлюб, який не відбувся» - для випадків порушення основних правил реєстрації шлюбу. В СК України для позначення таких випадків використовується поняття «неукладений шлюб».
Неукладеним вважається шлюб, зареєстрований у відсутності сторін або однієї з них. Таке порушення має принциповий характер. Згідно із ч. І ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Згідно із ст. 34 СК України присутність наречених в момент реєстрації шлюбу є обов'язковою, оскільки сторони мають підтвердити свою вільну згоду на укладення шлюбу. Відсутність сторін або однієї з них унеможливлює оприлюднення такої волі, чим позбавляє шлюбний союз необхідного підґрунтя.
2. Між недійсним та неукладеним шлюбом існують суттєві відмінності. Основна полягає у тому, що неукладений шлюб взагалі не спричиняє появи правових наслідків, а недійсний шлюб може стати підставою їх виникнення. Так, недійсність шлюбу не впливає на обсяг прав та обов'язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі (ст. 47 СК України); у недійсному шлюбі добросовісна сторона може зберігати за собою права, що належать подружжю (ст. 46 СК України). Неукладений шлюб - це юридичний нуль. Тому у разі його реєстрації виникають наступні наслідки:
- жодна із сторін (незалежно від її добросовісності або недобросовісності) не набуває прав та обов'язків подружжя;
- дитина, яка народилася у неукладеному шлюбі вважається такою, що народилася поза шлюбом;
- неукладений шлюб не потребує визнання його недійсним.
Існують також деякі процедурні відмінності. Недійсний шлюб визначається таким за рішенням суду за позовом визначеної в законі особи (ст. 42 СК України), у той час як неукладений шлюб - за рішенням суду за заявою заінтересованої особи або прокурора. На жаль, СК України не визначає чітко процесуальні аспекти визнання шлюбу неукладеним. З аналізу коментованої статті можна припустити, що справа про визнання шлюбу неукладеним розглядається в порядку окремого провадження.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 48. Визнання шлюбу неукладеним"
  1. Стаття 38. Підстави недійсності шлюбу
    1. Підставою недійсності шлюбу е порушення вимог, встановлених статтями 22, 24-26 цього Кодексу. 1. В СК України закріплено новий підхід до визначення умов недійсності шлюбу та видів недійсних шлюбів. Зокрема вперше встановлюється три види недійсних шлюбів: - шлюб, який є недійсним (ст. 39 СК України); - шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду (ст. 40 ЦК України); - шлюб, який
  2. Стаття 44. Час, з якого шлюб є недійсним
    У випадках, передбачених статтями 39-41 цього Кодексу, шлюб є недійсним від дня його державної реєстрації. 1. В коментованій статті визначається час, з якого шлюб є недійсним. Цей, на перший погляд, формальний момент має вирішальне значення для визначення суті відносин сторін та правових наслідків, що виникають у зв'язку з недійсністю шлюбу. В коментованій статті встановлюється єдине правило:
  3. Стаття 101. Право на відмову від шлюбного договору
    1. Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається. 2. Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору. У такому разі, за вибором подружжя, права та обов'язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього. 1. Новелою концепції шлюбного договору, яка закріплена в новому СК України, є введення поряд
  4. Стаття 122. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою
    1. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини. 2. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. 3. Подружжя, а також дружина та чоловік, шлюб між
  5. 5.1. Поняття юридичного факту. Юридична сукупність
    Юридичні факти у цивільному праві - це обставини, наявність яких тягне встановлення, зміну, припинення або інші трансформації цивільних прав і обов'язків (цивільних правовідносин). Від юридичних фактів відрізняють так звані "юридичні умови" - обставини, що мають юридичне значення для настання правових наслідків, але пов'язані з ними не прямо, а через проміжні ланки (С. !саков). Наприклад,
  6. § 4. Ім'я фізичної особи
    При реалізації правоздатності, набутті і захисті суб'єктивних прав істотне значення має ім'я фізичної особи, під яким вона набуває прав та обов'язків і здійснює їх, а також місце проживання фізичної особи. Наприклад, місце прожинання враховується при визнанні особи безвісно відсутньою, оголошенні її померлою, визначенні місця розгляду позову тощо. Право на ім'я належить до особистих
  7. § 7. Диференціація дієздатності фізичної особи
    На відміну від правоздатності дієздатність пов'язана зі здійсненням громадянином вольових дій, що припускає досягнення певного рівня психічної зрілості. Критеріями є вік, а також стан психічного здоров'я. З урахуванням цих критеріїв можна виокремити декілька видів дієздатності фізичних осіб: 1) повну дієздатність; 2) часткову дієздатність; 3) неповну дієздатність. Повна дієздатність
  8. 3.1. Поняття і види права спільної власності
    Майно може належати на праві власності не тільки одній особі, а декільком особам одночасно. В такому випадку виникають відносини спільної власності. Право спільної власності - це право 2 і більше осіб на один і той самий об'єкт, який може складатися з однієї речі або з сукупності речей. Ці речі можуть бути подільними або неподільними, однак як об'єкт права власності вони є єдиним цілим. Тому
  9. § 2. Поняття спадкування і права на спадкування
    Стаття 1216 ЦК визначає спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Сукупність правових норм, які регулюють умови і порядок спадкування, складає підгалузь цивільного законодавства, яка іменується "спадковим правом" або "правом спадкування". Термін "право на спадкування" може вживатися в кількох значеннях.
  10. § 4. Судові процедури, які застосовуються до боржника
    Відповідно до ст. 4 Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури: 1. процедура розпорядження майном боржника; 2. процедура санації; 3. укладення мирової угоди; 4. ліквідаційна процедура. Процедура розпорядження майном боржника, є однією з процедур, що застосовуються ос боржника для відновлення його платоспроможності і недопущення погіршення його майнового стану.