Головна
ГоловнаАдміністративне, фінансове, інформаційне правоАдміністративне право → 
« Попередня Наступна »
С.В. Пєтков. Науково-практичний коментар Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2012 - перейти к содержанию учебника

Стаття 6. Запобігання адміністративним правопорушенням

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.
Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю, адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.
(Із змінами, внесеними згідно із законами України від 15.11.94 р. № 244/94-ВР, від 05.04.2001 р. № 2342-ІІІ)
(1) Відповідно до вимог статті 6 цього Кодексу, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи розробляють і здійснюють заходи, спрямовані на запобігання адміністративним правопорушенням, виявлення й усунення причин та умов, які сприяють їх вчиненню, на виховання громадян у дусі високої свідомості і дисципліни, суворого додержання законів України.
Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, забезпечуючи відповідно до Конституції України додержання законів, охорону державного і громадського порядку, прав громадян, координують на своїй території роботу всіх державних і громадських органів по запобіганню адміністративним правопорушенням, керують діяльністю, адміністративних комісій та інших підзвітних їм органів, покликаних вести боротьбу з адміністративними правопорушеннями.
(2) Вимоги щодо розроблення і здійснення заходів, спрямованих на запобігання адмінправопорушення, а також виявлення й усунення причин та умов, що їм сприяють, є досить умовними, оскільки реальні механізми дотримання і виконання цих вимог пов'язані не лише з проведенням належної нормотворчої й правовиховної роботи, але й із створенням відповідних соціально-економічних та суспільно-політичних умов, які залежать від обсягів державного фінансування ключових державних цільових програм, а також політичної волі законодавця підняти на якісно новий рівень ступінь нормативно-правового регулювання суспільних відносин та заходів відповідальності за посягання на ті з них, які дійсно потребують адміністративно-правової охорони.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Стаття 6. Запобігання адміністративним правопорушенням"
  1. ПЛАН
    адміністративного правопорушення. 2.1 Поняття правопорушення. 2.2 Загальні риси адміністративних правопорушень. 2.3 Види адміністративних правопорушень. 2.4 Відмінність адміністративного правопорушення від злочину. 3. Юридичний склад адміністративного правопорушення. 3.1 Поняття складу адміністративного правопорушення 3.2 Функцій складу адміністративного правопорушення. 3.3 Ознаки
  2. Стаття 23. Мета адміністративного стягнення
    статті 23 КУАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Таким чином, адміністративне стягнення виконує дві основні функції: 1) виховну; 2)
  3. 1. Вступ
    запобігання і попередження адміністративних правопорушень здійснює велика кількість державних органів і органів місцевого самоврядування. Важливість цієї теми не можливо переоцінити оскільки вона є однією з найважливіших тем в адміністративному праві - оскільки за допомогою вивчення природи правопорушень, , запобігання і їх попередження можливо забезпечити безпеку суспільних відносин, що
  4. 4. Запобігання адміністративним правопорушенням
    адміністративним
  5. Адміністративно-попереджувальні заходи
    запобігання створення протиправних і інших, що представляють суспільну небезпеку, ситуацій." Підставою для застосування адміністративно-попереджувальних мір є не правопорушення, а настання особливих установлених законодавством
  6. Стаття 2. Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення
    статті 1 цього Закону, складається уповноваженими на те особами, визначеними у статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 2. Після складення протоколу про адміністративне правопорушення з метою забезпечення своєчасного розгляду справи та виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення уповноважені на те органи (посадові особи) здійснюють адміністративне
  7. Стаття 33. Загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення
    статті 33 цього Кодексу, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. (2) При накладенні стягнення орган (посадова особа), що вирішує справу про адміністративне правопорушення, враховує: 1) характер вчиненого правопорушення; 2) особу порушника; 3) ступінь вини порушника; 4) майновий стан порушника; 5) обставини, що
  8. Стаття 35. Обставини, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення
    статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за відповідний склад правопорушення. (2) До обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, належать: 1) продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її: 2) повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано
  9. Стаття 36. Накладення адміністративних стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень
    статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. (1) Відповідно до ч. І статті 36 цього Кодексу, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Вони не сумуються, не поглинають та не взаємозамінюють одне одного. (2) Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи
  10. Стаття 291. Набрання постановою адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення законної сили
    статтею 26 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. (У редакції Закону України від 24.09.2008 р. № 586-УІ) (1) Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження (опротестування) цієї постанови, встановленого
  11. Стаття 319. Поняття порушення митних правил
    адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом,
  12. Підстави припинення адміністративного нагляду
    адміністративного нагляду виноситься спеціальна постанова. Отже, міри адміністративного попередження є різновидом адміністративно-примусових засобів впливу. Їхньою головною особливістю є чітко виражений профілактичний характер, що дозволяє використовувати ці міри для попередження правопорушень, забезпечення суспільної безпеки в специфічних умовах, коли інтересам суспільства створюється
  13. Стаття 12. Вік, після досягнення якого настає адміністративна відповідальність
    статті загальним суб'єктом адмінправопорушення, тобто особою, яка підлягає адміністративній відповідальності за цим Кодексом за стандартних умов, є фізична осудна особа, яка на момент вчинення адміністративного правопорушення досягла шістнадцятирічного віку. Коментований кодекс також виокремлює спеціального та особливого суб'єктів адмінправопорушення, статус яких набувають фізичні осудні особи,