|
1. При застосуванні заходів стягнення до засудженого до позбавлення волі враховуються обставини вчинення порушення, лич-ність засудженого та його попередню поведінку. Накладається стягнення має відповідати тяжкості і характеру порушення. До на-розкладання стягнення у засудженого береться письмове пояснення. Засудженим, які не мають можливості дати письмове пояснення, надається сприяння адміністрацією виправної установи. У разі відмови засудженого від дачі пояснення складається відповідний акт. Стягнення накладається не пізніше 10 діб з дня виявлення порушення, а якщо у зв'язку з порушенням проводь-лась перевірка - з дня її закінчення, але не пізніше трьох місяців з дня вчинення порушення. Стягнення виконується негайно, а у виняткових випадках - не пізніше 30 днів з дня його накладення. Забороняється за одне порушення накладати кілька стягнень.
(В ред. Федерального закону від 04.11.2004 N 129-ФЗ)
2. Догану оголошується в усній або письмовій формі, решта стягнення тільки в письмовій формі. Стягнення накладається постановою начальника виправної установи або особи, яка його заміщає.
3. Дисциплінарний штраф накладається тільки за порушення встановленого порядку відбування покарання, перераховані у частині першій статті 116 цього Кодексу. Стягнена сума дисциплінарного штрафу перераховується у федеральний бюджет.
4. Переведення засуджених у приміщення камерного типу, єдині приміщення камерного типу та одиночні камери, а також запровадження в штрафні та дисциплінарні ізолятори проводиться із зазначенням терміну утримання після проведення медичного огляду та видачі медичного висновку про можливість знаходження в них за станом здоров'я. Порядок проведення медичного огляду та видачі зазначеного медичного висновку визначається федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з Вира-ботке та реалізації державної політики та нормативно-правового регулювання у сфері виконання кримінальних покарань, за погодженням з федеральним органом виконавчої влади, що здійснює функції з вироблення державної політики і нормативно-правового регулювання у сфері охорони здоров'я.
(Частина 4 в ред. Федерального закону від 07.02.2011 N 5-ФЗ)
5. До засуджених, переведеним в приміщення камерного типу, можуть застосовуватися всі заходи стягнення, крім перекладу в примі-ня камерного типу.
6. До засуджених, переведеним в єдині приміщення камерного типу, можуть застосовуватися всі заходи стягнення, крім перекладу в приміщення камерного типу і єдині приміщення камерного типу.
7. Засуджені жінки, які мають дітей віком до трьох років у будинку дитини виправної установи, і засуджені дружин-Київщини, звільнені від роботи по вагітності та пологах, а також засуджені, які є інвалідами I групи, в штрафний ізолятор, приміщення камерного типу і єдині приміщення камерного типу не переводяться.
(Частина сьома в ред. Федерального закону від 08.12.2003 N 161-ФЗ)
8. Якщо протягом року з дня відбуття дисциплінарного стягнення засуджений не буде підданий новому стягненню, він вва-ється що не має стягнення.
|
- Стаття 109. Виховна робота із засудженими до позбавлення волі
застосуванні до них заходів заохочення і стягнення. 3. Розпорядком дня виправної установи можуть бути передбачені виховні заходи, участь у яких обов'яз-ково для засуджених. 4. Виховна робота із засудженими проводиться з урахуванням індивідуальних особливостей особи і характеру засуджених та обставин вчинених ними
- Стаття 136. Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених до позбавлення волі у виховних колоніях
заходи стягнення: а) позбавлення права перегляду кінофільмів протягом одного місяця. Відповідно до ч. 1 ст. 94 ДВК РФ засудженим не рідше одного разу на тиждень демонструються кінофільми, б) оселення в дисциплінарний ізолятор на строк до семи діб з виведенням на навчання. На відміну від виправних колоній відбування цього стягнення не перериває навчання в школі. Засуджені виводяться на навчальні заняття
- Стаття 115. Заходи стягнення, що застосовуються до осуж-денним до позбавлення волі
заходи стягнення: а) догану; б) дисциплінарний штраф у розмірі до двохсот карбованців; (в ред. Федерального закону від 08.12.2003 N 161 - ФЗ) в) поміщення засуджених, які утримуються у виправних колоніях або тюрмах, в штрафний ізолятор на строк до 15 су-струм; г) переведення засуджених чоловіків, які є злісними порушниками встановленого порядку відбування покарання, утримуючи-трудящих у виправних
- Стаття 71. Заходи заохочення і стягнення, що застосовуються до засуджених до арешту
117 ДВК
- Стаття 114. Порядок застосування заходів заохочення до засуджених до позбавлення волі
застосовано заохочення тільки у вигляді дострокового зняття раніше накладеного стягнення. (Частина четверта введена Федеральним законом від 11.06.2003 N
- Стаття 105. Оплата праці засуджених до позбавлення волі
заходів оплати праці засуджених, відпрацьованих повністю певну місяць норму робочого часу і виконали встановлену для них норму, не може бути нижче встановленого мінімального розміру оплати праці. 3. Оплата праці засудженого при неповному робочому дні або неповного робочого тижня провадиться пропорційно відпрацьований-ному засудженим часу або залежно від
- Стаття 110. Основні форми і методи виховання-котельної роботи із засудженими до позбавлення волі
засуджених до позбавлення волі, що сприяє їх виправленню. 2. Виховна робота із засудженими організовується диференційовано з урахуванням виду виправної установи, терміну на-казания, умов утримання в індивідуальних, групових і масових формах на основі психолого-педагогічних методів. 3. Для організації виховної роботи із засудженими у виправних установах створюється
- Стаття 103. Залучення до праці засуджених до позбавлення свободи
застосування заходів стягнення і материаль-ную
- Стаття 59. Порядок застосування заходів заохочення і стягнення до засуджених до покарання у вигляді обмеження волі
застосування заходів заохочення і стягнення до засуджених до покарання у вигляді обмеження волі. Насамперед у цій нормі закладено положення про форму застосування заходів заохочення і стягнення. Згідно з цим положенням у всіх без винятку випадках рішення про застосування до засуджених заходів заохочення і стягнення виноситься виключно у письмовій формі. Порушення цього правила тягне за собою
- Стаття 109. Виховна робота із засудженими до позбавлення волі
застосуванні заходів заохочення і стягнення. Однією з підстав застосування заходів заохочення є активна участь засудженого у виховних заходах (ч. 1 ст. 113 ДВК РФ). Розпорядком дня можуть бути передбачені заходи, участь в яких для засуджених обов'язково, тобто неучасть у них може розглядатися як порушення вимог режиму. 3. Виховна робота повинна проводитися з
- Стаття 106. Залучення засуджених до позбавлення сво-боди до робіт без оплати праці
засуджені чоловіки старше 60 років, засуджені жінки старше 55 років, засуджені вагітні жінки залучаються до роботи без оплати праці за їх бажанням. 3. До зазначених робіт засуджені залучаються в порядку черговості у вільний від роботи час, їх тривалість не повинна перевищувати двох годин на тиждень. Тривалість робіт може бути збільшена за письмовою заявою засудженого або
- Стаття 124. Виправні колонії особливого режиму
міра стягнення у вигляді поміщення в карцер, термін його перебування у звичайних умовах відбування покарання обчислюється з дня взяття під варту. У звичайних умовах також відбувають покарання засуджені, переведені з полегшених і суворих умов відбування покарання. Підставою перекладу з полегшених умов у звичайні є визнання засуджених злісними порушниками встановленого порядку
- Стаття 29. Відповідальність засуджених до обов'язкових робіт
засуджений недобросовісно ставиться до праці, або не повідомила про зміну місця проживання, або не з'явився до інспекції за викликом, із засудженим в інспекції проводиться бесіда. Якщо засуджений не вийшов на роботу без поважних причин або порушив трудову дисципліну, інспекція виносить йому письмове попередження . 2. Якщо засуджений визнається злісно ухиляються від відбування покарання,
- Стаття 102. Матеріальна відповідальність осуж-денних до позбавлення волі
заходи, передбачених законодавством Російської Федерації про працю; за шкоду, заподіяну іншими діями засуджених, - у розмірах, передбачених цивільним законодавством Росій-ської Федерації. 2. Засуджений повинен відшкодовувати шкоду, заподіяну виправній установі, додаткові витрати, пов'язані з пре-перетином його втечі, а також його лікуванням у разі навмисного заподіяння
- Стаття 115. Заходи стягнення, що застосовуються до засуджених до позбавлення волі
заходи стягнення, що застосовуються до всіх засудженим: догана; дисциплінарний штраф у розмірі до двохсот карбованців, б) заходи стягнення, що застосовуються тільки у виправних установах певного виду: - скасування права проживання поза гуртожитку; заборона виходу за межі гуртожитку у вільний від роботи час на строк до 30 днів - у колоніях-поселеннях; - поміщення в штрафний ізолятор (ШІЗО) на термін
- Стаття 107. Утримання із заробітної плати та інших доходів засуджених до позбавлення волі
засуджених до позбавлення волі виробляються утримання для відшкодування витр-дів по їх утриманню відповідно до частини четвертої статті 99 цього Кодексу. 2. Відшкодування засудженими витрат за їх змісту виробляється після задоволення всіх вимог стягувачів у порядку, встановленому Федеральним законом від 2 жовтня 2007 року N 229-ФЗ "Про виконавче провадження". (Частина 2 в
- Стаття 128. Колонії-поселення
порядок і умови відбування
- Стаття 314. Ухилення від відбування позбавлення волі Коментар до статті 314
заходів, зважаючи на хворобу засудженого, що перешкоджає відбуванню покарання, - до одужання. 2. Відповідальність виключається за наявності поважних причин неявки у встановлений строк у місця позбавлення волі. 3. Злочин вважається закінченим з моменту закінчення строку, встановленого для повернення до виправної установи, або строку відстрочки виконання чи відбування вироку суду.
- Стаття 119. Посадові особи виправних установ, які застосовують заходи заохочення і стягнення до засуджених до позбавлення волі
застосування перелічених у ст. ст. 113 і 115 ДВК РФ заходів заохочення і стягнення в повному обсязі користуються начальники виправних установ або особи, що їх заміняють. Можна відзначити, що раніше таке право мали і всі вищестоящі начальники (ст. 55 ВТК РРФСР), тобто особи, що не відносяться до персоналу виправного закладу. У суді були оскаржені повноваження начальника установи вирішувати питання про
|