Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е. Л. Забарчук. Коментар до Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації, 2009 - перейти до змісту підручника

Стаття 186. Заява про фальшивість доказу

Коментар до статті § 1. Судам слід мати на увазі, що висновок експерта, так само як і інші докази у справі, не є винятковими засобами доказування і повинні оцінюватися в сукупності з усіма наявними у справі доказами (ст. 67, ч. 3 ст. 86 ЦПК РФ). Оцінка судом висновку повинна бути повно відображена у рішенні. При цьому суду слід зазначати, на чому грунтуються висновки експерта, чи прийняті ним до уваги всі матеріали, представлені на експертизу, і чи зроблений їм відповідний аналіз.
Якщо експертиза доручена декільком експертам, яка дала окремі ув'язнення, мотиви згоди або незгоди з ними повинні бути приведені у судовому рішенні окремо по кожному висновку (п. 7 Постанови Пленуму ВС РФ від 19 грудня 2003 р. N 23 "Про судове рішення").
§ 2. Н. звернулася в Волгоградський обласний суд з клопотанням про дозвіл примусового виконання на території Російської Федерації заочного рішення Ауліекольского районного суду Костанайської області Республіки Казахстан від 12 грудня 2001 року про відшкодування заподіяної їй дорожньо-транспортною пригодою шкоди в розмірі 259484 тенге та моральної шкоди у сумі 2000 тенге, вказавши на його виправдання, що відсутність дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду створює перешкоди у стягненні названих сум з Р., що проживає у Волгоградській області (Росія).
Суддя Ауліекольского районного суду Костанайської області Республіки Казахстан звернувся в Волгоградський обласний суд з клопотанням про дозвіл примусового виконання на території Російської Федерації заочного рішення Ауліекольского районного суду Костанайської області Республіки Казахстан від 12 грудня 2001 року про стягнення державного мита в дохід держави в сумі 2998 тенге, вказавши на його виправдання, що відсутність дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду створює перешкоди у стягненні вказаної суми з відповідача.
Ухвалою судді Волгоградського обласного суду від 31 серпня 2005 клопотання Н. задоволено і дозволено примусове виконання на території Російської Федерації заочного рішення Ауліекольского районного суду Костанайської області Республіки Казахстан від 12 грудня 2001 р. в частині, в якій з Р. на користь Н. стягнуто на відшкодування матеріальної шкоди 259 484 тенге, у відшкодування моральної шкоди - 2000 тенге, а в задоволенні клопотання Ауліекольского районного суду Костанайської області Республіки Казахстан про дозвіл примусового виконання на території Російської Федерації заочного рішення Ауліекольского районного суду Костанайської області Республіки Казахстан від 12 грудня 2001 р. в частині стягнення з Р. судових витрат (державного мита) в сумі 2998 тенге в дохід держави відмовлено.
У приватній скарзі, поданій Р., поставлено питання про скасування зазначеної ухвали з тих підстав, що про час і місце розгляду справи він іноземним судом повідомлений не був, в представлених суду розписках підпис про сповіщення проставлена ??НЕ їм, а іншою особою, а тому у судді не було підстав, передбачених законом, для задоволення заявленого клопотання.
Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи приватної скарги, Судова колегія у цивільних справах Верховного Суду Російської Федерації не знаходить підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду, постановленого у відповідності з встановленими обставинами і вимогами закону.
Розглядаючи дану справу, суд обгрунтовано дійшов висновку, що підстав до відмови в дозволі примусового виконання рішення іноземного суду (загальної юрисдикції) на території Російської Федерації, передбачених ст. 412 ЦПК України, ст. 55 Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах держав - членів Співдружності Незалежних Держав, яка набула чинності для Російської Федерації 10 грудня 1994, не є.
Як встановлено судом, про судове засідання особи, що у справі, були повідомлені належним чином, рішення суду вступило в законну силу, термін давності примусового виконання не минув, виконання рішення не суперечить суверенітету Росії і не загрожує її безпеки. Рішення суду не суперечить основним принципам російського законодавства, розгляд справ зазначеної категорії не відноситься до виключної компетенції російського суду.
Суд перевірив доводи Р. в тій частині, що він не був сповіщений про час і місце розгляду справи судом Республіки Казахстан і обгрунтовано не погодився з цими доводами, вказавши у визначенні, що в Волгоградський обласний суд представлена розписка про сповіщення Р. про явку в судове засідання Ауліекольского районного суду Костанайської області Республіки Казахстан 12 грудня 2001 В розписці є підпис Р.
Посилання Р. на те, що дана підпис поставлена ??не їм, а іншою особою, обгрунтовано не прийнята до уваги Волгоградським обласним судом при розгляді клопотання Н., оскільки в даному випадку до компетенції суду Російської Федерації не віднесені питання перевірки достовірності документів, що надійшли з іноземного суду, а з клопотанням про фальшивість зазначеного докази Р. відповідно до ст. 186 ЦПК РФ не звертався.
З матеріалів справи випливає і не заперечується Р., що дорожньо-транспортна пригода мала місце на території Республіки Казахстан. Зазначені обставини послужили підставою для пред'явлення вимог про відшкодування шкоди. Отже, суд Республіки Казахстан був компетентним судом з розгляду заявлених вимог.
З довідки судді Ауліекольского районного суду Костанайської області Республіки Казахстан видно, що рішення названого суду від 12 грудня 2001 вступило в законну силу 17 грудня 2001 Н. звернулася з клопотанням про примусове виконання цього рішення 2 квітня 2004, і трирічний строк, встановлений ч. 3 ст. 409 ЦПК РФ для пред'явлення до примусового виконання рішення іноземного суду, не закінчився.
Порушень норм процесуального права, що призвели винесення незаконної ухвали, в тому числі і тих, на які є посилання в приватній скарзі, судом не допущено (Визначення ЗС РФ від 22 листопада 2005 р. N 16-Г05 -23).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 186. Заява про фальшивість доказу "
  1. Стаття 186. Заява про фальшивість доказу
    заявлено особами, що у справі, а також їх представниками. Підробленість докази означає, що містяться в ньому відомості про обставини справи не відповідають дійсності через його підробки або фальсифікації. В якості підроблених доказів зазвичай використовуються документи, але це можуть бути також речові докази, звукозапису та відеозапису. 2. Заява про
  2. Стаття 65. Заява про забезпечення доказів
    доказів
  3. Стаття 65. Заява про забезпечення доказів
    заявою чи викладено в ньому як самостійне клопотання (ч. 2 ст. 131 ЦПК). Подача такої заяви одночасно з пред'явленням позову або після порушення справи в суд, який розглядає справу, можлива незалежно від того, цим чи іншим судом повинні бути вчинені відповідні процесуальні дії. Якщо дії щодо забезпечення доказів повинні бути вироблені іншим судом,
  4. Стаття 27. Докази. Оцінка доказів
    заяву про дисциплінарне порушення, 2) пояснення члена Організації, який притягається до дисциплінарної відповідальності, у письмовій формі представлені в Дисциплінарний комітет до початку розгляду дисциплінарної справи; 3) усні пояснення представника члена Організації, яка притягається до дисциплінарної відповідальності; пояснення заявника; 4) акти перевірок діяльності членів
  5. Стаття 40. Документи, що додаються до заяви кредитора
    заявою кредитора додаються документи, що підтверджують: зобов'язання боржника перед конкурсним кредитором, а також наявність і розмір заборгованості по зазначених зобов'язаннями; докази підстав виникнення заборгованості (рахунки фактури, товарно транспортні накладні та інші документи); інші обставини, на яких грунтується заява кредитора. 2. До заяви кредитора,
  6. Стаття 49. Встановлення батьківства в судовому порядку
    заяви батьків або заяви батька дитини (пункт 4 статті 48 цього Кодексу) походження дитини від конкретної особи (батьківство) встановлюється в судовому порядку за заявою одного з батьків, опікуна (піклувальника) дитини або за заявою особи, на утриманні якої перебуває дитина, а також за заявою самої дитини після досягнення нею повноліття. При цьому суд бере до
  7. Стаття 291. Зміст заяви про визнання рухомої речі безхазяйне або про визнання права муніципальної власності на безхазяйне нерухому річ
    заяви про визнання рухомої речі безхазяйне або про визнання права власності на безхазяйне нерухому річ крім загальних вимог (ч. 2-4 ст. 131 ЦПК) висуваються додаткові вимоги, сформульовані в коментованій статті, що обумовлено матеріально-правовою природою даної категорії справ. Доказами, що свідчать про вступ заявника у володіння річчю, можуть
  8. Стаття 26.11. Оцінка доказів
    докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Ніякі докази не можуть мати заздалегідь встановлену
  9. Стаття 26.11. Оцінка доказів
    докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Ніякі докази не можуть мати заздалегідь встановлену
  10. Докази
    доказів. Він має право також на свій розсуд призначити проведення експертизи та просити подання доказів третіми особами, а також викликати і заслуховувати свідків. Неподання стороною належних доказів не перешкоджає арбітражному суду продовжити розгляд та винести рішення на основі наявних у нього доказів. Оцінка
  11. Стаття 77. Аудіо-і відеозаписи
    стаття встановлює загальне правило про обов'язковість зазначення часу виробництва аудіо-та відеозаписи, що здійснив цю запис особи і умов, за яких вона була зроблена, як при поданні такого запису в якості доказу по цивільному справі, так і при заяві клопотання про її витребування. У той же час для кожного із зазначених випадків ця інформація має особливе значення.
  12. Стаття 238. Зміст заяви про скасування заочного рішення суду
    заяві мають бути зазначені обставини, наявність яких обов'язково для позитивного вирішення питання про скасування заочного рішення (див. коментар до ст. 242 ЦПК). Перш за все це обставини, що свідчать про поважність причин неявки відповідача в судове засідання, і обставини, в силу яких він не мав можливості повідомити суду про наявність таких причин. Обов'язок по
  13. Стаття 308. Зміст заяви про внесення виправлень або змін до запису акта цивільного стану
    заяви про внесення виправлень або змін до запису актів цивільного стану. Недотримання цих вимог є підставою для залишення заяви без руху (ст. 136 ЦПК). У заяві необхідно вказати, в яку запис акта цивільного стану заявник просить внести зміни, в чому полягає неправильність запису в акті громадянського стану, відомості про відмову - коли і