|
1. Заява про забезпечення доказів може бути подано позивачем або іншою особою, з ініціативи якого порушується справа, в якості самостійного документа одночасно з позовною заявою чи викладено в ньому як самостійне клопотання (ч. 2 ст. 131 ЦПК). Подача такої заяви одночасно з пред'явленням позову або після порушення справи в суд, який розглядає справу, можлива незалежно від того, цим чи іншим судом повинні бути вчинені відповідні процесуальні дії.
Якщо дії щодо забезпечення доказів повинні бути вироблені іншим судом, одночасно позивач зобов'язаний заявити прохання про направлення судового доручення до належного суду (див. коментар до ст. 62 ЦПК). Відповідну заяву може бути подано також безпосередньо до іншого суду, в районі діяльності якого повинні бути вчинені процесуальні дії щодо забезпечення доказів.
Ці правила поширюються також на відповідача та інших що у справі осіб, але з урахуванням того, що вони залучаються в процес після порушення справи. Отже, заява про забезпечення доказів вони можуть подати вже в стадії підготовки справи до судового розгляду.
2. Забезпечення доказів має здійснюватися у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі (див. коментар до ст. 66 ЦПК). У зв'язку з цим в заяві слід вказувати відомості не тільки про сторони, але і про інших суб'єктів судочинства, які користуються процесуальними правами сторони при здійсненні доказової діяльності (див. ст. 34, 35, 42, 43, 45, 46 ЦПК).
При забезпеченні доказів повинні враховуватися вимоги про їх належності та допустимості (див. коментар до ст. 59 і 60 ЦПК). Для виконання цих вимог крім відомостей про самих забезпечуваних доказах необхідно знати зміст справи, а також обставини, для підтвердження яких ставиться питання про отримання та закріпленні доказів до розгляду справи в суді. Все це повинно бути зазначено в заяві.
Вказуються в заяві також конкретні причини, в силу яких у зацікавленої особи виникли побоювання, що подання до стадії судового розгляду відповідних доказів виявиться неможливим або складним. Наприклад, свідок не може бути допитаний в судовому засіданні при розгляді справи, оскільки виїжджає в тривалу і далеке відрядження.
3. У разі задоволення заяви суддя виносить ухвалу про проведення судового засідання для вчинення процесуальних дій щодо забезпечення доказів, яка повинна відповідати вимогам ст. 225 ЦПК. Дане визначення самостійного оскарженню до апеляційної чи касаційної інстанції не підлягає.
За відсутності підстав для забезпечення доказів виноситься ухвала про відмову у задоволенні заяви, яку може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
|
- § 3. Розгляд економічних спорів арбітражними судами
стаття / / Збірник постанов Президії Вищого Арбітражного Суду Російської Федерації. Вип. 1. Питання підвідомчості і підсудності. М., 1996. С. 2. [10] Постанови Президії Вищого Арбітражного Суду РФ по конкретних справах публікуються в щомісячному журналі «Вісник Вищого Арбітражного Суду РФ» під рубриками, відбивають певні категорії економічних суперечок.
- § 4. Суб'єкти зобов'язання
заяви заперечення, а моменту виникнення правової підстави для його заяви. Так, покупець (боржник) має право посилатися на недоліки товару, переданого продавцем (цедентом), і у випадку, коли ці недоліки виявлено після отримання повідомлення. Заперечення боржника можуть ставитися до недійсності договору або його невиконання (неналежного виконання) цедентом, закінченню
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття трактує про передачу проданої речі із застереженням про збереження права власності за продавцем до оплати речі покупцем або настання іншої обставини, тобто про невідкладно обумовленому договорі про передачу. Абзац 1 ст. 491 ГК відокремлює умовну традицію (речову угоду) від лежить в її основі не умовна купівлі-продажу (обязательственной угоди), а також показує, що угода
- § 1. Загальні положення про купівлю-продаж
заявою однієї зі сторін. Консенсуальная модель договору купівлі-продажу випливає з його визначення: продавець не передає, а зобов'язується передати річ (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його вартість (див. п. 1 ст. 454 ГК, див. також п. 1 ст. 492, 506, п. 1 ст. 535, п. 1 ст. 539, п. 1 ст. 549, п. 1 ст. 559 ЦК) * (9). У будь-якому консенсуального договору права та обов'язки виникають із самого
- § 2. Договір роздрібної купівлі-продажу
статтях (див. ст. 5, 6, 7, 14, 19) передбачає поряд з гарантійним терміном і терміном придатності (див. ст. 470-473, 477 ЦК) невідомий гл. 30 ГК термін служби товару, особливість якого в наступному. Термін служби встановлюється тільки виробником (на відміну від гарантійного терміну, який може бути встановлений також і продавцем). Термін служби (на відміну від гарантійного терміну) встановлюється
- § 2. Страхове правовідношення
заявою про страхову виплату, представити докази настання страхового випадку та розрахунок завданих збитків * (775). Страховик може провести розслідування обставин настання страхового випадку з тим, щоб перевірити повідомлені страхувальником дані і переконатися у відсутності підстав для відмови у страховій виплаті. За результатами перевірки страховик складає страховий акт,
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
стаття з проекту Кодексу була виключена. Цим частково пояснюється те, що в § 4 гл. 37 ГК вирішуються лише самі загальні питання про договори підряду на виконання проектних та вишукувальних робіт. * (449) У строгому сенсі мірою цивільно-правової відповідальності є лише остання з названих санкцій, а саме стягнення збитків. * (450) СЗ РФ. 1999. N 9. Ст. 1096. * (451) СЗ РФ. 1994. N 34.
- § 1. Інтелектуальна власність як сукупність прав і структурне утворення в системі права
статтях закону, принципи авторського права виводяться з аналізу всієї сукупності авторсько-правових норм. Знання принципів дозволяє орієнтуватися в авторському законодавстві, правильно тлумачити і застосовувати на практиці окремі його норми, а також вирішувати питання, на які немає прямої відповіді в чинному законодавстві. До числа основних принципів російського авторського права, відображених
- § 2. Оформлення спадкових прав і розділ спадщини
заявою особисто. Можливі й інші способи подачі заяви: поштою; передача іншою особою, в тому числі представником спадкоємця, чинним за дорученням або в силу закону в порядку, передбаченому п. 1 ст. 1153 ЦК. У названих випадках підпис спадкоємця повинна бути засвідчена нотаріусом, (п. 7 ст. 1125 ЦК) або посадовою особою відповідно до п. 3 ст. 185 ГК. Свідоцтво
- Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
статтями відповідної глави. * (137) Дане питання врегульовано тільки стосовно до права на використання авторських творів, та й то лише у випадку їх входження до складу виморочність майна (п. 2 ст. 1283 ЦК). В інших випадках доля прав, що переходять до держави, залишається неясною. * (138) В принципі, вона мала бути реалізована ще до 1 січня 2008 р., так як часу для
|