|
Коментар до статті 1. Висновок суду касаційної інстанції про те, що конкурсний керуючий не наділений правом подавати за-явища про визнання інших осіб банкрутами, є помилковим, оскільки в теперішньому випадку конкурсний керуючий виступає в якості керівника конкурсного кредитора, який в силу статті 7 Закону про банкрутство може поряд з іншими зазначеними в ній особами звертатися із заявою про визнання боржника банкрутом. Яких-небудь обмежень для конкурсного кредитора, визнаного банкрутом, дана норма не містить. Не міститься заборони на подачу таких заяв і в статті 129 Закону про банкрутство, визначальною коло повноважень конкурсного керуючого. Згідно з пунктами 3 і 6 статті 24 Закону про банкрутство, що передбачає права і обов'язки арбітражного керуючого, він при проведенні процедур банкрутства зобов'язаний діяти сумлінно і розумно в інте-ресах боржника, кредиторів і суспільства, маючи при цьому крім інших право звернення до арбітражного суду з заявами та клопотаннями у випадках, передбачених Законом. Діючи в даному випадку на користь банку-кредитора, визнаного банкрутом, конкурсний керуючий не зобов'язаний погоджувати обраний ним спосіб захисту прав банку з його кредиторами. Тому висновок суду касаційної інстанції про необхідність отримання згоди зборів кредиторів банку на подачу заяви про визнання його боржника банкрутом є помилковим (Постанова Президії ВАС РФ від 16.10.2007 N 8141/07).
2. Якщо на стадії прийняття заяви про визнання боржника банкрутом з'ясовується, що вона підписана особою, яка не має на це права, підлягає застосуванню правило пункту 7 статті 148 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації про залишення заяви без розгляду. У разі виявлення цієї обставини після порушення справи про банкрутство можливе припинення провадження у справі в силу пункту 1 частини 1 статті 150 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації. Оскільки дей-наслідком нелегітимного генерального директора з поводження до арбітражного суду з заявою боржника за статтею 9 Закону про банкрутство ущемляють права власників переважної кількості акцій, виробництво у такій справі підлягало припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 150 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації, так як до даного випадку підстави для припинення провадження у справі про банкрутство, передбачені статтею 57 Закону про банкрутство, незастосовні (Постанова Президії ВАС РФ від 11.12.2007 N 9168/07).
3. Відповідно до пункту 1 статті 33 Федерального закону "Про неспроможність (банкрутство)" справи про банкрутство юридичних осіб розглядає арбітражний суд за місцем знаходження боржника - юридичної особи. Якщо арбітражному суду за новим місцем знаходження боржника стане відомо, що винесено ухвалу про прийняття заяви про визнання боржника банкрутом за попереднім місцезнаходженням, суд відмовляє у прийнятті заяви стосовно до абзацу третього статті 43 Федерального закону "Про несо-самостійності (банкрутство)". Якщо про порушення провадження у справі про визнання боржника банкрутом за його попереднім місцезнаходженням стане відомо арбітражному суду за новим місцезнаходженням юридичної особи після прийняття ним заяви про визнання боржника банкрутом, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 150 Арбітражного процес- суального кодексу Російської Федерації (інформаційний лист Президії ВАС РФ від 13.10.2005 N 95 "Про процесуальних послід-наслідком зміни місця знаходження боржника - юридичної особи при розгляді справ про неспроможність (банкрутство)").
|
- Стаття 181. Підстави для визнання кредитної організації банкрутом
1. Підстави для визнання кредитної організації банкрутом визначаються Федеральним законом від 25 лютого 1999 року N 40 ФЗ «Про неспроможність (банкрутство) кредитних організацій» (далі - Федеральний закон «Про неспроможність (банкрутство) кредитних організацій»). 2. Заява про визнання кредитної організації банкрутом приймається до розгляду арбітражним судом після відкликання Банком Росії
- 46. Обов'язки правління кооперативу у разі виникнення ознак неспроможності (банкрутства)
Вимога про ліквідацію кооперативу з підстав, зазначених у п. 2 ст. 42 ФЗ «Про сільськогосподарську кооперацію», може бути пред'явлена до суду державним органом або органом місцевого самоврядування, яким законом надано право на пред'явлення такої вимоги. Підстави для визнання судом кооперативу банкрутом або для оголошення кооперативу про своє банкрутство, а також порядок
- 1. Поняття банкрутства громадянина
Участь громадянина у майнових відносинах нерідко пов'язане з ризиком опинитися без коштів і без реальної надії мати їх. Це тягне нездатність громадянина сплатити борги своїм кредиторам, а також виконати обов'язки по сплаті обов'язкових платежів. Така ситуація кваліфікується як неспроможність боржника, яка за наявності передбачених законом умов може спричинити визнання
- Стаття 14.12. Фіктивне або навмисне банкрутство
1. Фіктивне банкрутство, тобто свідомо неправдиве оголошення керівником юридичної особи про неспроможність даної юридичної особи або індивідуальним підприємцем про неспроможність, в тому числі звернення цих осіб до арбітражного суду з заявою про визнання боржника банкрутом за наявності у нього можливості задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі, - тягне за собою накладення
- Стаття 1. Відносини, що регулюються цим Федеральним законом
1. Відповідно до Цивільного кодексу Російської Федерації справжній Федеральний закон встановлює підстави для визнання боржника неспроможним (банкрутом), регулює порядок і умови здійснення заходів з попередження неспроможності (банкрутства), порядок та умови проведення процедур, застосовуваних у справі про банкрутство, та інші відносини, що виникають при нездатності боржника
- Глава 28. РОЗГЛЯД СПРАВ Про неспроможність (банкрутство)
Глава 28 АПК РФ містить лише загальні особливості розгляду справ про банкрутство, докладний ж регулювання порядку їх розгляду міститься в спеціальному законодавстві про банкрутство, насамперед у Законі про банкрутство. У зв'язку з цим в рамках даної глави в цьому виданні наводиться тільки інформація про правових позиціях ВАС РФ, що стосуються застосування непо-безпосередніх статей цієї
- Неспроможність (банкрутство) юридичної особи
Як і щодо громадян-підприємців (індивідуальних підприємців), ГК РФ передбачає можливість визнання судом юридичної особи (комерційної організації, споживчого кооперативу, фонду) неспроможним, тобто банкрутом, якщо воно не в змозі задовольнити вимоги кредиторів. Таке визнання тягне за собою ліквідацію юридичної особи. Всі ці питання, а також
- Стаття 225. Примирення по справах про неспроможність (банкрутство)
Коментар до статті 1. Про світових угодах у справах про банкрутство див.: інформаційний лист Президії ВАС РФ від 20.12.2005 N 97 "Огляд практики розгляду арбітражними судами спорів, пов'язаних з укладенням, затвердженням і розірванням мирових угод у справах про неспроможність (банкрутство)". 2. Мирова угода в процесі реструктуризації укладається за правилами, встановленими для
- Стаття 14.13. Неправомірні дії при банкрутстві
1. Приховування майна або майнових зобов'язань, відомостей про майно, про його розмір, місцезнаходження або іншої інформації про майно, передача майна в інше володіння, відчуження або знищення майна, а так само приховування, знищення, фальсифікація бухгалтерських і інших облікових документів, якщо ці дії вчинені при банкрутство або в передбаченні банкрутства, - тягнуть за собою накладення
- Стаття 225. Примирення по справах про неспроможність (банкрутство)
Коментар до статті 1. Мирова угода - процедура банкрутства, застосовуваний на будь-якій стадії розгляду справи про банкрутство з метою припинення провадження у справі про банкрутство шляхом досягнення угоди між боржником і кредиторами (ст. 2 Закону про банкрутство). Ухвалення рішення про укладення мирової угоди знаходиться у виключній компетенції зборів кредиторів згідно ст. 12
- Стаття 197. Фіктивне банкрутство Коментар до статті 197
Об'єкт злочину - встановлений порядок оголошення боржника банкрутом та задоволення вимог кредиторів. Про поняття і ознаках банкрутства див. коментар до ст. 195 КК РФ. Федеральний закон від 26 жовтня 2002 р. N 127-ФЗ "Про неспроможність (банкрутство)" наділяє боржника як правом, так і обов'язком на подачу ним заяви до арбітражного суду про свою неспроможність (ст. ст. 7 -
- Стаття 51. Термін розгляду справи про банкрутство
Справа про банкрутство має бути розглянуто в засіданні арбітражного суду в термін, що не перевищує семи місяців з дати надходження заяви про визнання боржника банкрутом до арбітражного
- Стаття 233. Застосування цього Закону арбітражними судами
1. Цей Закон застосовується арбітражними судами при розгляді справ про банкрутство, провадження у яких порушено після вступу його в силу. 2. У справах, провадження в яких порушено до набрання чинності цього Закону до моменту завершення процедури, що застосовується у справі про банкрутство (зовнішнього управління, конкурсного виробництва або світового
- Стаття 50. Підготовка справи про банкрутство до судового розгляду
1. Підготовка справи про банкрутство до судового розгляду проводиться суддею арбітражного суду в порядку, передбаченому Арбітражним процесуальним кодексом Російської Федерації, з особливостями, встановленими цим Законом. 2. При підготовці справи до судового розгляду арбітражний суд розглядає заяви, скарги і клопотання осіб, що у справі про банкрутство,
- Стаття 65. Неспроможність (банкрутство) юридичної особи
1. Юридична особа, за винятком казенного підприємства, установи, політичної партії та релігійної організації, за рішенням суду може бути визнане неспроможним (банкрутом). Державна корпорація або державна компанія може бути визнана неспроможною (банкрутом), якщо це допускається федеральним законом, що передбачає її створення. Фонд не може бути визнаний
- Стаття 180. Загальні положення про неспроможність (банкрутство) фінансових організацій
1. Справжній параграф визначає особливості неспроможності (банкрутства) фінансових організацій. 2. Для цілей цього Закону під фінансовими організаціями розуміються: 1) кредитні організації, 2) страхові організації; 3) професійні учасники ринку цінних паперів; 4) недержавні пенсійні фонди; 5) керуючі компанії інвестиційних фондів, пайових
- Стаття 182. Процедури, що застосовуються у справі про банкрутство кредитних організацій
1. За результатами розгляду заяви про визнання кредитної організації банкрутом арбітражним судом може бути прийнято одне з таких рішень: про визнання кредитної організації банкрутом і про відкриття конкурсного виробництва; про відмову у визнанні кредитної організації банкрутом. 2. У разі прийняття арбітражним судом рішення про визнання кредитної організації банкрутом конкурсне
- Стаття 32. Порядок розгляду справ про банкрутство
1. Справи про банкрутство юридичних осіб і громадян, у тому числі індивідуальних підприємців, розглядаються арбітражним судом за правилами, передбаченими Арбітражним процесуальним кодексом Російської Федерації, з особливостями, встановленими цим Законом. 2. Особливості розгляду справ про банкрутство, встановлені цією главою, застосовуються, якщо інше не передбачено
- Стаття 193. Арбітражний керуючий у справі про банкрутство стратегічних підприємства або організації
Уряд Російської Федерації крім вимог до кандидатури арбітражного керуючого, встановлених статтями 20 і 20.2 цього Закону, має право встановити перелік додаткових вимог, які є обов'язковими при затвердженні арбітражним судом кандидатури арбітражного керуючого у справі про банкрутство стратегічних підприємства або
|