Головна
ГоловнаТрудове правоТрудове право → 
« Попередня Наступна »
Президент Російської Федерації. Трудовий кодекс Російської Федерації з виправленнями та доповненнями на 07.06.2013 року, 2013 - перейти до змісту підручника

Стаття 410. Оголошення страйку

(в ред. Федерального закону від 30.06.2006 N 90-ФЗ)
Рішення про оголошення страйку приймається зборами (конференцією) працівників організації (філії, представництва або іншого відокремленого структурного підрозділу), індивідуального підприємця за пропозицією представницького органу працівників, раніше уповноваженого ними на дозвіл колективного трудового спору.
Рішення про участь працівників даного роботодавця у страйку, оголошеною професійною спілкою (об'єднанням про-професійних спілок), приймається зборами (конференцією) працівників даного роботодавця без проведення примирних про-цедур.
Збори працівників даного роботодавця вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від загальної кількості працівників. Конференція працівників даного роботодавця вважається правочинною, якщо на ній присутні не менше двох третин деле-гатов конференції.
(В ред. Федерального закону від 22.11.2011 N 334-ФЗ)
Роботодавець зобов'язаний надати приміщення і створити необхідні умови для проведення зборів (конференції) працівників і не має права перешкоджати його (її) проведення.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини працівників, присутніх на зборах (конферен-ції). При неможливості проведення зборів (скликання конференції) працівників представницький орган працівників має право затвердити своє рішення, зібравши підписи більше половини працівників на підтримку проведення страйку.
У період розгляду колективного трудового спору примирною комісією працівниками може бути одноразово проведе-на годинна попереджувальний страйк. Проведення попереджувального страйку допускається при розгляді колективного тру-дового спору на локальному рівні соціального партнерства після трьох календарних днів роботи примирної комісії з поперед-ждения роботодавця в письмовій формі не пізніше ніж за два робочих дні, а при розгляді колективного трудового спору на інших рівнях соціального партнерства - після чотирьох календарних днів роботи примирної комісії з попередженням работо-дателя в письмовій формі не пізніше ніж за три робочих дні.
(Частина шоста в ред. Федерального закону від 22.11.2011 N 334-ФЗ)
При проведенні попереджувального страйку орган, її очолює, забезпечує мінімум необхідних робіт (послуг ) в со-відповідності з цим Кодексом.
Про початок майбутньої страйку роботодавець повинен бути попереджений у письмовій формі не пізніше ніж за п'ять робочих днів. Про початок страйку, оголошеного професійною спілкою (об'єднанням професійних спілок), об'єднання роботодавцем-лей, інші представники роботодавців, визначені відповідно до статті 34 цього Кодексу, мають бути попереджені в письмовій формі не пізніше ніж за сім робочих днів.
(Частина восьма в ред. Федерального закону від 22.11.2011 N 334-ФЗ)
У рішенні про оголошення страйку вказуються:
перелік розбіжностей сторін колективного трудового спору, є підставою для оголошення і проведення застрайкує-ки;
дата і час початку страйку, передбачувана кількість учасників. При цьому страйк не може бути розпочата пізніше двох місяців з дня прийняття рішення про оголошення страйку;
(в ред. Федерального закону від 22.11.2011 N 334-ФЗ)
найменування органу, який очолює страйк, склад представників працівників, уповноважених на участь в примиритель-них процедурах;
пропозиції по мінімуму необхідних робіт (послуг), які виконуються в період проведення страйку працівниками організації (філії, представництва або іншого відокремленого структурного підрозділу), індивідуального підприємця.
Роботодавець попереджає про майбутній страйк відповідний державний орган з врегулювання колектив-них трудових спорів.
У випадку, коли страйк не була розпочата в термін, визначений рішенням про оголошення страйку, подальше дозвіл колективні трудового спору здійснюється в порядку, встановленому статтею 401 цього Кодексу.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 410. Оголошення страйку "
  1. Стаття 5.34. Звільнення працівників у зв'язку з колективним трудовим спором і оголошенням страйку
    Звільнення працівників у зв'язку з колективним трудовим спором і оголошенням страйку - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від чотирьох тисяч до п'яти тисяч рублів. (В ред. Федерального закону від 22.06.2007 N
  2. Стаття 5.34. Звільнення працівників у зв'язку з колективним трудовим спором і оголошенням страйку
    Звільнення працівників у зв'язку з колективним трудовим суперечкою і оголошенням страйку - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від сорока до п'ятдесяти мінімальних розмірів оплати
  3. Стаття 410. Оголошення страйку
    1. На підставі ч. 1 ст. 410 ТК рішення про оголошення страйку приймається двома способами: 1) безпосередньо працівниками на своїх загальних зборах (конференції). Пропозиція про проведення страйку виноситься на збори (конференцію) представницьким органом працівників, раніше уповноваженим на участь у колективному трудовому спорі. У такому вигляді здійснюється прийняття рішення про проведення
  4. Стаття 417. Відповідальність працівників за незаконні страйки
    Якщо страйк визнана судом незаконною, а працівники приступають до неї або продовжують страйкувати, до них можуть застосовуватися заходи дисциплінарного впливу (аж до звільнення) з дотриманням відповідних положень ТК (див. ст . 192, 193 ТК і коммент. до них). Зі змісту коментованої статті випливає, що підставою для накладення дисциплінарного стягнення може бути тільки відмова підкоритися
  5. Стаття 411. Орган, який очолює страйк
    1. Представницьким органом, який очолює страйк, є той же орган, який раніше був уповноважений працівниками на дозвіл цього колективного трудового спору (див. коментар. До ст. 399). 2. У ч. 2 коментованої статті вказуються основні повноваження органу, який очолює страйк: 1) з власної ініціативи скликати збори чи конференцію працівників (див. коментар. До ст. 399 і
  6. Стаття 415. Заборона локауту
    Коментар до статті 1. Надання працівникам права на страйк спочатку було обумовлено їх становищем слабкої сторони. Для того щоб зрівняти сторони колективно-договірного процесу і пом'якшити економічний тиск роботодавців, за працівниками було закріплено перевага - можливість вдатися до страйку . Застосування локауту зводить цю перевагу до нуля. Заборона локауту
  7. Стаття 409. Право на страйк
    Відповідно до статті 37 Конституції Російської Федерації визнається право працівників на страйк як спосіб дозволів ня колективного трудового спору. Якщо примирливі процедури не привели до розв'язання колективного трудового спору (стаття 406 цього Кодексу) або роботодавець (представники роботодавця) або працедавці (представники роботодавців) не виконують угоди,
  8. Коментар до статті 5.34
    1. Згідно ст. 20 Трудового кодексу РФ під працівником розуміється фізична особа, яка вступила в трудові відносини з працедавцем. Див також п. 1 коментаря до ст. 5.29. Відповідно до Федерального закону від 23 листопада 1995 р. N 175-ФЗ під колективним трудовим спором розуміються неврегульовані розбіжності між працівниками та роботодавцями з приводу встановлення і зміни умов праці
  9. Стаття 418. Ведення документації при вирішенні колективного трудового спору
    Коментар до статті 1. Коментована стаття закріплює єдині вимоги до оформлення дій і угод у процесі вирішення колективного трудового спору. При вирішенні колективного трудового спору мають складатися протоколи, що підписуються представниками сторін, органами по вирішенню колективного трудового спору або органом, очолює страйк. 2. Протоколами повинні бути
  10. Коментар до статті 5.40
    1. Див п. 3 коментарю до ст. 5.34. Згідно ст. 409 Трудового кодексу РФ страйк являє собою спосіб вирішення колективного трудового спору. Згідно ст. 13 Федерального закону від 23 листопада 1995 р. N 175-ФЗ "Про порядок вирішення колективних трудових спорів", якщо примирні процедури не привели до розв'язання колективного трудового спору або роботодавець ухиляється від
  11. Стаття 5.40. Примушування до участі або до відмови від участі у страйку
    Примушування до участі або до відмови від участі у страйку шляхом насильства чи погроз застосування насильства або з використанням залежного становища примушуємо - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на громадян у розмірі від п'ятисот до однієї тисячі рублів; на посадових осіб - від однієї тисячі до двох тисяч рублів. (в ред. Федерального закону від 22.06.2007 N