| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
Стаття 440. Порядок зупинення або припинення виконавчого провадження судом |
||
|
Розгляд питань про зупинення та припинення виконавчого провадження. § 1. Призупинення і припинення виконавчого провадження, порушеного на підставі виконавчого документа, виданого арбітражним судом, виробляються тим же арбітражним судом або арбітражним судом, в районі діяльності якого виконує свої обов'язки судовий пристав-виконавець. Призупинення і припинення виконавчого провадження арбітражним судом проводяться у випадках: 1) виконання виконавчих документів, зазначених у п. п. 5, 6 і 8 ч. 1 ст . 12 цього Закону, щодо організації або громадянина, що здійснює підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи; 2) виконання постанови судового пристава-виконавця відповідно до ч. 16 ст. 30 цього Закону, якщо боржником є організація або громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи. 3. У випадках, не передбачених ч. ч. 1 і 2 цієї статті, призупинення і припинення виконавчого провадження виробляються судом загальної юрисдикції, в районі діяльності якого виконує свої обов'язки судовий пристав-виконавець. 4. Заява про зупинення або припинення виконавчого провадження розглядається судовим приставом-виконавцем у десятиденний строк з дня надходження до нього заяви. За результатами розгляду заяви судовий пристав-виконавець виносить постанову про зупинення або припинення виконавчого провадження або про відмову в зупинення або припинення виконавчого провадження. 5. Судовий акт, акт іншого органу або посадової особи про зупинення або припинення виконання виконавчого документа підлягає негайному виконанню з моменту її отримання судовим приставом-виконавцем. 6. Щодо призупинення виконавчого провадження до його поновлення застосування заходів примусового виконання не допускається. 7. Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження, воно відновлюється за заявою стягувача або за ініціативою судового пристава-виконавця (ст. 45 ФЗ від 2 жовтня 2007 р. N 229-ФЗ "Про виконавче провадження"). Судова практика. § 2. Питання. Чи володіє прокурор правом зупиняти виконання судового акту? Відповідь. Процедура виконання судових постанов у цивільних і кримінальних справах являє собою останню, завершальну стадію судочинства у цивільних і кримінальних справах, якої закінчується процес судового розгляду. Правова позиція, яка розглядає, в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, провадження по виконанню судових постанов як самостійної і невід'ємної частини судового розгляду, неодноразово висловлювалася у рішеннях Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого з питань тлумачення і застосування зазначеної Конвенції та Протоколів до неї визнається Російською Федерацією як учасником даної Конвенції (Постанова Європейського суду у справі "Хорнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 р.; Постанова Європейського суду у справі "Бурдов проти Росії" від 7 травня 2002; Постанова Європейського суду у справі "Шестаков проти Росії" від 18 червня 2002). У п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду Російської Федерації від 10 жовтня 2003 р. N 5 "Про застосування судами загальної юрисдикції загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів Російської Федерації" з урахуванням положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод роз'яснено, що виконання судового рішення розглядається як складова судового розгляду. Отже, участь прокурора в стадії виконання судових постанов у цивільних і кримінальних справах повинно регулюватися з урахуванням законодавства про цивільному й карному судочинстві. Загальні положення про участь прокурора в процесі цивільного судочинства, закріплені в ст. 45 ЦПК РФ, визначають можливість звернення прокурора до суду із заявою на захист прав, свобод і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також його вступ в процес для дачі висновку у справах визначених цим Кодексом та іншими федеральними законами категорій. Права і обов'язки прокурора як особи, що у справі, визначені у ст. 35 ЦПК РФ. Правове становище прокурора як учасника кримінального судочинства закріплено в ст. 37 КПК РФ, згідно з якою прокурор, будучи посадовою особою, уповноваженою в межах компетенції, встановленої Кодексом, здійснює від імені держави кримінальне переслідування під час кримінального судочинства, а також нагляд за процесуальною діяльністю органів дізнання та органів попереднього слідства. Функція здійснення прокурором нагляду за дотриманням Конституції Російської Федерації і виконанням законів, що діють на території Російської Федерації, в ході здійснення судом правосуддя по цивільних і кримінальних справах ЦПК РФ і КПК РФ не передбачається і, отже, не поширюється на стадію виконання судових постанов у цивільних і кримінальних справах. Таким чином, виходячи з наведеного вище принципу, що визначає виконавче провадження як самостійної і невід'ємною стадії судового розгляду, наділення прокурора правом призупинення виконання судових постанов у кримінальних і цивільних справах, як це передбачається в даному проекті, в порядку здійснення ним нагляду за виконанням законів судовими приставами на підставі ст. 1 Федерального закону "Про прокуратуру Російської Федерації" і п. 4 ст. 19 Федерального закону "Про судових приставів" суперечить нормам ЦПК РФ і КПК РФ. Згідно ч. 2 ст. 4 Федерального закону "Про введення в дію Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації" надалі до приведення у відповідність із Цивільним процесуальним кодексом Російської Федерації федеральні закони та інші нормативні правові акти, що діють на території Російської Федерації, з моменту введення в дію зазначеним Федеральним законом Цивільного процесуального кодексу Російської Федерації застосовуються в частині, що не суперечить Цивільному процесуальному кодексу Російської Федерації. Аналогічна правова норма про порядок застосування федеральних законів та інших нормативних правових актів надалі до приведення їх у відповідність з Кримінально-процесуальним кодексом Російської Федерації міститься в ч. 2 ст. 4 Федерального закону "Про введення в дію Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації". На підставі викладеного можна зробити висновок про те, що правом зупиняти виконання судового акта прокурор не володіє, оскільки це суперечило б як положенням зазначених вище міжнародних правових актів, учасником яких є Російська Федерація, так і нормам громадянського процесуального та кримінально-процесуального законодавства, що визначає правове становище прокурора як учасника судочинства по цивільних і кримінальних справах (Питання 6 Постанови Президії ВР РФ від 6 жовтня 2004 р. "Огляд законодавства та судової практики ЗС РФ за другий квартал 2004 р."). |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " Стаття 440. Порядок зупинення або припинення виконавчого провадження судом " |
||
|
||