Головна
ГоловнаТрудове правоТрудове право → 
« Попередня Наступна »
Ю. П. Орловський. Коментар до Трудового кодексу Російської Федерації (постатейний), 2009 - перейти до змісту підручника

Стаття 99. Понаднормова робота

Коментар до статті 1. З наведеного в ч. 1 ст. 99 поняття понаднормової роботи випливає, що вона виробляється з ініціативи роботодавця за межами встановленої для працівника тривалості робочого часу: щоденної роботи (зміни), а при підсумованому обліку робочого часу - понад нормальне число робочих годин за обліковий період.
2. До суттєвої особливості ст. 99 (крім визначення поняття понаднормової роботи) слід віднести також внесення зміни до порядку залучення до понаднормової роботи. Залишаючись в цілому на позиції свободи праці, коментована стаття допускає залучення роботодавцем працівника до понаднормової роботи лише з його письмової згоди та в строго зазначених випадках (п. п. 1 - 3 ч. 2 ст. 99).
Разом з тим розглянута стаття дозволяє залучити працівника до понаднормової роботи і без його згоди у випадках виникнення різних надзвичайних обставин і передбачає такі обставини (п. п. 1 - 3 ч. 3 ст. 99), що ні суперечить міжнародним нормам і ч. 4 ст. 4 ТК.
У всіх інших випадках, крім зазначених у п. п. 1 - 3 ч. 2 та п. п. 1 - 3 ч. 3 ст. 99, залучення до понаднормової роботи допускається з письмової згоди працівника з урахуванням думки виборного органу первинної профспілкової організації.
Робота понад встановлену тривалість робочого часу осіб з ненормованим робочим вдень не вважається понаднормової.
Підставою для залучення до понаднормової роботи є наказ (розпорядження) роботодавця. Якщо відповідний наказ не видавався, але встановлено, що усне розпорядження будь-кого з керівників (наприклад, майстра) малося, роботу також слід вважати понаднормової.
3. Згідно ч. 5 ст. 99 до надурочних робіт не допускаються вагітні жінки, працівники молодше 18 років і інші категорії працівників відповідно до Трудового кодексу і іншими федеральними законами, наприклад особи, з якими укладено учнівський договір (ч. 3 ст. 203 ТК).
Жінки, які мають дітей віком до 3 років, можуть допускатися до таких робіт з їхньої письмової згоди і за умови, якщо надурочні роботи не заборонені їм за медичними показаннями. Аналогічний порядок закріплений щодо інвалідів. При цьому і ті й інші повинні бути ознайомлені під розписку зі своїм правом відмовитися від понаднормової роботи. Зазначені гарантії поширені також на працівників, що мають дітей-інвалідів до досягнення ними віку 18 років; працівників, які здійснюють догляд за хворими членами їх сімей відповідно до медичного висновку, виданими в порядку, встановленому федеральними законами та іншими нормативними правовими актами Російської Федерації; матерів і батьків, які виховують дітей відповідного віку без чоловіка (дружини) (ч. 3 ст. 259 ТК), і на опікунів (піклувальників) неповнолітніх (ст. 264 ТК).
4. Як випливає зі змісту ч. 5 ст. 99, заборона залучати працівників конкретних категорій до надурочних робіт встановлюється ТК або іншим федеральним законом. Однак це не означає, що з прийняттям нового ТК втрачають своє значення аналогічні гарантії, встановлені для окремих категорій працівників підзаконними актами. Вони підлягають застосуванню до прийняття відповідних федеральних законів (ст. 423 ТК). Тому до надурочних робіт також не можна залучати осіб з активною формою туберкульозу; працівників, зайнятих на виробництві особливо шкідливих речовин (бензидина, діанізідіна, альфа-і бета нафталоміна), на роботах з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань; на вібронебезпечним та інших роботах.
Понаднормова робота компенсується оплатою в підвищеному розмірі або (за заявою працівника) наданням додаткового часу відпочинку тривалістю не менше часу, відпрацьованого понаднормово (див. ст. 152 і коммент. До неї).
5. Стаття 99 передбачає граничне, тобто максимально допустиме, число годин понаднормових робіт у році і протягом 2 днів поспіль для кожного працівника. Галузевими угодами, колективними договорами, положеннями про робочий час і час відпочинку для окремих категорій працівників може встановлюватися і граничне місячна кількість годин понаднормових робіт.
Тривалість понаднормової роботи не повинна перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом 2 днів підряд і 120 годин на рік.
Роботодавець зобов'язаний забезпечити точний облік тривалості понаднормової роботи кожного працівника. Про облік робочого часу див. коментар. до ст. 91.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Стаття 99. Понаднормова робота "
  1. Стаття 97. Робота за межами встановленої тривалості робочого часу
    понаднормової роботи та роботи, виконуваної на умовах ненормованого робочого дня, ст. 97 розширила рамки поняття нормальної (встановленої) тривалості робочого часу. У зміст цього поняття включено число годин, встановлене не тільки законодавством, але й колективним договором, угодами, локальними нормативними актами, трудовим договором, що узгоджується з § 11
  2. Стаття 95. Тривалість роботи напередодні неробочих святкових і вихідних днів
    понаднормової роботи. Перелік таких виробництв доцільно вказувати в колективному договорі. 3. Граничну тривалість робочого часу напередодні вихідних днів закон визначає тільки стосовно до 6-денного робочого тижня; при ній тривалість роботи не може перевищувати 5 годин. При цьому мова йде не про скорочення тривалості роботи, як в передсвяткові дні, а про
  3. Контрольні питання до § 7.4
    понаднормових робіт? 6. Дайте поняття часу відпочинку як правової категорії. 7. Які види часу відпочинку передбачені чинним трудовим законодавством? 8. Які види відпустки передбачає трудове законодавство? 9. Що являє собою щорічну основну відпустку, та який порядок його надання? 10. Хто має право на додаткові відпустки, який порядок їх
  4. Стаття 91. Поняття робочого часу. Нормальна тривалість робочого часу
    понаднормові години роботи, годинник скорочення роботи проти встановленої тривалості робочого дня у випадках, передбачених законодавством, простої не з вини працівника та багато інших відомостей про використання робочого часу) враховується в Табелі обліку робочого часу та розрахунку заробітної плати (форма N Т-12). Облік використання робочого часу здійснюється в табелі методом
  5. Стаття 37. Особливості режиму службового часу співробітників поліції
    стаття визначає особливості режиму службового часу співробітників поліції. Відповідно до ч. 1 цієї статті для співробітників поліції встановлюється нормальна тривалість службового часу не більше 40 годин на тиждень. Тим самим відтворено положення ч. 3 ст. 20 Закону 1991 про міліції (в ред. Федерального закону від 31 березня 1999 р. N 68-ФЗ). Викладене правило узгоджується з
  6. Стаття 42. Обчислення строку виправних робіт
    понаднормових робіт в строк покарання не зараховується, оскільки з оплати за них утримання не провадяться. В термін покарання зараховується і час утримання під вартою - один день тримання під вартою за три дні виправних робіт. 2 - 3. Початком терміну відбування покарання є день виходу засудженого на роботу. В термін покарання зараховується тільки той час, коли засуджений працював і
  7. Стаття 105. Оплата праці засуджених до позбавлення волі
    стаття ще раз констатує право засуджених на оплату праці відповідно до законодавства про працю. Заробітна плата кожного працівника залежить від його кваліфікації, складності виконуваної роботи, кількості і якості витраченої праці, виробленого продукту і максимальним розміром не обмежується. На засуджених, які відбувають позбавлення волі, також поширюються і інші положення
  8. Стаття 774. Обов'язки замовника
    робіт, дослідно-конструкторських і технологічних робіт зобов'язаний: передавати виконавцеві необхідну для виконання роботи інформацію; прийняти результати виконаних робіт і оплатити їх. 2. Договором може бути також передбачений обов'язок замовника видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні параметри) або тематику
  9. Стаття 775. Наслідки неможливості досягнення результатів науково-дослідних робіт
    робіт виявляється неможливість досягнення результатів внаслідок обставин, не залежних від виконавця, замовник зобов'язаний оплатити вартість робіт, проведених до виявлення неможливості отримати передбачені договором на виконання науково-дослідних робіт результати , але не понад відповідної частини ціни робіт, зазначеної в
  10. Стаття 735. Ціна та оплата роботи
    роботи в договорі побутового підряду визначається угодою сторін і не може бути вище встановлюється чи регульованої відповідними державними органами. Робота оплачується замовником після її остаточної здачі підрядником. За згодою замовника робота може бути оплачена ним при укладенні договору повністю або шляхом видачі
  11. Стаття 763. Державний або муніципальний контракт на виконання підрядних робіт для державних або муніципальних потреб
    стаття 740), проектні та вишукувальні роботи (стаття 758), призначені для задоволення державних або муніципальних потреб, здійснюються на основі державного або муніципального контракту на виконання підрядних робіт для державних або муніципальних потреб. (В ред. Федерального закону від 02.02.2006 N 19-ФЗ) 2. Щодо державного чи муніципальних контрактом на
  12. Стаття 722. Гарантія якості роботи
    роботи гарантійний термін, результат роботи повинен протягом усього гарантійного терміну відповідати умовам договору про якість (пункт 1 статті 721). 2. Гарантія якості результату роботи, якщо інше не передбачено договором підряду, поширюється на все, що становить результат