|
1. Глава 6 ТК (ст. 36-39) включає норми, що сприяють реалізації одного з основних прав працівників, закріплених у ст. 21 ТК, - права на ведення колективних переговорів та укладення колективних договорів і угод через своїх представників.
2. В основі змісту коментованих статей даної глави лежать норми МОП, закріпили в числі основоположних принципів і прав у сфері праці свободу об'єднання та дієве визнання права на ведення колективних переговорів, що завершуються укладенням колективного договору. У їх числі Декларація МОП про основоположні принципи і права у сфері праці, що передбачає обов'язковість їх дотримання всіма державами - членами МОП, навіть якщо вони не ратифікували Конвенції, в яких принципи і права отримали своє вираження і розвиток. Ця обов'язковість визначається самим фактом членства відповідних держав в МОП.
Міжнародно-правова характеристика права на ведення колективних переговорів розкривається в ряді конвенцій і рекомендацій: у Конвенції N 98 "Про застосування принципів права на організацію та ведення колективних переговорів" (1949 р.); в Конвенції N 154 "Про сприяння колективним переговорам" (1981 р.) і в Рекомендації N 163 "Про сприяння колективним переговорам" (1981 р.).
У ст. 4 Конвенції N 98 звертається увага на необхідність заохочення розвитку і використання процедури ведення переговорів на добровільній основі між роботодавцями або організаціями роботодавців, з одного боку, та організаціями працівників, з іншого боку, з метою регулювання умов праці шляхом укладення колективних договорів.
3. Поняття колективних переговорів у сфері праці, а також заходів і засобів, сприяючих їх організації, розкриті в Конвенції N 154 та Рекомендації N 163. Під "колективними переговорами" розуміються всі переговори, що проводяться між роботодавцем, групою роботодавців, з одного боку, та однією чи кількома організаціями працівників - з другого, з метою:
а) визначення умов праці й зайнятості ;
б) і (або) регулювання відносин між роботодавцями та працівниками; с) і (або) регулювання відносин між роботодавцями або їх організаціями та організацією чи організаціями працівників.
Конвенція N 154 має широку сферу дії, бо вона поширюється на всі галузі економічної діяльності. У ній вказується також, що національним законодавством можуть встановлюватися гарантії і особливі способи її застосування щодо збройних сил, поліції та державної служби.
4. Заходи сприяння колективним переговорам визначаються відповідними національними умовами. У Конвенції N 154 вказується, що ці заходи повинні бути спрямовані, зокрема, на те, щоб: а) колективні переговори були можливі для всіх роботодавців і всіх категорій працівників у галузях діяльності, зазначених у Конвенції; б) щоб вони поширювалися на всі питання , які складають мета колективних переговорів.
5. Основоположні положення міжнародних трудових норм про ведення колективних переговорів отримали достатньо повне відображення в російських законах, що регламентують питання змісту та порядку ведення колективних переговорів.
Право працівників на ведення колективних переговорів та укладення колективних договорів і угод через своїх представників є одним з основних трудових прав, закріплених у ст. 21 ТК. Ініціаторами проведення таких переговорів можуть бути представники будь-якої сторони.
Отримавши повідомлення одного боку в письмовій формі з пропозицією про початок колективних переговорів, інша сторона зобов'язана вступити в переговори протягом семи календарних днів з дня отримання повідомлення. Невиконання обов'язків щодо вступу в колективні переговори тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від 1000 до 3000 руб. (Ст. 5.28 КоАП).
Щоб не допускати ослаблення позиції зацікавлених організацій працівників у процесі ведення колективних переговорів і укладення відповідних договорів і угод, забороняється їх ведення та укладання від імені працівників особами, що представляють роботодавця (ч. 3 ст. 36 ТК, ч. 4 п. 1 ст. 13 Федерального закону "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності").
Відповідно до ч. 2 ст. 36 ТК представники сторони, що отримали пропозицію в письмовій формі про початок колективних переговорів, зобов'язані вступити в переговори протягом семи календарних днів з дня отримання зазначеної пропозиції. Сторона, яка одержала таку пропозицію, повинна відправити відповідь ініціатору пропозиції із зазначенням представників від свого боку та їх повноважень для участі в роботі комісій з проведення колективних переговорів.
6. Дуже важливим доповненням в ч. 2 ст. 36 ТК є уточнення в ній дати початку колективних переговорів, якої вважається день, наступний за днем отримання ініціатором переговорів зазначеної відповіді. Це уточнення має істотне значення ще й тому, що з дня їх початку діють особливі гарантії представникам працівників, які беруть участь у колективних переговорах (ч. 3 ст. 39 ТК), а також починає відраховуватися термін, по закінченні якого сторони зобов'язані підписати колективний договір на узгоджених умовах і скласти протокол розбіжностей (ч. 2 ст. 40 ТК).
7. Принципово важливим для забезпечення реального захисту інтересів працівників у процесі ведення колективних переговорів є закріплене в ч. 3 коментованої статті вимогу відповідних міжнародно-правових норм про недопущення до ведення колективних переговорів та укладення колективних договорів і угод від імені працівників осіб, що представляють інтереси роботодавців, а також організацій або органів, створених або фінансуються роботодавцями, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, політичними партіями, за винятком випадків, передбачених ТК.
|
- Стаття 42. Порядок розробки проекту колективного договору та укладення колективного договору
ведення переговорів; крім них сторони можуть встановити додаткові процедури погодження, затвердження колективного договору. З обговорення цього питання доцільно розпочати роботу комісії з ведення колективних переговорів. Вона встановлює, в якому порядку, як часто будуть проводитися засідання комісії, чи буде вестися протокол. На першому засіданні комісії може бути визначений і
- Стаття 44. Зміна і доповнення колективного договору
ведення колективних переговорів, тобто за правилами його укладення (ст. 37 ТК), або в порядку, встановленому самим колективним договором. Вибір одного з пропонованих даною нормою варіантів здійснюється представниками сторін. Це може бути зроблено при укладенні колективного договору або при обговоренні питання про необхідність внесення до нього змін. Очевидно, серйозні зміни,
- Стаття 54. Відповідальність за ухилення від участі в колективних переговорах, ненадання інформації, необхідної для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за дотриманням колективного договору, угоди
ведення переговорів, а одно незабезпечення роботи комісії з укладання колективного договору, угоди в визначені сторонами терміни (ст. 5.28). Такі дії тягнуть за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від 1 до 3 тис. руб. 2. Стаття 5.30 КоАП передбачає відповідальність за необгрунтовану відмову від укладення колективного договору, угоди. Така відповідальність також
- Стаття 49. Зміна і доповнення угоди
ведення колективних переговорів (див. коментар. До ст. 37). Однак сторони вправі самостійно визначити порядок внесення змін і доповнень до укладену ними угоду. Наприклад, передбачити, що зміни вносяться за погодженням сторін після проведення консультацій або за рішенням галузевої комісії з ведення колективних
- Стаття 38. Врегулювання розбіжностей
колективних переговорів розбіжності фіксуються в протоколі, який є підставою для пред'явлення працівниками відповідних вимог (див. коментар. До ст. 399). Колективні трудові спори розглядаються в порядку, передбаченому ст. ст. 398 - 418 ТК. 2. Розбіжності, що виникли при укладенні колективного договору, можуть бути врегульовані в ході переговорів після його укладення на
- Стаття 5.29. Ненадання інформації, необхідної для проведення колективних переговорів і здійснення контролю за дотриманням колективного договору, угоди
ведення колективних переговорів і здійснення контролю за дотриманням колективного договору, угоди, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від десяти до тридцяти мінімальних розмірів оплати
- Стаття 5.28. Ухилення від участі в переговорах про укладення колективного договору, угоди або порушення встановленого терміну їхнього ув'язнення
ведення переговорів, а одно незабезпечення роботи комісії з укладання колективного договору, угоди у визначені сторонами терміни - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від десяти до тридцяти мінімальних розмірів оплати
- Стаття 5.29. Ненадання інформації, необхідної для проведення колективних переговорів і здійснення контролю за дотриманням колективного договору, угоди
ведення колективних переговорів і здійснення контролю за дотриманням колективного договору, угоди, - тягне за собою попередження або накладення адміністративного штрафу в розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч рублів. (В ред. Федеральних законів від 22.06.2007 N 116-ФЗ, від 27.07.2010 N
- Стаття 5.28. Ухилення від участі в переговорах про укладення колективного договору, угоди або порушення встановленого терміну їхнього ув'язнення
ведення переговорів, а одно незабезпечення роботи комісії з укладання колективного договору, угоди у визначені сторонами терміни - тягне попередження або накладення адміністративного штрафу в розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч рублів. (в ред. Федеральних законів від 22.06.2007 N 116-ФЗ, від 27.07.2010 N
- Стаття 36. Ведення колективних переговорів
ведення, пропозиції щодо складу комісії (якщо вона не діє на постійній основі). 5. Сторона, яка отримала повідомлення, зобов'язана в 7-денний термін вступити в колективні переговори. Вступ до переговори - це напрямок ініціатору переговорів відповіді з зазначенням представників, які включаються до складу комісії з ведення колективних переговорів, та їх повноважень. Відповідь може містити й
- Коментар до статті 5.30
ведень, які є службовою чи комерційною таємницею. У цьому випадку інша сторона має право відмовитися від укладення колективного договору, угоди. 2. Момент підписання колективного договору, угоди, протоколу розбіжностей є моментом закінчення колективних переговорів з укладення колективного договору, угоди. Угода набуває чинності або з моменту його підписання
- Стаття 47. Порядок розробки проекту угоди та укладення угоди
ведення колективних переговорів, передбачених ст. 37 ТК (в т.ч. стосуються створення єдиного представницького органу), сторони можуть встановити додаткові процедури узгодження, затвердження угоди. З обговорення цього питання доцільно розпочати роботу комісії з ведення колективних переговорів (комісії з регулювання соціально-трудових відносин). Вона встановлює, в якому
- Глава 6. Колективні переговори
переговори
- Стаття 39 . Гарантії і компенсації особам, які беруть участь у колективних переговорах
ведені у цей строк і завершені підписанням колективного договору або угоди. Однак треба враховувати можливість більш тривалого проведення колективних переговорів при розробці та укладенні колективного договору (див. коментар . до ст. 40) або угоди (див. коментар. до ст. 47). Очевидно, в цьому випадку термін надання гарантій може бути продовжений за згодою сторін. 4. Компенсація
- Стаття 30. Подання інтересів працівників первинними профспілковими організаціями
стаття присвячена положенню первинної профспілкової організації, її значенням у системі соціального партнерства. 2. Первинна профспілкова організація (її орган) діє в організації (у конкретного роботодавця) і представляє в соціальному партнерстві інтереси своїх членів. Однак при проведенні колективних переговорів, укладанні або зміні колективного договору, а також при розгляді та
- Стаття 24. Основні принципи соціального партнерства
стаття встановлює правові основи взаємодії соціальних партнерів - працівників і роботодавців. Положення статті базуються на міжнародно-правових нормах про працю і сформованих традиціях. 2. Основним принципом соціального партнерства є рівноправність сторін. Представники працівників і роботодавці (їх представники) мають рівні права щодо участі в колективних переговорах, в
|