|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Стаття 4. Заборона примусової праці
|
|
Коментар до статті Заборона примусової праці є конституційним положенням. У ст. 37 Конституції РФ зазначено, що примусова праця заборонена. Це означає, що нікого не можна зобов'язати виконувати роботу під загрозою застосування покарання. Кожен має право вибирати будь рід діяльності і професію і має право взагалі не займатися трудовою діяльністю.
Конституційна заборона примусової праці реалізується в різних законах та інших нормативних правових актах Російської Федерації і її суб'єктів.
Стаття 1 Закону про зайнятість передбачає, що незайнятість громадян не може служити підставою для їх залучення до адміністративної та іншої відповідальності, з КК виключено статтю про відповідальність за ухилення від суспільно корисної праці (у законодавстві таке ухилення називалося дармоїдством).
Заборона примусової праці міститься в окремій статті, а не в статті "Основні трудові права та обов'язки працівників", як було передбачено в КЗпП. Це підкреслює основне значення такої заборони для регулювання трудових відносин. Заборона примусової праці, передбачений у коментованій статті, відповідає міжнародним правовим актам - Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 р. (ВПС СРСР. 1976. N 17. Ст. 291), Конвенцій МОП N 29 "Про примусову чи обов'язкову працю" (1930) (ВПС СРСР. 1956. N 13. Ст. 279) і N 105 "Про скасування примусової праці" (1957) (СЗ РФ. 1998. N 12. Ст. 1348).
На відміну від КЗпП Трудовий кодекс не тільки забороняє примусову працю, а й дає визначення поняття примусової праці, яке відповідає формулювань Конвенції МОП N 29.
Кодекс розширив поняття примусової праці в порівнянні з міжнародними правовими нормами. Коментована стаття визначає, що до примусової праці відноситься робота, виконувана працівником під загрозою покарання, хоча відповідно до Трудового кодексу або іншими федеральними законами він може від неї відмовитися. До таких випадків відмови належать: порушення встановлених термінів виплати заробітної плати або виплата її не в повному розмірі; виникнення безпосередньої загрози для життя і здоров'я працівника внаслідок порушення вимог охорони праці, в т.ч. внаслідок незабезпечення його засобами колективного або індивідуального захисту відповідно до встановлених норм.
Розширення поняття примусової праці посилює гарантії дотримання трудових прав працівників, дає їм право призупинити виконання своїх трудових обов'язків (ст. 142 ТК) або відмовитися від такої роботи (ст. 379 ТК).
Забороняючи примусову працю, ст. 4 перераховує види робіт, які не вважаються примусовою працею.
Це перерахування починається з роботи, яка виконується в порядку несення військової служби та альтернативної цивільної служби. Згідно із Законом про військовий обов'язок громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. При призов на військову службу може бути прийнято рішення про направлення на альтернативну цивільну службу (Федеральний закон від 25 липня 2002 р. N 113-ФЗ "Про альтернативну цивільну службу" / / Відомості Верховної. 2002. N 30. Ст. 3030). Робота в процесі виконання військового обов'язку або проходження альтернативної цивільної служби не може кваліфікуватися як примусову працю.
Не вважається примусовою працею робота, виконання якої обумовлено введенням надзвичайного чи воєнного стану в порядку, встановленому федеральними конституційними законами. Так, Закон про надзвичайний стан передбачає у виняткових випадках, пов'язаних з необхідністю проведення та забезпечення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, мобілізацію працездатного населення та залучення транспортних засобів громадян для проведення зазначених робіт при обов'язковому дотриманні вимог охорони праці.
Трудовий кодекс не відносить також до примусової праці роботу, виконувану в надзвичайних обставинах, тобто у разі лиха або загрози лиха (пожежі, повені, голод, землетрус, сильні епідемії чи епізоотії та інші надзвичайні обставини, що загрожують життю або життєзабезпечення населення).
Не вважаються примусовою працею роботи у порядку виконання покарання за що набрало законної сили вироком суду. Такі роботи виконуються при засудженні до виправних робіт (гл. 7 ДВК "Виконання покарання у вигляді виправних робіт") і до позбавлення волі. Стаття 103 ДВК передбачає, що кожен засуджений до позбавлення волі зобов'язаний трудитися в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією виправних установ. У свою чергу, адміністрація виправних установ зобов'язана залучати засуджених до суспільно корисної праці з урахуванням їх статі, віку, працездатності, стану здоров'я та, по можливості, спеціальності.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Стаття 4. Заборона примусової праці " |
- Стаття 11.19. Порушення правил провезення ручної поклажі, багажу і вантажобагажу
1. Провезення ручної поклажі понад установлені норми без оплати на повітряному, морському, внутрішньому водному або залізничному транспорті - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі однієї другої мінімального розміру оплати праці. 2. Провезення багажу без оплати в автобусі міжміського сполучення - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі трьох десятих мінімального розміру оплати
- Стаття 23.12. Федеральна інспекція праці та підвідомчі їй державні інспекції праці
1. Федеральна інспекція праці та підвідомчі їй державні інспекції праці розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 5.27, статтями 5.28 - 5.34, 5.44 цього Кодексу. 2. Розглядати справи про адміністративні правопорушення від імені органів, зазначених у частині 1 цієї статті, має право: 1) головний державний інспектор праці
- Стаття 19.12. Передача або спроба передачі заборонених предметів особам, яких тримають в установах кримінально-виконавчої системи, слідчих ізоляторах або ізоляторах тимчасового утримання
Передача або спроба передачі будь-яким способом особам, яких тримають в установах кримінально-виконавчої системи, слідчих ізоляторах або ізоляторах тимчасового утримання та інших місцях утримання під вартою, предметів, речовин або продуктів харчування, придбання, зберігання чи використання яких заборонено законом, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від десяти до
- Стаття 102. Продовження, зміна і припинення застосування примусових заходів медичного характеру Коментар до статті 102
1. Продовження, зміна і припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за поданням адміністрації установи, що здійснює примусове лікування, на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів. 2. Особа, якій призначена примусовий захід медичного характеру, не рідше одного разу на шість місяців підлягає огляду комісією
- Стаття 12.36. Перешкоджання законній діяльності з управління та експлуатації транспортних засобів
Блокування коліс, евакуація транспортних засобів, причепів і тентів до них, зняття номерних знаків, примусове направлення на здачу іспитів з теорії та практики водіння осіб, які отримали в установленому порядку водійські посвідчення, а також застосування до власників транспортних засобів, водіям та іншим учасникам дорожнього руху будь-яких інших заходів адміністративного примусу, за
- Стаття 5.47. Збір підписів виборців, учасників референдуму в заборонених місцях, а також збір підписів особами, яким участь в цьому заборонено федеральним законом
(введена Федеральним законом від 04.07.2003 N 94-ФЗ) Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів управління організацій усіх форм власності, установ, членів виборчих комісій з правом вирішального голосу у зборі підписів виборців на підтримку висунення кандидата, списку кандидатів, у зборі підписів учасників референдуму на підтримку ініціативи
- Стаття 5.20. Фінансування виборчої кампанії, кампанії референдуму крім виборчих фондів, фондів референдуму і надання іншої забороненої законом матеріальної підтримки
(в ред. Федерального закону від 04.07.2003 N 94-ФЗ) Надання фінансової (матеріальної) підтримки виборчої кампанії кандидата, зареєстрованого кандидата, виборчого об'єднання, виборчого блоку, діяльності ініціативної групи з проведення референдуму крім їх виборчих фондів, фондів референдуму, або пов'язані з проведенням виборів, референдуму безкоштовне або за
- Стаття 98. Цілі застосування примусових заходів медичного характеру Коментар до статті 98
1. Примусові заходи медичного характеру не спрямовані на відновлення соціальної справедливості, вирішення завдання загальної превенції, не містять елементів кари, не виражають негативної оцінки суспільно небезпечних дій та осіб, які їх вчинили. 2. Цілями примусових заходів медичного характеру є поліпшення психічного стану або вилікування хворих, при якому вони перестають
- 15.4. Заходи адміністративного припинення
Заходи адміністративного припинення це вид заходів адміністративного примусу, що застосовуються з метою припинення протиправного діяння й запобігання настання шкідливих наслідків. Підстава застосування заходів адміністративного припинення - протиправне діяння, зазначені заходи можуть застосовуватися тільки в момент його вчинення. Заходами адміністративного припинення виступають: вимога
- Стаття 5.27. Порушення законодавства про працю та про охорону праці
1. Порушення законодавства про працю та про охорону праці - тягне за собою накладення адміністративного штрафу на посадових осіб у розмірі від п'яти до п'ятдесяти мінімальних розмірів оплати праці. 2. Порушення законодавства про працю та про охорону праці особою, раніше підданим адміністративному покаранню за аналогічне адміністративне правопорушення, - тягне дискваліфікацію на строк від одного року
|