| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 3. Структура статті кримінального закону |
||
|
Законодавча техніка побудови статей Загальної частини КК деяким відрізняється від побудови статей законодавчих дже-рел інших галузей права. Кожна стаття Загальної частини містить одне або декілька нормативних приписів, яв-ляющая компонентами гіпотези, диспозиції або санкції тієї чи іншої кримінально-правової норми. Залежно від числа взаємопов'язаних нормативних приписів, включених в одну статтю, остання може ділитися на частини, послідовно позначаються арабськими цифрами, починаючи з «1». У разі до додану до статті нової частини вона поміщається після частини, со-тримає найбільш схоже з знову включаються нормативний припис. При цьому додавання нової частини або тягне по- Отже перенумерацию, або нова частина позначається з додаванням верхнього індексу 1, 2 і т.д. (Наприклад, ч. 21 ст. 37, ч. 61, 62 ст. 88 КК). У ряді випадків (наприклад, у ст. 44, ч. 1 ст. 58 КК) законодавець вдається до перерахування подібних за природою нормативних приписів, розділяючи частині статті (статтю) на бо-леї дрібні структурні одиниці - пункти, послідовно що позначають буквами російського алфавіту, починаючи з «а» (крім букв «е» і «й»). При виключення частини статті або пункту нумерація інших частин (пунктів) не змінюється, якщо інше спеціально не обумовлено законодавцем (наприклад, із ст. 65 КК виключена ч. 2, а з ст. 44 КК - п. «ж», при цьому нумерація (позначення) ос-тальних частин (пунктів) законодавцем не змінені). На відміну від Загальної частини кримінального закону статті Особен-ної частини мають своєрідну структуру. Це зумовлюється характером які у них нормативних приписів, що не-посередньо входять у зміст заборонної кримінально-правової норми1. Структурно статті Особливої частини складаються або з єдиного положення, що не позначається ні цифрою, ні буквою (наприклад, ст. 149, 224 КК), або підрозділяються на частини , послідовно позначаються арабськими цифрами, починаючи з «1» (наприклад, ст. 107, 163, 269 КК). Такі частини або передбачають основний і кваліфікований склади одного і того ж злочину (наприклад, ст. 111, 213 КК), або містять два і більше самостійно-тільних складу злочину (наприклад, ст. 157, 184, 195, 212 КК). Якщо до статті додається нова частина, вона поміщається після частини, по відношенню до якої буде містити кваліфікований-ний склад злочину (так, Федеральним законом від 21 листопада 2003 р. № 162-ФЗ ст. 115 КК була доповнена ч. 2, що містить кваліфікований стосовно ч. 1 ст. 115 КК склад пре-ступления). Таке додавання тягне перенумерацию або нової частини присвоюється номер попередньої, але з верхнім індексом сом. У ряді випадків у частинах статей структурно виділяються пунк-ти, якими описуються альтернативно передбачені при- 1 З усіх статей Особливої частини Кримінального кодексу виняток у за-торкнутому сенсі представляють тільки ст. 331, яка визначає загальні умови відповідальності за злочини проти військової служби, та примітки до ряду статей, де містяться специфічні нормативні приписи. Знаки основного або кваліфікованого складу злочину (наприклад, ч. 2 ст. 1271, ч. 1 ст. 256 КК). У разі додавання в частину статті нового пункту він поміщається після пункту з най-леї схожим ознакою складу злочину, і або всі пункти частини статті в новій редакції отримують нове послідовне буквене позначення, або нового пункту присвоюється бук-венное позначення попереднього пункту з верхнім індексом. При виключення частини статті або пункту нумерація інших частин (пунктів) не змінюється, якщо інше спеціально не обумовлено законодавцем (наприклад, із ст. 123 КК виключена ч. 2, а з ч. 2 ст. 211 КК - п. «б» , однак при цьому нумерація (позначення) інших частин (пунктів) не змінені). До деяких статей Особливої частини законодавцем добав-лени примітки, які або розкривають поняття, утримуючи-щіеся в статті (наприклад, примітки до ст. 117, 158 КК), або передбачають особливу обставина, що виключає переступив-ність діяння (примітки до ст. 122, 151 та ін КК), або містять негативно сформульований ознака складу злочину, передбаченого цією статтею (наприклад, примітки до ст. 316, 322 КК), або формулюють особлива підстава освобо-ждения від кримінальної відповідальності (наприклад, примітки до ст. 126, 210 КК), або присвячені іншим питанням кримінально-правового регулювання (наприклад, примітки друге-третє до ст. 201 КК, примітка до ст. 231 КК). Якщо в примітки до ста-тє входить декілька нормативних приписів, то вони послідовно-вательно позначаються арабськими цифрами, починаючи з «1» (наприклад, примітки до ст. 1271, 285 КК), і іменуються як «примітка перший», «примітка другу» і т.д. Змістовно статті (частини статті) Особливої частини діляться на два елементи, традиційно іменовані диспозицією і санкцією. Не слід змішувати диспозицію і санкцію статті Особливої частини КК з диспозицією і санкцією кримінально-правової норми. Історично склалася подвійність термінології в ловного праві вимагає чіткого розрізнення зазначених понять. Уго- Під диспозицією статті Особливої частини слід розуміти перший по порядку проходження елемент статті (частини статті), що описує ряд ознак діяння, що утворює конкретний склад злочину, заборона здійснювати яке передбачають- ється кримінально-правовою нормою. Диспозиція статті Особливої частини починається з перших слів тексту статті (частини статті) і закінчується на тире «-», завершальному абзац тексту статті (частини статті). Диспозиція статті Особливої частини містить опис ряду ознак конкретного складу злочину; як наслідок, з точ-ки зору техніки кримінального закону тільки диспозиція статті Особливої частини може ділитися на пункти. Залежно від способу опису законодавцем об'єктив-ної сторони конкретного складу злочину виділяються дис-позиції прості, описові, бланкетні і ссилочние1. У простій диспозиції дається тільки найменування переступив-ного діяння без докладного розкриття об'єктивної сторони утвореного ним злочину і ознак інших елементів со-става злочину. Такі диспозиції, наприклад, мають ст. 126, 221 КК. В описовій диспозиції повно розкривається об'єктивна сторона конкретного злочину як з частковим зазначенням ознак інших елементів складу злочину (наприклад, ст. 196, 284 КК), так і без такого (наприклад, ст. 148, 291 КК). Бланкетная диспозиція описує дію (бездіяльність) як ознака об'єктивної сторони конкретного складу злочину через вказівку, що такою дією (бездіяльністю) порушені ті чи інші спеціальні правила, встановлені нормативними правовими актами інших галузей права. При цьому ознаки інших елементів складу злочину можуть частково визначатися (наприклад, ст. 181, 236 КК), а можуть і не визначатися (наприклад, ст. 215, 217 КК). Посилальна диспозиція формулює ознаки об'єктивної сторони конкретного складу злочину допомогою указу-ня в негативній формі на ознаки інших складів переступив- 1 Див також: Таганцев Н.С. Указ. соч. С. 137-139. Елементи зазначених че-тирех різновидів диспозицій можна вичленувати і стосовно до іншим елементам складу злочину, проте в основі своїй природа диспозиції визначається виключно за описом об'єктивної сторони. Лений, тобто вимагаючи їх відсутності (ст. 112, 116, 117, 179, 268 КК) 1. У «чистому» вигляді посилальні диспозиції в кримінальному законі не зустрічаються і завжди комбінуються з описовими (ст. 112, 116, 117, 179 КК) або бланкетним (ст. 268 КК) диспозиціями. Точно так само в кримінальному законі зустрічаються поєднання описи-тельно-бланкетну диспозицій (наприклад, ст. 191, 247 КК); іно-гда такі диспозиції іменуються комбінованими (або сме-шаннимі). Під санкцією статті Особливої частини слід розуміти вто-рій по порядку проходження елемент статті (частини статті), начи-ная зі слова «карається («-ються ») і до кінця статті (частини статті) . У санкції статті Особливої частини частково описує-ся санкція за вчинення діяння, що утворює конкретний со-ставши злочину, заборона вчиняти яке предусматри-ється кримінально-правовою нормою. Частковість опису обуслов-ливается тим, що для відтворення повної санкції за вчинення діяння, що утворює конкретний склад злочину, завжди слід звертатися до тих чи іншим нормативним приписам Загальної частини. Санкції статей Особливої частини можна класифікувати за різними основаніям2. Залежно від кількості передбачених санкцією ос- новних видів покарання виділяються санкції одиничні, тобто що містять тільки один вид основного покарання (наприклад, ч. 1 ст. 105, ч. 3 ст. 313 КК), і альтернативні, тобто містять два і більше видів основного покарання (наприклад, ч. 2 ст. 105, ст. 168 КК). За предусмотренности додаткового виду покарання ви-виділяється санкції прості, тобто що не містять додаткового виду покарання (наприклад, ч. 1 ст. 282, ст. 295 КК), і кумулятив-ні, тобто містять його. Кумулятивні санкції, в свою чергу, можуть бути поділені на два різновиди: кумулятивно- 1 У статті 268 КК елемент посилальними присутній стосовно не до об'єктивної сторони складу злочину, а стосовно до суб'єкта злочину. 2 Див також: Таганцев Н.С. Указ. соч. С. 139-143; Кругліков Л.Л., Ва-сільевскій А.В. Диференціація відповідальності в кримінальному праві. СПб., 2002. С. 267-286. Обов'язкові (зобов'язують суд призначити не тільки основною, але й додатковий вид покарання, наприклад, ч. 2 ст. 162, ч. 2 ст. 2282 КК) і кумулятивно-факультативні (надають суду право призначити додатковий вид покарання, наприклад, ч. 3 ст. 159, ч. 3 ст. 293 КК). Залежно від мірності передбаченого виду покарання виділяються санкції відносно-визначені, тобто передба-чає можливість призначити відповідний вид покарання від і до конкретної межі у вигляді його терміну або раз-мера, і абсолютно-визначені, тобто передбачають на-значення відповідного виду покарання точно визначеним строком або розміром. У чинному КК санкції всіх статей Особливої частини, де передбачаються мірні види наказа-ний, є відносно-визначеними. Вельми часто в статтях Особливої частини поєднуються наведені різновиди санкцій: так, вона може бути альтернативної і разом з тим кумулятивної (наприклад, ч. 1 ст. 199, ч. 1 ст . 222 КК) і т.д. Що стосується співвідношення диспозиції і санкції статті Осо-бенной частини з диспозицією і санкцією заборонної кримінально-правової норми, то тут можна відзначити наступне. Диспозиція заборонної кримінально-правової норми уста-встановлюються заборона вчиняти діяння, яке містить ознаки складу злочину, передбаченого кримінальним законом (ст. 8, ч. 1 ст. 14 КК). Диспозиція статті Особливої частини з-тримає ряд, причому далеко не повний, ознак складу Престо-полон. Описуючи (хоча б простим ім'ям) об'єктивну сторону конкретного складу злочину, диспозиція статті може не містити ознак інших елементів складу переступив-лення, для з'ясування яких слід звертатися до статей Про-щей частини КК. Більш того, не можна навіть сказати, що диспозиція кримінально-правової норми і диспозиція статті Особливої частини знаходяться у відносинах ціле-частина: по суті, це поняття з різних площин - логіки кримінально-правової норми (заборони вчиняти щось) та її змісту (цього чогось). Навпаки, санкція кримінально-правової норми і санкція стат-ті Особливої частини знаходяться у відносинах ціле-частина, де санкція статті Особливої частини з додаванням відповідних нормативних приписів статей Загальної частини (ст. 46-51, 53-57, 59, 60-72 КК та ін.) утворюють в нерозривній єдності санкцію кримінально-правової норми. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 3. Структура статті кримінального закону " |
||
|
||