Головна
Головна → Кримінальне, кримінально-процесуальне право → Кримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог , Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 2. Структура кримінально-правової норми

Специфіка методу правового регулювання, властивого карного праву, зумовлює, що переважна більшість кримінально-правових норм є норми-заборони. Більше того, останнім гом складають ядро кримінального права, з ними пов'язані і з ними супідрядні все інші нормативні приписи кримінально-правового характеру. Відповідно, питання про структуру кримінально-правової норми - це насамперед і переважно по-прос про структуру заборонної кримінально-правової норми3.
Класичне трьохелементні розуміння правової норми як єдності гіпотези, диспозиції і санкції, усталене у теорії права, досі не знайшло в ній повного визнання; в доктрині починаючи з XIX в. кримінально-правову норму вельми часто розглядатися як що складається не з трьох, а лише з двох елементів.
Так, згідно Н.С. Таганцевой, кримінально-правова норма з-тримає «опис того посягання, яке забороняється під страхом покарання, - частина определительная, або диспозитив-ная, і вказівка на саму відповідальність - частина каральна, або санкція» 4. Дещо інша позиція відображена у Н.М. Кірку-
1 Див абз. 2, 3 п. 2.1 мотивувальної частини Постанови Конституци-
онного Суду РФ від 5 липня 2001 р. № 11-П / / СЗ РФ. 2001. № 29. Ст. 3059.
2 Наумов А.В. Указ. соч. С. 119. Див також: Шаргородський М.Д. Указ. соч.
С. 143-149.
3 Питання про інші різновидах кримінально-правових норм і про їх структуру досі залишається відкритим в науці.
Див, наприклад: Кленова Т.В. Кримінально-правова норма (поняття, струк-тура, види): Дис. ... Канд. юрид. наук. М., 1986; Звечаровскій І.Е. Кримінально-правові норми, що заохочують посткрімінального поведінку особистості. Ір-Кутського, 1991; Коняхин В.П. Указ. соч. С. 176 і сл.
4 Таганцев Н.С. Указ. соч. С. 137.

Нова, що вважав, що хоча кримінально-правова норма і складається з гіпотези і диспозиції, де «в першій визначаються ознаки караного діяння, в другій - саме покарання» 1, тим не ме-неї, така гіпотеза «містить в собі ще ... і диспозицію дру-гой норми - норми, що встановлює заборону злочинного діяння» 2. Тому слідом за сформованим звичаєм Н.М. Кор-кунів іменував гіпотезу (злиту з диспозицією) безпосередній-але диспозицією, а диспозицію - санкціей3.
У радянській і пострадянській літературі думку про двухеле-ментной структурі кримінально-правової норми (або, щонайменше, про двоелементною структурі, де в одному елементі зливу-ються відразу два) отримало широке распространеніе4.
Таке розуміння заборонної кримінально-правової норми (де один з елементів виключений або ж де два елемента не нерозривно злиті в один) навряд чи прийнятно. Кримінально-правова норма є різновид правової норми, і їй, як і іншим різновидам останньої, в рівній мірі притаманні гіпотеза «ес-чи» (тобто умови застосування правила поведінки), диспозиція
« то »(тобто саме правило поведінки) і санкція« інакше »(тобто ті не-сприятливі наслідки, які настають за невиконання правила поведінки). І точно так само кримінально-правову норму, як і будь-яку іншу правову норму, можна аналізувати лише через категорію логічної правової норми, подумки воссоздаваемой з цілого ряду нормативних приписів раз-особистих джерел і не зводиться до єдиній статті закону (в даному випадку - до статті Особливої частини КК).
Структурно-змістовно заборонна кримінально-правова норма може бути представлена в наступному вигляді. Гіпотезою
1 Коркунов Н.М. Указ. соч. С. 166.
2 Там же. С. 167.
3 Див там же.
4 Різні точки зору див.: Смирнов В.Г. Функції радянського уголов-
ного права. Л., 1965. С. 35-38; Кузнєцова Н.Ф. Злочин і злочинність
/ / Вибрані праці / Передмова акад. В.Н. Кудрявцева. СПб., 2003. С. 484-493; Курс радянського кримінального права / Под ред. А.А. Піонтковського. У 6 т. Т. I. М., 1970. С. 179-186; Звечаровскій І.Е. Указ. соч. С. 68-81; Куд-рявцев В.Н. Загальна теорія кваліфікації злочинів. М., 1999. С. 57-72; Коняхин В.П. Указ. соч. С. 176 і сл.; Лейст О.Е. Сутність права. М., 2002. С. 51-58; Щепельков В.Ф. Кримінальний закон: подолання суперечностей і неповноти. М., 2003. С. 72-76.

Норми (умовою застосування правила поведінки) буде служити вказівка на факт вчинення особами, що підпадають під часів-ни? е і просторові рамки дії даного кримінального закону, діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого таким законом: «якщо ти здійснюєш Престо-полон - вбивство, крадіжку, шпигунство і т.д. - ... ». Логічним шляхом гіпотеза норми може бути виведена з ст. 8 КК, де ука-ни опиняються, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення діяння, яке містить всі ознаки складу переступив-
лення. Диспозицією норми (самим правилом поведінки) буде
заборона вчиняти таке діяння: «... то злочин - вбивство, крадіжку, шпигунство і т.д. - Здійснювати не можна ... ». Логічним шляхом диспозиція норми може бути виведена з ч. 1 ст. 14 КК, де ука-ни опиняються на запрещенность певних видів поведінки карного законом. Санкцією норми (несприятливими наслідки-виями, що настають за невиконання правила поведінки) буде вказівка на можливі види покарань та їх розміри, сле-дмуть за вчиненням забороненого діяння: «... інакше ти бу-дешь підданий тому-то і (або) тому- то ». Логічним шляхом санкція норми може бути виведена з кожної статті (частини стат-ті) Особливої частини і положень Загальної частини КК.
Розуміється таким чином, заборонна кримінально-право-вая норма набуває якісну своєрідність, залишаючись, вме-сте з тим, «класичної» правовою нормою.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 2. Структура кримінально-правової норми "
  1. § 1. Муніципальне право: ознаки, предмет і функції
    структура органів місцевого самоврядування, інші аспекти пристрою апарату муніципальної влади, органи громадської самодіяльності); це порядок діяльності органів місцевого самоврядування, органів територіального громадського самоврядування, положення депутатів представницьких органів місцевого самоврядування, виборних посадових осіб місцевого самоврядування. Іншими словами, те, що свого
  2. § 2. Місце муніципального права в російському праві
    структуру. У його складі виділяють публічне і приватне право. У ці розділи включають галузі, відокремлюватися по предмету і методу правового регулювання. До складу публічного права входять конституційне, адміністративне, фінансове, кримінальне право та ін, а до складу приватного права - наприклад, цивільне, підприємницьке, сімейне право. Сюди ж слід віднести корпоративне право (церковне
  3. § 2. Законодавство про місцеве самоврядування: поняття і структура
    структур, зокрема, ієрархічну (вертикальну), галузеву (горизонтальну), федеративну і комплексну. --- Іноді законодавство зводять тільки до системи законів, звертаючи увагу на їх особливий статус в середовищі інших правових актів. Див: Поленіна С.В. Теоретичні проблеми системи радянського законодавства. М., 1979; вона ж. Нове в системі
  4. § 3. Окремі джерела муніципального права
    структури органів місцевого самоврядування. Конституція передбачає можливість наділення органів місцевого самоврядування окремими державними повноваженнями, судовий захист місцевого самоврядування, обов'язковість компенсації додаткових витрат місцевого самоврядування, що виникли у зв'язку з рішеннями державних органів, заборона обмеження прав місцевого самоврядування ,
  5. § 2. Джерела комерційного права
    структурі комерційного законодавства, завдяки якій можна побачити, яке співвідношення нормативних актів найбільшою мірою забезпечує общедозволітельний режим регулювання. Класифікація нормативних актів комерційного законодавства може бути проведена за різними підставами: за юридичною силою цих актів, за масштабом їх дії, за їх призначенням і деяким іншим. Закон і
  6. § 4. Неспроможність (банкрутство) підприємців
    структурі балансу боржника (пасив не перевищує активу), він тимчасово не володіє достатніми коштами для платежу. У цьому випадку конфлікт між боржником і його кредиторами може бути дозволений звичайними цивільно-правовими засобами, наприклад, залученням боржника до відповідальності за прострочення виконання зобов'язання сплатити гроші. Абсолютна неплатоспроможність має місце тоді,
  7. § 1. Загальні положення
    структури народного господарства. Правовий захист підприємництва повинна стати невід'ємним фрагментом концептуального підходу в законодавчій політиці Російського держави. 2. Введення заходів відповідальності - санкції для тих правопорушників, які посягають на інтереси підприємців. Ці заходи повинні включати в себе широкий діапазон санкцій, включаючи дисциплінарну, адміністративну,
  8. § 2. Способи та механізм захисту прав та інтересів підприємця
    структур верховоди злочинного світу. У цих цілях застосовуються шантаж, погрози, вимагання, викрадення людей, насильство - все те, що отримало назву рекету. Нерідкі випадки замаху на життя незговірливих підприємців. Ці злочинні явища тісно пов'язані з нелегальною комерцією, або «тіньовою економікою», яка виникає завдяки здійсненню незаконної підприємницької
  9. § 3. Визначення повноважень органів державної влади у сфері місцевого самоврядування
    структуру - комплексну галузь права. Тобто віднесення тих чи інших питань до числа питань місцевого значення (і, тим самим, тих чи інших видів суспільних відносин до предмета галузі муніципального права) визначається виключно рівнем, на якому вони виникають, а саме рівнем муніципального освіти . Будь-які види суспільних відносин реалізуються на місцевому рівні. І тому
  10. § 5. Форми державного контролю за місцевим самоврядуванням
    структура, ця складова повинна відповідати наступним вимогам: поєднання самостійності і відповідальності; об'єктивна обгрунтованість і обумовленість; соціальна вмотивованість; законність; ресурсне забезпечення; гнучкість і здатність до адаптації; системна організованість (виділення функцій стратегічних, оперативних і тактичних; головних і забезпечують; загальних і приватних;
© 2014-2022  yport.inf.ua