Головна |
« Попередня | Наступна » | |
§ 2. Структура кримінально-правової норми |
||
Специфіка методу правового регулювання, властивого карного праву, зумовлює, що переважна більшість кримінально-правових норм є норми-заборони. Більше того, останнім гом складають ядро кримінального права, з ними пов'язані і з ними супідрядні все інші нормативні приписи кримінально-правового характеру. Відповідно, питання про структуру кримінально-правової норми - це насамперед і переважно по-прос про структуру заборонної кримінально-правової норми3. Класичне трьохелементні розуміння правової норми як єдності гіпотези, диспозиції і санкції, усталене у теорії права, досі не знайшло в ній повного визнання; в доктрині починаючи з XIX в. кримінально-правову норму вельми часто розглядатися як що складається не з трьох, а лише з двох елементів. Так, згідно Н.С. Таганцевой, кримінально-правова норма з-тримає «опис того посягання, яке забороняється під страхом покарання, - частина определительная, або диспозитив-ная, і вказівка на саму відповідальність - частина каральна, або санкція» 4. Дещо інша позиція відображена у Н.М. Кірку- 1 Див абз. 2, 3 п. 2.1 мотивувальної частини Постанови Конституци- онного Суду РФ від 5 липня 2001 р. № 11-П / / СЗ РФ. 2001. № 29. Ст. 3059. 2 Наумов А.В. Указ. соч. С. 119. Див також: Шаргородський М.Д. Указ. соч. С. 143-149. 3 Питання про інші різновидах кримінально-правових норм і про їх структуру досі залишається відкритим в науці. Див, наприклад: Кленова Т.В. Кримінально-правова норма (поняття, струк-тура, види): Дис. ... Канд. юрид. наук. М., 1986; Звечаровскій І.Е. Кримінально-правові норми, що заохочують посткрімінального поведінку особистості. Ір-Кутського, 1991; Коняхин В.П. Указ. соч. С. 176 і сл. 4 Таганцев Н.С. Указ. соч. С. 137. Нова, що вважав, що хоча кримінально-правова норма і складається з гіпотези і диспозиції, де «в першій визначаються ознаки караного діяння, в другій - саме покарання» 1, тим не ме-неї, така гіпотеза «містить в собі ще ... і диспозицію дру-гой норми - норми, що встановлює заборону злочинного діяння» 2. Тому слідом за сформованим звичаєм Н.М. Кор-кунів іменував гіпотезу (злиту з диспозицією) безпосередній-але диспозицією, а диспозицію - санкціей3. У радянській і пострадянській літературі думку про двухеле-ментной структурі кримінально-правової норми (або, щонайменше, про двоелементною структурі, де в одному елементі зливу-ються відразу два) отримало широке распространеніе4. Таке розуміння заборонної кримінально-правової норми (де один з елементів виключений або ж де два елемента не нерозривно злиті в один) навряд чи прийнятно. Кримінально-правова норма є різновид правової норми, і їй, як і іншим різновидам останньої, в рівній мірі притаманні гіпотеза «ес-чи» (тобто умови застосування правила поведінки), диспозиція « то »(тобто саме правило поведінки) і санкція« інакше »(тобто ті не-сприятливі наслідки, які настають за невиконання правила поведінки). І точно так само кримінально-правову норму, як і будь-яку іншу правову норму, можна аналізувати лише через категорію логічної правової норми, подумки воссоздаваемой з цілого ряду нормативних приписів раз-особистих джерел і не зводиться до єдиній статті закону (в даному випадку - до статті Особливої частини КК). Структурно-змістовно заборонна кримінально-правова норма може бути представлена в наступному вигляді. Гіпотезою 1 Коркунов Н.М. Указ. соч. С. 166. 2 Там же. С. 167. 3 Див там же. 4 Різні точки зору див.: Смирнов В.Г. Функції радянського уголов- ного права. Л., 1965. С. 35-38; Кузнєцова Н.Ф. Злочин і злочинність / / Вибрані праці / Передмова акад. В.Н. Кудрявцева. СПб., 2003. С. 484-493; Курс радянського кримінального права / Под ред. А.А. Піонтковського. У 6 т. Т. I. М., 1970. С. 179-186; Звечаровскій І.Е. Указ. соч. С. 68-81; Куд-рявцев В.Н. Загальна теорія кваліфікації злочинів. М., 1999. С. 57-72; Коняхин В.П. Указ. соч. С. 176 і сл.; Лейст О.Е. Сутність права. М., 2002. С. 51-58; Щепельков В.Ф. Кримінальний закон: подолання суперечностей і неповноти. М., 2003. С. 72-76. Норми (умовою застосування правила поведінки) буде служити вказівка на факт вчинення особами, що підпадають під часів-ни? е і просторові рамки дії даного кримінального закону, діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого таким законом: «якщо ти здійснюєш Престо-полон - вбивство, крадіжку, шпигунство і т.д. - ... ». Логічним шляхом гіпотеза норми може бути виведена з ст. 8 КК, де ука-ни опиняються, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення діяння, яке містить всі ознаки складу переступив- лення. Диспозицією норми (самим правилом поведінки) буде заборона вчиняти таке діяння: «... то злочин - вбивство, крадіжку, шпигунство і т.д. - Здійснювати не можна ... ». Логічним шляхом диспозиція норми може бути виведена з ч. 1 ст. 14 КК, де ука-ни опиняються на запрещенность певних видів поведінки карного законом. Санкцією норми (несприятливими наслідки-виями, що настають за невиконання правила поведінки) буде вказівка на можливі види покарань та їх розміри, сле-дмуть за вчиненням забороненого діяння: «... інакше ти бу-дешь підданий тому-то і (або) тому- то ». Логічним шляхом санкція норми може бути виведена з кожної статті (частини стат-ті) Особливої частини і положень Загальної частини КК. Розуміється таким чином, заборонна кримінально-право-вая норма набуває якісну своєрідність, залишаючись, вме-сте з тим, «класичної» правовою нормою. |
||
« Попередня | Наступна » | |
|
||
Інформація, релевантна " § 2. Структура кримінально-правової норми " |
||
|