| Головна |
| « Попередня | Наступна » | |
§ 1. Джерела кримінального права. Поняття, ознаки та структура кримінального закону |
||
|
Як справедливо зазначав Н.С. Таганцев, «і логічно, і фак-тично виникнення злочинного діяння передбачає буття каральної норми» 1. Буття ж каральної норми передбачає висвітлення питання про джерела кримінального права. Двояке розуміння джерела права, усталене у вітчизняній теорії права, як джерела в матеріальному і в формальний-ном (спеціальному) розумінні, дозволяє чітко виділити і рассмот реть ту зовнішню форму вираження, в якій об'єктивуються і стають загальнообов'язковими в даному місці і в даний мо-мент часу кримінально-правові норми2. З цієї точки зору єдиним джерелом російського кримінального права є кримінальний закон, який виступає у вигляді єдиного кодифікованого-го нормативного правового акта, що має силу федерального закону, - Кримінального кодексу Російської Федерації, прийнятого Державною Думою 24 травня 1996 і введеного в дію з 1 січня 1997 Відповідно до п. «о» ст. 71 Конституції РФ в виключи-тельном віданні федеральних органів державної влади знаходяться кримінальне право і взаємопов'язані з ним питання амністії та помилування. З цього положення випливає, що суб'єктів незалежно екти Російської Федерації і органи місцевого самоврядування не вправі приймати нормативні правові акти, устанавли-вающие кримінальну відповідальність, а також регулюючі пи-тання амністії та помилування, а в разі прийняття ними таких актів останні носять неконституційний характер. Приміром, в 2001 р. Верховний Суд РФ визнав суперечить федераль-ному законодавству закон про помилування, прийнятий в одному з суб'єктів Російської Федерації, вказавши на його несоответст-віє ст. 1, ч. 1, 2 ст. 4, ч. 1 ст. 15 і п. «о» ст. 71 Конституції РФ 3. 1 Таганцев Н.С. Російське кримінальне право. У 2 т. Т. 1. Тула, 2001. С. 119. 2 Див: Таганцев Н.С. Указ. соч. С. 119-130; Коркунов Н.М. Лекції з об-щей теорії права. СПб., 2003. С. 343-349; Шаргородський М.Д. Кримінальний закон / / Вибрані роботи з кримінального права. СПб., 2003. С. 118-121. 3 БВС РФ. 2001. № 12. С. 15, 16. Кримінальний кодекс є єдиним кодифікованим ак-том. З цього випливає, що жоден федеральний закон, встановлює злочинність діяння, його караність та інші кримінально-правові наслідки, не може бути прийнятий без формального включення містяться в ньому положень у структуру чинного Кримінального кодексу (ч. 1 ст . 1, ч. 1 ст. 3 КК). Єдиним вилученням з цього правила є ч. 3 ст. 331 КК, яка встановлює, що кримінальна відповідальність за злочини проти військової служби, вчинені у воєнний час або в бойовій обстановці, визначається законодавством воєнного часу, тобто допускає прийняття окремого від Уго-ловного кодексу федерального закону (останній на даний момент не прийнятий). Структурно Кримінальний кодекс ділиться на Загальну і Особен-ную частини, які складаються з розділів і глав, послідовно нумерованих римськими і арабськими цифрами починаючи з «I» і «1» відповідно. Нижчою структурною одиницею Кодексу є-ються статті, послідовно нумеруються арабськими цифрами починаючи з «1». У разі додавання в КК статті (глави, поділу-ла) вона поміщається після статті (глави, розділу), присвяченій суміжному предмету регулювання, і позначається номером цієї статті (глави, розділу) з додаванням верхнього індексу 1, 2 і т.д. (Наприклад, ст. 2151, 2152 КК). При виключення з КК статті (глави, розділу) нумерація інших статей (глав, раз-делов) не змінюється, якщо інше спеціально не обумовлено законо-дателем. Як вже було зазначено, КК є єдиним джере-лом російського кримінального права. Слід мати на увазі, що це є, кажучи умовно, «вузьке», «суворе» розуміння джерел кримінального права. Відповідно до такого розуміння, Кримінальний ко-декс є єдиним джерелом кримінального права в тому сенсі, що тільки в ньому можуть міститися формальні заборони вчиняти будь діяння і передбачатися покарання за порушення цих заборон (ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 3, ст. 8, ч. 1 ст. 14 КК). Більш широке розуміння джерел кримінального права дозволяє відносити до них та інші нормативні (і в ряді випадків навіть ненормативні) правові акти, що утворюють російську правову сістему1. Так, у зазначеному сенсі безперечним джерелом кримінального права є Конституція РФ, не тільки встановлює загальні принципи кримінального права, а й містить цілий ряд нормативних приписів, що входять в конкретні кримінально-правові норми (наприклад, положення ч. 2 ст. 20, ч. 1 ст. 61). Джерелами кримінального права також є загальноприйнятими-Знань принципи і норми міжнародного права і міжна-рідні договори Росії (ч. 4 ст. 15 Конституції РФ), утримуючи-щие, щонайменше, ті вихідні постулати , яких має дотримуватися кримінальне право будь-якій цивілізованій держави (наприклад, принцип non bis in idem), або положення, знаходячи-щие розвиток в російському КК (наприклад, про дію кримінально-го закону в просторі). Норми міжнародних договорів вкрай рідко можуть застосовуватися в кримінальному праві Росії безпосередньо. Так, міжна-родно-правові норми, що вимагають від держав встановити карного відповідальність за те чи інше діяння, припускають їм-плементацію в національне кримінальне законодавство, а проте, будучи імплементовані, вони вже стають національними кримінально-правовими нормами. У зв'язку з цим Пленум Верховного Суду РФ у постанові від 10 жовтня 2003 р. № 5 «Про застосований-нии судами загальної юрисдикції загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів Росій-ської Федерації» роз'яснив: «Міжнародні договори, норми 1 Таке розрізнення між джерелами кримінального права проводилося М.Д. Шаргородським, що виділяв «джерела норм, що не створюють нових со-ставов (в цьому відношенні немає ніякої відмінності між джерелом кримінального права і джерелом будь-якої іншої галузі права), і джерела кримінального права, що передбачають нові склади злочинів (норми кримінального права у вузькому сенсі цього слова), які мають специфічні риси »(див.: Шаргородський М.Д. Указ. соч. С. 125). У літературі останніх років це розходження досить часто забувається, що веде до зайвих дискусій (див., напр.: Наумов А.В. Російське кримінальне право. Загальна частина: Курс лек-цій. М., 1999. С. 53-55; Коняхин В.П. Теоретичні основи побудови Про-щей частини російського кримінального права. СПб., 2002. С. 76-128; Пудовочкін Ю.Є., Пірвагідов С.С. Поняття, принципи і джерела кримінального права: порівняльно-правовий аналіз законодавства Росії та країн Содружест-ва Незалежних Держав. СПб., 2003. С. 153-179, 210-217). Яких передбачають ознаки складів кримінально нака-зуемих діянь, не можуть застосовуватися судами безпосередньо, оскільки такими договорами прямо встановлюється зобов'язаний-ність держав забезпечити виконання передбачених договором зобов'язань шляхом встановлення караності оп-ределенних злочинів внутрішнім (національним) законом (наприклад, Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 го-да, Міжнародна конвенція про боротьбу із захопленням заручників 1979 року народження, Конвенція про боротьбу з незаконним захопленням повітр-них судів 1970 року) »(п. 6) 1. Безпосередньо застосовними в російському кримінальному праві можуть бути, наприклад, норми міжнародного права про дію кримінального закону в про-просторі і норми, пов'язані із злочинами проти миру і безпеки людства. До числа джерел кримінального права відносяться і інші федеральні закони з областей цивільного, адміністративного, податкового та інших галузей права, що розкривають утримуючи-щіеся в Кримінальному кодексі поняття. Нормативні розпорядження, які стосуються кримінально-правовим нормам, містяться також у підзаконних нормативних правових актах: указах Президента РФ 2, постановах Уряду РФ 3 і актах федеральних органів виконавчої власті4. Особливим, за термінологією Кон-ституционного Суду РФ, «унікальним нормативним правовим актом» і джерелом кримінального права є постанова Державної Думи Федеральних Зборів РФ про оголошення 1 БВС РФ. 2003. № 12. 2 Див, наприклад: Указ Президента РФ від 28 грудня 2001 р. № 1500 «Про комісіях з питань помилування на територіях суб'єктів Росій- ської Федерації »/ / СЗ РФ. 2001. № 53 (ч. II). Ст. 5149. 3 Див, наприклад: постанова Уряду РФ від 22 березня 2001 № 221 «Про затвердження переліку інструментів та обладнання, знаходячи-трудящих під спеціальним контролем і використовуваних для виробництва та виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин ... »/ / СЗ РФ. 2001. № 13. Ст. 1272. 4 Див, наприклад: наказ МВС Росії від 19.06.2006 № 447 «Про утвер-дженні інструкції про організацію роботи з ліцензування та здійснюва-лению органами внутрішніх справ контролю за приватної детективної й охорон-ної діяльністю на території Російської Федерації »/ / РГ, 14.07.2007; БНА РФ. 2007. № 29. Амністії, яке виконує «функцію законодавчого регулиро- вання» у кримінально-правової сфері1. Широке розуміння джерел кримінального права дозволяє відносити до них судову практику Конституційного Суду РФ і, особливо, судів загальної юрисдикції, спроможну служити, за висловом А.В. Наумова, «вторинним і похідним по відношенню до кримінального закону» джерелом кримінального права2. |
||
| « Попередня | Наступна » | |
|
|
||
Інформація, релевантна " § 1. Джерела кримінального права. Поняття, ознаки та структура кримінального закону " |
||
|
||