Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е.А.Суханов. Цивільне право: У 4 т. Том 1: Загальна частина, 2008 - перейти до змісту підручника

6. Судовий імунітет держави

Участь держави як партнера по угоді у зовнішньоекономічному обороті саме по собі не дає можливості залучення його до відповідальності за невиконання своїх зобов'язань в іноземному суді, оскільки цим порушувався б суверенітет держави. У зв'язку з цим з'являється проблема судового імунітету держави та її майна на іноземній території (щодо іноземних суден або міжнародного комерційного арбітражу). Без прямого на те згоди компетентного органу держави до нього не може бути ні пред'явлено позов в іноземному суді, ні звернено стягнення на його майно. Принцип абсолютного судового імунітету держави традиційно закріплюється процесуальним законодавством (п. 1 ст. 401 Цивільного процесуального кодексу, п. 1 ст. 251 Арбітражного процесуального кодексу).
Однак у міру розвитку міжнародного майнового (комерційного) обороту цей принцип все більше стає перешкодою для його участі в цих відносинах, а також для залучення необхідних іноземних інвестицій. Тому в законодавстві і судовій практиці багатьох зарубіжних країн і в деяких міжнародних конвенціях в останні десятиліття набула поширення так звана доктрина обмеженого (функціонального) імунітету. Відповідно до неї передбачається, що держава (публічно-правова освіта), здійснюючи приватноправову, комерційну діяльність у міжнародному майновому обороті, тим самим відмовляється від судового імунітету по випливають з неї вимогам (1). Такий підхід дійсно послідовно зрівнює держава з іншими учасниками приватноправових відносин у сфері міжнародних комерційних зв'язків.
---
(1) Див: Науково-практичний коментар до частини першої Цивільного кодексу Російської Федерації для підприємців. 2-е изд-е. М., 1999. С. 231 - 232 (автор розділу - В.П. Звеков); Хлестова І.О. Питання імунітету держави в законодавстві та договірній практиці Російської Федерації / / Проблеми міжнародного приватного права / Под ред. Н.І. Маришева. М., 2000.
Російське законодавство передбачає прийняття спеціального закону про імунітет держави та її власності (ст. 127 ЦК), який і має врегулювати ці проблеми для Російської Федерації і її суб'єктів. Зрозуміло, такий закон буде поширюватися лише на сферу зовнішньоекономічної діяльності нашої держави і зобов'язувати лише його органи, а не іноземні суди.
У деяких випадках наша держава тепер саме відмовляється від судового імунітету з метою залучення іноземних інвестицій. Таку можливість передбачає, наприклад, ст. 23 Закону про угоди про розподіл продукції. У ряді двосторонніх угод про заохочення та взаємний захист капіталовкладень, ув'язнених Російською Федерацією з іноземними державами, міститься правило про розгляд можливих майнових (цивільно-правових) спорів приймаючої держави з іноземним інвестором в міжнародному комерційному арбітражі (третейському суді). У зв'язку з цим і процесуальне законодавство тепер передбачає обмеження дії принципу абсолютного судового імунітету держави міжнародним договором РФ або федеральним законом, а також можливість відмови від нього в порядку, передбаченому законом іноземної держави (п. 3 ст. 251 АПК).
Додаткова література
Брагінський М.І. Участь Радянської держави у цивільних правовідносинах. М., 1981.
Братусь С.Н. Суб'єкти цивільного права. М., 1950.
Мейєр Д.І. Російське громадянське право (з видання 1902 р.) (Серія "Класика російської цивілістики"). М., 1997.
Радянське цивільне право. Суб'єкти цивільного права / Под ред. С.Н. Братуся. М., 1984.
Хлестова І.О. Питання імунітету держави в законодавстві та договірній практиці Російської Федерації / / Проблеми міжнародного приватного права / Под ред. Н.І. Маришева. М., 2000.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " 6. Судовий імунітет держави "
  1. § 2. Правове становище публічних утворень
    судового розсуду і тим самим створює грунт для спотворення дійсного змісту закону. Так, досить поширена практика, коли з посиланням на "особливості публічних утворень" суди звільняють їх від відповідальності за заподіяну шкоду через відсутність в бюджеті коштів, необхідних для його відшкодування. Задоволення в цих умовах вимог потерпілих, по думку судових
  2. 5.1. Правове становище держави в міжнародне право
    судового процесу, починаючи від пред'явлення позову і закінчуючи виконанням судового рішення. У рамках поняття «імунітет держави» можна виділити кілька його різновидів: судовий імунітет, імунітет від попереднього забезпечення та імунітет від примусового виконання позову. Судовий імунітет означає непідсудність однієї держави судам іншого (par in parem поп habet
  3. ПРОГРАМА КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКЕ ПРАВО"
    судових органів і судової практики у вітчизняному і в зарубіжних правопорядках. Дія цивільного законодавства у часі. Офіційне опублікування і вступ нормативного акту в силу. Зворотній сила цивільного закону. Дія цивільного законодавства у просторі і по колу осіб. Застосування цивільного законодавства. Аналогія закону і аналогія права в
  4. А
    судовий імунітет держави II, 10, § 2 (6) - с. 391 - 392 Абсолютний характер речових прав II, 5, § 4 (4) - с. 133 Абстрактність зобов'язання, втіленого в цінному папері II, 11, § 3 (1) - с. 421 Абстрактні угоди II, 12, § 3 (1) - с. 454 - 455 Автономія волі I, 1, § 1 (3) - с. 10; I, 2, § 2 (1) - с. 33 - 34 Автономна некомерційна організація - поняття А. н. о. II, 9, § 10
  5. О
    судовий імунітет держави II, 10, § 2 (6) - с. 391 - 392 Обмежувальне тлумачення цивільно- правових норм I, 4, § 3 (5) - с. 116 Односторонні угоди - механізм дії О. с. II, 12, § 3 (2) - с. 449 - 451 - поняття О. с. II, 12, § 3 (2) - с. 448 - правостворюючі, правозмінюючі і правоприпиняючі О. с. II, 12, § 3 (2) - с. 448 - 449 Одностороння реституція II, 13, § 4
  6. Ф
    судова, адміністративна Ф. з. р. п. III, 15, § 1 (4) - с. 561 - 563 Форма угод - конклюдентні дії як Ф. с. II, 12, § 5 (1) - с. 452 - мовчання як Ф. с. II, 12, § 5 (1) - с. 463 - нотаріальна Ф. с. II, 12, § 5 (6) - с. 472 - 473 - письмова Ф. с. II, 12, § 5 (2) - с. 463 - 465, див Аналог власноручного підпису - наслідки недодержання письмової Ф. с. II, 12, § 5
  7. Глава 8. Система міжнародного приватного права як галузі права і галузі правознавства
    судових установ, а органи арбітражу являють собою суспільні третейські суди. В результаті зовнішньоторговельний, комерційний арбітраж включають іноді в поняття «міжнародний цивільний процес» із застереженням про розширювальної в цьому сенсі його трактуванні для цілей навчальної дисципліни міжнародного приватного права.72 У деяких сучасних кодификациях МПП зовнішньоторговельному (комерційному)
  8. § 1. Введення в цивільне (приватне) право
    судовий захист порушених прав; придбання та здійснення цивільних прав учасниками цивільних правовідносин своєю волею і у своєму інтересі; вільне переміщення на всій території Російської Федерації товарів, робіт і послуг. Основні початку цивільного (приватного) права знають винятки, які сам же закон і встановлює. Так, принцип рівності учасників цивільно -правових
  9. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    судового наказу, який є підставою для негайного звільнення на предмет незаконного позбавлення волі 24. IDEM PER IDEM [ідем пер ідем] - те ж за допомогою того ж; визначення через яке визначається 25. IN BREVI [ін бреві] - коротко 26. IN CORPORE [ін корпоре] - в повному складі 27. IN PLENO [ін ПЛЕН] - в повному складі 28. IN RE [ін ре] - на ділі 29. IN SITU [ин ситу] - в
  10. § 4. Відповідальність за шкоду, заподіяну актами влади
    судові органи, що під чому ускладнює проблему доказування їх провини, особливо в тих випадках, коли незаконні дії одночасно або послідовно відбуваються посадовими особами декількох з них. Тоді, коли шкода заподіюється незаконними актами інших державних або муніципальних органів та їх посадових осіб, деліктне зобов'язання виникає на загальних підставах, в тому числі при