Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Загальна частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

§ 3. Судимість


Судимість являє собою особливий правовий стан особи, створене фактом його засудження за вчинений злочин-ня і характеризується певними несприятливими для даного суб'єкта соціальними та кримінально-правовими по-наслідками. Судимість завершує реалізацію кримінальної відпові-дальності у формі, пов'язаної з відбуванням призначеного особі покарання. Стан судимості починається з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду і триває до моменту погашення або зняття судимості (ч. 1 ст. 86 КК).
По суті, судимість офіційно засвідчує факт здій-ждения особи за певний злочин і поєднана із неко-торимі елементами обмеження прав цієї особи.
Общесоциальное значення судимості полягає в наступному. По-перше, особи, які мають судимість, не можуть виконувати опре-ділені трудові функції (обіймати посади суддів, проку-роров, слідчих, працювати співробітниками міліції і т.д.). По-друге, при заповненні офіційних анкет вони зобов'язані со-спілкуюся про наявність судимості. По-третє, відповідно до ст. 23
Федерального закону від 28 березня 1998 р. № 53-ФЗ «Про військовий обов'язок і військову службу» особи, які мають судимість за тяжкий злочин, що не призиваються на військову службу. По-четверте, судимість перешкоджає в усиновленні дитини. По-п'яте, над деякими категоріями осіб, які мають судимість,

може встановлюватися адміністративний нагляд органів внутрішніх справ. По-шосте, судимість може служити підставою для деякого обмеження свободи вибору місця проживання в відповідної з особливим статусом ряду регіонів і міст. По-сьоме, вони обмежені в придбанні та зберіганні вогнепальної ору-жия. По-восьме, деякі держави, наприклад США, обмежуються в'їзд на їх територію осіб, які мають судимість за оп-певне злочину.
Кримінально-правові наслідки судимості наступають в разі вчинення особою, яка має незняту і непогашену суди-мість, нового злочину і виражаються в наступному. По-пер-вих, при наявності різних комбінацій судимостей за вдосконалення-шення умисних злочинів встановлюється рецидив, небез-ний або особливо небезпечний рецидив. По-друге, в окремих випадках судимість передбачена законодавцем як ознаки ос-новного складу злочину (наприклад, у ст. 314 КК - ухилі-ня від відбування позбавлення волі). По-третє, у ряді випадків наявність судимостей і їх число впливають на умови відбування на-казания у вигляді позбавлення волі (ст. 58 КК). По-четверте, в випад-ях вчинення нового злочину особою, яка відбуває наказа-ня за раніше скоєний злочин, застосовуються більш жест-кі правила призначення покарання за сукупністю вироків (ст. 70 КК). По-п'яте, судимість за злочини тієї чи іншої ка-тегории може посилити умови умовно-дострокового звільняються-дення. По-шосте, наявність незнятої і непогашеної судимості є перешкодою для звільнення від кримінальної відпові-дальності за деякими підставах (у зв'язку з дійовим Раск-ням, примиренням з потерпілим). По-сьоме, як правило, на-відмінність судимостей за ряд тяжких або особливо тяжких злочинів при подальшому вчиненні нового умисного злочину є перешкодою для застосування до цих осіб актів про ам-ність (такі положення звичайно включаються в ці акти).
Частина 2 ст. 86 КК містить правило, відповідно до кото-рим особи, які вчинили злочин, але звільнені від покарання, вважаються несудимими. Слід, однак, мати на ви-ду, що це положення закону відноситься тільки до остаточного і повного визволення від покарання.

Чинне законодавство передбачає два способи припинення судимості: погашення і зняття.
Погашення судимості означає автоматичне припинення всіх правових наслідків, пов'язаних з фактом засудження особи за вчинення злочину, внаслідок закінчення зазначених у законі строків. При цьому не потрібно ні спеціального судово-го рішення, ні іншого документа, що засвідчує факт отсутст-вия судимості.
У чинному кримінальному законодавстві терміни погашення-ня судимості диференціюються залежно від виду призначають-ченного покарання і категорії злочину. Іс-ключение зроблено тільки для осіб, засуджених умовно: суди-мість цих осіб погашається після закінчення випробувального терміну (п. «а» ч. 3 ст. 86 КК), якщо умовне засудження не було скасування-но на підставі ст. 74 КК. Аналогічно має вирішуватися питання про терміни погашення судимості жінок, відбування покарання яким відстрочено в порядку ст. 82 КК. Однак якщо після исте-чення відстрочки суд знайде необхідне замінити призначене засудженої позбавлення волі більш м'яким видом покарання, строк погашення судимості повинен визначатися на загальних підставах.
Згідно п. «б» ч. 3 ст. 86 КК строк погашення судимості для осіб, засуджених до покарання більш м'якого, ніж позбавлення волі, становить один рік. У таких випадках категорія з-вершенно злочину ролі не грає. При засудженні особи до позбавлення волі термін автоматичного погашення судимо-сти залежить від категорії злочину і стано-вить: 3 роки - для осіб, засуджених за злочини невеликих шой або середньої тяжкості; 6 років - для осіб, засуджених за тяж-кі злочини , і 8 років - для осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини.
На відміну від КК РРФСР чинний КК не передбачає вилучень з правила про автоматичне погашенні судимості, а також переривання перебігу строків судимості. Відповідно до ст. 86 КК у випадках, коли особі крім основного призначено додаткове покарання, строк автоматичного погашення су-димости починає текти з моменту закінчення додаткового покарання.

Частина 4 ст. 86 КК визначає правило, за яким при дос-РОЧНО звільнення засудженого, а також при заміні призначають-ченного покарання більш м'яким строк погашення судимості ис-числяется виходячи з фактично відбутого строку з моменту освоєння-бождения від основного і додаткового покарання.
Якщо вирок не був приведений у виконання (за відсутності ухилення засудженого від відбування покарання), то із закінченням-ем строків давності виконання обвинувального вироку особа вважається несудимим (ст. 78 КК).
Зняття судимості припиняє дію її правових послід-наслідком до закінчення встановлених КК строків погашення суди-мости. Відповідно до ч. 5 ст. 86 КК, якщо засуджений після відбуття покарання поводився бездоганно, то за його клопотанням суд може достроково зняти з нього судимість. При цьому дію-вующее законодавство не визначає, після закінчення якої частини строку судимості можна звернутися з таким клопотанням.
Крім судового порядку законодавство передбачало-ет можливість зняття судимості актом про амністію або по-засобом помилування.
З моменту погашення або зняття судимості особа визнається несудимим, а всі правові наслідки, пов'язані з фактом вчинення цією особою злочину і засудження за нього, вікон-чательно і безумовно анулюються.
Зняття судимості слід відрізняти від реабілітації особи. Реабілітуючи особа, держава визнає, що помилково засудило його за злочин, який він не скоював. При знятті суди-мости факт вчинення особою злочину не піддається сумніву і лише приймається рішення про дострокове прекраще-ванні реалізації кримінальної відповідальності.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " § 3. Судимість "
  1. § 4. Висування кандидатів і їх реєстрація
    судимості кандидата, громадянство, в тому числі громадянство іноземної держави із зазначенням дати і підстав його придбання) і дається зобов'язання у разі обрання припинити діяльність, несумісну зі статусом депутата або з заміщенням іншої виборної посади. Кандидат має право заявити про свою приналежність не більше ніж до одного громадському об'єднанню, зареєстрованому в
  2. § 3. Права та обов'язки муніципальних службовців
    судимості; відмови від проходження процедури оформлення допуску до відомостей, що становлять державну та іншу охоронювану законом таємницю; наявності захворювання, що перешкоджає надходженню на муніципальну службу або її проходженню, підтвердженого висновком медичного закладу ( порядок проходження диспансеризації, перелік захворювань і форма висновку медичного закладу встановлюються
  3. § 1. Банківська система. Правове становище кредитних організацій
    судимості. Банківська будівлю (приміщення) кредитної організації повинно мати спеціальне обладнання, охоронно-пожежну і тривожну сигналізацію, а для здійснення касових операцій - технічно укріплений касовий вузол, який відповідає вимогам, затвердженим Банком Росії. Кредитна організація може створюватися в організаційно-правовій формі тільки господарського товариства: відкритого або
  4. § 2. Захист нематеріальних благ
    судимості, венеричної хвороби тощо), або навіть не ганьблять, але негативно характеризують або просто неприємних або небажаних для конкретної особи (наприклад, розголошення сімейних таємниць, відомостей про фізичні вади). У подібних ситуаціях законні інтереси потерпілого забезпечуються нормами про захист недоторканності приватного життя і т.п. * (483) Чи не відповідні
  5. § 2. Усиновлення (удочеріння) дітей
    судимість за умисний злочин проти життя чи здоров'я громадян. Стосовно до особам, страждаючим захворюваннями, небезпечними для дитини або що не дозволяють їм здійснювати турботу про дитину та її виховання, перелік захворювань встановлено постановою Уряду РФ від 1 травня 1996 р. N 542 * (402). Цей перелік включає туберкульоз (активний і хронічний), захворювання внутрішніх
  6. § 3. Опіка та піклування над неповнолітніми
    судимість за умисний злочин проти життя чи здоров'я громадян. Крім того, закон вимагає наявність у опікунів і піклувальників певних особистих та інших якостей, які враховуються при їх призначенні. По-друге, функції опікунів і піклувальників неповнолітніх виконують організації (юридичні особи), в які неповнолітні поміщені під нагляд (п. 4 ст. 35 ГК, ст. 155.1-155.3 СК, ч.
  7. § 3. Особливості успадкування та іншого посмертного переходу окремих видів майна
    судимість за умисний злочин; d) відбуває покарання за досконалий злочин; e) які вчинили повторно протягом року адміністративне правопорушення, що посягає на громадський порядок або встановлений порядок управління; f) не мають постійного місця проживання; g) не представили в органи внутрішніх справ документи, що підтверджують проходження перевірки знання правил безпечного
  8. § 3. Форма заповіту
    судимість за ст. 129, 306, 307 КК, родичів по низхідній і висхідній лінії, допоміжного персоналу нотаріусів, подружжя для посвідчення одного заповіту (в якості двох обов'язкових свідків). Свідок забезпечує, перш за все, доказову базу вчинення заповіту. Відсутність свідка тягне визнання заповіту нікчемним, невідповідність свідка названим
  9. 11.7. Надходження на державну службу
    судимості; 3) відмови від проходження процедури оформлення допуску до відомостей, що становлять державну та іншу охоронювану законом таємницю, якщо виконання посадових обов'язків за посадою цивільної служби, на заміщення якої претендує громадянин, пов'язане з використанням таких відомостей; 4) наявності захворювання, що перешкоджає надходженню на цивільну службу або її
  10. 17.1. Поняття, особливості та види адміністративної відповідальності
    судимості і звільнення з роботи (служби); 9) до адміністративної відповідальності частіше залучають у позасудовому (адміністративному) порядку; 10) заходи адміністративної відповідальності реалізуються у певному процесуальному порядку ( провадження у справах про адміністративні правопорушення). Адміністративна відповідальність може бути покладена в судовому порядку і в