Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
Е. А. Гречушкіна. Спадкування і заповіт, що часто задаються, зразки документів, 2008 - перейти до змісту підручника

Свідоцтво про право на спадщину та порядок його оформлення

Свідоцтво про право на спадщину - це основний документ, який підтверджує у всіх подальших майнових відносинах спадкоємця його право на спадкове майно. Свідоцтво на спадщину спадкоємцям, юридично прийняли спадщину, тобто подали протягом шестимісячного терміну з дня смерті спадкодавця до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини та представившим всі необхідні документи, видається нотаріусом після закінчення зазначеного терміну. Спадкоємцям, які фактично вступили в спадкування майном, свідоцтво про право на спадщину видається тільки на підставі рішення суду про факт прийняття спадщини. Доказами для суду такого факту можуть бути:
1) довідка житлово експлуатаційної організації про те, що спадкоємець проживав разом із спадкодавцем;
2) квитанції про оплату квартирної плати та комунальних послуг;
3) довідка з податкового органу про оплату спадкоємцем після відкриття спадщини податків на майно спадкодавця;
4) інші документи, що свідчать про вступ спадкоємця у володіння майном спадкодавця;
5) показання свідків.
Наведений перелік документів, необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину, може бути звужений або доповнений залежно від вимог, встановлених нотаріусами в конкретних місцевостях, а також залежно від конкретних спадкових ситуацій і конкретного майна, входить до спадкову масу.
Збір документів, необхідних для вступу в спадщину, може зайняти у спадкоємців досить тривалий час, тому спочатку (протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця) потрібно подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, а потім зібрати необхідні документи.
Після закінчення шести місяців за наявності всіх необхідних документів нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину. Таке свідоцтво може бути видано за бажанням спадкоємців і залежно від розділу майна:
1) всім спадкоємцям разом на все спадкове майно в цілому;
2) всім спадкоємцям разом на окремі частини спадкового майна;
3) кожному спадкоємцю окремо на все успадковане їм майно;
4) кожному спадкоємцю окремо на окремі частини спадкового майна.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Свідоцтво про право на спадщину та порядок його оформлення "
  1. § 1. Громадяни як суб'єкти права
    свідоцтві про народження і по досягненні ним 14 років вноситься в паспорт. Громадянин може у випадках і в порядку, передбачених законом, користуватися вигаданим ім'ям, тобто псевдонімом, але він не має права набувати права і обов'язки під ім'ям іншої особи. Громадянин може змінити своє ім'я із збереженням при цьому всіх прав і обов'язків, придбаних ним під його колишнім ім'ям, одночасно
  2. § 2. Правове становище публічних утворень
    свідчить лише про допущені публічним утворенням порушеннях принципу юридичної рівності суб'єктів цивільного права. Інша справа, що норму ЦК про рівних засадах участі публічних утворень не варто ідеалізувати. Законодавець досить непослідовний і часто, в іншому галузевому законодавстві, встановлює фактичні переваги для публічних утворень. Особливо це
  3. Короткий перелік латинських висловів, які використовуються в міжнародній практиці
    свідчить про хронічному (тимчасовому) перевищенні попиту над пропозицією на макро-(мікро-) рівні, можна уявити не тільки в торговому залі, а й у будь-якому іншому місці, в) незалежно від місця здійснення угоди розрахунки між юридичними особами і з участю громадян, пов'язані з їх підприємницькою діяльністю, провадяться в безготівковому порядку, при цьому готівкові розрахунки носять
  4. § 2. Суб'єкти патентного права
    свідчить статистика, питома вага об'єктів, створених спільною творчою працею двох і більше осіб, постійно зростає і до теперішнього часу досяг 3/4 загальної кількості всіх розробок. Підставою для виникнення співавторства є спільний творчий праця кількох осіб, що виразився у вирішенні завдання. При цьому не стільки важлива ступінь творчої участі в спільній роботі, скільки
  5. § 1. Загальні положення про заповіті
    свідченням практикуючих нотаріусів, якщо раніше за посвідченням заповіту зверталися в основному люди від 55 років і старше, то за останні роки заповіти осіб 35-40 років стали нормою * (569). Будучи історично більш пізнім способом наслідування порівняно із законом, заповіт досить швидко набуло належне йому значення. На перших порах, за образним висловом одного з дослідників,
  6. § 3. Форма заповіту
    свідоцтв і посвідчувальних написів на угодах і засвідчуваних документах "* (654); наказом міністра юстиції РФ від 27 грудня 2007 р." Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій главами місцевих адміністрацій поселень і спеціально уповноважених посадовими особами місцевого самоврядування поселень "* (655). Вчинення заповіту посадовими особами консульських
  7. § 4. Виконання і оспорювання заповіту
    свідоцтвом, що видається нотаріусом. Повноваження мають бути чітко і однозначно сформульовані в заповіті, а також випливати з змісту заповіту. Цивільний кодекс передбачає перелік лише основних заходів, які виконавець заповіту повинен прийняти для виконання заповіту, якщо в заповіті не передбачено інше (п. 2 ст. 1135). До числа таких заходів належать: забезпечення переходу до
  8. § 1. Здійснення спадкових прав
    свідоцтво про право на спадщину, є не правовстановлюючим, а правоподтверждающім документом. Тому якщо спадкоємець помер, не встигнувши зареєструвати отримане майно та отримати свідоцтво про право на спадщину, то його спадкоємці можуть вимагати включити таке незареєстровану майно в свідоцтво про право на спадщину. При цьому слід враховувати, що, незважаючи на те
  9. § 2. Оформлення спадкових прав і розділ спадщини
    свідоцтва про право на спадщину. За допомогою видачі свідоцтва про право на спадщину засвідчується перехід прав спадкоємців на спадкове майно, визначаються їхні майнові права та обов'язки. Свідоцтво про право на спадщину є публічним документом, що підтверджує право на вказане в ньому спадкове майно. Отримання свідоцтва про право на спадщину
  10. § 3. Охорона спадкових прав
    свідоцтвом, що видається нотаріусом (п. 1 ст . 1135 ЦК). Між виконавцем заповіту і бенефіціарами (спадкоємцями, іншими зацікавленими особами) складаються відносини особливого роду, правила про договір довірчого управління (глава 53 ЦК) можуть застосовуватися до них тільки за аналогією. Вживання заходів з охорони спадщини (самостійно або через нотаріуса ) є не тільки правом, але й