Головна
ГоловнаЦивільне, підприємницьке, сімейне, міжнародне приватне правоЦивільне право → 
« Попередня Наступна »
С.С. Бичкова. Цивільне право України (договірні та недоговірні зобовязання), 2006 - перейти к содержанию учебника

Умови виникнення зобов'язань із дій, які вчиняються в майнових інтересах іншої особи без її доручення

. Цивільно-правовий інститут, що розглядається, потребує особливого правового регулювання. З однієї сторони, законодавець повинен сприяти розвитку етичних засад існування суспільства, надавати підтримку й охороняти майнові права та інтереси осіб, які за відсутності правових підстав лише завдяки своїй свідомості надають допомогу іншим особам. З іншого боку, необхідно встановити чіткі межі втручання в чужі справи, оскільки добрі наміри однієї особи можуть перетворитися в зло для іншої.
Отже, правові наслідки вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення можуть виникнути лише за наявності умов, прямо передбачених у законі, а саме:
1) майновим інтересам особи загрожувала реальна небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків;
2) між учасниками правовідносин, що виникають, відсутні будь-які договірні відносини. Якщо між сторонами був укладений відповідний договір (доручення, зберігання, охорони, перевезення тощо), то відносини, які виникли, регулюються його нормами.
Не можуть вважатися вчиненням дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення випадки, коли ті чи інші дії, хоча і не передбачені безпосередньо договором, повинні або можуть вчинятися на основі спеціальних норм закону. Так, залізниця вправі реалізувати вантаж, що надійшов, іншій організації у разі перебування
його на станції понад граничні терміни зберігання (п. 48 Статуту залізниць України); підрядник зобов'язаний відмовитися від договору підряду, якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог (ч. 2 ст. 848 ЦК України); наймач проводить за свій рахунок поточний ремонт речі, переданої в найм, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 776 ЦК України) тощо;
3) вчинення дій по відверненню небезпеки від майна:
- не входить до кола службових обов'язків особи, яка ці дії вчи-
нила (дії пожежника, охоронця, сторожа та ін.);
- не пов'язане із статутною діяльністю певної організації (на-
приклад, благодійного фонду);
- не випливає із вимог закону (наприклад, дії батьків, опікунів
по відношенню до малолітніх дітей, недієздатних осіб);
4) дії вчиняються саме в інтересах іншої особи, тобто особа, яка їх вчиняє, не має свого самостійного інтересу при таких діях.
Я.М. Шевченко підкреслює, що для виникнення зобов'язань у майнових інтересах іншої особи без її доручення надзвичайно важливою є така суб'єктивна ознака як усвідомлення однієї особою спрямованості своїх дій в інтересах іншої. Одна особа повинна здійснювати дії в інтересах іншої особи свідомо, не маючи на меті надання їй безоплатних послуг1.
Якщо особа вважає справу своєю і вчиняє певні дії не тому, що бажає піклуватися про чужий інтерес, а керуючись виключно своїми інтересами, то, відповідно, і положення цього інституту не можуть застосовуватися. Наприклад, у випадку, коли співвласник виконує ремонт речі, він вчиняє такі дії, перш за все, у своїх інтересах, тому і правовідносини, що виникають, будуть регулюватися відповідними нормами щодо інституту спільної власності;
5) дії, які вчиняються, є правомірними, тобто вони не суперечать чинним законам та підзаконним актам, не ставлять за мету
'Див.: Наі/ково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За відповід. ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, В.В. Луця. - К., 2005. - Т. 2. - С 857.
досягнення протиправної мети. Так, зобов'язання не може виникнути, якщо особа, "піклуючись про майнові інтереси" сусіда перегнала до себе у садибу вкрадену тим худобу, щоб працівники правоохоронних органів не виявили її під час огляду подвір'я;
6) дії, які вчиняються в інтересах іншої особи, не повинні суперечити її фактичним намірам. Наприклад, власник викинув зламаний годинник, оскільки він йому не подобався, а інша особа його відремонтувала;
7) особа, яка вчиняє такі дії, позбавлена можливості повідомити про це зацікавлену особу й отримати від неї певні вказівки. Виникнення зобов'язань із вчинення дій у майнових інтересах іншої особи без її доручення виключається у випадку, якщо із зацікавленою особою є можливість зв'язатися, наприклад, по телефону, і сповістити про небезпеку, що загрожує її майновим інтересам;
8) дії, які вчиняються, за своїм характером становлять не лише користь для особи, а і є єдиною можливістю попередження, усунення або зменшення невигідних наслідків для неї у вигляді знищення чи пошкодження майна, не отримання звичайних доходів чи прибутків тощо. Так, студент, який вирішив зробити приємне своєму сусіду по гуртожитку, віднісши в термінову хімчистку його костюм, може твердо розраховувати лише на подяку, а не на повернення сплачених коштів, оскільки корисність дій не завжди обумовлює їх необхідність;
9) особа, яка вчиняє дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, не має за мету набути будь-яку вигоду для такої особи, збільшити її майно чи надати майну додаткових якісних ознак, її мета - вчинити дії, які дозволять попередити, усунути або зменшити невигідні майнові наслідки для іншої особи;
10) понесені особою витрати повинні бути виправданими обставинами, за яких були вчинені дії, тобто дані обставини становили небезпеку для майнових інтересів іншої особи і вона могла понести збитки. Звичайно, якщо відвертаючи небезпеку від речі, особа витратить коштів значно більше ніж її вартість, то виникають сумніви у необхідності вчинення
таких дій. Тому, в цьому випадку, розмір відшкодування повинен обмежуватися реальною вартістю майна, яке було збережене, або розміром шкоди, яка була відвернута, а не реаль-ними витратами;
11) дії в майнових інтересах іншої особи не повинні виконуватися, коли стало відомо, що вони не схвалюються нею. Права та обов'язки суб'єктів зобов'язань, що виникають із дій, які вчиняються в майнових інтересах іншої особи без її доручення, мають взаємний характер. Тому зупинимось лише на їх обов'язках, які надають можливість визначити відповідні права контрагента.
Особа, яка вчинила дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, зобов'язана:
1) при першій нагоді повідомити дану особу про свої дії (ч. 2 ст. 1158 ЦК України). Якщо ці дії будуть схвалені іншою особою, в подальшому до відносин сторін застосовуються положення про відповідний договір (наприклад, доручення, зберігання);
2) вжити всіх залежних від неї заходів щодо попередження, усунення або зменшення невигідних майнових наслідків для іншої особи, якщо не має можливості повідомити про такі дії цю особу (ч. З ст. 1158 ЦК України);
3) взяти на себе всі обов'язки, пов'язані із вчиненням цих дій, зокрема обов'язки щодо вчинених правочинів (ч. З ст. 1158 ЦК України);
4) негайно після закінчення цих дій надати особі, в майнових інтересах якої були вчинені дії, звіт про ці дії і передати їй усе, що при цьому було одержано (ст. 1159 ЦК України).
Щодо понять "перша нагода" та "негайно" зазначимо, що вони за своїм характером є досить оціночними і їх зміст необхідно з'ясовувати, виходячи із звичаїв ділового обороту, засад розумності та добросовісності.
Особа, в майнових інтересах якої були вчинені дії без її доручення, зобов'язана відшкодувати особі, яка їх вчинила, фактично зроблені витрати, якщо вони були виправдані обставинами, за яких були вчинені дії (ч. 1 ст. 1160 ЦК України).
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Информация, релевантная "Умови виникнення зобов'язань із дій, які вчиняються в майнових інтересах іншої особи без її доручення"
  1. 3.1. Цивільний кодекс УСРР 1922 р.
    Підготовка проекту ЦК УСРР 1922 р. відбувалася в умовах і на засадах, загальних для більшості тодішніх радянських республік. Тому, природно, що вказівки і зауваження В.І. Леніна відносно ЦК РРФСР слугували орієнтиром і для розробників проекту ЦК УСРР (Української Соціалістичної Радянської Республіки). Принципово важливим було положення про зосередження в руках радянської держави основних
  2. § 2. Речі як об'єкти цивільних прав (правовідносин). Речі приватного права. Види речей приватного права
    Традиційно речі розглядаються як головний, найпоширеніший об'єкт цивільних прав'. Відлуння цього підходу помітне іі у вітчизняному цивільному законодавстві. Наприклад, розділ III Загальної частини ЦК 1922 р. називався "Об'єкти права (майно)" і, ототожнюючи поняття "об'єкти права" та "майно", містив виключно норми, присвячені речам (майну). У розділі III книги 1 ЦК 2003 р. "Об'єкти цивільних прав"
  3. Книга п'ята ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО
    Зобов'язальне право є основним розділом будь-якого приватного права. Воно регулює майнові відносини у сфері виробництва і цивільного обороту. Предмет зобов'язального права - це певна поведінка зобов'язальної особи. У джерелах римського права зобов'язання - obligatio - визначалося так: зобов'язання є правовими ланцюгами, що примушують нас щось виконати відповідно до законів нашої держави. До
  4. Стаття 153. Оподаткування операцій особливого виду
    153.1. Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті. 153.1.1. Доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що
  5. Стаття 170. Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів
    170.1. Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм). 170.1.1. Податковим агентом платника податку-орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в
  6. § 3. Право спільної сумісної власності подружжя
    Право спільної сумісної власності подружжя займає центральне місце у системі майнових відносин між ними. Визначальним тут є принцип спільності нажитого у період шлюбу майна. Юридичне закріплення цей принцип дістав ще у Сімейному кодексі УРСР 1926 p. (повна назва - Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб і акти громадянського стану Української РСР)', зберіг свою життєздатність і в чинному
  7. ГЛАВА 26. РЯТУВАННЯ ЗДОРОВ'Я ТА ЖИТТЯ ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ, МАЙНА ФІЗИЧНОЇ АБО ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ
    Загальна характеристика зобов'язань з рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи. Шкода, яка заподіяна однією особою іншій, підлягає відшкодуванню. Водночас, майнова шкода особі може бути заподіяна і її власними свідомими діями. У цьому випадку, за загальним правилом, завдана шкода відшкодуванню не підлягає. За певних умов виняток складають лише зобов'язання,
  8. 5.2. Класифікація юридичних фактів
    Акти цивільного законодавства України не містять чіткої класифікації юридичних фактів за тими чи іншими ознаками. Не вказані в них і критерії для таких класифікацій. Натомість ч. 2 ст. 11 чинного ЦК містить в цілому достатньо традиційний приблизний перелік юридичних фактів, подібний до того, що був наведений свого часу у ст. 4 ЦК 1963 р. Разом із тим, акценти дещо зміщені і наголошується на
  9. § 2. Підстави виникнення та види представництва
    Право на вчинення дііі від імені іншої особи може грунтуватися на різних юридичних фактах, з якими закон (ч. З ст. 237 ЦК) пов'язує виникнення повноваження. Такими юридичними фактами (підставами виникнення повноважень) можуть бути: 1) договір (наприклад, договір доручення); 2) закон (батьки є представниками своїх малолітніх дітей за законом); 3) акт органу юридичної особи (призначення на
  10. § 7. Інші форми встановлення й реалізації цивільних прав і обов'язків через інших осіб
    Розмежування різних форм участі третіх осіб в установленні і реалізації цивільних правовідносин має істотне значення, оскільки полегшує вибір саме тих правових засобів, які дозволяють забезпечити досягнення бажаного кінцевого економічного і правового результату. Порівняємо представництво з подібними категоріями, які найбільш часто зустрічаються у цивільному обігу. Представництво і комісія.
© 2014-2022  yport.inf.ua