Головна
ГоловнаКримінальне, кримінально-процесуальне правоКримінальне право → 
« Попередня Наступна »
Людмила Іногамова-Хегай, Олексій Рарог, Олександр Чуча. Кримінальне право Російської Федерації. Особлива частина. Підручник, 2008 - перейти до змісту підручника

Збудження ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності (ст. 282 КК).

Конституція РФ (ст. 19) гарантує рівність прав людини і громадянина незалежно від статі, раси, національності, мови, походження, майнового і посадового становища, місця проживання, ставлення до релігії, переконань, приналежності до гро-ним об'єднанням, а також інших обставин. У відпо-вії з ч. 2 ст. 29 Конституції РФ в нашій країні не допускається пропаганда чи агітація, збуджуючі соціальну, расову, національну чи релігійну ненависть і ворожнечу; забороняє-ся пропаганда соціальної, расової, національної, релігійні-ного або мовної переваги. Кримінально-правовою гарантією реалізації цієї заборони служить ст. 282 КК, яка встановила від-відповідальних за збудження ненависті або ворожнечі, а також за приниження людської гідності за будь-яким расовим, демо-графічним, соціальним або релігійними ознаками.
Безпосереднім об'єктом аналізованого злочину є конституційні принципи рівності прав і свобод людини і громадянина, а також недопущення пропаганди чи аги-тації, збуджуючих соціальну, расову, національну чи релігійну ненависть і ворожнечу.

Об'єктивна сторона характеризується діями, направ-леннимі на збудження ненависті або ворожнечі, а також на уні-ються гідності людини або групи осіб за ознаками статі, раси, національності, мови, походження, ставлення до релі- гии або приналежності до якої соціальної групи, якщо ці діяння вчинені публічно або з використанням засобів масової інформації.
Таким чином, об'єктивну сторону цього злочину мо-
гут утворити два види дій.
По-перше, воно може виразитися в здійсненні будь-яких дей-наслідком, спрямованих на збудження ненависті або ворожнечі за будь-якого з ознак, перерахованих в диспозиції ч. 1 ст. 282
КК, всупереч прямій забороні, що міститься в ст. 29 Конститу-ції РФ. Йдеться про такі дії, в результаті яких може виникнути стійке ставлення гострої неприязні або тривалого-ве стан ворожості між значними групами людей залежно від їх расової, національної, соціальної належності або ставлення до релігії, а також у залежно-сті від інших демографічних або соціальних ознак (дискримінація, третирування, депортація, застосування насильства, руйнування культових будівель чи наругу над ними, перешкоджання проведенню національних чи релігійних обрядів і т.п., а одно заклики до вчинення перелічених та подібних дій).
По-друге, об'єктивна сторона злочину може заклю-чаться в діях, спрямованих на приниження гідності людини або групи осіб за переліченими вище ознаками (різні форми третирування людей за національною при-знаку, знущання над історією, культурою, звичаями і традиціями якої нації тощо). У такому випадку спрямований-ність дій на приниження гідності невеликої групи або навіть окремих представників певної раси, нації, мови, релігії і т.д. визначається саме їх приналежністю до дан-ної спільності. При вчиненні злочину у цій формі визначали роль грає не особистість потерпілого і його персо-нальні якості, а приналежності до тієї чи іншої етнічної, соціальної чи релігійної спільності, ненависть або ворожий-ве ставлення до якої пропагує винний.

Загальним і обов'язковою ознакою обох видів дій є-ється те, що вони відбуваються або публічно (у присутності значи-ного кількості людей), або з використанням засобів мас-совою інформації.
Склад - формальний; злочин визнається закінчено-ним з моменту вчинення дій, спрямованих на викличу-дення ненависті або ворожнечі чи на приниження гідності люди-ни або групи осіб, навіть якщо між групами людей, при- належних до різних націй, рас, соціальних груп або сповідують різні релігії, ненависть або ворожнеча фак-тично не виникли.
Суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом: суб'єкт усвідомлює провокаційний характер скоєних дію-вий і їх спрямованість на збудження ненависті або ворожнечі чи на приниження гідності людини або групи осіб за пере-чисельним в законі ознаками і бажає вчинити ці дії. Мотиви (політичні, вороже ставлення або неприязнь до певних націям, рас, релігійних або соціальних груп і т.д.) і цілі мають факультативне значення.
Суб'єкт злочинів - будь-яка особа, яка досягла віку
16 років, за винятком злочину, передбаченого п. «б» ч. 2 ст. 282 КК, суб'єкт якого спеціальний - особа, викорис-зующей своє службове становище.
Кваліфікований склад аналізованого злочину ха-
рактеризуется його вчиненням:
а) із застосуванням насильства чи загрози його застосування; б) особою з використанням свого службового становища; в) організованою групою.
Під застосуванням насильства стосовно до п. «а» ч. 2 ст. 282
КК розуміється умисне заподіяння середньої тяжкості або легкого шкоди здоров'ю хоча б однієї особи, заподіяння по які-обережності будь-якої тяжкості шкоди здоров'ю, а також будь-які інші насильницькі дії, не пов'язані з заподіянням вре-так здоров'ю , якщо вони не містять складу більш тяжкого пре-ступления (наприклад, катування з мотивів національної, расо-вої, релігійної ненависті або ворожнечі - п. «з» ч. 2 ст. 117 КК; викрадення людини - ст. 126 КК).

Загроза застосування насильства охоплює загрозу заподіянням будь-якої фізичної шкоди аж до погрози вбивством.
Збудження ненависті або ворожнечі, а також приниження чоло-веческого гідності особою, яка використовує при цьому своє слу-бові положення, повністю охоплюється п. «б» ч. 2 ст. 282
КК і не потребує додаткової кваліфікації. Навряд чи можна погодитися з думкою, ніби дії особи, збуджую-ного національну, расову чи релігійну ворожнечу з викорис-тання свого службового становища і при цьому нарушающе-го рівноправність громадян за вказаними ознаками, повинні до-датково кваліфікуватися за ст. 136 УК1. Статті 136 і 282
КК перебувають у відношенні конкуренції загальної та спеціальної норм, тому злочин слід кваліфікувати за спеці-альної нормі, тобто за п. «б» ч. 2 ст. 282 КК.
Ознака організованої групи має той же зміст, що і в ч. 3 ст. 35 КК.
« Попередня Наступна »
= Перейти до змісту підручника =
Інформація, релевантна " Збудження ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності (ст. 282 КК). "
  1. Стаття 282. Збудження ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності Коментар до статті 282
    збудження ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності є суспільні відносини, що гарантують визнання і повагу рівної гідності особистості незалежно від будь-яких фізичних або соціальних ознак, які виступають однією з основ конституційного ладу Росії. Злочин зазіхає на основу основ правового статусу особистості: рівноправність і недопущення
  2. 4. Обставини, які обтяжують покарання
    порушення національної, расової чи релігійної ненависті або ворожнечі, кримінальний закон відносить до самостійного складу злочину (ст. 282 КК РФ). У деяких складах злочинів дана обставина вказується як кваліфікуюча ознака. Наприклад, п. "л" ч. 2 ст. 105, п. "е" ч. 2 ст. 111, п. "е" ч. 2 ст. 112 і т.д. При кваліфікації зазначених злочинів обставину "по мотивацію
  3. 8. Злочини, що посягають на проголошений Конституцією РФ принцип рівності громадян незалежно від раси, національності та віросповідання
    збудження національної, расової чи релігійної ворожнечі. Воно віднесено законодавцем до числа посягань на основи конституційного ладу, тому що саме Конституція РФ проголошує рівність прав і свобод людини і громадянина незалежно від національності, раси, віросповідання (ст. 19). Високий ступінь суспільної небезпеки цього злочину визначається тим, що в умовах
  4. Стаття 282. Збудження ненависті або ворожнечі, а також приниження людської гідності Коментар до статті 282
    збудження ненависті або ворожнечі; 2) приниження гідності людини або групи осіб за ознаками: а) підлоги; б) раси; в) національності; г) мови; д) походження; е) ставлення до релігії, ж) приналежності до якої-небудь соціальної групи. При цьому кримінальна відповідальність настає лише в тому випадку, якщо вказані дії здійснюються певним способом - публічно або з використанням засобів
  5. Стаття 63. Обставини, які обтяжують покарання Коментар до статті 63
    збудження бажання брати участь у скоєнні злочину, зокрема злочину , відповідальність за яке передбачена ст. ст. 150 і 151 КК РФ, є закінченими з моменту залучення неповнолітнього у вчинення злочину або антигромадських дій незалежно від того, чи вчинив він яке-небудь із зазначених протиправних дій. На відміну від залучення залучення має
  6. 15. Завершення операції. Вирішальний довід
    порушення кримінальної справи проти нього вигідно іншим людям; оскаржимо докази по кожному пункту звинувачення, включаючи відсутність умислу, а також всі інші факти і моменти , які потрібно оскаржити. Все це вказує на невинність обвинуваченого, відсутність достатніх доказів його провини, що викликає обгрунтований сумнів, чи визнання підсудного винним за обставинами справи, що
  7. 8.1. Правові гарантії та обмеження прав на свободу масової інформації
    збудження расової, національної або релігійної ворожнечі, а також соціальної ворожнечі, пов'язаної з насильством або закликами до насильства; - приниження національної гідності; - здійснення масових заворушень, хуліганських дій та актів вандалізму за мотивами ідеологічної, політичної, расової, національної або релігійної ненависті або ворожнечі, а також за мотивами ненависті або ворожнечі в
  8. 8. Злочини, незлочинні правопорушення та аморальні вчинки
    порушення кримінальної справи про наклепі або образі. Тим більше, що компенсація моральної шкоди виявляється часом багато разів більшою, ніж кримінальний штраф за наклеп або образу, тим більше, що кримінальний штраф йде в казну, а не потерпілому. І це правильна позиція судової практики * (137). Проблема співвідношення злочинів з цивільними і фінансовими деліктами у зв'язку з
  9. Тема 8.1. Загальна характеристика кримінального права, його норми і джерела
    збудження національної, расової або релігійної ворожнечі і т. д.); за злочини проти державної служби та служби в органах місцевого самоврядування (зловживання посадовими повноваженнями, хабарництво, службове підроблення, недбалість тощо); за злочини проти правосуддя (втручання в діяльність суду, прокурора, органу попереднього розслідування, незаконне залучення до
  10. Тема 8.3. Кримінально-правова відповідальність
    або не розшукано і т.д.). У цих випадках кримінально-правове відношення між державою і злочинцем виявляється взагалі уявним, а опосередкована його процесуальні дії - позбавленими змісту. Отже, суть проблеми полягає в тому, чи має місце процес реалізації кримінальної відповідальності починаючи з пред'явлення обвинувачення? Або він починається лише у відповідності з обвинувальним вироком,