|
« Попередня
|
|
Наступна » |
|
|
|
Відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника
|
|
Особам, які мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника , шкода відшкодовується у розмірі тієї частки заробітку (доходу) померлого, яку вони отримували або мали право отримувати на своє утримання за його життя. До осіб, які мають таке право, закон відносить:
- непрацездатних, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання;
- дитину померлого, яка народилася після його смерті;
- одного з батьків, чоловіка або іншого члена сім'ї, який не працює і зайнятий доглядом за що перебували на утриманні померлого його малолітніми (або нужденними за станом здоров'я в такому догляді) дітьми, онуками, братами і сестрами;
- осіб, які перебували на утриманні померлого і стали непрацездатними протягом п'яти років після його смерті.
Шкода у зв'язку з втратою годувальника відшкодовується протягом хоч і тривалого, але певного терміну:
а) неповнолітнім - до досягнення вісімнадцяти років;
б) учням старше вісімнадцяти років - до закінчення навчання у навчальних закладах за очною формою навчання, але не більше ніж до двадцяти трьох років;
в) жінкам старше п'ятдесяти п'яти років і чоловікам старше шістдесяти років - довічно;
г) інвалідам - на строк інвалідності;
д) одному з батьків, дружину або іншому члену сім'ї, зайнятому відходом за які були на утриманні померлого його дітьми, онуками, братами і сестрами, - до досягнення ними чотирнадцяти років або зміни стану їх здоров'я.
Порядок визначення розміру заробітку загиблого, частка з якого виплачується в порядку відшкодування шкоди, також має ряд особливостей:
- до складу доходів померлого поряд із заробітком (доходом) включаються одержувані ним за життя пенсія, довічне утримання та інші подібні виплати;
- пенсії, призначені особам у зв'язку зі смертю годувальника, а одно інші види пенсій, призначені як до, так і після смерті годувальника, а також заробіток (дохід) і стипендія, одержувані цими особами, в рахунок відшкодування їм шкоди не зараховуються;
- встановлений кожному з мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника розмір відшкодування не підлягає подальшому перерахунку (крім народження дитини після смерті годувальника, а також призначення чи припинення виплати відшкодування особам, зайнятим доглядом за дітьми, онуками, братами і сестрами померлого годувальника).
Особи, відповідальні за шкоду, спричинену смертю потерпілого, зобов'язані відшкодувати необхідні витрати на поховання. Допомога на поховання, отримана громадянами, які зазнали ці витрати, в рахунок відшкодування шкоди не зараховується.
|
| « Попередня |
|
Наступна » |
|
= Перейти до змісту підручника = |
|
|
Інформація, релевантна " Відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника " |
- § 3. Загальні умови виникнення зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди
Загальні положення. Питання про заснування та умови цивільно-правової відповідальності взагалі і деліктної відповідальності зокрема є одним з найскладніших, а тому і спірним у теорії цивільного права. Нерідко терміни "підстава" і "умови" розглядаються як синоніми, хоча переважаючим є думка, що це різні поняття, розмежування яких найбільш загальним чином можна провести
- § 7. Відповідальність за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадянина
Загальні положення. Заподіяння каліцтва, іншого ушкодження здоров'я громадянина, а також позбавлення його життя породжують зобов'язання з відшкодування шкоди, яке має низку специфічних особливостей в порівнянні з загальними правилами про зазначені зобов'язаннях. Даний випадок традиційно виділяється в російському цивільному законодавстві в особливий делікт, регулювання якого поряд з нормами
- 4. Підстави звільнення власника джерела підвищеної небезпеки від відповідальності за заподіяння шкоди
Підставами звільнення власника джерела підвищеної небезпеки від відповідальності є: - непереборна сила; - умисел потерпілого; - груба необережність потерпілого; - неправомірне заволодіння джерелом підвищеної небезпеки третім особою. Непереборна сила як надзвичайна і невідворотна явище (пп. 1 п. 1 ст. 202, п. 3 ст. 401 ЦК) може служити підставою
- 31.5. Відшкодування шкоди, заподіяної життю громадянина
У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди має певне коло осіб, для яких потерпілий був годувальником, тобто особи, для яких заробіток (дохід) годувальника був основним джерелом засобів до існування. До цих осіб належать: 1) непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання; 2)
- Стаття 112. Звернення стягнення на майно особи, зобов'язаного сплачувати аліменти
1-2. Коментована стаття є новелою і визначає черговість звернення стягнення на майно особи, зобов'язаного сплачувати аліменти. Даною статтею охоплені практично всі матеріальні цінності, які в змозі забезпечити виконання аліментного зобов'язання, за винятком майна, на яке не може бути звернено стягнення. За рахунок майна особи, яка зобов'язана сплачувати
- Порядок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадянина
. При заподіянні шкоди організацією, з якою потерпілий не перебуває у трудових або інших договірних відносинах, спільними діями організацій, з однією з яких потерпілий не перебуває в таких відносинах, а також діями іншого громадянина (громадян) потерпілий має право звернутися безпосередньо до суду, якщо тільки особа, відповідальна за заподіяння шкоди, не відшкодує його в
- Відповідальність за шкоду, заподіяну смертю годувальника
. У разі смерті громадянина особа, яка несе за це цивільно-правову відповідальність, зобов'язана відшкодувати шкоду, що виникла у тих, хто втратив внаслідок зазначеної обставини джерела коштів для існування. До числа осіб, які мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, відносяться: а) непрацездатні особи, які фактично перебували на утриманні померлого, незалежно від
- Вина
. Якщо розглянуті три умови є об'єктивними, то четверта умова - вина - носить суб'єктивний характер, і саме у вині знаходить вираз психічне ставлення особи до здійсненого їм протиправному дії і його наслідків. Оскільки в цивільному законодавстві вина є умовою настання, а не мірою відповідальності, то немає необхідності в законодавчому визначенні
- п.) або відшкодувати завдані збитки (пункт 2 статті 15). Стаття 1083. Урахування вини потерпілого і майнового стану особи, яка заподіяла шкоду
1. Шкода, що виник внаслідок наміру потерпілого, відшкодуванню не підлягає. 2. Якщо груба необережність самого потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, залежно від ступеня вини потерпілого і заподіювача шкоди розмір відшкодування має бути зменшений. При грубій необережності потерпілого і відсутності вини заподіювача шкоди у випадках, коли його відповідальність
- Стаття 1089. Розмір відшкодування шкоди, понесеного в разі смерті годувальника
1. Особам, які мають право на відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, шкода відшкодовується в розмірі тієї частки заробітку (доходу) померлого, визначеного за правилами статті 1086 цього Кодексу, яку вони отримували або мали право отримувати на своє утримання за його життя. При визначенні відшкодування шкоди цим особам до складу доходів померлого поряд із заробітком (доходом) включаються одержувані
|